Постанова

від 24.12.2019 по справі 520/9255/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 р.Справа № 520/9255/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання - Олійник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Зінченко А.В., м. Харків) від 04.09.2019 (повний текст рішення складено 04.09.2019) по справі №520/9255/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство, з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР" звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати рішення Головного управління ДФС України у Харківській області про застосування штрафної санкції від 17.08.2018 року № 00015571316 в розмірі 94660,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він знаходився на території проведення антитерористичної операції, а тому відповідно до приписів Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є звільненим від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Крім того, зазначає, що відповідно до вказаного Закону відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються. З урахуванням викладеного просив задовольнити позов.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення про застосування штрафної санкції від 17.08.2018 року №00015571316 в розмірі 94660,99 грн.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР" (просп. Московський, буд. 199 Д5,м. Харків,61037, код ЄДРПОУ 37216486) сплачений судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.00 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно п. 94 Прикінцевих положень Закону № 2464, що платники єдиного внеску визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Згідно ст. 10 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем сертифікат Торгово-промислової палати України та заява до податкового органу не надавався.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР" на предмет дотримання платником вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 р. включно з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., за результатом якого складено акт від 02.08.2018 р. № 3144/20-40-14-02-08/ 37216486 .

У відповідності до акту перевірки контролюючим органом встановлено ненадання платником податку звітів по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень та грудень 2015 р., в зв`язку з чим донараховано єдиний внесок за 2015 рік в загальній сумі 187962,42 грн., в тому числі за січень та лютий 2015 року.

Контролюючий орган дійшов до висновку, що платник податку був зобов`язаний у січні та лютому 2015 році нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, чого в свою чергу зроблено не було.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено рішення про застосування штрафної санкції від 17.08.2018 року № 00015571316 в розмірі 94660,99 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ДОНВЕНТИЛЯТОР" протягом 2015 року звільнено від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в зв`язку з тим, що в цій період позивач перебував на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року № 406-VІІ до Закону № 2464-VI та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право на адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9 № 2464).

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).

На час виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464 необхідно застосовувати з урахуванням норм Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту: 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Таким чином, саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі зберіглася в Законі № 2464.

Пункт 9.4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Дружківка (місто розташування контролюючого органу, на обліку у якому перебував позивач).

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Донецьк (місто розташування контролюючого органу, на обліку у якому перебував позивач).

Таким чином, м. Донецьк, на території якого був розташований податковий орган, в якому на обліку як платник єдиного внеску перебував позивач, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

Отже, позивач є суб`єктом правовідносин, для врегулювання яких необхідно застосувати п. 9-4 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Таким чином, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України № 2464 за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску не застосовується.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що приписи п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI не ставлять факт звільнення платника від обов`язку зі сплати єдиного внеску у залежність від часу подання відповідної заяви, а прямо встановлює, що така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО.

Засвідчення факту настання форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску, така умова для звільнення від відповідальності також відсутня у нормі прямої дії пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ.

Перевага надається спеціальним нормам, що визначають звільнення позивача від відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, без подання сертифікатів Торгово-промислової палати (пункт 9-4 Закону № 2464), а не Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який щодо спірних відносин є загальними.

Таким чином, приймаючи спірні рішення, відповідач діяв всупереч вимогам Закону № 2464.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення від 17.08.2018 року № 00015571316 сформовано з посиланням на статтю 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , яка визначає заходи впливу та стягнення.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов`язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірних рішень.

Колегія суддів зазначає, що термін відповідальність необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов`язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З огляду на дію зазначеної норми, колегією суддів встановлено, що позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 6 листопада 2018 року в справі №812/292/18 зробила наступній правовий висновок відносно обставин, які тотожні обставинам у даній справі: Органи доходів і зборів, а також платники єдиного внеску під час здійснення своїх повноважень та обов`язків застосовують приписи Закону № 2464-VI, оскільки правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, передбачені саме цим Законом, норми якого є спеціальними в порівнянні з нормами Закону № 1669-VII.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду критично ставиться до твердження представника відповідача, що обов`язковість подання сертифікату Торгово-промислової палати України обумовлена необхідністю підтвердження здійснення господарської діяльності платниками єдиного внеску безпосередньо на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, оскільки єдина підстава для звільнення від виконання обов`язків зі сплати єдиного внеску зазначена в нормі п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розд. ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, яка не передбачає обов`язку подання такого сертифікату .

Суд апеляційної інстанції враховує такі висновки з огляду на вимоги ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, спірне рішення від 17.08.2018 року № 00015571316 про застосування штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року по справі № 520/9255/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. < Звіт >

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 28.12.2019 року