Рішення

від 28.11.2019 по справі 500/2303/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2303/19

28 листопада 2019 року м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Осадчука І.О.;

представника позивача - Равліва М.І.,

представника відповідача - Кущик А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Клімат-Комплект" до 1) Головного управління ДПС у Тернопільській області 2) Державної податкової служби України, про: визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області №1229206/37601660 від 19.07.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Клімат - Комплект до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1229206/37601660 від 19.07.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 21.06.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, за наслідками здійснення операції з постачання товарів, складено податкову накладну №1 від 21.06.2019 року, яку направлено для реєстрації у Єдиний реєстр податкових накладних. За результатами обробки контролюючим органом, реєстрацію податкової накладної зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На дану пропозицію контролюючого органу, позивачем направлено повідомлення №1, в якому містились пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, за результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів, контролюючим органом прийнято рішення №1229206/37601660 від 19.07.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року, з підстав неподання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Не погоджуючись із даним рішенням, позивач звернувся ДФС України зі скаргою на вказане рішення, однак, отримав рішення ДФС від 08.08.2019 року про відмову у задоволенні скарги та залишення даного рішення без змін. У зв`язку з наведеним, звернувся до суду для його оскарження, та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року дану позовну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді від 28.10.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 28.11.2019 року.

20.11.2019 року до суду від відповідачів надійшов відзив на адміністративний позов зі спільною позицією, в якому відповідачі зазначають, що реєстрація поданої позивачем податкової накладної була зупинена з тих підстав, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, відповідачі вважають, що подані позивачем, на пропозицію контролюючого органу, додаткові пояснення та документи не були достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію спірної податкової накладної. Таким чином, Головне управління ДПС у Тернопільській області та Державна податкова служба України вважають, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є правомірне, а відтак, підстави для задоволення позову відсутні.

У судовому засіданні 28.11.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити, надаючи пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідачів в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, підтримуючи викладене у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників обох сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство «Клімат - Комплект» зареєстроване як юридична особа 22.03.2011 року та здійснює діяльність у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі.

01.04.2019 року між ПП Клімат-Комплект та ТОВ Будівельна компанія ВАЛК укладено договір №0104-01 постачання товарів від 01.04.2019 року, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар за асортиментом та в кількості, узгодженими сторонами, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами цього договору.

21.06.2019 року ПП Клімат-Комплект виставлено рахунок на оплату №6 від 21.06.2019 року за договором №0104-01 постачання товарів від 01.04.2019 року за товар Дифузор ЕSR-new D-300 в кількості 12 шт. та Решітка ЕSR-U D-300 в кількості 12 шт. на загальну суму 79876,56 грн. в тому числі ПДВ 13312,76 грн.

21.06.2019 року ТОВ Будівельна компанія ВАЛК оплатило за товар згідно рахунку №6 від 21.06.2019 року, що підтверджується платіжним дорученням №294 від 21.06.2019 року.

За наслідками зарахування коштів на поточний рахунок ПП Клімат-Комплект за вказаною операцією було складено податкову накладну №1 від 21.06.2019 року.

26.06.2019 року в якості підтвердження дійсності даної операції між ТОВ Будівельною компанією ВАЛК та ПП Клімат-Комплект було складено видаткову накладну №1 від 26.06.2019 року.

15.07.2019 року дану податкову накладну №1 від 21.06.2019 року направлено на реєстрацію засобами електронного зв`язку.

За результатами перевірки зазначеної податкової накладної, позивачем отримано квитанцію від 15.07.2019 року, у якій зазначено, що податкова накладна прийнята податковим органом, проте, її реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, оскільки, податкова накладна відповідає пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Водночас, у вказаній квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання вказаних вимог, ПП Клімат-Комплект 16.07.2019 року подано до контролюючого органу повідомлення №1 про надання пояснень та копій щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. В даному повідомленні містились пояснення позивача щодо проведення господарських операцій та копії документів, зазначених в поясненнях (а.с.25).

Зокрема, у поясненнях позивачем зазначено, що 01.04.2019 року був укладений договір №0104-01 від 01.04.2019 року між ПП Клімат-Комплект та ТОВ "БК"ВАЛК" (код ЄДРПОУ - 40682650) на постачання товарів. 21.06.2019 року були отримані кошти за матеріали (вх.платіжне доручення №294 від 21.06.2019 року) в сумі 79876,56 грн., відповідно була виписана податкова накладна №1 від 21.06.2019 року. Дані матеріали були придбані в ТОВ Укрескон (код ЄДРПОУ - 32848776) договір №21062019 від 21.06.2019 року, накладна №УК0000307 від 25.06.2019 року.

Окрім того, до вищевказаного повідомлення №1 додано наступні документи (у кількості - 8) :

- копію рахунку-фактури №УК-0000418 від 21 червня 2019 року;

- копію договору постачання товару №0104-01 від 01.04.2019 року;

- копію договору постачання товару №21062019 від 21.06.2019 року;

- копію рахунку на оплату №6 від 21.06.2019 року;

- копію видаткової накладної № 1 від 26.06.2019 року;

- копію видаткової накладної №УК-0000307 від 25.06.2019 року;

- копію платіжного доручення №3 від 21.06.2019 року;

- копію платіжного доручення №294 від 21.06.2019 року.

Однак, за результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Головним управлінням ДФС в Тернопільській області прийнято рішення №1229206/37601660 від 19.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної.

Підставою відмови в рішенні визначено: "ненадання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена".

Не погоджуючись із рішеннями №1229206/37601660 від 19.07.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року, позивачем 02.08.2019 року подано скаргу на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з додатками.

08.08.2019 року за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, - ДФС України прийнято рішення №35121/37601550/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із рішеннями комісії ДФС регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117) у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12 Порядку №117).

Згідно з пунктом 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 19 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 20 Порядку №117).

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункт 21 Порядку № 117).

Критерії ризиковості платника податку зазначені у листі ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого встановлено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з Додатком 2 до Порядку №117 у рішенні про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісія зобов`язана, зокрема, підкреслювати документи, які не надано платником податку для реєстрації податкової накладної.

При цьому, суд звертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Поряд з цим, вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості, без жодного посилання на конкретний критерій, визначений у підпункті 1.6, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №821/1173/17, від 14.05.2019 року у справі № 1940/1306/18, від 21.05.2019 року у справі №620/3556/18, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ході розгляду даної справи на підставі наявних матеріалів, судом встановлено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 15.07.2019 року зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Водночас, суд зазначає, що у квитанції не вказано конкретного переліку документів з урахуванням конкретного критерію ризиковості, які необхідно було подати позивачу задля прийняття податковим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначеного пп.1.6 п. 1 Критеріїв №959.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Крім того, відповідачем не надано пояснення з приводу того, який саме критерій ризиковості платника податку та з яких підстав застосовано у даному випадку.

Відповідно, контролюючий орган не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначеної накладної.

Водночас, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, контролюючим органом також не надано суду ані самого протоколу засідання комісії, ані переліку платників податків щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Судом також враховується, що у листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 року №3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме: передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної №1 від 21.06.2019 року зупинена, як зазначено в квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, контролюючим органом застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

В той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем на вимогу контролюючого органу направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, - щодо господарської операцій, за якою складено податкову накладну №1 від 21.06.2019 року, реєстрацію якої зупинено, для підтвердження реальності здійснення господарської операції згідно вказаної податкової накладної (а.с.25).

Водночас, у відзиві відповідачем зазначено, що позивачем на підтвердження реальності господарської операції надано комісії копії наступні документи:

- повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 16.07.2019 року;

- копію рахунку-фактури №УК-0000418 від 21 червня 2019 року;

- копію договору постачання товару №0104-01 від 01.04.2019 року;

- копію договору постачання товару №21062019 від 21.06.2019 року;

- копію рахунку на оплату №6 від 21.06.2019 року;

- копію видаткової накладної № 1 від 26.06.2019 року;

- копію видаткової накладної №УК-0000307 від 25.06.2019 року.

Разом з тим, відповідачем вказано, що два документи, які надані позивачем відкрити - було неможливо, оскільки вибрано невірний формат файлу (PDF).

На підтвердження зазначеного додано скріншоти з журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відповідних ПН/РК в системі АІС.

В результаті того, що контролюючий орган технічно не зміг відкрити деякі із надісланих позивачем файлів, Комісією ГУ ДФС у Тернопільській області зроблено висновок, що подані позивачем документи та пояснення не були достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацією спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийнято рішення №1229206/37601660 від 19.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року.

Однак, такі посилання, викладені у відзиві на позов - не можуть бути прийняті судом до уваги при розгляді даної справи, з огляду на те, що такі обставини не були відображені, як підстави для прийняття оспорюваного рішення №1229206/37601660 від 19.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року, і жодним чином - не були відображені у ньому.

Більше того, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року у рішенні вказано, саме - неподання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена.

Тобто, контролюючий орган, отримавши від позивача в електронному вигляді повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 16.07.2019 року та ряду документів, не відкривши при цьому в системі АІС деякі із надісланих файлів, - взагалі не прийняв до уваги решту отриманих документів, зокрема, і пояснень, викладених в повідомлені №1 від 16.07.2019 року.

Окрім того, суд зазначає, що повідомлення №1 від 16.07.2019 року, в якому містились пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена, - були отримані контролюючим органом та прийнято до розгляду, - про що свідчить копія наявної в матеріалах справи квитанції №2 від 16.07.2019 року (а.с.26)

Стосовно вищевикладеного суд вважає за необхідне також зазначити, що неможливість контролюючим органом розпізнати два з восьми надісланих файлів, не свідчить про неподання їх платником податків, та, безумовно, - жодним чином не свідчить про неподання пояснень щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена, які, як вже було зазначено вище, насправді були подані позивачем згідно повідомлення №1 від 16.07.2019 року, отримані відповідачем, та опрацювання яких, як встановлено в ході розгляду справи, здійснювалось податковим органом.

Відтак, підстава, визначена у рішенні №1229206/37601660 від 19.07.2019 року як підстава для відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року, - не мала місця, а тому відмова контролюючого органу з підстав неподання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена - не відповідає фактичним обставинам, та є необгрунтованою.

Таким чином, висновок податкового органу про те, що податкова накладна №1 від 21.06.2019 року не підлягає реєстрації є Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав неподання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній реєстрація якої зупинена є - неправомірним, оскільки, така підстава могла б бути застосована в разі неподання пояснень платником податків - взагалі.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, - суд приходить до висновку, що рішення №1229206/37601660 від 19.07.2019 року комісії ГУ ДФС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, - є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи, та прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а, отже, - є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування» , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем, у відповідності до частини 1 статті 77 КАС України, було належними та допустимими доказами доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем - не подано доказів на спростування позиції позивача та не доказано правомірності прийнятих рішень у визначеному частиною 2 статті 77 КАС України порядку, оскільки, як встановлено в ході розгляду справи, підстави, які лягли в основу оскаржуваного у даній справі рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних, - не були достатніми для прийняття такого рішення.

Відтак, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції за якої було складено податкову накладну №1 від 21.06.2019 року, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття рішення №1229206/37601660 від 19.07.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1229206/37601660 від 19.07.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права та для надання оцінки рішенням податкових органів за відповідних обставин викладені і у ряді постанов Верховного Суду: від 14.05.2019 року у справі №817/1356/18 (адміністративне провадження №К/9901/9892/19), від 22.04.2019 року у справі №2040/5445/18 (адміністративне провадження №К/9901/1137/19), від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), які в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 21.06.2019 року, подану ПП "Клімат-Комплект", - є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Так, відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок №1246.

Так, відповідно до пункту 19 та пункту 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною фіскальною службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації податкової накладної, при цьому, датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата.

Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відтак, оскільки рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1229206/37601660 від 19.07.2019 року, підлягає скасуванню, то відповідно з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246, - суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 21.06.2019 року.

При цьому, щодо визначення дати, якою слід зареєструвати вказану податкову накладену, - суд звертає увагу на те, що спірна податкова накладна №1 від 21.06.2019 року - була подана до реєстрації 15.07.2019 року, і в цей же дань відбулось зупинення її реєстрації із надісланням квитанції від 15.07.2019 року без изначення конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року.

Відтак, з цього дня, фактично, і мало місце порушення прав позивача з боку податкового органу, наслідком яких, після неврахування відповідачем наданих позивачем пояснень та документів, - стало безпідставне прийняття оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області №1229206/37601660 від 19.07.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, податкова накладна №1 підлягає реєстрації саме днем її фактичного подання та надходження на реєстрацію, тобто, - 15.07.2019 року.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги - є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Беручи до уваги результат вирішення спору шляхом задоволення позовних вимог, з врахуванням положень частини 1 статті 139 КАС України, - судовий збір у розмірі 3842,00 грн. - підлягає поверненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області та Державної податкової служби України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Клімат-Комплект" - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області №1229206/37601660 від 19.07.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 21.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 21.06.2019 року, подану приватним підприємством "Клімат-Комплект", - датою її подання та надходження для реєстрації (15.07.2019 року).

4. Стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь приватного підприємства Клімат-Комплект" документально підтверджений судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня), сплачений відповідно до платіжного доручення №72 від 07.10.2019 року.

5. Стягнути з Державної податкової служби України на користь приватного підприємства Клімат-Комплект" документально підтверджений судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня), сплачений відповідно до платіжного доручення №72 від 07.10.2019 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач/Стягувач: Приватне підприємство "Клімат-Комплект" (адреса: вул. Танцорова, 51, офіс 405, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ: 37601660)

Відповідач1/Боржник1: Головне управління ДПС у Тернопільській області (адреса: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 43142763),

Відповідач2/Боржник2: Державна податкова служба України (адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.