Рішення

від 27.12.2019 по справі 420/6505/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6505/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.

сторін:

представник відповідачів - Картавцева А.М. (по довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6 ) про визнання протиправними та скасування наказів від 16.05.2019 № 01-13/224 ДАБК та від 07.06.2019 № 01-13/241 ДАБК,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просить суд:

- Скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за №01-13/224 ДАБК від 16.05.2019 року про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) № ОД 061190441782.

- Скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за №01-13/241 ДАБК від 07.06.2019 року про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141190982351 від 08.04.2019 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані накази Відповідача суперечить принципу правової визначеності, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень про самостійне скасування власного рішення може відповідати ознакам "свавільного" рішення, яке ставить особу (суб`єкта приватного права) в нерівне становище та створює ситуацію незахищеності, а тому вбачається наявність підстав для їх скасування.

06.12.2019 року, представником Відповідача було надано відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову відповідач зазначає, що приймаючи оскаржувані по даній справі накази діяло у межах своєї компетенції, та як єдиний компетентний орган відповідно до дискреційних повноважень, розглянувши звернення, встановив, що даний об`єкт є об`єктом самочинного будівництва, повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації містить недостовірні дані, а тому, у відповідності до викладеного, скасував реєстрацію зазначених документів, про що виніс відповідні накази.

Заяви чи клопотання від учасників справи.

10.12.2019 року, від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Позивач та Представник позивача до судового засідання не з`явились, повідомлені належним чином.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Обставини справи.

Управлінням ДАБК Одеської міської ради 13.02.2019 року за № ОД 061190441782 зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) щодо реконструкції квартири АДРЕСА_2 а без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_3 73а.

08.04.2019 року за № ОД 141190982351, Управлінням ДАБК Одеської міської ради зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об`єкта за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) щодо реконструкції квартири АДРЕСА_2 а без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_4 а.

Замовник - ОСОБА_1 .

12.04.2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру

АДРЕСА_5 серпні 2019 року з офіційного веб-сайту ДАБІ України, ОСОБА_1 стало відомо, що з реєстру дозвільних документів ДАБІ України виключені записи щодо реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт і Декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

На адвокатський запит адвоката Носкіної І.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 листом Управління ДАБК Одеської області від 13.08.2019 року повідомлено, що відповідно до абз.11 п.15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №;466 від 13 квітня 2011 року, орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

Наказом Управління №01-13/224 ДАБК від 16.05.2019 року скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) № ОД 061190441782 від 13.02.2019 року Реконструкція квартири № АДРЕСА_2 без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4 , замовник - ОСОБА_1 .

Також повідомлено, що наказ Управління №01-13/224 ДАБК від 16.05.2019 року, виданий на підставі акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 000841 від 14.05.2019 року та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу №1 ОСОБА_2 від 14.05.2019 року.

Також, на підставі акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 001084 від 07.06.2019 року та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу №1 ОСОБА_3 , від 07.06.2019 року наказом Управління №01-13/241 ДАБК від 07.06.2019 року, скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) № ОД 141190982351 від 08.04.2019 року Реконструкція квартири 73а без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані , за адресою: АДРЕСА_4 , замовник - ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, Позивач звернулась із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №579-VII від 27.04.2016 року, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» , «Про регулювання містобудівної діяльності» , «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.

Таким чином, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради наділено відповідними повноваженнями щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в межах м. Одеси.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 року (далі Закон №3038-VI).

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України (п.1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI).

Так, згідно ч.3 ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не підлягають обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які:

1 ) за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації; 4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

Згідно з п.2 ч.4 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об`єктів, ніж передбачені у цій частині або окремих розділів проектної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання будівельних робіт набувається після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2. ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону України про регулювання містобудівної діяльності , Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Частиною 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відповідно до ч. 1 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно- будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно ч. 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітностк-а оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина десята статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до ч. 2 ст.39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно- будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Частиною 2 пункту 1 Порядку №553 закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Пунктом 3 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку N 553 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

За правилами пункту 8 Порядку N 553, за результатами державного архітектурно- будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку N 553).

Права та обов`язки суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зазначені у пунктах 13, 14 Порядку N 553.

Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Висновки суду.

Судом встановлено, що згідно з яктами, складеними за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 000841 від 14.05.2019 року і № 001084 від 07.06.2019 року та доповідних записок головного спеціаліста інспекційного відділу №1 ОСОБА_4 В., від 14.05.2019 року і від 07.06.2019 року підставою для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт і реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта став той факт, що під час перевірки встановлено, що як у повідомленні, так і у декларації замовником будівництва вказано про те, що експертиза проектної документації проведена філією Державного підприємства УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА в Одеській області, код ЄДРПОУ 35850107, експерт ОСОБА_5 , сертифікат НОМЕР_1 , позитивний експертний звіт №16-0044-19 від 11.02.2019 року.

Натомість згідно листа Державного підприємства УКРДЕРЖБУДЕКСГІЕРТИЗА в Одеській області №95/04 від 13.05.2019 року експертиза проектної документації Реконструкція квартири 73 а без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 не виконувались. Експертний звіт №16-0044-19 від 11.02.2019 року, стосується зовсім іншого об`єкту будівництва та замовника.

Оцінюючи рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Зі змісту положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку N 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих га будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 826/9967/18; від 12 червня 2019 року у справі №916/1986/18; від 19 вересня 2018 року у справі N 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі N 465/1461/16-а.,

Суд звертає увагу на те, що встановлення Відповідачем в процесі перевірки факту не виконання експертизи проектної документації Реконструкція квартири 73 а без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 не підпадає під ознаки самочинного будівництва.

Виходячи з вимог ч.3 та ч.4 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", вбачається, що експертиза проекту об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI), не є обов`язковою.

Тобто, як Повідомлення так і Декларація могли була зареєстровані Відповідачем без експертизи проектної документації, а відсутність такої експертизи не є підставою для відмови в реєстрації Повідомлення та Декларації.

Тому, виявлений Відповідачем факт подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні і зареєстрованій декларації, не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Також, суд зазначає, що Управлінням ДАБК Одеської міської ради 13.02.2019 року за № ОД 061190441782 зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) щодо реконструкції квартири АДРЕСА_2 а без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_3 73а.

08.04.2019 року за № ОД 141190982351, Управлінням ДАБК Одеської міської ради зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, замовник - ОСОБА_1 .

12.04.2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_5 .

Суд зазначає, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає повідомлення).

В свою чергу, Державна архітектурно-будівельна інспекція може скористатися наданим їй правом відмови у реєстрації повідомлення з підстав, визначених статтею 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у тому числі, у зв`язку з поданням недостовірної інформації у такому повідомленні.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі N 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі N 826/5607/17.

За правилами статті 26 цього Закону завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

З огляду на викладене, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цим повідомленням права на проведення будівельних робіт.

З моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпало свою дію.

Після реєстрації 12.04.2019 року ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_5 , декларація про готовність об`єкта до експлуатації новоствореного об`єкта містобудування, також вичерпала свою дію.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі N 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі N 465/1461/16-а, від 05 червня 2019 року у справі N 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі N 826/5607/17.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Крім того, суб`єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між суб`єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Ненормативні правові акти суб`єкта владних повноважень, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені таким суб`єктом після їх виконання.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувані накази Відповідача, суперечить принципу правової визначеності, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень про самостійне скасування власного рішення може відповідати ознакам "свавільного" рішення, яке ставить особу (суб`єкта приватного права) в нерівне становище та створює ситуацію незахищеності.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод га протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична га юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Отже, особу може бути позбавлено її майна лише в інтересах суспільства, на умовах. передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності повинно бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виробив критерії оцінки дотримання статті 1 Першого протоколу. Вони наводяться у багатьох рішеннях. Наприклад, у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04. пункти 38-39) ЄСПЛ навів загальні принципи застосування статті 1 Першого протоколу:

- ця стаття по суті гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати шггання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як "окремі", тобто не пов`язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою;

- будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1. лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним;

- вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права. Хоча проблему відносно тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з`ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції.

Щодо мети втручання, то стаття 1 Першого протоколу до Конвенції допускає можливість втручання у право на мирне володіння майном виключно "в інтересах суспільства".

Крім того, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява N 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Отже, за таких обставин, суд дійшов до висновку, що накази від 16.05.2019 № 01-13/224 ДАБК та від 07.06.2019 № 01-13/241 ДАБК, є протиправними та такими що підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-73, 77, 139, 241-246, 250-251, 286 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6 ) - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 16.05.2019 № 01-13/224 ДАБК.

Скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 07.06.2019 № 01-13/241 ДАБК.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728), судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.12.2019 року.

Суддя Бутенко А.В.

.