Постанова

від 26.12.2019 по справі 340/67/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 340/67/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року

у справі №340/67/19 є

за позовом Приватного підприємства "Крембітпостач"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

"08" січня 2019 р. Приватне підприємство "Крембітпостач" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми Р №00000241411 від 24.04.2018 року, відповідно до якого ПП Крембітпостач збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 498815 грн. 00 коп. (332543,00 грн. - за основним платежем, 166272 грн. 00 коп. - штрафні санкції);

- податкове повідомлення-рішення форми Р №00000251411 від 24.04.2018 року, відповідно до якого ПП Крембітпостач збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 483108 грн. 00 коп. (359147,00 грн. - за основним платежем, 123961,00 грн. - штрафні санкції).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП ТК Оператор. Взаємовідносини із зазначеним контрагентом здійснювались згідно укладених між сторонами договорів, придбаний товар використовувався в господарській діяльності ПП Крембітпостач з метою отримання прибутку. Господарські операції супроводжувались оформленням всіх необхідних первинних документів, які складені у відповідності до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік". На час укладення позивачем правочинів з контрагентом, останній був належним чином зареєстрований та був платником податку на додану вартість. Тому, позивач вважає, що ним, в повній мірі, дотримано вимог норм законодавчих актів при взаємовідносинах з вищезазначеним контрагентом та оподаткуванні господарських операцій з ними.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 р. у справі № 340/67/19 адміністративний позов Приватного підприємства "Крембітпостач" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної позапланові документальної перевірки, контролюючим органом виявлено факти заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, що слугувало підставою для донарахування податкових зобов`язань з даних податків та застосування штрафних санкцій. Судом встановлено, що спірну суму податкового кредиту позивачем сформовано по взаємовідносинам з ПП ТК Оператор з приводу придбання нафтопродуктів. Дослідивши надані сторонами документи, суд дійшов висновки, що первинна документація в повному обсягу підтверджує реальний характер постачання нафтопродуктів позивачу, а отже правомірне відображення результатів даних взаємовідносин в бухгалтерському та податковому обліку позивача. Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 р. у справі № 340/67/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що операції між позивачем та ПП ТК Оператор не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого виду діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Окрім того, ПП ТК Оператор, створений без наміру здійснення господарської діяльності та має ознаки фіктивності, а господарські операції позивача з ним не носять реального характеру.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з`явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез`явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП Крембітпостач з питань визначення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП ТК Оператор за квітень 2015 р., що відображено в податковій декларації з ПДВ за квітень 2015 р., за травень 2015 р., що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за травень 2015 р., за січень 2016 р., що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за січень-лютий 2016 р. та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2015 р. та І квартал 2016 р.

За результатами перевірки, відповідачем складено акт, яким зафіксовано виявлені під час перевірки порушення, зокрема:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього в сумі 359147 грн., у тому числі за 2015 111225 грн., за І квартал 2016 247922 грн.;

- п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 332543 грн., у тому числі за квітень 2015 95009 грн.; за травень 2015 7977 грн.; за лютий 2016 229557 грн. (т.1 а.с.17-38).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом 24.04.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00000241411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 498815 грн., з них за податковими зобов`язаннями 332543 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 166272 грн.;

- №00000251411, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 483108 грн., з них за податковими зобов`язаннями 359147 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 123961 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірну суму податкового кредиту позивачем сформовано по взаємовідносинам з ПП ТК Оператор .

Відповідно до генерального договору №17/04-1біт на поставку нафтопродуктів від 17.04.2015 р., укладеного між позивачем (покупець) та ПП Торгова компанія Оператор (постачальник), останнє взяло на себе зобов`язання у відповідності з замовленням передавати у власність покупцю нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Товар бітум нафотовий дорожній в`язкий 60/90, 90/130. Кількість, асортимент та ціна товару вказуються у специфікаціях та рахунках, що являються додатками до даного договору і складають його невід`ємну частину.

На підставі вищевказаного договору позивач придбав у ПП ТК Оператор у квітні-травні 2015, січні 2016 нафтопродукти (бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90), що підтверджується податковими накладними; актами приймання-передачі продукції; рахунками-фактурами до накладних. Також позивачем надано копію паспорта якості бітуму нафтового дорожнього в`язкого.

Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних. Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ПП ТК Оператор, що підтверджується платіжними дорученнями.

В обґрунтування транспортування придбаного товару до суду надані копії товарно-транспортних накладних, а також докази на підтвердження надання послуг по перевезенню бітуму: договори про надання транспортних послуг, акти здачі-прийняття робіт, податковими накладними, рахунками-фактурами до накладних.

З пояснень позивача вбачається, що товар ПП ТК Оператор придбавався у виробника ПАТ Укртатнафта. ПП Крембітпостач приймало бітум на території ПАТ Укртатнафта, доказами походження та факту відвантаження ПАТ Укртатнафта бітуму є договори, платіжні доручення, рахунки-фактури, накладні.

Придбаний у ПП ТК Оператор бітум нафтовий дорожній в`язкий, в свою чергу, позивач використовував у власній господарській діяльності, на підтвердження чого надано відповідні докази щодо реалізації придбаного товару.

За даними відносинами позивачем сформовано податковий кредит на суму 332543 грн. за квітень-травень 2015, січень-лютий 2016.

Разом з тим, контролюючий орган посилаючись на вирок суду, яким директора контрагента позивача визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України дійшов висновку про те, що ПП ТК Оператор, створений без наміру здійснення господарської діяльності та має ознаки фіктивності, а господарські операції позивача з ним не носять реального характеру.

Колегія суддів не може погодитись з подібними висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Надаючи оцінку діям суб`єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідивши долучені до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, колегія суддів дійшла висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаним контрагентом у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ПП ТК Оператор .

В апеляційній скарзі відповідач посилається на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.06.2017 р. у справі 537/1979/17, яким ОСОБА_1 (директор ПП ТК Оператор) визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України (службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів). У ході досудового розслідування встановлено, що у період 2014-2016 р. ПП ТК Оператор відображало реалізацію товарів, робіт, послуг, отриманих від підприємств з ознаками фіктивності в адресу контрагентів, в т.ч. ТОВ Кітт-Саунд, ТОВ Техносервіс Д).

Так, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Постанова Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (справа №826/18952/14) адміністративне провадження №К/9901/8100/18) містить правовий висновок про те, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

В постанові Верховного Суду від 29.03.2018р. (провадження К/9901/6497/18, справа №826/3498/15) зазначено, що : " жодних фактів, які б свідчили про здійснення цим підприємством нереальної господарської діяльності, зокрема за правовідносинами із Товариством, цим вироком не встановлено. За змістом частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції, чинній на час розгляду справи у суді касаційної інстанції) вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. З огляду на преюдиціальність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов`язкове значення для адміністративного суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а не правової оцінки чи судових висновків. З урахуванням наведеного, а також того, що дана обставина не досліджувалась у судах попередніх інстанцій з огляду на дату винесення відповідного вироку, посилання на такий вирок як на обставину, що має значення при винесенні судового рішення суду касаційної інстанції у цій справі, є необґрунтованим".

Так, з мотивувальної частини вироку Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.06.2017 р. у справі 537/1979/17, що протягом періоду з лютого 2014 по серпень 2016 року ОСОБА_1 , являючись директором ПП ТК Оператор , тобто будучи службовою особою підприємства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, завідомо знаючи, що ПП ТК Оператор в зазначеному податковому періоді будь-яких господарських взаємовідносин з ТОВ Силіконова долина (код ЄДРПОУ 39869829), ТОВ БК Альтор (код ЄДРПОУ 39140922), ТОВ Курсверх (код ЄДРПОУ 40067343), ТОВ Енергостар Груп (код ЄДРПОУ 39889012), ТОВ Кітт-Саунд (код ЄДРПОУ 39629693), ТОВ Лексус (код ЄДРПОУ 34980677), ТОВ ОСОБА_4 Інвест (код ЄДРПОУ 40134346), ТОВ Ламан Ардо (ЄДРПОУ 39592538), ТОВ Альфацентавр альянс (код ЄДРПОУ 39737030), ТОВ Оптовик Про (код ЄДРПОУ 39579449), ТОВ Техноніколь-Центр (код ЄДРПОУ 32046030), ТОВ "Монолітбудкомплект" (код ЄДРПОУ 34979064), ТОВ "Техносервіс-Д" (код ЄДРПОУ 23538446), ТОВ "Кодрат" (код ЄДРПОУ 39733429), ТОВ "Атлантик" (код ЄДРПОУ 24743504), ТОВ "Універсал Промхім" (код ЄДРПОУ 32915077), ТОВ "Колоф" (код ЄДРПОУ 39151557), ПП "Енергоресурс ОСОБА_3" (код ЄДРПОУ 30941126) не мало, товари, роботи (послуги) від них не отримувало, умисно, з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість, включив до складу податкового кредиту по податку на додану вартість очолюваного ним підприємства податкові накладні виписані (зареєстровані) від імені даних підприємств. Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 , з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість, вніс завідомо неправдиві відомості в податкові декларації з податку на додану вартість ПП ТК Оператор за період з лютого 2014 року по квітень 2016 року, в яких, у рядках 17 (усього податкового кредиту) та додатках №5 до них, в розділі ІІ (Податковий кредит) безпідставно вніс інформацію щодо постачальників по неіснуючим взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами.

З урахуванням зазначеного, проаналізувавши вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.06.2017 р. у справі 537/1979/17к, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені у ньому обставини не свідчать про нереальність здійснених господарських операцій між позивачем та ПП ТК Оператор . Даним вироком передбачений конкретний перелік підприємств, з якими мало взаємовідносини ПП ТК Оператор з придбання товарів, а не продажу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість вніс завідомо неправдиві відомості в податкові декларації з податку на додану вартість та безпідставно вніс інформацію щодо постачальників по неіснуючим взаємовідносинам. Неіснуючих правовідносин з покупцями, яким є, зокрема, позивач, вироком суду не досліджувалось та не встановлено.

Жодних посилань на те, що директор ПП ТК Оператор заперечує свою участь у господарських операціях здійснених підприємством у період з лютого 2014 по серпень 2016 року у вироку немає.

Таким чином, посилання податкового органу на вирок, як на доказ порушення податкового законодавства позивачем є протиправним, оскільки фактичні дані, які ним встановлені не мають жодного відношення до позивача. З наданого вироку неможливо встановити, що в межах даного кримінального провадження досліджувались господарські взаємовідносини між ПП ТК Оператор та ПП Крембітпостач .

Зазначене свідчить про необґрунтованість доводів Відповідача стосовно того, що вказаний вирок є достатнім доказом фактичного нездійснення контрагентом підприємницької діяльності.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес СепортСентре проти Болгарії , пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Наявні у матеріалах справи документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо реальності здійснених операції між позивачем та його контрагентом у перевіряємий період, що свідчить про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Встановлені судом фактичні обставини, надані документи, засвідчують правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 р. у справі № 340/67/19 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 р. у справі № 340/67/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко