Постанова

від 26.12.2019 по справі 520/5049/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 р.Справа № 520/5049/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Старосуда М.І. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 02.09.19 року по справі № 520/5049/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі по тексту відповідач-1), Державної фіскальної служби України (надалі по тексту відповідач-2), в якому з урахуванням уточнень просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене протоколом, комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок» ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області № 1164524/41719733 від 16 травня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 24 квітня 2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 24 квітня 2019 року на суму 318271,74 грн., в тому числі ПДВ 53045,29 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» (61202, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення, яке оформлене протоколом, комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язано комісію Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок» .

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 1164524/41719733 від 16 травня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 24 квітня 2019 року.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 24 квітня 2019 року на суму 318271,74 грн., в тому числі ПДВ 53045,29 грн.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 41719733, 61202, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4) сплачений судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнуто з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 41719733, 61202, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4) сплачений судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач, надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації розглянуто службову записку управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 28.03.2019 № 646/20-40-14-21-18 з пропозицією щодо включення до переліку ризикових платників податку, які за результатами розшуковик заходів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області за 2019 рік не встановлено за податковими адресами.

Відповідно до вищевказаного рішення ТОВ «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» включено до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ITC «Податковий блок» за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником» .

Також, судовим розглядом встановлено, що 20.04.2019 року між ТОВ «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» та ТОВ «ПРОФІТРАНС ХАРКІВ» було укладено договір № 2004/1 купівлі - продажу, предметом якого був товар.

03.12.2018 року між ТОВ «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ та ТОВ «ЗАПЧАСТЬ» було укладено договір поставки № 03/12, предметом якого був товар у кількості, асортименті та ціні.

На підтвердження придбання у ТОВ «ЗАПЧАСТЬ» відповідно до умов Договору поставки № 03/42, товару, позивач надав до суду рахунок на оплату №220 від 10.04.2019 року, видаткову накладну № 187 від 15 квітня 2019 року, товарно - транспортну накладну № Р 187 від 15 квітня 2019 року, виписка з банківського рахунку.

ТОВ «ЗАПЧАСТЬ» було складено податкову накладну № 10 від 11 квітня 2019 року.

На підтвердження поставки товару до ТОВ «ПРОФІТРАНС ХАРКІВ» за Договором № 2004/4 купівлі - продажу, позивачем надано до суду рахунок-фактуру № АІ-0000038 від 24 квітня 2019 року, видаткову накладну № АІ - 0000099 від 24 квітня 2019 на суму 318271,74 грн. в тому числі ПДВ 53045,29 грн.

Також, позивачем за результатом господарської операції складено податкову накладну № 5 від 24.04.2019 року та направлено до контролюючого органу, яка мала бути зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОМ» було отримано квитанцію, згідно якої реєстрація податкової накладної № 5 від 24.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Також в квитанції зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 24.04.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Вказано, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критерії ризиковості платника податку". Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вищевказаного, позивачем на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом, було надано до контролюючого органу необхідні документи, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 10.05.2019 року.

Позивачем було отримано рішення № 1164524/41719733 від 16.05.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 24.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що згідно витягу з протоколу від 05.04.2019 року №95 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення по реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на виконання вимог постанови КМУ від 21.02.2018 №117 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.03.2018 №1770 «Про затвердження складу комісії» зі змінами та доповненнями, комісією ухвалено рішення про включення платника ТОВ Теплоелектропром до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником» .

Вказане рішення прийнято за результатом розгляду службової записки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 28.03.2019 № 646/20-40-14-21-18 з пропозицією щодо включення до переліку ризикових платників податку, які за результатами розшуковик заходів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області за 2019 рік не встановлено за податковими адресами.

За таких обставин, контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення, вважав службову записку управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 28.03.2019 № 646/20-40-14-21-18 податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Проте, згідно змісту оскаржуваного рішення вищевказана службова записка містить інформацію про платників, які за результатами розшуковик заходів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області за 2019 рік не встановлено за податковими адресами, а не інформацію, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платниками.

При цьому, критерії ризиковості платника податку, на підставі яких позивача було включено до переліку ризикових платників податків, визначені листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18.

Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, які визначені листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що позивач має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів, що позивач має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Таким чином, належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку протокольне рішення ГУ ДФС у Харківській області не містить.

Отже відповідачем не доведено правомірності прийняття відповідачем спірного у даній справі рішення про включення позивача до вказаного переліку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників податків, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Теплоелектропром до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

З огляду на характер прийнятого рішення та його наслідки для підприємства позивача, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ Теплоелектропром з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на не порушення прав позивача рішенням комісії Головного управління ДФС у Харківській області про внесення ТОВ Теплоелектропром до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки прийняття відповідачем вказаного рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної, і має наслідком відмову в їх реєстрації, отже створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18 в підтвердження правомірності оскаржуваного рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки за висновками Верховного Суду у вказаній справі дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, проте у даній справі за результатами засідання Комісії відповідачем приймалося рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а отже Верховним Судом у справі №480/4006/18 було надано оцінку іншим ніж у даній справі обставинам.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16. ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. п. 5,6 Порядку N 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 12 Порядку N 117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.13 Порядку N 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку N 117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (п. 15 Порядку N 117).

Отже, з аналізу наведених приписів Порядку № 117 слідує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної №5 від 24.04.2019 року було зупинено, про що свідчить квитанція (а.с.24).

Підставою зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної №5 від 24.04.2019 року визначено пп.1.6 п.1 листа ДФС від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.

Пунктом 1.6 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків за наведених у цьому пункті підстав.

На підставі п. 1.6 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року відповідачем позивача було внесено до переліку ризикових платників податків, проте відповідачем не було доведено правомірність такого рішення, а тому внесення позивача до вказаного переліку судом визнано незаконним.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі вказаного вище підпункту контролюючий орган має вказати чіткі підстави зупинення реєстрації податкової накладної.

Між тим, надіслана позивачу квитанція містить посилання на загальний пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, проте конкретних підстав зупинення реєстрації податкових накладних квитанція не містить.

Пунктом 2 листа ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, який став підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, передбачено, що податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, у разі якщо:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутності (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної / розрахунку коригування;

- відсутності на дату складання податкової накладної / розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

- розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Проте, надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить жодного розрахованого показника з наведених вище критеріїв ризиковості, якому відповідає позивач.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності зупинення реєстрації спірної податкової накладної на підставі п. 1.6 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року.

Таким чином, в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Рішенням від 16.05.2019 р. № 1164524/41719733 позивачу відмовлено у реєстрації в Єдиному державному реєстрі спірної податкової накладної.

Рішення про відмову у реєстрації в Єдиному державному реєстрі спірної податкової накладної від 16.05.2019 р. № 1164524/41719733 обгрунтовано не наданням позивачем первинних документів.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1.6 Критеріїв, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить обгрунтованих причин зупинення її реєстрації.

Отже, зупинення реєстрації спірної податкової накладної відбулося незаконно.

Проте, підприємством позивача після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 24.04.2019 року на виконання норм діючого законодавства та Порядку №117 було направлено на адресу відповідача пояснення та документи в підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій у реєстрації податковій накладній, що підтверджується повідомленням від 10.05.2019 року №1, квитанцією №2 (а.с.97-99).

Натомість комісією ГУ ДФС України було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу первинних документів.

Згідно п. 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Отже, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Колегією суддів встановлено безпідставність зупинення реєстрації спірної податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у її реєстрації, адже у квитанції вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у її реєстрації.

Отже, оскаржуване рішення відповідача про відмову у реєстрації спірної податкової накладної є незаконним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 (зі змінами), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що належним та ефективним способом захисту права позивача буде зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, подану ТОВ "Теплоелектропром".

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 року по справі № 520/5049/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) М.І. Старосуд О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 27.12.2019 року