Рішення

від 24.12.2019 по справі 520/10192/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 р. № 520/10192/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Маленка Ю.А.,

представника відповідача - Кірюшиної І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "СХІДБУД" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису і постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування припису і постанови.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач помилково вказує про факт недопуску перевіряючих до перевірки, що свідчить про протиправність спірних припису та постанови.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на наведені у ньому обставини.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з огляду доводів наданого суду відзиву на позов, в контексті того, що уповноважена особа позивача за довіреністю - Крутильов А.К. з належними доказами підтвердження повноважень прибув лише на розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, у свою чергу, зазначеною особою під час заходу контролю зазначені документи надано не було. Вищевказане, на думку відповідача, свідчить про недопуск перевіряючих до перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Наказом відповідача від 26.11.2018 року № 1494 було затверджено річний план перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, до якого включено ТОВ НВО СХІДБУД та виписано направлення на проведення перевірки головним інспекторам будівельного нагляду інспекційних відділів № 1 Департаменту Будякову С.С. та Єременку Р ОСОБА_1 І. від 02.09.2019 року № 1494/743-Н.

Так, контролюючим органом було направлено позивачеві повідомлення про проведення планового заходу від 22.08.2019 № 1020-7018 у період з 02.09.2019 р. по 13.09.2019 р. з проханням у відповідності до ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності" під час здійснення планового заходу забезпечити присутність керівника або уповноваженої особи суб`єкта містобудування.

Крім того, як вказував відповідач, дані щодо зазначеної перевірки були висвітлені на сайті Держархбудінспекції України в розділі Прозора ДАБІ , що, на думку відповідача, також давало позивачу змогу ознайомитись з документами, на підставі яких проводиться перевірка, виконати всі обов`язки та скористатися всіма правами, передбаченими кормами чинного законодавства.

Як пояснив представник відповідача, під час проведення перевірки було встановлено, що директор ТОВ НВО СХІДБУД Приходько Сергій Сергійович не допустив посадових контролюючого органу на об`єкт будівництва шляхом відсутності суб`єкта містобудування

або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки та ненаданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

За результатами проведення заходу контролю головними інспекторами будівельного нагляду інспекційних відділів № 1 Департаменту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 І. було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 12.09.2019 № 1494/743-А.

Крім того, внаслідок зазначеного, також були складені Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.09.2019 та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм, стандартів і правил від 12.09.2019 № 1494/743-Пр з вимогою допустити посадових осіб Департаменту на об`єкт будівництва для проведення перевірки.

Судом встановлено та підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що на об`єкті будівництва під час прибуття перевіряючиїх та складання протоколу та припису вони були присутні.

Сторони також не заперечували проти зазначеного та представником відповідача зазначено, що твердження про те, що ОСОБА_4 є уповноваженим представником позивача встановлені виключно з його слів, документів на підтвердження зазначеного не надано, що свідчить про те, що директор ТОВ НВО СХІДБУД не забезпечив присутність уповноваженої особи на об`єкті будівництва, що є недопуском до перевірки.

Про зазначене також надав відповідні пояснення свідок ОСОБА_6 , який був перевіряючим ТОВ НВО СХІДБУД .

У свою чергу, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказували про фактичний допуск перевіряючих до перевірки, водночас, відносно ненадання доказів наявності повноважень на представництво інтересів позивача ОСОБА_7 . ОСОБА_8 вказував, що довіреність в нього наявна, водночас він її не надавав перевіряючим, оскільки зазначений документ у нього ніхто не вимагав, а ОСОБА_5 пояснив, що працює на підприємства позивача водієм та був присутнім при перевірці на вимогу керівництва.

Представник відповідача вказував, що має місце, у даному випадку, саме недопуск до перевірки, відтак, акт про недопуск, протокол та припис були направлені позивачу поштою.

В подальшому, під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, представником ТОВ НВО СХІДБУД Курутильовим А.К. (довіреність від 02.09.2019) було надано пояснення за підписом директора ТОВ НВО СХІДБУД Приходько С.С. та довіреність на представника.

Як вказував відповідач, враховуючи усі обставини справи, та той факт, що уповноважений представник ТОВ НВО СХІДБУД Курутильов А.К. з належною довіреністю прибув лише на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2019 № 72/1020-7685 та визнано ТОВ НВО СХІДБУД винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 60 210 грн.

Позивач, не погодившись з вищеназваними приписом та постановою звернувся до суду за їх оскарженням та зазначав, що 05.09.2019 року позивачем були підготовлені та направлені контролюючому органу необхідні документи, що стосуються об`єкту перевірки - реконструкції орендованого приміщення котельні за адресою: АДРЕСА_1 с. Новий АДРЕСА_2 , пр АДРЕСА_3 Перемоги АДРЕСА_4 11-А, узгоджено дату виходу на об`єкт та, серед направлених документів містились довіреності уповноважених осіб.

Відтак, на думку позивача, твердження про недопуск є хибними, оскільки при перевірці були уповноважені особи позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які допустили перевіряючих до перевірки, про що також свідчать дані акту від 12.09.2019 № 1494/743-А.

По суті позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За приписами ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою КМ України № 294 від 09.07.2014 року, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 533 від 23.05.2011 року, основними завданнями Держархбудінспекції є здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За приписами ст. 41 "Про регулювання містобудівної діяльності" Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Частиною 9 зазначеної статті визначено, що суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Вказане узгоджується також з приписами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 533 від 23.05.2011 року ( надалі - Порядок 533).

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу ( п.6 Порядку 533).

Крім того, п.12 зазначеного порядку визначено, що, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 14 Порядку 533 унормовано, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 17 Порядку 533 визначено, що У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно п.19 Порядку 533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Пунктом 20 Порядку 533 встановлено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням ( п. 21 Порядку 533).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф ( п.22 Порядку 533).

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

За приписами п.2 ч.6 ст. 2 вказаного Закону, суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Розглядаючи вказану справу та підсумовуючи наведене суд зазначає, що спірні припис та постанову складено за таке порушення позивачем у сфері містобудування як недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, а пунктом 14 Порядку 533 чітко встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У судовому засіданні представник відповідача акцентував увагу, що недопуск перевіряючих пов`язаний з відсутністю директора позивача та уповноважених осіб.

В ході розгляду справи встановлено , що позивачем не було оскаржено у судовому порядку дії відповідача щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням порядку більш того, судом з`ясовано, що відповідачем не було допущено порушень процедури при здійсненні заходу контролю.

При вказаному, в контексті відсутності при перевірці директора позивача та наявності двох осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , щодо яких не підтверджено їх повноваження на представництво інтересів позивача, має місце недопуск до перевірки у юридичному значенні, що за передбачена відповідальність ЗУ "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності".

З приводу вказаного суд, піддаючи детальному аналізу норму, якою встановлено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та яка було застосована при складанні спірної постанови, зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, за приписами п.2 ч.6 ст. 2 вказаного Закону, суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відтак, недопуск до перевірки у юридичному значенні позбавляє контролюючий орган здійснити свої повноваження, визначені чинним законодавством та свідчить, за ланцюгом, також про недопуск у фактичному значенні.

З приводу фактичного допуску перевіряючих на об`єкті перевірки, про що вказував позивач, суд вказує наступне.

Свідок ОСОБА_6 пояснив та сторонами вказані обставини визнано під час розгляду справи, що перевірка на об`єкті реконструкції орендованого приміщення котельні за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 проводилась у відношенні до двох суб`єктів господарських відносин замовника - ТОВ "Східтеплоенерго" та підрядника ( позивача), обидві юридичні особи включено до плану перевірок, водночас, ОСОБА_4 виступав як представник з боку як замовника так і підрядника.

Відповідно до ч.1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У відношенні до Крутильова ОСОБА_9 , як уповноваженого представника замовника ТОВ "Східтеплоенерго" ( код ЄДРПОУ 39364224) встановлено, що він є директором зазначеної юридичної особи, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), водночас ОСОБА_4 , як представник юридичної особи підрядника (позивача) не надав жодних повноважень зазначеного.

Відтак, допуск на перевірку на об`єкті відбувся у відношенні до замовника, а не у відношенні до підрядника, яким є позивач.

При вказаному, чітко прослідковується порушення позивачем п.14 Порядку 533, що виразилось у недопущенні посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за факту дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пояснення свідка Крутильова А.К., що відповідна довіреність на представництво інтересів перевіряючими у нього не вимагалась, як довід позивача про безпідставність спірних припису та постанови суд відхиляє, оскільки, вищеназваними приписами п.14 Порядку 533, чітко встановлено саме обов`язок суб`єкта містобудування , щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, з надання документів.

Відтак ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , були зобов`язані надати під час перевірки довіреності на представництво інтересів позивача.

Посилання позивача, що вказані документи були заздалегідь надіслані контролюючому органу та були у нього в наявності, однак протиправно не враховані, суд відхиляє, зазначене нічим не підтверджується.

Посилання позивача, що актом від 12.09.2019 № 1494/743-А чітко зафіксовано допуск до перевірки, суд відхиляє, зазначене є суб`єктивним твердженням позивача, натомість названий акт є саме актом про недопуск.

У позові позивач посилався на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові по справі № 489/1815/17 в контексті того, що постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню як така, що складена за відсутності позивача та без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

З цього приводу суд зазначає, що вказані висновки Верховним Судом викладено з приводу постанови, складеної в порядку КУпАП, а не з приводу постанови про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Більш того, сторонами не заперечувалось, що уповноважена особа була присутня під час розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності (повідомлялась належним чином), а відповідні твердження позивача, на користь яких ним зроблено відповідні посилання на практику Верховного Суду, у даному випадку, додатково свідчать на користь обставин недопуску до перевірки в контексті відсутності директора позивача та уповноважених осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність спірних припису та постанови.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "СХІДБУД" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису і постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 28 грудня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.