Постанова

від 25.06.2020 по справі 1.380.2019.002907

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002907 пров. № А/857/1743/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року в справі № 1.380.2019.002907 (головуюча суддя Грень Н. М., м. Львів, повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року) за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства «Галкомсервіс» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2019 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства «Галкомсервіс» про застосування арешту коштів на рахунках ПП «Галкомсервіс» , що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідачем не допущено посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області до проведення перевірки на підставі наказу № 3449 від 06.06.2019, відтак зазначене стало підставою відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем - Головним управлінням ДПС у Львівській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що у податкового органу були всі необхідні передумови для винесення наказу про проведення перевірки, а не допуск посадових осіб для проведення перевірки був безпідставним та необґрунтованим, тому були всі підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримала та просить таку задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечила та просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що приватне підприємство «Галкомсервіс» перебуває на обліку платників податків в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

На підставі п.п.16.1.5. 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20. п.73.3 ст.73. п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 06.06.2019 № 3449 виписано направлення від 07.06.2019 № 5793 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП«Галкомсервіс» (ЄДРПОУ 31489950) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Сітронік» за період жовтень 2018 ТОВ «Юніверсал авто» за період листопад 2018 ТОВ«Транспостач СІТІ» за період грудень 2018 та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області 10.06.2019 здійснено вихід за місцезнаходженням (юридичною (фактичною) адресою) ПП«Галкомсервіс» з метою пред`явлення направлення.

Директору ПП «Галкомсервіс» Новасад Галині Миколаївні 10.06.2019 вручено наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 06.06.2019 №3449 та ознайомлено з направленням на проведення зазначеної перевірки від 07.06.2019 № 5793.

Проте, директор ПП«Галкомсервіс» ОСОБА_1 ознайомившись із направленням на перевірку від 07.06.2019 № 5793 відмовилась допустити посадову особу Головного управління ДФС у Львівській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 10.06.2019 № 594/14.14/31489950.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України, у відповідності до пункту 94.2 якої арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Наведені норми кореспондуються з приписом пункту 94.4 статті 94 ПК України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України . Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Загальна процедура застосування адміністративного арешту майна платника податків регулюється Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №568 від 10.10.2013.

Відповідно до п. 7.1 Порядку арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п. 7.3 Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Тобто, арешт коштів платника податків які знаходяться на рахунках у банках з метою забезпечення виконання платником податків його обов`язків визначених законом здійснюється після прийняття рішення керівника (його заступника) органу державної податкової служби про накладення адміністративного арешту майна платника податків.

При цьому, визначальним при вирішенні питання щодо наявності підстав для арешту коштів є з`ясування наявності законних підстав для проведення документальної перевірки платника податків.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Встановлено, що податковим органом складено акт № 594/14.14/31489950 від 10.06.2019 про недопуск до документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Галкомсервіс» відповідно до наказу № 3443 від 06.06.2019.

Також встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галкомсервіс» задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 в справі №1.380.2019.002913 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Галкомсервіс» до Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування наказу задоволено, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області) щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області) від 06.06.2019 №3449 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» .

Відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 17.10.2019.

Колегія суддів констатує, що оскільки наказ Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області) від 06.06.2019 №3449 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» скасовано, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що підстави для задоволення позову та застосування арешту коштів на рахунках ПП «Галкомсервіс» шляхом зупинення видаткових операцій відсутні.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року в справі № 1.380.2019.002907 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 06 липня 2020 року.