Постанова

від 23.12.2019 по справі 379/1439/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м. Київ

Справа №379/1439/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/16514/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на рішення Рокитнянського районного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Нечипоренка Л.М. 01 жовтня 2019 року в смт. Рокитне, повний текст рішення складений 10 жовтня 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Даценко про визнання недійсним договору оренди та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк,

В С Т А Н О В И В

У листопаді 2018 року ТОВ Інтерагроінвест звернулось до суду з вищевказаною позовною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 вересня 2012 року між СП Світанок , правонаступником якого є позивач та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір №588 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим №3224487700:03:001:0055 площею - 2,3565 га, розташованої на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, яка використовувалася СП Світанок за цільовим призначенням.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29 грудня 2012 року в Управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за №322440004005073.

23 березня 2017 року до СП Світанок поштовим відправленням надійшла письмова заява ОСОБА_1 від 22 березня 2017 року, якою він повідомив про відсутність намірів продовжувати на новий строк договір оренди належної йому земельної ділянки та просив передати останню у його користування для ведення власного підсобного селянського господарства.

Маючи намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, СП Світанок 27 травня 2017 року за вих. № 588-193 від 19 квітня 2017 року направило на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 19 квітня 2017 року до договору №588 оренди земельної ділянки від 13 вересня 2012 року у трьох примірниках, відповідно до умов якої строк дії договору оренди пролонгується до 31 грудня 2024 року. Вказаний лист відповідач отримав 30 травня 2017 року.

16 червня 2017 року до СП Світанок надійшла повторна заява від ОСОБА_1 від 24 травня 2017 року за змістом аналогічна первинній. У своїй заяві ОСОБА_1 просить повернути земельну ділянку у власне користування.

В той же час від відповідача відповіді в установлений термін після отримання пропозиції про поновлення договору до позивача не надходило.

У жовтні 2018 рокупозивач отримав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про належну ОСОБА_1 земельну ділянку, а саме, що 03 січня 2018 року, тобто через кілька днів після закінчення строку дії договору оренди землі з СП Світанок , ОСОБА_1 уклав з ФГ Даценко новий договір №109 оренди належної йому земельної ділянки, право оренди зареєстровано 22 лютого 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №25061669.

Вважає, що відповідач ОСОБА_1 надав СП Світанок недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати за призначенням належну йому на праві власності земельну ділянку, і що таким чином він порушив право СП Світанок на поновлення з ним договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Також позивач зазначав, що СП Світанок було реорганізовано, а саме приєднано до ТОВ Інтерагроінвест з визначенням останнього правонаступником всіх прав та обов`язків СП Світанок .

На підставі викладеного просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 2,3565 га, кадастровий №3224287700:03:001:0055, укладений 03 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Даценко , визнати поновленим договір оренди земельної ділянки №588 оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий № 3224487700:03:001:0055 площею - 2,3565 га, що укладений 13 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та СП Світанок , на умовах, що викладені в додатковій угоді від 19 квітня 2017 року до договору №588 оренди земельної ділянки від 13 вересня 2012 року строком на 7 років.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Даценко про визнання недійсним договору оренди та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності у орендодавця ОСОБА_1 волевиявлення на поновлення договору оренди землі із ТОВ Інтерагроінвест . Додаткова угода про реалізацію переважного права на поновлення договору оренди землі не була укладена та узгодження сторонами істотних умов майбутнього договору не відбулося, відтак, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося.

Відмовляючи в визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Даценко , суд першої інстанції виходив з того, що перешкод на час укладення цього договору 03 січня 2018 року та на час державної реєстрації 22 лютого 2018 року не було, оскільки договір оренди земельної ділянки із СП Світанок на той період часу вже закінчився.

Не погодилось із вказаним судовим рішенням ТОВ Інтерагроінвест , директором товариства подана апеляційна скарга, в якій він посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Зазначає про те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі, оскільки орендар належним чином виконував зобов'язання за умовами договору, завчасно попередив орендодавця про намір поновити строк його дії, а відповідач не надіслав свої заперечення проти поновлення договору оренди. Також вказує на те, що судом першої інстанції не враховано той факт, що заяви ОСОБА_1 з проханням достроково повернути земельну ділянку, які позивач отримав 24 березня 2017 року та 16 червня 2017 року датовані 22 березня 2017 року та 24 травня 2017 року, тобто вказані заяви відповідач написав задовго до того, як позивачем було надіслано йому лист-пропозицію з проектом додаткової угоди, яку він отримав 30 травня 2017 року. За таких обставин, на момент написання листів позивачу з проханням достроково повернути земельну ділянку відповідач не знав про пропозицію СП Світанок , а відтак вищевказані заяви ОСОБА_1 не можуть бути його запереченням щодо поновлення договору оренди землі в розумінні ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Також зазначає про те, що ОСОБА_1 надав СП Світанок недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну йому земельну ділянку, оскільки мав наміри укласти договір оренди з іншим орендарем. Вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 33 Закону України Про оренду землі .

В судовому засіданні представник позивача Колибаба І.О. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила про задоволення заявлених ними вимог.

Інші учасник справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, причини неявки суду не повідомили. За наведених обставин та керуючись ст. ст. 371, 372 ЦПК України колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 вересня 2012 року між СП Світанок , правонаступником якого є ТОВ Інтерагроінвест та власником земельної ділянки ОСОБА_1 укладено договір №588 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим №3224487700:03:001:0055, площею - 2,3565 га, розташованої на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, терміном на 5 років, яка використовувалася СП Світанок за цільовим призначенням.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29 грудня 2012 року в Управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за №322440004005073.

Відповідно до пункту 3.3 Договору №588 оренди земельної ділянки від 18 вересня 2012 року після закінчення строку договору орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3.4 вказаного договору, якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 (шість місяців) до закінчення строку дії даного договору повідомити про це Орендаря у письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

24 березня 2017 року до СП Світанок поштовим відправленням надійшла письмова заява ОСОБА_1 від 22 березня 2017 року, якою він повідомив про відсутність намірів продовжувати на новий строк договір оренди належної йому земельної ділянки та просив передати останню у його користування для ведення власного підсобного селянського господарства.

СП Світанок 27 травня 2017 року направило на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення від 19 квітня 2017 року з підписаним зі сторони МП Світанок проектом додаткової угоди від 19 квітня 2017 року до договору №588 оренди земельної ділянки від 13 вересня 2012 року у трьох примірниках, відповідно до умов якої строк дії договору оренди пролонгується до 31 грудня 2024 року. Вказаний лист відповідач отримав 30 травня 2017 року.

16 червня 2017 року до СП Світанок надійшла повторна заява від ОСОБА_1 від 24 травня 2017 року за змістом аналогічна заяві від 22 березня 2017 року. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що не має наміру продовжувати дію договору оренди та просить повернути земельну ділянку у власне користування.

Судом першої інстанції було встановлено, що з вересня 2017 року СП Світанок земельною ділянкою ОСОБА_1 не користується, що не заперечувалось представником позивача.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 03 січня 2018 року уклав з ФГ Даценко новий договір №109 оренди належної йому земельної ділянки з кадастровим №3224487700:03:001:0055 площею - 2,3565 га. Право оренди зареєстровано 22 лютого 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 25061669.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ) .

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Відповіжно до ч.4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до ч.ч.1-5ст. 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі також передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже для застосування ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з ч.ч.2-5 цієї норми закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої ПалатиВерховного Суду від від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі, який позивач просить поновити, закінчив свою дію 29 грудня 2017 року, орендодавець ОСОБА_1 у березні 2017 року направив повідомлення про відсутність у нього наміру укладати новий та поновлювати (продовжувати) дію даного договору з СП Світанок , у зв`язку з чим у відповідності до умов договору просив після збирання врожаю 2017 року надати йому вказану земельну ділянку у його власне користування.

Вказане повідомлення отримано СП Світанок 24 березня 2017 року.

27 травня 2017 року СП Світанок направило відповідачу повідомлення від 19 квітня 2017 року, в якому висловило намір скористатися переважним правом на поновлення договору та запропонувало укласти додаткову угоду.

Вказаний лист відповідачем було отримано 30 травня 2017 року.

16 червня 2017 року до СП Світанок надійшла повторна заява від ОСОБА_1 від 24 травня 2017 року за змістом аналогічна тій, що подана у березні 2017 року. У своїй заяві ОСОБА_1 вказував відсутність у нього наміру укладати новий та поновлювати (продовжувати) дію даного договору та просив повернути земельну ділянку у власне користування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про невиконання орендодавцем ОСОБА_1 вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо направлення орендарю листа-повідомлення у разі наявності заперечень стосовно поновлення договору та укладення додаткової угоди до нього, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Посилання позивача на те, що вказані заяви відповідач написав задовго до того, як позивачем було надіслано йому лист-пропозицію з проектом додаткової угоди, яку він отримав 30 травня 2017 року, а тому вони не можуть бути його запереченням щодо поновлення договору оренди землі в розумінні ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , відхиляються колегією суддів, оскільки заяву ОСОБА_1 від 24 травня 2017 року було направлено позивачу 15 червня 2019 року, тобто після отримання листа-пропозиції з проектом додаткової угоди, що свідчить про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений із вказаним листом-пропозицією, і здійснив своє волевиявлення щодо пропозиції (т.1 а.с. 60,61).

Отже, наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 4 ЦПК України, не порушено.

Крім того, запропоновані позивачем зміни істотних умов договору, а саме, розмір орендної плати та строк дії цього договору потребують згоди сторін (ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі ). Проте між сторонами такої згоди досягнуто не було.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про втрату позивачем свого переважного права на укладення договорів оренди земельних ділянок.

За таких обставин, станом на 03 січня 2018 року (час укладення), та 22 лютого 2018 року (час реєстрації) договору оренди землі між ОСОБА_1 і ФГ Даценко не було перешкод для укладення та реєстрації вказаного договору, оскільки договір оренди землі з СП Світанок на той період часу вже закінчився, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання такого договору недійсним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнення судом першої інстанції з позивача на користь відповідача ФГ Даценко понесених ним судових витрат, які складаються із витрат на правову допомогу та судового збору, відповідає положенням ст. 141 ЦПК України. До того ж, вказані витрати підтверджуються договором про надання правничої допомоги, актом виконаних робіт і квитанцією (т.2 а.с. 62-67).

Разом з цим, апеляційний суд не вбачає підстав для стягнення на користь відповідача ФГ Даценко судових витрат понесених ними у зв`язку з апеляційним переглядом рішення суду першої інстанції, так як представник даного відповідача не приймав участь в судовому засіданні, і не надав документів на підтвердження повноважень в апеляційному суді, а наявна в матеріалах справи довіреність припинила свою дію 02 листопада 2019 року (т.1 а.с.112).

Враховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест - залишити без задоволення.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: А.М. Андрієнко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 26 грудня 2019 року.