Рішення

від 27.12.2019 по справі 640/23874/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 року м. Київ № 640/23874/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., при секретарі судового засідання Корніюк А.В.,

за участі представників сторін:

від заявника - Дубенка В.П.,

від боржника - представник не зявився в засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву органу податків та збору про стягнення коштів з рахунків у банках за податковим боргом

за заявоюОфісу великих платників податків Державної податкової служби доПриватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про стягнення коштів з рахунків у банках за податковим боргом та просить суд стягнути кошти платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 9 379 459,94 грн

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Офіс великих платників податків Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства Завод Кузня на Рибальському із заявою про стягнення коштів з рахунків у банках за податковим боргом та просить суд стягнути кошти платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 9 379 459,94 грн.

Мотивуючи вимоги заявник зазначає, що за боржником обліковується податковий борг у розмірі 9 379 459,94 грн., який складається з земельного податку з юридичних осіб на земельні ділянки, які знаходяться в Подільському районі міста Києва.

В судовому засіданні 27.12.2019 року представник заявника підтримав свої доводи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно до Податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/ або оренда за земельні ділянки державної або комунальної власності) які надані Приватним акціонерним товариством Завод Кузня на Рибальському :

№ 9016829105 від 11.02.2019 термін сплати 30.09.2019 нараховану плату у сумі 4 689 675,54 грн.

№ 9016829105 від 11.02.2019 термін сплати 30.10.2019 нараховану плату у сумі 4 689 784,40 грн.

Загальний податковий борг становить 9 379 459,94 грн.

Заявником винесено податкову вимогу №113-10 від 02.10.2019 року на загальну суму податкового боргу 4 689 675,54 грн., яка отримана боржником 07.10.2019р.

Офісом великих платників податків Державної податкової служби прийнято рішення про опис майна боржника у податкову заставу від 03.10.2019р №3995/10/28-10-02-23, яке отримано боржником 07.10.2019р., та описано в податкову заставу майно відповідно до актів опису від 18.10.2019 р №3 та від 06.11.2019 р №9.

Таким чином, несплата боржником у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань обумовила заявника на звернення до суду з даною заявою.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п . 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

-землекористувачі.

Згідно з пп. 14.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є:

земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно до п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до п.п. 14,1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно із п.88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.п.89.1.1 ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до п.п.89.3. п.89.1 ст.89 ПК України, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до положень п.89.1 ПК України право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Судом встановлено, що податковий борг боржника за земельним податком з юридичних осіб на земельні ділянки, які знаходяться в Подільському районі міста Києва, на загальну суму 4 689 675,54 грн. набув статусу узгодженого податкового зобов`язання, оскільки ПрАТ Завод Кузня на рибальському не здійснив сплату земельного податку у встановлений термін, через що в нього виникла заборгованість в загальній сумі 4 689 675,54 грн. із земельного податку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковою декларацією, обліковою карткою такого платника податків, інформаційною довідкою контролюючого органу, розрахунком суми боргу, з огляду на що у боржника наявний обов`язок щодо сплати такого боргу.

Матеріли справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження погашення Приватним акціонерним товариством Завод Кузня на Рибальському зазначеного податкового боргу, жодних платіжних доручень та/або письмових пояснень щодо неможливості їх подання із зазначенням причин боржником до суду не надано.

Оскільки в матеріалах справи відсутні інші податкові вимоги Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства Завод Кузня на Рибальському , тому суд не може прийняти до уваги розмір податкового боргу на суму 9379 459,94 грн.

У відповідності до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

При вирішенні даної справи, судом також враховано наступне.

Нормами діючого КАС України не врегульовано питання розгляду позовних заяв про стягнення податкового боргу з платників податків.

В той же час, як було зазначено вище, положеннями підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень Офісу великих платників податків Державної податкової служби на звернення до суду з такими вимогами, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення поданої заяви шляхом стягнення податкового боргу на суму 4 689 675,54грн.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно частини 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Приписи статті 90 КАС України встановлюють, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 283, 293, 294 - 297 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до до Приватного акціонерного товариства Завод Кузня на Рибальському про стягнення коштів з рахунків у банках за податковим боргом (01050, м. Київ, Шевченківський р-н, б. 13, код ЄДРПОУ 35647516) задовольнити частково .

2. Стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства Завод Кузня на Рибальському (вул. Електриків, 26,Київ 176,04176, код ЄДРПОУ14312364) у банках, що обслуговують такого платника податків на користь Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул.Дегтярівська, 11-Г,Київ 119,04119, код ЄДРПОУ43141471) податковий борг у розмірі 4 689 675 грн (чотири мільйони шістсот вісімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять грн.) 54 коп.

3. Роз`яснити учасникам справи, що рішення суду підлягає негайному виконанню, відповідно до ч. 8 ст. 283 КАС України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. ст. 255, 283 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 КАС України, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.І. Добрянська