Рішення

від 17.12.2019 по справі 1.380.2019.002907

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002907

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача Кухар Н.М.,

представника відповідача Вершиніна А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства Галкомсервіс про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій, -

в с т а н о в и в:

11.06.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Львівській області до приватного підприємства Галкомсервіс , в якому позивач просить суд: застосувати арешт коштів на рахунках ПП Галкомсервіс (код ЄДРПОУ 31489950), 80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Промислова, 14, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем не допущено посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області до проведення перевірки на підставі наказу № 3449 від 06.06.2019, зазначене стало підставою, відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України, для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач позов не визнав, 30.07.2019 долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що наказ на проведення перевірки є необгрунтованим, оскільки запити контролюючого органу були оформленні з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому відповідач звільнений від обов`язку надавати відповідь на такі запити, у зв`язку із чим, у контролюючого органу були відсутні підстави приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Ухвалою судді від 08.07.2017 відкрито загальне позовне провадження в даній справі.

У підготовчому засіданні судом замінено позивача у справі Головне управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області

Ухвалою суду від 19.09.2019 зупинено провадження по даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 1.380.2019.002913 за позовом Приватного підприємства Галкомсервіс до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу від 06.06.2019 №3449 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» .

Ухвалою суду від 10.12.2019 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 10.12.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, встановив наступне.

Приватне підприємство Галкомсервіс перебуває на обліку платників податків в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

На підставі п.п.16.1.5. 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20. п.73.3 ст.73. п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 06.06.2019 № 3449 виписано направлення від 07.06.2019 № 5793 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Галкомсервіс (ЄДРПОУ 31489950) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ Сітронік за період жовтень 2018 ТОВ Юніверсал авто за період листопад 2018 ТОВ Транспостач СІТІ за період грудень 2018 та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області 10.06.2019 здійснено вихід за місцезнаходженням (юридичною (фактичною) адресою) ПП Галкомсервіс з метою пред`явлення направлення.

Директору ПП Галкомсервіс Новасад Галині Миколаївні 10.06.2019 вручено наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 06.06.2019 №3449 та ознайомлено з направленням на проведення зазначеної перевірки від 07.06.2019 № 5793.

Проте, директор ПП Галкомсервіс Новосад Галина Миколаївна ознайомившись із направленням на перевірку від 07.06.2019 № 5793 відмовилась допустити посадову особу Головного управління ДФС у Львівській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 10.06.2019 № 594/14.14/31489950.

Оскільки відповідач відмовився від проведення документальної перевірки, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України, у відповідності до пункту 94.2 якої арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Наведені норми кореспондуються з приписом пункту 94.4 статті 94 ПК України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України . Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 ПК України . Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Загальна процедура застосування адміністративного арешту майна платника податків регулюється Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №568 від 10.10.2013.

Відповідно до п. 7.1 Порядку арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п. 7.3 Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Тобто, арешт коштів платника податків які знаходяться на рахунках у банках з метою забезпечення виконання платником податків його обов`язків визначених законом здійснюється після прийняття рішення керівника (його заступника) органу державної податкової служби про накладення адміністративного арешту майна платника податків.

При цьому, визначальним при вирішенні питання щодо наявності підстав для арешту коштів є з`ясування наявності законних підстав для проведення документальної перевірки платника податків.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як зазначено вище, податковим органом складено акт № 594/14.14/31489950 від 10.06.2019 про недопуск до документальної позапланової виїзної перевірки ПП Галкомсервіс відповідно до наказу № 3443 від 06.06.2019.

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 апеляційну скаргу Приватного підприємства Галкомсервіс задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 в справі №1.380.2019.002913 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства Галкомсервіс до Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування наказу задоволено, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області) щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області) від 06.06.2019 №3449 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» .

Відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 17.10.2019.

З огляду на те, що наказ Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області) від 06.06.2019 №3449 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» скасовано, суд вважає, відсутніми підстави для задоволення позову та застосування арешту коштів на рахунках ПП Галкомсервіс шляхом зупинення видаткових операцій.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог підстави, передбачені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України для розподілу судових витрат, відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2019.