Постанова

від 27.12.2019 по справі 540/459/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/459/19 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.,

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Мост - Транс Плюс" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі за позовом Приватного підприємства "Мост - Транс Плюс" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року Приватне підприємство "Мост - Транс Плюс" (далі - ПП "Мост - Транс Плюс") звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.02.2019 р. за №0000541422 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за податковим зобов`язанням єдиний податок з юридичних осіб в сумі 2 676,08 грн.

Свою незгоду з прийнятим рішенням, позивач обґрунтовує тим, що контролюючим органом порушені норми Податкового кодексу України, в частині обґрунтування підстав для проведення перевірки, а саме: підставою для перевірки в направленні на перевірку був зазначений п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (отримано судове рішення, ухвала слідчого суддів про призначення перевірки).

Окрім того, на думку позивача, контролюючим органом порушені терміни проведення перевірки суб`єкта господарювання, встановлені п.11.6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588, де передбачений обов`язок фіскальної служби так організовувати свою роботу, щоб вимоги до підприємства зі сплати податкових платежів, якщо такі матимуть місце, були пред`явлені до платника податків протягом строку, передбаченого для пред`явлення кредиторами своїх вимог до підприємства.

Є, на думку позивача, порушенням п.п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України призначення документальної позапланової виїзної перевірки за адресою місця проживання ліквідатора ПП "Мост - Транс Плюс", адже у підприємства є податкова адреса, що зазначена в ЄДР.

Далі, ПП "Мост - Транс Плюс" вказує, що копія наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з 09.01.2019 р., тривалістю 5 робочих днів, була вручена ліквідатору 09.01.2019 р. Водночас, на його думку, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України вимагає, щоб такі події відбувалися до початку проведення податкової перевірки, а відтак копія наказу повинна була вручена напередодні 08.01.2019 р. Як стверджує позивач, вручення копій наказів про проведення перевірки та продовження строків її проведення, запит на надання документів відбувалося в приміщенні Великоолександрівської ДПІ Бериславського управління ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі, що суперечить принципам проведення саме виїзної перевірки.

Позивач наполягає на тому, що фактично документальна позапланова виїзна перевірка не відбулася, оскільки посадові особи контролюючого органу не виходили за юридичною адресою платника податків, вивчення первинної документації підприємства відбувалося в приміщення податкового органу. Вказане призвело до позбавлення платника податків бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акт перевірки, підписувати його з застереженнями та подавати письмові заперечення.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року, ухваленого за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб, у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що досліджені в ході судового засідання докази, спростовують доводи позивача про порушення податковим органом норм чинного законодавства при прийняті рішення про проведення перевірки, процедури повідомлення платника податків про її проведення, процедури складання акту перевірки та податкового повідомлення-рішення.

Суд вважав, що про проведення перевірки позивач був повідомлений, копії наказів про проведення перевірки та продовження її строку ним були отримані, що підтверджується його власним підписом. Також, позивач приймав участь у проведеній перевірки, що підтверджується його заявою про продовження строків її проведення та наданням документів.

ПП "Мост - Транс Плюс", не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, його оскаржило, покликаючись на те, що воно не відповідає критеріям законності та обґрунтованості. Вважає, що наведені підстави є обов`язковими для його скасування та для прийняття нового рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник зазначив, що суд першої інстанції, порушив ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: право на справедливий судовий розгляд.

Покликаючись на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема, Проніна проти України , скаржник зазначає, що ч.1 ст.6 Конвенції зобов`язує національні суди вказувати на мотиви своїх рішень, проте це не можна розглядати як встановлення обов`язку давати детальну відповідь на кожен аргумент сторони процесу. Водночас, національні суди навіть не зробили спроби проаналізувати скаргу заявниці світлі цього конституційного положення. Основуючись на ключових положеннях даного рішення, скаржник вказує, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції відсутній аналіз його правової позиції, відсутні відповіді на аргументи, що зазначалися як підстави для задоволення заявлених вимог. Як стверджує апелянт, в основу рішення суду були покладені доводи контролюючого органу, що були викладені у відповіді на відзив.

Скаржник вважає, що відсутність розгляду судом першої інстанції його доводів, які були покладені в основу позову про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень, надають йому право зазначити про них в апеляції для отримання з боку суду їх мотивованої оцінки про наявність або відсутність підстав для задоволення позову.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що є підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що ПП "Мост - Транс Плюс" було зареєстровано в ЄДР 13.10.2015 р., основний вид економічної діяльності підприємства - пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

ПП "Мост - Транс Плюс"є платником єдиного податку з юридичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, військового збору.

07.11.2018 р. засновником ПП "Мост - Транс Плюс" Москаленко ОСОБА_1 прийнято рішення №3/2018 про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації.

Відповідно до цього рішення, ліквідатором призначено директора та засновника ПП "Мост - Транс Плюс" - ОСОБА_2 . До того ж, вирішено, зокрема, встановити строк проведення ліквідації - 4 місяці з моменту призначення ліквідатора з можливістю коригувати цей строк та визначити строк для заявлення претензій кредиторів - 2 місяці з дати опублікування повідомлення про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи у "Бюлетені державної реєстрації".

08.01.2019 р. начальником ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято наказ №18 "Про проведення документальної позапланової перевірки ПП "Мост - Транс Плюс" тривалістю 5 робочих днів з 09.01.2019 р. з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 13.10.2015 р. по 07.11.2018 р. (а.с.67).

Підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначений п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме: розпочато процедуру припинення підприємства, згідно з отриманими відомостями з ЄДР від 09.01.2019 за № 14841020000000621.

08.01.2019 р. на підставі даного наказу виписані направлення на перевірку (а.с.68).

Як вбачається з направлення на перевірку, ліквідатору ОСОБА_2 09.01.2019 р. вручена копія наказу про проведення перевірки від 08.01.2019 р. та під підпис ознайомлено з направленнями на перевірку.

Зі змісту акта перевірки випливає, що 09.01.2019 р. посадові особи контролюючого органу з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки прибули за адресою місця проживання ліквідатора ПП "Мост - Транс Плюс" ОСОБА_2 та вручили, останньому, запит про надання первинної бухгалтерської документації, а саме: регістрів, фінансової, статистичної та іншої звітності, пов`язаної з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, необхідних для проведення цієї перевірки. Ліквідатор підприємства Москаленко О.Ф. документи, що витребовувалися, не надав, звернувшись з проханням продовжити термін проведення перевірки на три дні та надати можливість надати бухгалтерську документацію.

Далі, з акта перевірки слідує, що протягом періоду з 09.01.2019 р. по 11.01.2019 р. документи не були представлені позивачем контролюючому органу і це зафіксовано відповідними актами про ненадання документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.96-101).

15.01.2019 р. контролюючим органом на його запит від ПП "Мост - Транс Плюс" були отримані:

статистична звітність, установчі документи, накази по підприємству, наказ про облікову політику, журнал обліку господарських операцій, головна книга за 2017 та 2018 роки, регістри бухгалтерського обліку та касові книги, банківські виписки, фінансово - господарські договори, договори оренди об`єктів нерухомості та транспортних засобів, штатні розклади, табеля обліку використаного робочого часу, відомості про нарахування заробітної плати, договори страхування, позики, інвентаризаційні відомості.

За результатами проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ПП Мост-транс-плюс п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України, що призвело до заниження єдиного податку юридичних осіб за період з 13.10.2015 р. по 09.01.2019 р. на загальну суму 10 704,29 грн.

Наведене стало підставою для прийняття ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі 19.02.2019 року податкового повідомлення - рішення № 0000541422 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за податковим зобов`язанням єдиний податок з юридичних осіб в сумі 2 676,08 грн.

За інші порушення податкового законодавства, що були виявлені в ході перевірки, позивач до відповідальності не притягувався.

Досліджуючи фактичні обставини, на яких ПП "Мост - Транс Плюс" як позивач та апелянт обґрунтовує свої вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ключовим питанням в даній справі є те, що суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Перше, про що зазначає апелянт, це порушення контролюючим органом п. п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, який унормовує, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Друге, це протиправність наказу про проведення перевірки, де зазначений об`єкт перевірки - житло платника податків.

Підпункт 16.1.13. п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлює заборону допуску посадових осіб контролюючого органу, під час проведення ними перевірок, до житла громадян.

Про достовірність пояснень позивача, що посадовими особами не проводилася документальна виїзна перевірка і вони не виходили на перевірку до його квартири, де він проживає з іншими членами сім`ї, свідчать наступні обставини.

Так, є обґрунтованими доводи апелянта про те, що у ПП "Мост - Транс Плюс" є юридична адреса, яка міститься в ЄДР, зокрема, дана адреса зазначена в акті перевірки.

Контролюючим органом не зафіксований факт відсутності платника податків за своїм місцезнаходженням, адже відсутній з цього приводу відповідний акт, як це передбачено п.1.4.5 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 р., № 22.

У суду апеляційної інстанції є обґрунтовані сумніви, що комплекс дій, які передують проведенню документальної позапланової виїзної перевірки: ознайомлення з наказом на перевірку та направленням, а також вручення запиту на надання первинних бухгалтерських документів відбувалося у житловому приміщення позивача.

На переконання колегії суддів, є правдивими пояснення ліквідатора Москаленко О. Ф., що всі ці дії відбувалися 09.01.2019 р. в приміщенні Великоолександрівської ДПІ Бериславського управління ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі.

Зокрема, про це свідчить власноруч написана ним, 09.01.2019 р. в приміщенні контролюючого органу, заява про продовження строку на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прохання проводити перевірку в офісі ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі (а.с.95).

Наведені фактичні обставини свідчать про те, що фактично контролюючим органом проведена невиїзна документальна перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

За таких умов, суд апеляційної інстанції поділяє позицію платника податків, що суд першої інстанції повинен був з`ясувати на підставі чого, та у відповідності до якої норми Податкового кодексу України контролюючим органом змінено вид перевірки, місце її проведення.

Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи аналогічний спір у справі № 825/1747/17 (рішення від 13 червня 2019 року) підкреслив, що у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень.

Дійсно законодавцем визначені чіткі розмежування щодо порядку допуску до позапланових виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Так, при проведенні виїзної документальної перевірки платник податків наділяється правами, передбаченими в п.п. 17.1.6 п.17.1 ст. 17, а саме: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Разом з тим, у спірній ситуації, платник податків був позбавлений такого права.

У рішенні від 17 травня 2019 року (справа №823/2530/18) Верховний Суд також підкреслив, що Податковим кодексом України не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної планової виїзної перевірки у своєму приміщенні і, встановлення вказаних обставин, є визначальним для правильного вирішення спору.

За аналізом викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невиконання контролюючим органом Порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок, на виконання вимог статей 77, 78, 79 Податкового кодексу України, призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій, а, отже, відсутності правових наслідків останньої.

Далі, слід зупинитися на доводі апелянта про незаконність перевірки у зв`язку з існуванням мораторію на її проведення, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. Скаржник вважає, що були заборонені перевірки підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без дозволу Кабінету Міністрів України.

Розглядаючи даний довід, колегія суддів бажає зазначити, що дія цього мораторію не розповсюджувалася на перевірки фіскального органу щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість. Водночас, предметом даної перевірки являлося, в тому числі і перевірка правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За таких умов, такий довід скаржника до уваги судом апеляційної інстанції не приймається.

До того ж, не відповідають документам, що знаходяться в матеріалах справи доводи скаржника про те, що підставою для проведення перевірки був зазначений п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України - отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

Як випливає з наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Мост - Транс Плюс" №18 від 08.01.2019 р. та направлень на перевірку за №№7,8 від 08.01.2019 р., підставою для проведення перевірки вказаний п. 78.1.7 Податкового кодексу України, а саме: розпочато процедуру припинення юридичної особи (а.с.67-69).

Суд бачить важливим аргумент скаржника, що, в порушення вимог ст. 246 КАС України, суд першої інстанції не надав мотивованої оцінки кожному аргументу, наведеного в позові щодо наявності підстав для задоволення позову.

Як зазначено у Висновку Консультативної ради європейських суддів від 18 грудня 2008 року № 11(2008) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, якість судового рішення залежить, головним чином, від якості його обґрунтування, при цьому викладення підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але є насамперед гарантією проти свавілля, оскільки, по-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати доводи, що становлять основу рішення та забезпечують його правомірність; по-друге, дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими та давати можливість читачеві прослідкувати логіку міркувань, що призвели до ухвалення суддею рішення. До того ж, обґрунтування повинно засвідчувати дотримання суддею принципів, проголошених Європейським судом з прав людини (а саме додержання прав сторони захисту та права на справедливий суд). Крім того, визнаючи повноваження судді тлумачити закон, слід пам`ятати також і про обов`язок судді сприяти встановленню юридичної визначеності, адже вона гарантує передбачуваність змісту та застосування юридичних норм, сприяючи тим самим забезпеченню високоякісної судової системи.

З огляду на таке правове врегулювання, суд першої інстанції наведеного не дотримався.

Низка рішень Європейського Суду з прав людини встановлює наступний підхід до обґрунтованості судових рішень.

Так, у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) Суд зазначає, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, Богатова проти України , Нечипорук і Йонкало проти України та ін.).

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно були з`ясовані обставини справи, що мають значення для справи, а обставини, які суд визнав встановленими були недоведені відповідними доказами.

Наведене, відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову та апеляційної скарги на загальну суму 4802,50 грн., що підтверджується квитанціями від 04.03.2019 року №0.0.1286309365.1 та від 22.08.2019 року №0.0.1445239763.1 (а.с.3, 182).

Абзац 1 частини 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов ухвалено на користь ПП "Мост - Транс Плюс" сплачений судовий збір належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до п.6 ч.6 ст.12 КАС України до справ незначної складності відносяться справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі незначної складності, колегія суддів дійшла висновку, що оскарження рішення апеляційного суду можливо лише у випадках, перелічених вище.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Мост - Транс Плюс" - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року - скасувати.

Ухвалити у справі за позовом Приватного підприємства "Мост - Транс Плюс" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - нове рішення про задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі від 19.02.2019 р. за №0000541422 про нарахування Приватному підприємству "Мост - Транс Плюс" штрафних (фінансових) санкцій за податковим зобов`язанням єдиний податок з юридичних осіб в сумі 2 676,08 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі (код за ЄДРПОУ 39394259) 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп. на користь Приватного підприємства "Мост - Транс Плюс" (код за ЄДРПОУ 40064630), в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Л.П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 27.12.2019 року.