Постанова

від 20.05.2020 по справі 280/4177/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4177/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі №280/4177/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рим ХХІ" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РИМ XXI» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0006451417 від 16.05.2019; №0006441417 від 16.05.2019; №0006461417 від 16.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, оскаржені рішення податкового органу є необґрунтованими, протиправними, складеними з порушеннями законодавства. Зазначає, що фактично вся правова позиція відповідача ґрунтується на помилкових і суб`єктивних висновках про відсутність реального характеру господарських операцій та ненастання правових наслідків, обумовлених договорами, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «РИМ XXI» та його контрагентами - ТОВ «Сонкей» , ТОВ «СК Прованс» , ТОВ «Черус Про» , ТОВ «Аніда Груп» , ТОВ «Брайтіс» , ТОВ «Промтехностіл» , ТОВ «Маркторг» , ТОВ «Вест Торг Групп» , що не відповідає об`єктивним обставинам. Реальність господарських операцій з контрагентом підтверджується достатньою кількістю документів, які надавались відповідачу в ході перевірки.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у ході розгляду справи не було спростовано встановлених обставин відповідачем у ході перевірки, а саме, встановлено відсутність об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств в частині взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Сонкей» , ТОВ «СК Прованс» , ТОВ «Черус Про» , ТОВ «Аніда Груп» , ТОВ «Брайтіс» , ТОВ «Промтехностіл» , ТОВ «Маркторг» , ТОВ «Вест Торг Групп» , та формування податкового кредиту. До перевірки не надано документів, які підтверджують реальність проведених господарських операцій, оскільки первинні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення таких операцій. Операції між позивачем та зазначеними контрагентами не підтверджуються з урахуванням, у тому числі з місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, тощо. Не підтверджено наданими до перевірки документами виконання договорів контрагентами позивача у період, який перевірявся, що свідчить про те, що вказані правочини укладені без мети настання реальних наслідків. Висновок експерта не може бути доказом реальності господарських операцій.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить у її задоволенні відмовити. У відзиві зазначає, що позивачем як під час перевірки так і у ході розгляду справи були надані докази на підтвердження позиції щодо відсутності порушень з боку позивача.

В судовому засіданні представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги просив відмовити.

Представник відповідача до суду апеляційної інстанції не з`явився, повідомлений про день та час розгляду справи належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ ХХІ» (код ЄДРПОУ 36238226) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2016, 2017 роки та податку на додану вартість за період з 01.04.2016 по 31.12.2017 при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сонкей» (код ЄДРПОУ 39282681), ТОВ «СК Прованс» (код ЄДРПОУ 40643145), ТОВ «Черус Про» (код ЄДРПОУ 39852087), ТОВ «Аніда Груп» (код ЄДРПОУ 40000100), ТОВ «Брайтіс» (код ЄДРПОУ 40461789), ТОВ «Промтехностіл» (код ЄДРПОУ 40000320), ТОВ «Маркторг» (код ЄДРПОУ 40806112), ТОВ «Вест Торг Групп» (код за ЄДРПОУ 41135466), за результатами якої складений акт №209/08-01-14-17/36238226 від 11.04.2019.

Перевіркою встановлені порушення:

п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в сумі 845904,00 грн в т.ч. за 2016 рік - 755995,00 грн, за 2017 рік - 89909,00 грн.

п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14 , п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 900 235,00 грн в т. ч. за вересень 2016 р. (з урахуванням від`ємного значення за квітень-серпень 2016 р.) - 762 136,00 грн, жовтень 2016 р. - 71 738,00 грн, грудень 2017 р. - 66 361,00 грн;

п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14 , п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість на суму - 33 537,00 грн за грудень 2017 р.

Висновки акту перевірки грунтуюиться на не підтвердженні, з поданих позивачем до перевірки документів, реальність господарських операцій з поставки товару та надання послуг з контрагентами ТОВ «Сонкей» , ТОВ «СК Прованс» , ТОВ «Черус Про» , ТОВ «Аніда Груп» , ТОВ «Брайтіс» , ТОВ «Промтехностіл» , ТОВ «Маркторг» , ТОВ «Вест Торг Групп» , у зв`язку з чим контролюючим органом зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість та збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

16 травня 2019 року на підставі акту перевірки №209/08-01-14-17/36238226 від 11.04.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ ХХІ» були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0006451417 від 16.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 125 273,75 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 900235 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 225058,75 грн;

- №0006441417 від 16.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 057 380,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 845 904,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 211 476,00 грн;

- №0006461417 від 16.05.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 33537,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що під час судового розгляду встановлено, що всі господарські операції були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При укладанні договорів, зазначених в акті, сторонами були виконані необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в редакції на час виникнення правовідносин, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції взагалі, і для цілей податкового обліку зокрема, є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків.

Формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий не доведе зворотне.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 75 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків відтворив у фінансовому звіті суми витрат та/або задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене відповідає нормі частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно доводам відповідача, у тому числі зазначених у акті перевірки, зазначено, що надані до перевірки документи не свідчать про надання послуг за укладеними договорами, та поставки товару, також посилаються на інформацію податкових баз та інформацію інших податкових органів, про відсутність у контрагентів позивача необхідних для здійснення виконання договорів надання послуг та поставки зокрема матеріальних та трудових ресурсів, аналіз податкової звітності, у тому числі і Єдиного реєстру податкових накладних, в яких ці підприємства вказані як покупці та/або постачальники, свідчить про не відповідність асортименту придбаних та реалізованих товарів/послуг, зокрема не виявлено придбання ними матеріалів, які вказані як предмет поставки в документах, наданих позивачем, а враховуючи відсутність трудових ресурсів та вид діяльності контрагентів, не придбавалась послуги з мкетою виконання договорів, укладених з позивачем.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач проводив перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з наступними контрагентами: ТОВ «Сонкей» , ТОВ «СК Прованс» , ТОВ «Черус Про» , ТОВ «Аніда Груп» , ТОВ «Брайтіс» , ТОВ «Промтехностіл» , ТОВ «Маркторг» , ТОВ «Вест Торг Групп» .

Позивіач уклав договори підряду з наступними контрагоенами ТОВ «Сонкей» , ТОВ «СК Прованс» , ТОВ «Черус Про» , ТОВ «Аніда Груп» , ТОВ «Брайтіс» , ТОВ «Промтехностіл» , ТОВ «Маркторг» . (а.с. 80-82, 87-104 Т1)

З ТОВ «Вест Торг Групп» був укладений договір поставки. (а.с. 83-86 Т1)

Договори підряду, їх предмет та умови є ідентичними, зокрема:

- відповідно до п. 1 договору підряду, замовник (позивач) передає в ремонт електроустаткування та спдачує ремон підрядникую.

- відповідно до умов п. 2 договору, доставка в ремонт та вивіз устаткування, що пройшло ремонт, здійснюється підрядником.

- відповідно до умов п. 3 договорів, підрядник здійснює ремон прийнятого устаткування своїми силами та матеріалами.

Так, між ТОВ «РИМ-ХХІ» (Замовник) та ТОВ «Сонкей» (Підрядник) було укладено договір підряду №040416/1 від 04.04.2016. на суму 1016183,98грн.

Позивачем надано як до перевірки та і суду копію зазначеного договор, у та актів виконаних робіт (актів виконаних робіт №654 від 28.05.2016, №657 від 30.05.2016, №659 від 30.05.2016, №677 від 31.05.2016). (а.с. 116-119 Т1)

Із загальної суми договору та актів - 1016183,98грн., позивачем здійснено оплату на платіжними дорученнями: №1011 від 29.06.2016 на суму 101618,40 грн, №1028 від 11.07.2016 на суму 64152,08 грн (а.с. 197, 198 Т1).

Кредиторська заборгованість скллада, згідно результатам перевіроки - 850413,48грн., наявність такої позивач не спростовував.

Підрядником ТОВ «Сонкей» , було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ «РИМ-ХХІ» наступні податкові накладні: №476 від 31.05.2016 на загальну суму 280 184,60 грн з ПДВ (ПДВ 46697,43); № 475 від 31.05.2016 на загальну суму 220 846,33 грн з ПДВ (ПДВ 36807,72); № 477 від 30.05.2016 на загальну суму 254 129,44 грн з ПДВ (ПДВ 42354,91); № 474 від 30.05.2016 на загальну суму 261 023,59 грн з ПДВ (ПДВ 43503,93).

Суду позивачем до матервіалів справи додано копію договору укладеного між ТОВ «Сонкей» (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія Укрметполімер» (новий кредитор) про відступлення права вимоги №16/1-07 від 25.07.2018. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ «Сонкей» до ТОВ «РИМ ХХІ» на суму 850413,48 грн за Основним договором відступлено ТОВ «Компанія Укрметполімер» .

Між ТОВ «РИМ-ХХІ» (Замовник) та ТОВ «МК Прованс» (Підрядник) було укладено договір підряду №250916/1 від 25.09.2016р. на суму 809455,94грн. (а.с. 80-82 Т1)

Позивачем надано як до перевірки так і суду копію зазначеного договор, у та актів виконаних робіт (№116 від 30.09.2016; №115 від 30.09.2016; №117 від 30.09.2016). (а.с. 131-133 Т1)

Із загальної суми договору та актів - 809455,94грн., позивачем здійснено оплату, згідно акту перевірки, на суму 80498,31грн. До матеріалів справи додано копі платіжного дорученнями №1180 від 21.10.2016 на загальну суму 3600,00 грн (а.с.196 Т1); №1560 від 25.07.2018 на загальну суму 728957,63 грн. (а.с. 196, 198 Т1).

Кредиторська заборгованість склала, згідно результатам перевіроки - 728957,63грн., наявність такої позивач не спростовував.

Суду позивачем до матервіалів справи додано копію договору укладеного між ТОВ «МК Прованс» (первісний кредитор) та ТОВ «Захід Клірінг Сервіс» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №7/1-08 від 25.07.2018. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ «МК Прованс» до ТОВ «РИМ ХХІ» на суму 728957,63 грн за Основним договором відступлено ТОВ «Захід Клірінг Сервіс» .

Між ТОВ «РИМ-ХХІ» (Замовник) та ТОВ «Черус Про» (Підрядник) було укладено договір підряду №250416/1 від 25.04.2016р. на суму 776162,40грн (а.с. 102-104 Т1)

Позивачем надано як до перевірки так і суду копію зазначеного договор та актів виконаних робіт (№556 від 28.04.2016, №558 від 28.04.2016, №557 від 28.04.2016). (а.с. 123-125 Т1)

Із загальної суми договору та актів - 776162,40грн., позивачем не здійснено оплату, кредиторська заборгованість складає 776162,40грн, наявність такої позивач не спростовував.

Суду позивачем до матервіалів справи додано копію договору укладеного між ТОВ «Черус Про» (первісний кредитор) та ТОВ «Асвейд» (новий кредитор) про відступлення права вимоги №9/1-09 від 25.07.2018. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ «Черус Про» до ТОВ «РИМ ХХІ» на суму 420628,89 грн за Основним договором відступлено ТОВ «Асвейд» . (а.с. 111, 112 Т1)

Між ТОВ «РИМ-ХХІ» (Замовник) та ТОВ «Аніда Груп» (Підрядник) було укладено договір підряду №250416/1 від 25.04.2016 р. на суму 768543,45грн. (а.с. 93-95 Т1)

Позивачем надано як до перевірки так і суду копію зазначеного договор та актів виконаних робіт (акт виконаних робіт №775 від 28.04.2016; №776 від 28.04.2016; №777 від 28.04.2016). (а.с. 120-122 Т1)

Із загальної суми договору та актів - 768543,45грн., позивачем не здійснено оплату, кредиторська заборгованість складає 768543,45грн, наявність такої позивач не спростовував.

Суду позивачем до матервіалів справи додано копію договору укладеного між ТОВ «Аніда Груп» (первісний кредитор) та ТОВ «ЕКО-ВІС» (новий кредитор) про відступлення права вимоги №10/1-109 від 03.01.2019. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ «Аніда Груп» до ТОВ «РИМ ХХІ» на суму 768543,45 грн за Основним договором відступлено ТОВ «ЕКО-ВІС» .

Між ТОВ «РИМ-ХХІ» (Замовник) та ТОВ «Брайтіс» (Підрядник) було укладено договір підряду №030616/1 від 03.06.2016р. на суму 710725,48грн. (а.с. 90-92 Т1)

Позивачем надано як до перевірки так і суду копію зазначеного договор та актів виконаних робіт (акт виконаних робіт №775 від 28.04.2016; №776 від 28.04.2016; №777 від 28.04.2016), товарні накладні (товарна накладна №599 від 30.08.2016; №598 від 30.08.2016). (а.с. 126-130 Т1)

На час проведення перевірки із загальної суми договор та актів - 710725,48грн., позивачем здійснено оплату на суму 261825,11грн., кредиторська заборгованість складає 298279,375грн, наявність такої позивач не спростовував.

Суду позивачем до матервіалів справи додано копію договору укладеного між ТОВ «Брайтіс» (первісний кредитор) та ТОВ «ІНВЕСТ СІСТЕМС» (новий кредитор) про відступлення права вимоги №030519 від 03.05.2019. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ «Брайтіс» до ТОВ «РИМ ХХІ» на суму 448900,37 грн за Основним договором відступлено ТОВ «ІНВЕСТ СІСТЕМС» .

Між ТОВ «РИМ-ХХІ» (Замовник) та ТОВ «Промтехностіл» (Підрядник) було укладено договір підряду №160516/1 16.05.2016р. на суму 528467,88грн. (а.с. 96-98 Т1)

Позивачем надано як до перевірки так і суду копію зазначеного договор та актів виконаних робіт (акт виконаних робіт №252 від 29.06.2016; №251 від 29.06.2016) (а.с. 113, 114 Т1)

На час проведення перевірки, із загальної суми договору та актів - 528467,88грн, позивачем не здійснено оплату, кредиторська заборгованість складала 528467,88грн, наявність такої позивач не спростовував.

До матервіалів справи позивачем додано копію договору укладеного між ТОВ «Промтехностіл» (первісний кредитор) та ТОВ «ІНВЕСТ СІСТЕМС» (новий кредитор) про відступлення права вимоги №060519 від 06.05.2019. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ «Промтехностіл» до ТОВ «РИМ ХХІ» на суму 528467,88 грн за Основним договором відступлено ТОВ «ІНВЕСТ СІСТЕМС» .

Між ТОВ «РИМ-ХХІ» (Замовник) та ТОВ «Маркторг» (Підрядник) було укладено договір підряду №3131/1 від 10.10.2016р. на суму 430429,70грн. (а.с. 87-89 Т1)

Позивачем надано як до перевірки так і суду копію зазначеного договор та актів виконаних робіт №222 від 30.10.2016. (а.с. 115 Т1)

На час проведення перевірки, із загальної суми договору та акту - 430429,70грн, позивачем не здійснено оплату, кредиторська заборгованість складала 430429,70грн, наявність такої позивач не спростовував.

Наявність зареєстрованих податкових накладних, виданих вказаними контрагентами, податковим органом не спростовується.

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ «Вест Торг Групп» (код ЄДРПОУ 41135466).

Між ТОВ «РИМ-ХХІ» (Покупець) та ТОВ «Вест Торг Групп» (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу №10/12 від 10.12.2017р. Відповідено до умов договору, арсортимент, кількість та ціна вказується у видаткових накладних. (а.с. 86 Т1)

Відповідно до накладних №415 від 27.12.2017; №416 від 27.12.2017, ТОВ «РИМ-ХХІ» придбавався прокат плоский з вуглецевої сталі МРЕ 0,45. (а.с. 134, 135 Т1)

ТОВ «Вест Торг Групп» , було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ «РИМ-ХХІ» наступні податкові накладні: №216 від 27.12.2017 на загальну суму 289 560,00 грн з ПДВ; №217 від 27.12.2017 на загальну суму 309 829,20 грн з ПДВ.

На час проведення перевірки, із загальної суми вартості товару за накладними у сумі 599399,20 грн., позивачем не здійснено оплату, кредиторська заборгованість складала на всю суму операції, наявність такої позивач не спростовував.

Відповідно до п. 2 договору, з моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури, партія тоівару вважається узгодженою.

Таких документів не було подано до перевірки та суду.

Документів щодо порядку транспортування товару, факт приймання-передання товару, оплати придбаного товару, тощо, позивачемтакож а ні до перевірки, а ні суду не подано. Накладні не містять печатки контрагента позивача, що відвантажив товар.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, позивачем інших документів до перевірки не надавались. За кожним договором обліковувалась повністю або частково кредиторська заборгованість.

Подані суду копії інших документів позивачем, що містяться в томі два та три, надані на підтвердження використання отриманих робіт у господарській діяльності.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так відповідач на обґрунтування своїх доводів зазначає, зокрема про наявність інформації про придбання послуг, товарів, що надавались позивачу за ланцюгом у інших контрагентів та відсутності доказів можливості поставки товарів з підстав відсутності доказів придбання такого товару контрагентом. За аналізом інформації податкового органу, а ні контрагенти позивача, а ні контрагенти по ланцюгу не могли виконати такі послуги та поставити товар, внаслідок відсутності працюючи особи, кваліфікований персонал для даного виду послуг, відсутні дані залучення організацій для надання послуг, тощо.

Таким чином, з урахуванням доводів та доказів наданих сторонами у справі, судом досліджені обставини наявності у контрагентів позивача щодо можливості виконання укладених договорів та фактичних господарських ресурсів (з урахуванням здійснення виду господарської діяльності, трудових ресурсів тощо), пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності суду не надано.

Доказів того, що контрагенти мають можливість здійснити такі роборти або залучали до виконання робіт субпідрядників, відсутні, а відповідачем зазначено у акті перевірки про відсутність такої можливості з посиланням на інформацію податкових органів за місцезнаходженням контрагентів позивача з урахуванням звітності останніх.

В супереч вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» із наданих копій актів виконаних робіт та накладних неможливо встановити обсяг наданих послуг, кількість наданих послуг, які матеріали та обладнання використовувались, та дійсної поставки товару тощо.

Крім того, суд враховує інформацію щодо контрагентів позивача, які не мають трудових ресурсів та не здійснюють таку господарську діяльність.

Враховуючи предмет договорів підряду - ремонт електродвигунів, та його умови, доставка в ремонт та вивіз устаткування, що пройшло ремонт, здійснюється підрядником, враховуючи місцезнаходження позивача та його контрагентів (інші області країни), а також наявна податкова інформація про відсутність можливості здійснення ними такого роду діяльності, відсутність трудових ресурсів, тощо, свідчить про неедоведеність реальності виконання укладених угод.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховуює ту обставину, що електроустаткування, зазначене у договорах підряду, є устаткування шахт, а отже необхідна наявність відповідних спеціалістів для виконання таких робіт.

Також колегія суддів зазначає, що накладні з отримання товару - сітки рабіци, не можуть свідчити про виконання договору підряду контрагентом ТОВ Байтіс (а.с. 127, 128 Т1). В зазначених накладних, як підстава їх складання, вказаний саме дорговір підряду від 03.06.2016р. 3030616/1. Проте умови договору передбачають виконання лише робіт, та відсутні умови придбання/постачання будь-якого товару (а.с. 90-92 Т1).\

З копії актів виконаних робіт неможливо встановити які роботи були виконанні підрядниками та обсяги наданих робіт.

Таким чином, з наданих до суду первинних документів не можливо встановити виконання договорів піряду, та поставки товару, враховуючи їх умови, порядок їх виконання, з урахуванням місцезнаходження позивача та контрагентів, відсутності у останніх трудових ресурсів, доказів залучення субпідрядників тощо.

Щодо доводів позивача, виконання спірних угод, як використання цих робіт в господарській діяльності позивача, а саме реалізації зазначених послуг Публічному акціонерному товариству «Шахтоуправління «Покровське» , договір підряду №051014/1 від 05.11.2014, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно договору підряду №051014/1 від 05.11.2014 Публічне акціонерне товариствоу «Шахтоуправління «Покровське» (замовник) доручає, а підрядник - ТОВ «РИМ-ХХІ» бере на себе зобов`язання виконати власними силами та засобами роботи з ремонту електроустаткування та за визначеною у договорі адресою місця виконання робіт: м. Дніпроудне, вул. Степова, 7. (а.с. 188-191 Т1)

Таким чином, у тому числі з урахуванням умов вказаного договору, позивачем не доведено економічну необхідність та ділову мету укладання договорів підряду з контрагентами ТОВ «Сонкей» , ТОВ «СК Прованс» , ТОВ «Черус Про» , ТОВ «Аніда Груп» , ТОВ «Брайтіс» , ТОВ «Промтехностіл» , ТОВ «Маркторг» .

При цьому суд не може визнати належними доказами, які підтверджуються факт надання послуг позивачу саме контрагентами позивача оскільки такі згідно поданих доказів не могли самостійно виконати договори, придбання таких по ланцюгу також не підтверджуєьсся матеріалами справи.

Щодо поставки товару, відсутні докази придбання контрагентом позивача такого товару для визначення можливості його поставити позивачеві, а також відсутні докази, що б свідчили про безпосередню поставку.

Вказані недоліки у своїй сукупності позбавляють, надані позивачем докази, сили первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій саме на виконання вимог укладених між позивачем та контрагентами договорів.

Оскільки суд вище дійшов до висновку про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій, не підтверджено формування позивачем фінансовогго результату та податкового кредиту належними первинними документи, тільки факт формально укладених договорів, актів, накладних, податкових накладних, які за формою відповідають вимогам законодавства, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте не можуть бути підставою для висновку про правомірність формуваннявитрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Зважаючи на викладені вище обставини, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам та доказам, поданих сторонами, та погоджується з висновками відповідача про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість та правомірність прийнятих рішень за результатами перевірки.

Також колегія суддів не приймає як належний доказ у справі, висновки експертизи №316 від 12.12.2019р. (а.с. 234- 255 Т3), оскільки експертом надані висновки щодо арифметичного співставлення за документами по укладених угод та бухгалтерського обліку позивача. Відповідач не мав заперечень про наявність таких, а зазначав про неотримання таких послуг та товару саме від вищевказаних контрагенів.

Проте коленія суддів суду апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача, з посиланням на те, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень, а також надання пояснень свідками у кримінальних провадженнях, оскільки жодної інформації про стан розслідування кримінального провадження та статус контрагентів позивача у таких, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, частиною 6 статті 78 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявність судових рішень відносно контрагентів позивача або позивача у кримінальних справах.

Із зазначених підстав є помилковими і доводи відповідача з посиланням на відібрані пояснення оперативних підрозділів ДФС у фізичних осіб, оскільки такі можуть бути доказами в матеріалах кримінального провадження, оцінку яким надає суд при прийнятті рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі №280/4177/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рим ХХІ" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 27 травня 2020року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак