Ухвала

від 11.12.2019 по справі 160/8046/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/8046/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі №160/8046/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ПОСТАЧ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальна служба України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Скаржник не додав до апеляційних скарг для сторін завірені належним чином копії довіреності представника, про що Дніпропетровським окружним адміністративним судом складено акт від 26 листопада 2019 року №614.

Також суд зазначає, що апеляційна скарга від імені Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підписана Єфіменком О.П..

На підтвердження повноважень вказаної особи до апеляційної скарги додано копію довіреності.

Вказана копія довіреності завірена, крім іншого, особистим підписом особи, якій така довіреність видана - Єфіменка О.П..

Разом з тим, суд вважає, що представник не має права завіряти копію довіреності, яка йому видана довірителем, з наступних підстав.

Так, згідно частини першої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати вимогам, встановленим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.

Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, яка видала довіреність.

Копія довіреності, що завірена особою, якій така довіреність видана, не може бути належним доказом дійсної волі довірителя на уповноваження представника діяти в його інтересах.

Копія довіреності повинна бути завірена таким чином, щоб виключати будь-які сумніви стосовно її справжності.

Згідно частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Відповідно до частини другої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Згідно частини шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Матеріали справи не містять оригіналу довіреності, або її копії, засвідченої суддею, або копії, засвідченої у визначеному законом порядку, що суперечить вимогам частини шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, в матеріалах справи відсутній оформлений належним чином документ про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без руху.

Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- додатків до копій апеляційних скарг для сторін, які фактично до них не додані;

- оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя І.В. Юрко