Постанова

від 08.04.2019 по справі 761/39552/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 квітня 2019року м. Київ

Справа № 761/39552/16-ц

Провадження: № 22-ц/824/1623/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар Глухенька М.С.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Юзькової О.Л., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, скасування реєстрації права власності на земельну ділянку та припинення права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2016рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, скасування реєстрації права власності на земельну ділянку та припинення права власності на земельну ділянку.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він є власником 1/2 частини житлового будинку з прилежними до нього будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,05 га на підставі договору купівлі - продажу 1/2 частини житлового будинку (з відкладальною умовою) від 27.12.2013 року. Власником іншої 1/2 частини житлового будинку з прилежними до нього будівлями і спорудами є ОСОБА_3 . Її частина житлового будинку з прилежними до нього будівлями і спорудами розташована на земельних ділянках загальною площею 0,05 га. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.06.2008 року встановлено порядок користування земельною ділянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 12.01.2011 року право власності на земельну ділянку перейшло її спадкоємцю ОСОБА_5 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2013 року , а потім до нього. В той же час , йому стало відомо,що Київською міською радою 12.07.2016 рокубуло прийнято рішення Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , яким припинено громадянкам померлій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право спільного постійного користування земельною ділянкою площею 0,0300 га та передано ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будинків і споруд із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва. Віняк власник 1/2 частини будинку і правонаступник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині користування земельною ділянкою на сьогоднішній день є законним користувачем земельної ділянки площею 215,625 кв. м. Проте, оскаржуваним рішенням ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку 0,0300 га, яка перебувала у спільному постійному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а отже частину ділянки, яка перебуває у його користуванні. Київська міська рада вирішила питання про припинення права власності та передачу її іншим особам на одному пленарному засіданні. Прийняті рішення не ґрунтуються на приписах ст. 141 ЗК України. Також надані документи для вирішення спірних питань не відповідають Тимчасовому порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженому рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 63/9120, оскільки жодної згоди/погодження меж спірної ділянки, як на вилучення так і на припинення права користування її частиною площею 215,625 кв. м. не надано. Крім того, зі змісту клопотання ОСОБА_3 , діючої на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 ,про передачу спірної ділянки у власність вбачається, що представник не долучав до клопотання викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, оригінал довіреності або її засвідчену у встановленому порядку копію. Тобто , Департамент земельних ресурсів проігнорував невідповідність доданих до клопотання документів вимогам ст. 21 Тимчасового порядку і незаконно надав позитивний висновок щодо можливості надання у забудову земельної ділянки. Таким чином, рішення Київської міської ради від 12.07.2016 року № 620/620 є незаконним та підлягає скасуванню, як прийняте з порушенням ч. 6 ст. 118 ЗК України та порушує йогозаконні права та інтереси щодо фактичного володіння земельною ділянкою та майбутньої реалізації права та оформлення її оренди, що передбачено ч. 2 ст. 93 ЗК України. Прийняте ж рішення про припинення права власності ОСОБА_4 з посиланням на свідоцтво про її смерть не ґрунтується на вимогах ст. 141 ЗК України.

З урахуванням викладеного, просив визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 12.07.2016 року №620/620 Про передачу громадянину ОСОБА_2 , за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,0300 га (кадастровий номер 8000000000688:073:0030) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ; скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0300 га (кадастровий номер 8000000000688:073:0030) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34949014 від 26.04.2017 р., та запис про право власності номер 20153335 від 29.03.2017 р.; припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку 0,0300 га (кадастровий номер 8000000000688:073:0030) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року відмовлено в позові ОСОБА_1 .

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу , в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що рішення не відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України, оскільки його вступна частина суперечить описовій щодо розгляду справи. Суд першої інстанції проігнорував той факт, що спірне рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року в частині припинення громадянці ОСОБА_4 права спільного постійного користування земельною ділянкою прийняте в порушення ст. 141 ЗК України, яка не містить такої підстави припинення права користування земельною ділянкою як смерть землекористувача. Крім того, вказане рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , за умови виконання пункту 3 цього рішення, не відповідає вимогам ч. 6 ст. 118 ЗК України щодо Порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами , оскільки представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 до клопотання про передачу спірної земельної ділянки у власність від 19.06.2015 року не долучено викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; витяг з містобудівного кадастру; документи на підтвердження повноважень представника.

20 листопада 2018 року Київським апеляційним судом відкрито провадження у даній справі.

Правом відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 360 ЦПК України учасники справи не скористались.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає .

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником Ѕ частини будинку з прилежними до нього будівлями та спорудами, який находиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу з відкладувальною умовою від 27.12.2013 р., укладеного із ОСОБА_5 .

Також 27.12.2013 р. за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:88:073:0040 на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2013 р., укладеного із ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О.

12.07.2016 р. Київською міською радою прийнято рішення № 620/620 Про передачу громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 відповідно до ст. ст. 9, 81, 83, 116, 118, 121, 141 ЗК України, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно з п. 1 вказаного рішення Київської міської ради припинено громадянкам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право спільного користування земельною ділянкою площею 0,0300 га (кадастровий номер 8000000000:88:073:0030) на АДРЕСА_1 , наданою для обслуговування жилого будинку і господарських будівель, відповідно до рішення Київської міської ради від 07.07.1998 р. № 65 Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських будівель , право користування якою посвідчено державними актами на право постійного користування землею від 28.09.1999 р. №№ 88-3-00037, 88-3-00036 (лист - згода від 21.11.2014 р. № 382 громадянки ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть від 13.01.2011 р. громадянки ОСОБА_4 ).

Згідно з п. 2 вказаного рішення передано гр. ОСОБА_2 , за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,0300 га (кадастровий номер 8000000000:88:073:0030) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа № А-21861).

Право власності на земельну ділянку площею 0,03 га, кадастровий номер 8000000000:073:0030 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 29.03.2017 р. за ОСОБА_2 .

Також, судом першої інстанції було встановлено, що розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 523 від 29.03.2005 р. Про виділення в окреме домоволодіння та присвоєння поштової адреси частині домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до ст. 4 Закону України Про власність на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05.05.2004 року, враховуючи заяву співвласника ОСОБА_3 виділено в окреме домоволодіння 1/2 частину АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 та присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1 ; 1/ 2 частину домоволодіння, що належить ОСОБА_4 , залишено поштову адресу АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 5 серпня 2008 року, задоволено частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Київської міської ради, 3-я особа: Головне управління земельних ресурсів КМДА про поділ земельної ділянки, визначення порядку користування земельною ділянкою, передачу безоплатно у власність земельної ділянки.

Встановлено, що загальний розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 становить 1432,71 кв.м.; розділено в натурі між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1001 га, що розташована в АДРЕСА_1 та знаходиться у їх спільній власності; в порядку розподілу земельної ділянки виділено в натурі ОСОБА_4 земельну ділянку площею 500,5 кв. м. в відповідних межах; ОСОБА_3 в порядку розподілу земельної ділянки виділено земельну ділянку площею 20,55 кв. м. у відповідних межах та земельну ділянку площею 479,95 кв. м. в відповідних межах; визначено порядок користування земельною ділянкою, площею 431,25 кв. м. (131,55 кв. м. + 299,70 кв. м.) по АДРЕСА_1 для ОСОБА_4 площею 215,625 кв. м. та ОСОБА_3 площею 215,625 кв. м.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційним судом м. Києва 24 липня 2013 року, задоволено частково позов ОСОБА_5 до Головного управління Держземагенства у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві, 3-і особи: ОСОБА_3 , Київська міська рада про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та Державного акту на право постійного користування землею, визнання права власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії.

Визнано за ОСОБА_5 в порядку спадкування право власності на земельну ділянку, площею 500,5 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 та яка була виділена ОСОБА_4 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2008 року.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була дружиною ОСОБА_5 та за життя останній було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1001 га та Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,0300 га, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Також встановлено, що після виділення в натурі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 500,5 кв. м. відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2008 року, остання не зверталась до відповідного органу для оформлення Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 500,5 кв. м. та оскільки, ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку площею 500,5 кв. м. на підставі рішення суду за позивачем ОСОБА_5 визнано право власності на земельну ділянку площею 500.5 кв. м. ум. Києві АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої дружини. Вимогу щодо визнання права на постійне користування земельною ділянкою з померлою ОСОБА_4 суд визнав необґрунтованою, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2008 року було виділено ОСОБА_4 в порядку користування земельну ділянку площею 215,625 кв. м. Представник позивача не навів обґрунтованих доводів щодо правових підстав для задоволення вимоги в цій частині.

Вирішуючи питання про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 щодо визнання за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 215,625 кв. м. на АДРЕСА_1 , яка була виділена у спільне постійне користування спадкодавцеві ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , право користування якою посвідчено Державним актом на право постійного користування землею від 28.09.1999 р. № 88-3-00036, суд зазначив, що відповідно до змісту ст. 98 ЗК України право постійного користування - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, і таке право не може входити до складу спадщини.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, скасування реєстрації права власності на земельну ділянку та припинення права власності на земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, в обґрунтування підстав для звернення з позовом, ОСОБА_1 зазначив, що прийнятим 12 липня 2016 року рішенням № 620/620 Київською міською радою порушено його права, оскільки він є користувачем частини земельної ділянки, яка передана у власність відповідачу. Київською міською радою порушено норми ЗК України та Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженому рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 63/9120.

Відповідно до ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно до ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до положень ст. 125 ЗК України.

Оформлення права власності, користування земельною ділянкою, відповідно до ст. 126 ЗК України, здійснюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України у відповідній редакції право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Відповідно до ч. 2 статті 92 ЗК України передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Згідно з п. 6 Перехідних положень ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Відповідно до норм земельного законодавства, доказом володіння чи користування земельною ділянкою є відповідний державний акт на право власності на землю або витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права власності/ права користування відповідною земельною ділянкою.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-2329цс16 право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

З урахуванням наведених норм, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що до позивача ОСОБА_1 не перейшло право користування земельною ділянкою площею 215,625 кв. м. у зв`язку з укладанням договорів купівлі-продажу щодо частини будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 215,625 кв. м., оскільки ОСОБА_4 не було у встановленому порядку оформлені документи на користування цією частиною земельної ділянки.

ОСОБА_1 із заявою про надання в користування або у власність спірної земельної ділянки до Київської міської ради не звертався.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не доведено набуття ним у встановленому Законом порядку права користування частиною земельної ділянки, що була передана у власність відповідачу згідно рішення Київської міської ради № 620/620, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові.

Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на допущення порушень земельного законодавства при прийнятті вказаного рішення Київської міської ради, оскільки ним не спростовано висновків суду щодо відсутності у нього права на земельну ділянку. Рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року в частині припинення права спільного постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_4 узгоджується із нормами ЗК України.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи скарги щодо порушення судом першої інстанції ст. 265 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції по суті вирішення спору.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль