Постанова

від 21.11.2019 по справі 280/1426/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/1426/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року

у справі №280/1426/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

"02" квітня 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення

- №0019531406 (форма Р ), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 171 081 грн. (у т.ч.: за податковим зобов`язанням - 152 721 грн., за штрафною санкцією - 18 360,75 грн.);

- №0019541406 (форма В4 ), яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 28939,00 грн.;

- №0019551406 (форма Р ), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 168 595,50 грн. (у т.ч.: за податковим зобов`язанням - 112 397,00 грн., за штрафною санкцією -56 198,50 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин ТОВ ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД , оскільки господарські операції, що в подальшому надали право позивачу сформували податковий кредит, були фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та в подальшому спричинили реальні зміни майнового стану підприємства.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. у справі № 280/1426/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної контролюючим органом перевірки ТОВ ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД , відповідачем встановлено факти заниження Товариством податку на прибуток та податку на додану вартість, а також завищення від`ємного значення податку на додану вартість. Що слугувало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов`язань та зменшення від`ємного значення. Судом встановлено, що спірні суми податкового кредиту та витрат позивачем формувалось по взаємовідносинам з ТОВ ФЛЕШ-СТОК , ТОВ ОЛАНД СТОРМ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-ПРО з приводу придбання металевих виробів. На підставі дослідження наданих сторонами по справі доказі, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи в повному обсягу підтверджують реальний характер придбання ТМЦ, та використання їх у власній господарській діяльності, та відповідно правомірне відображення результатів даної діяльності в бухгалтерському та податковому обліках.

Наведене слугувало підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. у справі № 280/1426/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що підприємства-контрагенти позивача не придбавали товари, зазначені у накладних на реалізацію товару на ТОВ ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ,ЛІМІТЕД , що свідчить про невідповідність наданих ТТН фактичним обставинам здійснення господарських операцій. Також, скаржник зазначає, що надані до перевірки первинні документи податкового та бухгалтерського обліку містили недоліки в їх оформленні, оскільки не мали всіх необхідних реквізитів. Відповідач вказує, що наявність кримінальних проваджень щодо посадових осіб ТОВ ОЛАНД СТОРМ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-ПРО та вироку суду відносно посадової особи ТОВ ФЛЕШ-СТОК є достатніми доказами фактичного нездійснення контрагентами позивача підприємницької діяльності. Зазначає, що за результатами перевірки не можливо встановити зміст господарських операцій і не має підстав вважати документи первинними, з огляду на фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, у період з 09.11.2018 по 15.11.2018 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства - позивача за період діяльності 2015, 2016 роки з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ ФЛЕШ-СТОК (код ЄДРПОУ 39934405), ТОВ ОЛАНД СТОРМ (код ЄДРПОУ 39931404) за 2015 рік, ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-ПРО (код ЄДРПОУ 40260729) за 2016 рік та податку додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ ФЛЕШ-СТОК (код ЄДРПОУ 39934405) за період листопад 2015 року, ТОВ ОЛАНД СТОРМ (код ЄДРПОУ 39931404) за період жовтень 2015 року, ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-ПРО (код ЄДРПОУ 40260729) за період роботи квітень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 22.11.2018 №726/08-01-14-06/13616458, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме:

- пп.44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 152 721 грн., в т.ч. по періодам: 2015 рік - 79 278 грн., 2016 рік - 73 443 грн.

- пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 140 751 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2015 року - 28 354 грн., листопад 2015 року - 59 733 грн., квітень 2016 року - 52 664 грн.

- завищення невід`ємного значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 28 939 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2016 року - 28 939 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 22.11.2018 №726/08-01-14-06/13616458 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.12.2018:

№0019531406 (форма Р ), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 171 081 грн. (у т.ч.: за податковим зобов`язанням - 152 721 грн., за штрафною санкцією - 18 360,75 грн.);

№0019541406 (форма В4 ), яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 28939,00 грн.;

№0019551406 (форма Р ), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 168 595,50 грн. (у т.ч.: за податковим зобов`язанням - 112 397,00 грн., за штрафною санкцією -56 198,50 грн.).

За результатами адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарга Товариства без задоволення.

Не погодившись з позицією контролюючого органу позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Так, з матеріалів акту перевірки вбачається що спірні суми податкового кредиту та витрат позивачем сформовано по взаємовідносинам з ТОВ ФЛЕШ-СТОК , ТОВ ОЛАНД СТОРМ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-ПРО з приводу придбання металевих виробів.

22.10.2015 між ТОВ ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ,ЛІМІТЕД - Покупець та ТОВ ОЛАНД СТОРМ - Продавець укладено Договір поставки №22.10.15, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити товар - куток гнутий у власність покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, в кількості, в терміни, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому Договорі.

На підтвердження виконання умов договору сторонами, до матеріалів адміністративної справи надано видаткову накладну, податкову накладну, рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну.

Оплата придбаного товару підтверджується виписками по рахунку. Оприбуткування товару підтверджується наданою до матеріалів справи оборотно-сальдовою відомістю.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що 01.04.2016 між ТОВ ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД - Покупець та ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-ПРО - Продавець укладено Договір поставки №01/04-16, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити товар - лист риф. у власність покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, в кількості, в терміни, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому Договорі.

На підтвердження виконання умов договору сторонами позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні.

Оприбуткування товару підтверджується наданою до матеріалів справи оборотно-сальдовою відомістю. Оплата придбаного товару підтверджується виписками по рахунку.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ ФЛЕШ-СТОК , з матеріалів справи судом встановлено, що 22.10.2015 між ТОВ ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ,ЛІМІТЕД - Покупець та ТОВ ФЛЕШ-СТОК - Продавець укладено Договір поставки №22/10-15, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити товар - лист г/к, кутник сталевий, круг сталевий, лист сталевий у власність покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, в кількості, в терміни, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому Договорі.

На підтвердження виконання умов договору сторонами позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні.

Оприбуткування товару підтверджується наданою до матеріалів справи оборотно-сальдовою відомістю. Оплата придбаного товару підтверджується виписками по рахунку.

Також, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що ТМЦ, які придбавались позивачем у підприємств-контрагентів, використовувались у власність господарській діяльності позивача, що підтверджується наданими до матеріалів адміністративної справи наказом про проведення ремонтних робіт основного засобу, накладною-вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів, актами списання, актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів.

На підставі наявної податкової інформації щодо сумнівності контрагентів позивача, контролюючий орган дійшов висновку, що Товариством не підтверджено реальний характер здійснення господарської діяльності з зазначеними контрагентами та виніс рішення про донарахування податкових зобов`язань.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ Тотул Тревелінг Компані, лімітед відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагента послуг та товарів на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, товари придбавались з метою їх подальшого використання у господарській діяльності позивача.

З огляду на викладене в акті перевірки, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відповідачем не заперечується наявність у позивача необхідних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, та відповідність вказаних у них обсягів господарських операцій і задекларованих у податковій звітності сум від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток та сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від`ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.

Реальність господарських операцій по вказаним у акті перевірці контрагентам підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами, товарно-транспортними накладними.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом першої інстанції досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами, укладених правочинів.

Посилання скаржника на наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Так щодо посилання на вирок суду Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 відносно посадової особи ТОВ ФЛЕШ-СТОК , колегія судів погоджується з висновком суду прешої інстанції стосовно того, що даний доказ не є належним доказом нереальності господарських операцій між ТОВ ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ,ЛІМІТЕД та ТОВ ФЛЕШ-СТОК , оскільки у вироку відсутня будь-яка інформація про господарські взаємовідносини між ТОВ ФЛЕШ-СТОК та позивачем.

Встановлення фіктивності підприємства не може автоматично свідчити про те, що всі господарські операції від імені такого підприємства є нереальними, оскільки підприємство для прикриття фіктивної діяльності може вести і частину реальної діяльності.

Відсутні і докази наявності вироків судів за кримінальними провадженнями №32017041640000035, №32018080000000053, №42017080000000086, №2017080000000086, яким би було описано об`єктивну частину складу злочину, в частині господарських операцій виконаних від імені ТОВ ОЛАНД СТОРМ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-ПРО з ТОВ ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ,ЛІМІТЕД , а наявність кримінального провадження не може бути належним доказом нереальності господарських операцій між контрагентами.

Кримінальне провадження №32018080000000053 закінчено ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2019 у справі №757/56483/18-к, якою посадову особу контрагента позивача звільнено від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрито. В зазначеній ухвалі суду також не встановлені будь-які об`єктивні обставини, які б характеризували взаємовідносини ТОВ ОЛАНД СТОРМ з ТОВ ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ,ЛІМІТЕД , як нереальні.

Також слід зазначити, що вказані правила регулюють інші правовідносини, ніж ті що склалися між позивачем та його контрагентом.

Судом першої інстанції вірно відхилено доводи податкового органу з приводу відсутності сертифікатів якості на товар, як обставину яка виключає реальність господарської операції, оскільки наявність або відсутність зазначених документів не може підтверджувати або спростовувати самого факту здійснення господарської операції.

Зазначені факти свідчать на користь висновку суду першої інстанції щодо підтвердження реальності спірної господарської операції, крім того відсутність деяких документів, а так само помилки в їх заповненні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, в той час як з інших даних вбачається фактичний рух активів та зміна у капіталі позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, правильним є висновок суду першої інстанції, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Судом першої інстанції з`ясовано характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентами при виконанні договорів укладених з останніми, зроблено вмотивований висновок про відповідність первинних документів вимогам чинного податкового законодавства, а також про те, що відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв`язку між фактом придбання товарів з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання придбаного товару у господарській діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. у справі № 280/1426/19 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. у справі № 280/1426/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко