Ухвала

від 26.12.2019 по справі 905/1105/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

26.12.2019 Справа № 905/1105/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Папакіної Б.О. розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на дії державного виконавця у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Фізичної особи - підприємця Доренська Ірина Борисівна про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 3830 грн. 02 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - Амельченко С. О. (за довіреністю);

від відповідача - не з`явився;

від ВДВС - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.07.2019 у справі № 905/1105/19 стягнуто на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - Регіональне відділення) з Фізичної особи - підприємця Доренської Ірини Борисівни (далі - ФОП Доренська І.Б.) 1921,00грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

На виконання цього рішення Господарським судом Донецької області було видано наказ від 30.08.2019 у справі №905/1105/19 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Доренської Ірини Борисівни ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 13511245, р/р 35212010011314, МФО 820172, ДКС України) витрат зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп).

Заявою від 12.09.2019 № 10-07-03169 Регіональне відділення надіслало на адресу Костянтинівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області оригінал вищезазначеного наказу та просило відкрити виконавче провадження, а також надіслати на адресу Регіонального відділення в установлені законом строки відповідні копії усіх документів стосовно проведення виконавчих дій.

14.11.2019 на адресу Регіонального відділення надійшло повідомлення від 18.09.2019р. (вих. від 25.09.2019р. №1517/3/36441/) про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у якому заступник начальника відділу Костянтинівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області Камуз В.В. повідомив, що у виконавчому документі має бути зазначена дата народження боржника - фізичної особи.

Оскільки наказ від 30.08.2019 №905/1105/19 не містить дати народження Фізичної особи-підприємця Доренської Ірини Борисівни, державний виконавець вважав, що виконавчий документ не відповідає встановленим вимогам, та повернув його стягувану на підставі пункту б частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження .

Регіональне відділення не погодилося з наведеною вище підставою повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та звернулося до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця з вимогами:

Визнати неправомірним рішення державного виконавця - заступника начальника відділу Костянтинівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області Камуз В.В. про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Донецької області від 30.08.2019 по справі № 905/1105/19) стягувачу без прийняття до виконання, оформлене повідомленням від 18.09.2019 (вих. від 25.09.2019р. № 1517/3/36441/).

Зобов`язати заступника начальника відділу Костянтинівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області Камуз В.В. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом прийняття до виконання наказу Господарського суду Донецької області від 30.08.2019 по справі № 905/1105/19 та здійснення всіх необхідних виконавчих дій, спрямованих на належне виконання рішення Господарського суду Донецької області від 30.07.2019р. по справі № 905/1105/19, відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Зобов`язати заступника начальника відділу Костянтинівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області Камуз В.В. повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання, в порядку ст. 345 ГПК України.

За приписами ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Як передбачено ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з провадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.

Статтею 17 вказаного закону передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004 у справі Півень проти України вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (п.35 рішення).

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

У силу статей 1, 5 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом № 1403-VIII.

Законом №1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст.3 Закону).

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною першою статті 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (пункт 6 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавчий збір ).

Разом з тим, за змістом частин першої та другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

З матеріалів справи вбачається, що наказ господарського суду Донецької області від 30.08.2019 справи № 905/1105/19 містить:

прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові боржника - ОСОБА_1 ;

адресу місця проживання боржника - 85114 АДРЕСА_2 ;

ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 2377112808

Суд звертає увагу, що Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - статистичний реєстр підприємств в Україні, автоматизована система збирання, накопичення та обробки даних про підприємства та організації усіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи - філії, відділення, представництва тощо. Правовий статус реєстру регулюється Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України , затвердженим постановою Кабінету Міністрів в редакції від 22 червня 2005 р. (постанова № 499). Метою реєстру є забезпечення єдиного державного обліку підприємств та організацій усіх форм власності. ЄДРПОУ існує поруч із Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, метою якого є забезпечення прав кредиторів і інших осіб шляхом розкриття інформації про юридичну особу або підприємця.

До ЄДРПОУ включаються дані про такі суб`єкти господарської діяльності:

юридичні особи, а також їх філії, відокремлені підрозділи, які розташовані на території України і діють на підставі її законодавства;

юридичні особи, їх філії, відділення, відокремлені підрозділи, розміщені за межами України, які створені за участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав.

Інформаційний фонд ЄДРПОУ містить такі дані:

ідентифікаційні: ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності, єдиний для всього інформаційного простору України, та його назву;

класифікаційні дані про галузеву, територіальну, відомчу належність, форму власності та організаційно-правову форму господарювання;

довідкові: адресу, телефон, факс, прізвище керівника, засновників (інвесторів) тощо;

реєстраційні: відомості про державну реєстрацію (перереєстрацію), спосіб створення, реорганізацію, ліквідацію тощо;

економічні: виробничо-технічні та фінансово-економічні показники суб`єкта господарської діяльності.

Ведення ЄДРПОУ здійснює Державна служба статистики України, яка водночас є і його розпорядником. Розпорядниками територіальних рівнів реєстру є відповідні органи державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях, Києві та Севастополі.

Для включення до ЄДРПОУ суб`єкт господарської діяльності у 10-денний строк після його державної реєстрації (перереєстрації) або прийняття рішення (постанови, розпорядження, наказу) про створення, в тому числі філії, відділення. представництва тощо, подає до відповідного органу державної статистики заповнену облікову картку встановленого зразка, а також нормативні та установчі документи.

У разі включення суб`єкта господарської діяльності до ЄДРПОУ йому встановлюється ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код єдиний для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом господарської діяльності протягом усього періоду його існування.

З огляду на вищезазначені обставини справи та вказані приписи Закону України Про виконавче провадження суд дійшов висновку, що відсутність у наказі господарського суду відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки наявність у цьому виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань надає державному виконавцю обсяг достовірної інформації достатньої для ідентифікації цього боржника та прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження.

Згідно до частин 5-6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Висновки господарського суду в частині того, що відсутність у виконавчому наказі господарського суду відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання узгоджуються з правовою позицією Верховного суду викладених у Постановах від 19 вересня 2019 року по справі № 469/1357/16-ц, від 27 грудня 2018 року у справі № 469/1357/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц

У відповідності до статті 19 Конституцій України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 2 статті 343 цього Кодексу передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно до статті 345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Приймаючи до уваги, що приймаючи спірну постанову про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання державний виконавець діяв з вимог Закону України Про виконавче провадження , суд дійшов висновку, що вказане рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України Про виконавче провадження , ст.ст.234, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на дії державного виконавця - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення державного виконавця - заступника начальника відділу Костянтинівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області Камуз В.В. про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Донецької області від 30.08.2019р. по справі № 905/1105/19) стягувачу без прийняття до виконання, оформлене повідомленням від 18.09.2019р. (вих. від 25.09.2019р. № 1517/3/36441/).

Зобов`язати Відділ Костянтинівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом прийняття до виконання наказу Господарського суду Донецької області від 30.08.2019р. по справі № 905/1105/19.

Зобов`язати Відділ Костянтинівського міськрайонного ЦДВС ГТУЮ у Донецькій області повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги у десятиденний строк з дня її одержання, в порядку ст. 345 ГПК України.

Ухвалу прийнято у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 грудня 2019 року.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 грудня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Е.В. Зекунов