Рішення

від 24.05.2018 по справі 810/1275/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м.Київ № 810/1275/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Науково-дослідна компанія "Колос" до ГУ ДФС у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати ППР № 0001604001 від 01.03.2018 про застосування штрафної санкції у розмірі 17000 за порушення ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Після доповнення своїх вимог позивач просив суд також визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Київській області від 30.01.2018 №184 Про проведення фактичних перевірок . В обґрунтування позову зазначив, що 09.02.2018 за його фактичним місцем здійснення господарської діяльності прибули уповноважені особи відповідача з метою проведення фактичної перевірки. Однак, перед початком перевірки інспектори не вручили копії наказу про її проведення, не надали можливості сфотографувати його чи будь-яким іншим способом ознайомитись з ним. Також, інспекторам перед початком перевірки було запропоновано здійснити запис у Журналі реєстрації перевірок, однак останні відмовились зробити це. Позивач, в свою чергу, не відмовився від отримання та підписання акту фактичної перевірки, проте зазначає, що працівниками податкового органу безпідставно було складено акт відмови від отримання та підписання акту перевірки. Крім того, складання цього акту відбулось не за місцем фактичної перевірки, а за місцем знаходження відповідача, тому з об`єктивних причин уповноважена особа товариства не могла його підписати. Розуміючи безпідставність такої перевірки та її незаконність, позивачем було подане заперечення щодо результатів перевірки до контролюючого органу, в порядку п.86.7 ст. 86 ПК України. Розгляд заперечення та ухвалення податкового повідомлення-рішення відбулося в один день - 01.03.2018, що є порушенням п.86.8 ст.86 ПК України, оскільки при розгляді заперечень, відповідач не врахував пояснень заявника. Крім того, вказує, що в акті перевірки правопорушення фактично не зафіксоване, оскільки на пляшці рожевого вина ПАТ "Князя Трубецього" акцизну марку було наклеєно виробником, і закуплено ТОВ "НДК "Колос" на законних підставах. Усі інші пляшки вина цього ж виробника також були з наклеєними акцизними марками. Позивач вважає наказ та податкове рішення-повідомлення протиправними у зв`язку з чим звернувся до суду в порядку їх оскарження.

Ухвалою суду від 20.03.2018 було відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не погодився з позовною заявою та подав відзив, у якому пояснив, що оскаржуваний наказ прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, акт та податкове рішення-повідомлення складені уповноваженими особами відповідача відповідно до встановленого порядку проведення фактичних перевірок, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають. Додаткового зазначив, що під час проведення перевірки був виявлений факт продажу алкогольного напою-пляшки рожевого вина без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст.11 Закону України від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", відповідальність за дане правопорушення передбачена у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Зазначене порушення підтверджується фотофіксацією та фіскальним чеком від 09.02.2018 № 0000180300004.

03.05.2018, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Розглянувши подане клопотання, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні, оскільки матеріали справи не дають підстав для висновку, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін. Характер спірних правовідносин та предмет доказування є нескладними, досліджені судом докази дають повну картину подій, які стали підставою звернення ТОВ Колос" до суду. Беручи до уваги обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає необхідності для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАСУ, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити дану справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "НДК "Колос" (ЄДРПОУ- 33592019, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м.Вишгород, вул.Ватутіна, буд.102) зареєстровано в якості юридичної особи 07.06.2005, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.03.2018 №1003749536.

ГУ ДФС у Київській області, з посиланням на приписи ст. 75 ПК України, пп.80.2.2, п.80.2 ст.80 ПК України, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів на території Київської області, прийняло наказ №184 від 30.01.2018 Про проведення фактичних перевірок .

Відповідно до п. 1 зазначеного наказу визначено організувати у лютому поточного року проведення фактичних перевірок платників податків на підставі ст.20, пп.80.2.2, п.80.2 ст.80 ПК України начальником управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Київській області Чепілку Р.М.

Згідно витягу з додатку № 1 до наказу №184 від 30.01.2018, до переліку суб`єктів господарювання, які підлягали фактичній перевірці у лютому 2018 було включено ТОВ "НДК "Колос". Підставою перевірки визначено пп.80.2.2 п.80.2. ст.80 ПК України ; періодом діяльності, що перевірявся, вказано - відповідно до ст.102 ПК України ; тривалість перевірки - відповідно до п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України (не перевищує 10 діб), датою початку перевірки визначено - 09.02.2018 .

На підставі вищезазначеного наказу було оформлено направлення №82 від 09.02.2018 на ім`я головного державного ревізора-інспектора Атабєгова Іраклія Мерабовича.

За наслідками проведеної перевірки, головним державним ревізором-інспектором Атабєговим І.М. був складений акт (довідка) фактичної перевірки №38/10.86.40/33592019 від 12.02.2018. Згідно розділу 3 висновок перевірки відповідачем було зафіксовано порушення ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19.12.1995.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.За приписами п.75.1.3 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- пп. 80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- пп. 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- пп. 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- пп. 80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- пп. 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- пп. 80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- пп. 80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації, - п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), а у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися; номер службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі порушення умов для початку проведення перевірки, суб`єкт господарювання має право не допускати працівників контролюючого органу до перевірки.

Отже, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску податкового органу до перевірки.

Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення податкової перевірки, а відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірок), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.

Така позиція була висловлена Верховним судом України у постанові від 24. 12.2010 у справі № 21-25а10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що під час встановлення протиправності дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок суб`єктів господарювання встановленню підлягає факт допуску платником податків працівників контролюючого органу до проведення перевірки.

Як зазначено вище, позивачем було допущено посадових осіб ГУ ДФС у Київській області до проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу, тим самим позивач погодився з його правомірністю, тому у задоволенні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу суд відмовляє, позаяк правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків,

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Київській області від 30.01.2018 №184 "Про проведення фактичних перевірок".

Відповідно п. 86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються актом або довідкою, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За правилом п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акту (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, проводиться за місцем проведення перевірки та/або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, при незгоді платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

При цьому, п.86.8 ст.86 ПК України унормовано, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відправив ТОВ "НДК "Колос" другий примірник акту від 12.02.2018 № 38/10-36-40/33592019 листом № 2563/10/10-36-40-00-10 від 13.02.2018.

Позивач, не погодившись з фактами та висновками, викладеними в акті перевірки, подав на нього заперечення від 20.02.2018 за вих.№20/01 та виявив своє бажання бути присутнім при розгляді цих заперечень та прийнятті рішення за матеріалами зазначеної перевірки.

За приписами п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і наданням (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідач розглянув заперечення позивача 01.03.2018 та направив йому письмову відповідь за № 3992/10/10-36-40-00-10 від 01.03.2018 про залишення без змін висновків акту фактичної перевірки від 12.02.2018 № 38/10-36-40/3359919.

Також, у той самий день 01.03.2018, відповідач прийняв й оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001604001.

Ураховуючи, що при ухваленні рішення відповідачем була порушена процедура та строки його прийняття, суд вважає за необхідне вимоги товариства в частині визнання протиправним та скасування ППР "0001604001.

Так, згідно з п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і наданням (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, податковий орган, ухвалюючи оспорюване рішення порушив строк його прийняття, адже таке рішення повинно було бути прийнято не раніше трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень на акт перевірки та з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень позивача. Такий порядок дотриманий не був.

Верховний Суд усправі №810/1438/17 (адміністративне провадження №К/9901/4570/17) зазначив таке: "акт перевірки, отриманий, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом". Відтак, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками податкової перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001604001 від 01.03.2018 Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ЄДРПОУ - 39393260, м.Київ, вул. Народного Ополчення, буд.5-А, 03680).

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.