Рішення

від 27.12.2019 по справі 360/4396/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4396/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 07 жовтня 2019 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут (далі - позивач, ТОВ Спрут ) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2018 року № 0000781206 та № 0000791206.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 2016 року перебував на податковому обліку як платник третьої групи єдиного податку.

У лютому 2019 року позивач дізнався про те, що відповідачем анульовано свідоцтво платника єдиного податку на підставі акта камеральної перевірки про порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 31.12.2018 № 414/12-32-52-05/21772072, з огляду на те, що платником допущено несплату протягом двох послідовних кварталів у порядку передбаченому Податковим кодексом України податкового боргу з земельного податку, що виник у платника єдиного податку відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового Кодексу України.

Позивач 08.02.2019 отримав від відповідача акти камеральних перевірок від 07.11.2017 і чотири податкових повідомлення-рішення з розрахунками податкового зобов`язання, всього 11 документів, в тому числі податкові повідомлення-рішення від 09.01.2018 № 0000781206 та № 0000791206.

З наданих документів позивач дізнався, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з питання своєчасності сплати земельного податку та орендної плати за користування земельними ділянками, за результатами якої складено акти, яким встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з земельного податку та орендної плати, визначених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, у тому числі акт від 07.11.2017 № 1581/12-32-12-06/21772072, в якому зазначено про несвоєчасну сплату самостійно визначеного податкового зобов`язання з земельного податку за січень-серпень 2017 року у розмірі 311537,54 грн.

Відповідачем 09.01.2018 виносено податкове повідомлення-рішення № 0000781206 на підставі статті 126 Податкового кодексу України про застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 4067,70 грн за затримку сплати грошового зобов`язання із земельного податку за 2017 рік в сумі 40677,00 грн, також 09.01.2018 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000791206 на підставі статті 126 ПКУ про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 54172,08 грн, за затримку сплати грошового зобов`язання із земельного податку за 2017 рік в сумі 270860,40 грн.

Відповідачем не враховано, що ТОВ Спрут з 2016 року по дату перевірки перебувало на податковому обліку як платник третьої групи єдиного податку і має в постійному користуванні на підставі Державних актів земельні ділянки, надані позивачу для розташування об`єкту торгівлі і промисловості, у зв`язку з чим позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію від 27.10.2017 з земельного податку за 2017 рік, якою зменшено податкові зобов`язання на суму платежів звітної декларації з посиланням на обставини, що ТОВ Спрут є платником єдиного податку.

Таким чином, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.01.2018 № 0000781206 та № 0000791206.

Ухвалою від 11 жовтня 2019 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 42-43).

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою від 28 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).

Від представника ГУ ДФС у Луганській області 05 грудня 2019 року надійшов відзив на позов, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 74-75).

ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з земельного податку за 2017 рік. Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату ТОВ Спрут самостійно визначеного податкового зобов`язання з плати за землю в частині сплати земельного податку за січень - вересень 2017 у розмірі 311537,54 грн., що є порушенням пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

За результатами проведення камеральної перевірки податкової декларації з земельного податку за 2017 рік складено акт від 07.11.2017 № 1581/12-32-12-06/21772072.

Підприємством, 20.02.2017 подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, відповідно до показників якої щомісячний платіж складав - 40677,02 грн.

В той же час, підприємством самостійно задекларовані суми податкового зобов`язання з земельного податку за період з січня по вересень 2017 року на загальну суму 311537,54 грн не сплачувались, що є порушенням термінів сплати узгодженої суми грошового передбачених пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.01.2018 за № 0000781206 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10% на суму 4067,70 грн та № 0000791206 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% на суму 54172,08 грн, за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Крім того, посилання позивача щодо звільнення його від сплати земельного податку на підставі підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України є неправомірним з огляду на те, що зазначена норма чітко передбачає ведення господарської діяльності з безпосереднім використанням земельної ділянки. Однак, визначені види економічної діяльності ТОВ Спрут не передбачають використання земельних ділянок в господарській діяльності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.12.2019 № 1006141944 ТОВ Спрут зареєстроване як юридична особа, код за ЄДРПОУ 21772072, місцезнаходження: 93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, квартал МЖК Мрія , будинок 5, квартира 13, основний вид діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, як платник податків перебуває на обліку Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (арк. спр. 77-79).

Згідно з актами на право постійного користування землею від 28.10.1997 серії І-ЛГ № 004176 та серії І-ЛГ № 004187 ТОВ Спрут у постійне користування надано земельні ділянки площею 0,0720 га для розташування об`єкту торгівлі та 1,4330 га для розташування об`єктів промисловості (арк. спр. 25-28, 29-33).

ТОВ Спрут 27 жовтня 2017 року подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, якою суму зобов`язання, нараховану на 2017 рік за раніше поданою декларацією у розмірі 488124,29 грн (річна) із щомісячною сплатою по 40677,02 грн протягом року, нараховано до зменшення податкового зобов`язання на 2017 рік у розмірі 488124,29 грн (річна), у тому числі щомісяця по 40677,02 грн, тобто задекларовано відсутність у позивача податкових зобов`язань по земельному податку на 2017 рік (арк. спр. 16-19).

Головним управлінням ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкових зобов`язань, задекларованих у податковій звітності з земельного податку ТОВ Спрут за 2017 рік, результати якої оформлено актом від 07.11.2017 № 1581/12-32-12-06/21772072 (арк. спр. 8-11).

Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату ТОВ Спрут самостійно визначеного податкового зобов`язання з плати за землю в частині сплати земельного податку за січень-вересень 2017 року у розмірі 311537,54 грн в порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

На підставі акта від 07.11.2017 № 1581/12-32-12-06/21772072 ГУ ДФС у Луганській області надіслано ТОВ Спрут такі податкові повідомлення-рішення:

- від 09.01.2018 № 0000781206, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, визначеного підпунктом 287.3 статті 283 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 27 календарних днів сплату грошового зобов`язання в сумі 40677,00 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 4067,70 грн (арк. спр. 12).

Згідно з розрахунком штрафної санкції податкове зобов`язання, визначене податковим розрахунком земельного податку від 20.02.2017, у сумі 40677,00 грн зі строком сплати 01.10.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 27 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 4067,70 грн (арк. спр. 13);

- від 09.01.2018 № 0000791206, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, визначеного підпунктом 287.3 статті 283 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 239, 211, 180, 150, 119, 89, 58 календарних днів сплату грошового зобов`язання в сумі 270860,00 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 54172,08 грн (арк. спр. 14).

Згідно з розрахунком штрафної санкції податкове зобов`язання, визначене податковим розрахунком земельного податку від 20.02.2017:

у сумі 26798,40 грн зі строком сплати 03.03.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 239 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 5359,68 грн;

у сумі 40677,00 грн зі строком сплати 31.03.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 211 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн;

у сумі 40677,00 грн зі строком сплати 01.05.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 180 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн;

у сумі 40677,00 грн зі строком сплати 31.05.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 150 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн;

у сумі 40677,00 грн зі строком сплати 01.07.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 119 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн;

у сумі 40677,00 грн зі строком сплати 31.07.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 89 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн;

у сумі 40677,00 грн зі строком сплати 31.08.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 58 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн (арк. спр. 15).

Дослідженням акта від 07.11.2017 № 1581/12-32-12-06/21772072, податкових повідомлень-рішень від 09.01.2018 № 0000781206 та № 0000791206 встановлено, що погашення грошового зобов`язання, визначеного ТОВ Спрут на 2017 рік податковим розрахунком від 20.02.2017 № 9024382555, відбулося внаслідок подання ТОВ Спрут 27.10.2017 уточнюючої податкової декларації № 9223701836, якою зменшено раніше нараховане до сплати грошове зобов`язання.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Розділом ХІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та платою за землю.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності з пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З вищевикладеного слідує, що з моменту подання платником податків податкової декларації, визначена ним сума податкового зобов`язання є узгодженою і має бути сплачена у граничні терміни, визначені законом.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що ТОВ Спрут у податковій декларації з плати за землю від 20.02.2017 № 9024382555 на 2017 рік визначено податкове зобов`язання у загальній сумі 488124,29 грн.

Відповідно, після подання цієї декларації у позивача виник обов`язок по сплаті узгодженої суми податкового зобов`язання.

Однак, згідно з уточнюючою податковою декларацією з плати за землю від 27.10.2017 № 9223701836 ТОВ Спрут зменшено на 2017 рік податкове зобов`язання на загальну суму 488124,29 грн.

Уточнююча податкова декларація прийнята відповідачем без зауважень, що підтверджено квитанцією від 27.10.2017 № 2.

Отже позивач скористався наданим йому статтею 50 Податкового кодексу України правом та вніс відповідні зміни до розміру самостійно визначеного податкового зобов`язання у раніше поданій декларації. Із поданням уточнюючого розрахунку, який прийнятий контролюючим органом без зауважень, нівельованим є податкове зобов`язання, визначене раніше поданою податковою декларацією.

Відповідно у такому випадку у податкового органу відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що специфіка нарахування штрафної санкції, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов`язання з певного податку, відсутній об`єкт застосування штрафної санкції, передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, у той час як нарахування штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема у постановах від 09 квітня 2019 року у справі № 807/423/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81046149), від 25 квітня 2019 року у справі № 826/19068/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81479320).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.01.2018 № 0000781206 та № 0000791206, які не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується тверджень сторін щодо наявності чи відсутності у ТОВ Спрут податкової пільги по сплаті земельного податку з юридичних осіб внаслідок використання земельних ділянок у господарській діяльності товариства, суд не надає їм правової оцінки, оскільки встановлення цих обставин, з огляду на предмет спору (позовні вимоги), виходить за межі предмета доказування по даній справі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач платіжними дорученнями від 07.10.2019 № 120 та від 22.10.2019 № 130 сплатив судовий збір у загальному розмірі 3842,00 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут (місцезнаходження: 93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, квартал МЖК Мрія , будинок 5, квартира 13, код за ЄДРПОУ 21772072) до Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 39591445) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 09 січня 2018 року № 0000781206 та від 09 січня 2018 року № 0000791206.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова