Рішення

від 02.08.2007 по справі 9/194-07-6333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2007 р.

Справа  № 9/194-07-6333

За позовом:  Фізичної особи -підприємця  ОСОБА_1

До відповідача: Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_2

Про визнання договору дійсним та

про визнання права власності на нерухоме майно

                                  Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача:  ОСОБА_3. дов. НОМЕР_1.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:  Позивач фізична особа - підприємець

ОСОБА_1звернувся до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 з

позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна у

вигляді будівель та споруд магазину, загальною площею 31,3 мІ , що знаходиться

за адресою: Одеська область, смтАДРЕСА_1 який був укладений між позивачем і

відповідачем НОМЕР_2року  та визнання за

позивачем права власності на нерухоме майно у вигляді будівель та споруд

магазину, загальною площею 31,3 мІ, що знаходиться за адресою: Одеська область,

смтАДРЕСА_1 і позначене на плані: під. літ. „А” -магазин, під. літ. „а” -навіс,

під. літ. „а(1)” -ґанок..

Відповідач був належним чином

повідомлений про час та місце судового розгляду, у судове засідання не

з'явився, але направив відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнає у

повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З червня 2006 р. на підставі

рішення Овідіопольської селищної ради від НОМЕР_3р., Акту вибору земельної

ділянки від НОМЕР_4р. відповідач користується земельною ділянкою площею 0,0032

га, що роташована за адресою:  Одеська

область, смт.АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки -для розміщення

магазину.

          На вищевказаній земельній ділянці

відповідачем без остаточного оформлення землі, відповідного дозволу на

будівництво та належно затвердженого проекту, було побудоване нерухоме майно у

вигляді будівель та споруд магазину. 

НОМЕР_2 р. між позивачем та

відповідачем був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді

будівель та споруд магазину, загальною площею 31,3 мІ, що знаходиться за

адресою: Одеська область, смт.АДРЕСА_1.

На виконання п. 2 та п.2.1

вищевказаного договору, у вигляді повного розрахунку за вищевказане нерухоме

майно, що знаходиться за адресою: Одеська область, смтАДРЕСА_1 позивачем

було сплачено відповідачу суму, що складає 15 000 грн.

З метою забезпечення  виконання умов договору відповідач передав, а

позивач прийняла нерухоме майно, про що був складений акт прийому-передачі

нерухомого майна.

На сьогоднішній день у позивача

виникла необхідність оформити вищезазначене нерухоме майно.

Однак, від нотаріального

посвідчення договору купівлі-продажу відповідач ухиляється, що й зумовило

звернення позивача з позовом.

Суд, вивчивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, дійшов до висновку про

обґрунтованість позовних вимог.

З 01.01.2004 р. набрав чинності

новий Цивільний кодекс України.

Підставами виникнення цивільних

прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована

на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків /ст.  202 ЦК України/.

Ст.203 Цивільного кодексу України

встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності

правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, що вчиняє

правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника

правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має

вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, який вчинений у письмовій

формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом

або домовленістю сторін.

Ст. 657 ЦК України встановлено, що

договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу,

житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і

підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  

Згідно ст. 220 Цивільного кодексу

України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне

посвідчення договору такий договір є нікчемний. Якщо сторони домовились щодо

усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і

відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється

від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У

цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. 

При визнанні такої угоди дійсною,

суд повинен перевірити з яких причин вона не була нотаріально засвідчена і чи

не містить дана угода будь-яких протиправних умов.

Проаналізувавши договір, суд

прийшов до висновку про те, що він містить всі суттєві умови, передбачені

законодавством для даного виду договорів та не знайшов в ньому положень, що

суперечать діючому законодавству.

Правочин є правомірним, якщо його

недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом

недійсним/ ст.204 ЦК України/.

Право власності набувається на

підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів.

Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття прав

власності не встановлена судом /ст.328 ЦК України/.

Згідно п.3 ст. 334 Цивільного

кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає

нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або

з моменту  набрання законної сили

рішенням суду про визнання договору не посвідченого нотаріально дійсним.

Договір купівлі-продажу нерухомого

майна від НОМЕР_2р. укладений  між

позивачем ФОП ОСОБА_1. та ФОП ОСОБА_2. є правочинним та є підставою для

визнання права власності за ФОП ОСОБА_1. на нерухоме майно - у вигляді будівель

та споруд магазину, загальною площею 31,3 мІ, що знаходиться за адресою:

Одеська область, смтАДРЕСА_1 і позначене на плані: під. літ. „А” -магазин, під.

літ. „а” -навіс, під. літ. „а(1)” -ґанок..

Чинне законодавство передбачає, що

право власності на об'єкти підтверджується лише певними документами -в даному

випадку це є договір купівлі-продажу  від

ІНФОРМАЦІЯ_1р.  

 Як слідує з вище наведеного, позивач, на думку

суду, є добросовісним набувачем права власності у встановленому законом

порядку  на нерухоме майно у вигляді

будівель та споруд магазину, загальною площею 31,3 мІ, що знаходиться за

адресою: Одеська область, смтАДРЕСА_1 і позначене на плані: під. літ. „А”

-магазин, під. літ. „а” -навіс, під. літ. „а(1)” -ґанок., і згідно чинного

законодавства за ним повинно бути визнано право власності на це майно.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК

України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення

судового процесу віднести за рахунок відповідача,

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК

України, суд, -

ВИРІШИВ:         

1.          Позов 

задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір

купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді будівель та споруд магазину,

загальною площею 31,3 мІ , що знаходиться за адресою: Одеська область,

смтАДРЕСА_1 який був укладений між позивачем Фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_1і відповідачем Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2  НОМЕР_2року.

3.          Визнати за  фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Одеська

область смт. АДРЕСА_2, код НОМЕР_5) право власності на нерухоме майно у вигляді

будівель та споруд магазину, загальною площею 31,3 мІ, що знаходиться за

адресою: Одеська область, смтАДРЕСА_1 і позначене на плані: під. літ. „А”

-магазин, під. літ. „а” -навіс, під. літ. „а(1)” -ґанок..

4.          Стягнути з Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_2(Одеська область смт. АДРЕСА_3, код НОМЕР_6) на користь  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(Одеська

область смт. АДРЕСА_2, код НОМЕР_5) 

витрати по сплаті державного мита в сумі 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 00

коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00

коп.

Рішення суду набирає чинності

згідно ст.85 ГПК України.

Накази видати після набрання

рішенням законної сили.

Суддя