Ухвала

від 26.12.2019 по справі 0840/3516/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВІДСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

26 грудня 2019 рокуСправа № 0840/3516/18 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона про відстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі № 0840/3516/18 адміністративний позов позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області задоволено та стягнуто з рахунків платника податків у всіх банках Товариства з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона , а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на користь УК у Олександрівському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025440 в ГУ ДКС України у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг у загальному розмірі 3 831 169,66 грн. (три мільйони вісімсот тридцять одна тисяча сто шістдесят дев`ять гривень 66 копійок).

Рішення набрало законної сили 05.03.2019.

16.12.2019 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона (вх. № 52833) про відстрочення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі №0840/3516/18 строком на 1 (один) рік. Заява мотивована тим, що у підприємства відсутні кошти на рахунках, майно підприємства перебуває у податкові заставі. На підтвердження вищевказаних доводів заявником надано баланс підприємства станом на 01.10.2019 (форма № 1-м), звіт про фінансові результати (форма № 2-м), та довідку про залишок коштів на банківському рахунку, шо становить 566,89 грн. станом на 13.12.2019. Таким чином на банківських рахунках підприємства відсутні кошти, достатні для погашення податкової заборгованості, у зв`язку із чим просить задовольнити заяву.

Для розгляду питання про відстрочення виконання судового рішення, судом призначене судове засідання на 26.12.2019 о 12:30, про що повідомлено учасників справи.

Учасники справи у судове засідання не з`явились про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

За приписами статті 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі приписів частини 13 статті 10 та частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стягнення з відповідача коштів у даній справі спрямоване на погашення його заборгованості зі сплати податків до бюджету у загальному розмірі 3 831 169,66 грн.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, урегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України), стаття 100 якого передбачає розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктами 100.1, 100.2 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 100.4 ст. 100 ПК України, підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Пунктом 100.6 ст. 100 ПК України установлено, що розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Згідно з п. 2 цього Переліку обставиною, що є підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника, є зокрема загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасно та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385, затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов`язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів.

Відтак, чинне податкове законодавство передбачає особливий порядок розстрочення податкового боргу, яким заявник в даному випадку не скористався.

Водночас, суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 по справі №813/8842/13-а, від 24.01.2019 по справі №813/3195/14, 24.01.2019 по справі №809/1319/16 викладено правову позиція, згідно якої питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування. Таким чином, норми статті 100 Податкового кодексу України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.3 ст.378 КАС України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Дослідивши матеріали, які надані заявником як докази тяжкого матеріального стану підприємства суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, оскільки заявник не надав належні докази того, що внаслідок відстрочення відповідач зможе виконати рішення суду, тобто не довів, що ним будуть вжиті дієві заходи, які сприятимуть своєчасній сплаті при відстроченні боргу.

Також, підприємство не надало доказів відсутності у власності майна, за рахунок якого може бути погашено згаданий податковий борг. Також, посилання відповідача у заяві на те, що майно підприємства перебуває у податковій заставі жодним доказом не підтверджується.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 378 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона про відстрочення виконання рішення суду від 12.12.2018, - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник