Постанова

від 28.04.2020 по справі 360/4396/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року справа №360/4396/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г.,

секретар Сізонов Є.С.,

за участі представника відповідача Кочеткової А.Т.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 360/4396/19 (головуючий суддя І інстанції Пляшкова К.О., складене у повному обсязі 27 грудня 2019 року у м.Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спрут (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2018 № 0000781206, податкове повідомлення-рішення від 09.01.2018 № 0000791206, винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у Луганській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховано, що ТОВ Спрут з 2016 року по дату перевірки перебувало на податковому обліку як платник третьої групи єдиного податку і має в постійному користуванні на підставі Державних актів земельні ділянки, надані позивачу для розташування об`єкту торгівлі і промисловості, у зв`язку з чим позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію від 27.10.2017 з земельного податку за 2017 рік, якою зменшено податкові зобов`язання на суму платежів звітної декларації з посиланням на обставини, що ТОВ Спрут є платником єдиного податку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 09.01.2018 № 0000781206 та від 09.01.2018 № 0000791206. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про порушення норм матеріального та процесуального права. Посилається на норми Податкового коксу України та зазначає, що відповідно до інтегрованої картки платника, у ТОВ Спрут до моменту подання уточнюючої податкової декларації з земельного податку від 27.10.2017р. обліковувалась заборгованість. Наголошує на тому, що суд при ухваленні рішення застосував лише практику Верховного Суду, не зазначивши при цьому будь-яких порушень норм матеріального права.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача до суду не прибув.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спрут є юридичною особою, код за ЄДРПОУ 21772072, місцезнаходження: 93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, квартал МЖК Мрія , будинок 5, квартира 13, основний вид діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, як платник податків перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (а.с. 77-79).

У постійне користуванні позивача перебувають земельні ділянки площею 0,0720 га для розташування об`єкту торгівлі та 1,4330 га для розташування об`єктів промисловості, що підтверджується актами на право постійного користування землею від 28.10.1997 серії І-ЛГ № 004176 та серії І-ЛГ № 004187 (а.с. 25-28, 29-33).

27 жовтня 2017 року ТОВ Спрут подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, якою суму зобов`язання, нараховану на 2017 рік за раніше поданою декларацією у розмірі 488124,29 грн. (річна) із щомісячною сплатою по 40677,02 грн. протягом року, нараховано до зменшення податкового зобов`язання на 2017 рік у розмірі 488124,29 грн. (річна), у тому числі щомісяця по 40677,02 грн., тобто задекларовано відсутність у позивача податкових зобов`язань по земельному податку на 2017 рік (а.с. 16-19).

Головним управлінням ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкових зобов`язань, задекларованих у податковій звітності з земельного податку ТОВ Спрут за 2017 рік, за результатами якої складено акт від 07.11.2017 № 1581/12-32-12-06/21772072 (а.с. 8-11).

Відповідно до висновку Акту перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату ТОВ Спрут самостійно визначеного податкового зобов`язання з плати за землю в частині сплати земельного податку за січень-вересень 2017 року у розмірі 311537,54 грн. в порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

На підставі Акта від 07.11.2017 № 1581/12-32-12-06/21772072 ГУ ДФС у Луганській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 09.01.2018 № 0000781206, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, визначеного підпунктом 287.3 статті 283 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 27 календарних днів сплату грошового зобов`язання в сумі 40677,00 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 4067,70 грн. (а.с. 12).

Згідно з розрахунком штрафної санкції податкове зобов`язання, визначене податковим розрахунком земельного податку від 20.02.2017, у сумі 40677,00 грн. зі строком сплати 01.10.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 27 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 4067,70 грн. (а.с. 13);

- від 09.01.2018 № 0000791206, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, визначеного підпунктом 287.3 статті 283 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 239, 211, 180, 150, 119, 89, 58 календарних днів сплату грошового зобов`язання в сумі 270860,00 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 54172,08 грн. (а.с. 14).

Згідно з розрахунком штрафної санкції податкове зобов`язання, визначене податковим розрахунком земельного податку від 20.02.2017: у сумі 26798,40 грн. зі строком сплати 03.03.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 239 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 5359,68 грн.; у сумі 40677,00 грн. зі строком сплати 31.03.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 211 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн.; у сумі 40677,00 грн. зі строком сплати 01.05.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 180 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн.; у сумі 40677,00 грн. зі строком сплати 31.05.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 150 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн.; у сумі 40677,00 грн. зі строком сплати 01.07.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 119 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн.; у сумі 40677,00 грн. зі строком сплати 31.07.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 89 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн.; у сумі 40677,00 грн. зі строком сплати 31.08.2017 погашено 27.10.2017 із затримкою сплати на 58 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 8135,40 грн. (а.с. 15).

Як вбачається із Акту від 07.11.2017 № 1581/12-32-12-06/21772072, податкових повідомлень-рішень від 09.01.2018 № 0000781206 та № 0000791206, погашення грошового зобов`язання, визначеного ТОВ Спрут на 2017 рік податковим розрахунком від 20.02.2017 № 9024382555, відбулося внаслідок подання ТОВ Спрут 27.10.2017 уточнюючої податкової декларації № 9223701836, якою зменшено раніше нараховане до сплати грошове зобов`язання.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом підпункт 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк.

Підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно підпункт 14.1.265 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

За приписами пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Питання, пов`язані з обчисленням та платою за землю врегульовані розділом ХІІ Податкового кодексу України.

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як визначено пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, з огляду на викладене, з моменту подання платником податків податкової декларації, визначена ним сума податкового зобов`язання є узгодженою і має бути сплачена у граничні терміни, визначені законом.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Спрут у податковій декларації з плати за землю від 20.02.2017 № 9024382555 на 2017 рік визначено податкове зобов`язання у загальній сумі 488124,29 грн.

Таким чином, після подання цієї декларації у позивача виник обов`язок по сплаті узгодженої суми податкового зобов`язання.

Проте, уточнюючою податковою декларацією з плати за землю від 27.10.2017 №9223701836 ТОВ Спрут зменшено на 2017 рік податкове зобов`язання на загальну суму 488124,29 грн.

Відповідачем не заперечується, що уточнююча податкова декларація прийнята без зауважень, що підтверджено квитанцією від 27.10.2017 № 2.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач скористався наданим йому статтею 50 Податкового кодексу України правом та вніс відповідні зміни до розміру самостійно визначеного податкового зобов`язання у раніше поданій декларації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв`язку із поданням уточнюючого розрахунку, який прийнятий контролюючим органом без зауважень, відповідно у податкового органу відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що специфіка нарахування штрафної санкції, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов`язання з певного податку, відсутній об`єкт застосування штрафної санкції, передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, у той час як нарахування штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції застосував лише практику Верховного Суду, не зазначивши порушення норм матеріального права, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що відповідає ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Матеріалами справи підтверджується своєчасне подання позивачем до податкового органу відповідної звітності, подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.01.2018 №0000781206 та № 0000791206, які не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 360/4396/19 залишити без змін.

Повний текст постанови складений 28 квітня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць