Рішення

від 24.12.2019 по справі 913/529/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

24 грудня 2019 року Справа № 913/529/19

м.Харків Провадження №33/913/529/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Плюс» (просп.Слобожанський, б.137, кв.10, м.Дніпро, 49000)

до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (просп.Центральний, буд.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406)

про стягнення 708 439 грн 20 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Чигрина Є.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача: Муха Р.А., адвокат, ордер на надання правової допомоги серії ДП №2372/009 від 03.09.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3823 від 17.08.2018;

від відповідача: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Плюс» (далі - ТОВ «Будмонтаж Плюс» ) 26.09.2019 звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором №19/2018 на виконання проектних робіт від 10.07.2018 у сумі 525 134 грн 78 коп., а також у зв`язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов`язання - нарахованих 3% річних у сумі 13 423 грн 31 коп., інфляційних втрат у сумі 37 284 грн 57 коп., пені у сумі 95 837 грн 10 коп., штрафу в сумі 36 759 грн 44 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №19/2018 від 10.07.2018 в частині своєчасного та повного проведення розрахунку за виконані проектні роботи, у зв`язку з чим позивачем з посиланням на приписи ст.625 Цивільного кодексу України нараховані до стягнення 3% річних за період з 15.10.2018 по 22.08.2019 у сумі 13 423 грн 31 коп., інфляційні втрати за період жовтня 2018 року по серпень 2019 року в сумі 37 284 грн 57 коп., а також на підставі абз.3 ч.2 ст.231 ГК України - пеню в сумі 95 837 грн 10 коп. за період з 15.10.2018 по 15.04.2019, штраф в розмірі 7% за прострочення понад 30 днів - в сумі 36 759 грн 44 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.10.2019.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, що надійшов через канцелярію суду 15.10.2019 за вих.№1/19-933 від 11.10.2019, заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив, що відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання таким, що втратили чинність, деяких постанов КМУ» , перед схваленням та затвердження проектів будівництва у випадках визначених ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , проводиться експертиза проектів будівництва. Згідно п.4.3.3 договору сторонами було погоджено, що підрядник зобов`язаний передати замовнику в терміни, передбачені договором, проектну документацію та позитивний експертний звіт. Під час перевірки наданих підрядником проектів виявлено відсутність у ньому розділів з питань екології, пожежної безпеки, наявність яких є необхідним для проведення обов`язкової комплексної експертизи проектів будівництва об`єктів. Проекти не відповідали нормативам зі складання проектно-кошторисної документації, також була відсутня комплексна експертиза, однак замовником було підписано акт здачі-приймання робіт №19/2018 від 04.10.2018. Вартість експертизи проекту будівництва та виконавці експертизи в порушення умов договору управлінням не погоджувались. 10.10.2018 відповідачем було направлено претензію про відкликання підпису з акту здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Будмонтаж Плюс» у зв`язку з невідповідністю проекту вимогам законодавства та невиконанням підрядником умов договору. В строки, передбачені договором, експертизи за об`єктами не були виконані, а були виконані за інформацією відповідача 07.06.2019. Крім того, слідчим управлінням ГУНП в Луганській області порушено кримінальне провадження №12018130000000353 від 11.12.2018 за ч.3 ст.191 Кримінального кодексу України за фактом розтрати державних коштів посадовим особами управління за змовою з посадовими особами ТОВ «Будмонтаж Плюс» під час укладення та виконання договору, під час якого вилучено оригінали договірної, платіжної документації. Враховуючи зазначене, відповідач просив відмовити в позові повністю.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.10.2019 відкладено підготовче засідання на 11.11.2019.

У відповіді на відзив б/н від 25.10.2019, що надійшла через канцелярію суду 28.10.2019, позивач зазначає, що 04.10.2018 сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт, яким було зафіксовано, що сторони претензій одна до одної не мають. Доводи відповідача про відкликання підпису є безпідставними, оскільки діючим законодавство не передбачено відкликання підпису з акту здачі-приймання виконаних робіт. Твердження про неповне передання проектно-кошторисної документації спростовується накладною від 04.10.2018, яка була підписана сторонами також без зауважень. Крім того, вартість експертизи проектно-коштоврисної документації в ціну договору не включено. Проведення експертизи є додатковим зобов`язанням, яке не входить в предмет договору, при цьому вартість експертизи сторонами не визначалась. З огляду на небажання відповідача проводити остаточний розрахунок та заявлені в подальшому претензії щодо виконаної роботи, позивач за власний рахунок вирішив замовити проведення експертизи проектно-кошторисної документації на підтвердження належного виконання зобов`язань за договором. Відповідно до експертного звіту від 07.06.2019 №249/е/19 Інститутутом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотримання встановлених вимог та може бути затверджена в установленому порядку. Також позивач зазначив період нарахування пені заявленої до стягнення у сумі 95 837 грн 10 коп., яку обраховує з 15.10.2018 по 15.04.2019.

Ухвалами Господарського суду Луганської області від 11.11.2019, 25.11.2019 відкладалось підготовче засідання; на підставі ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 29.12.2019.

Позивач в письмових поясненнях б/н від 09.12.2019, що надійшли через канцелярію суду, зазначив про те, що оскільки відповідно до п.3.3 договору відповідачем протягом 5 днів з моменту отримання проектної документації не надано зауважень щодо проектної документації, то остання вважається прийнятою без зауважень. Проведення експертизи та відправлення додаткових документів носять позадоговірний характер, так як, згідно п.2.3 договору вартість експертизи проектно-кошторисної документації у ціну договору не включено. За таких обставин, доводи відповідача щодо необхідності проведення експертизи проектів будівництва перед схваленням та затвердженням таких проектів згідно вимог п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 є безпідставними. Також позивачем долучено копію платіжного доручення на підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати виконаних проектних робіт.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.12.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 24.12.2019.

В судове засідання 24.12.2019 прибув лише представник позивача. Відповідач не забезпечив участі представника в судовому засіданні, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду.

За висновком суду, неприбуття представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, враховуючи належне його повідомлення. Суд також враховує, що від відповідача обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду спору не надходило, а ухвалою суду від 09.12.2019 явка представників сторін не визнавалася обов`язковою. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду.

В судовому засіданні суд заслухав пояснення представника позивача з приводу заявлених позовних вимог, встановив фактичні обставини справи, розглянув наявні у справі матеріали, дослідив докази.

В судовому засіданні 24.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.07.2018 між Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (відповідач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Плюс» (позивач/підрядник) укладено договір №19/2018 на виконання проектних робіт (а.с.14-16).

Згідно предмету договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати вказані в п.1.2 проектні роботи, а замовник зобов`язується прийняти результат цих робіт і сплатити підряднику вартість виконаних робіт ( п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору найменування проектних робіт: виконання проектно-вишукувальних робіт на капітальний ремонт по об`єкту: Капітальний ремонт автомобільної дороги С13167 Валуйське - Болотене - Сизе на ділянці км 0+00 - км 3+100 (архітектурні, інженерні та планувальні послуги), згідно з ДК 021:2015:71240000-2.

В п.2.1 договору сторони погодили, що ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №1), розрахованою відповідно до вимог ДСТУ Б.Д.1.1-7:2013 (зі змінами). Договірна ціна є твердою і складає 750 192 грн 53 коп., без ПДВ.

Розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником згідно актів здачі-приймання виконаних проектних робіт по цьому договору, які підписані замовником і підрядником відповідно до умов цього договору. Плата за виконану роботу робиться по мірі надходження грошових коштів з відповідного бюджету на розрахунковий рахунок замовника після реєстрації фінансових зобов`язань в Державному казначействі (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору підрядник зобов`язується надати послуги замовнику по збору вихідних даних на проектування та виконати експертизу проектно-кошторисної документації. Вартість експертизи проектно-кошторисної документації в ціну договору не включено та буде визначено окремою додатковою угодою.

Оплата здійснюється за безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника в два етапи: 1етап - перерахування авансового платежу в розмірі 50% від суми договору, а саме 375096 грн 26 коп. на строк до 3 місяців; 2 етап - остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (п.2.4 договору).

В п.3.1.1 сторонами погоджено, що термін виконання робіт за договором - жовтень 2018 року, з правом дострокового виконання робіт.

Згідно положень п.п. 3.3, 3.4 передача проектно-кошторисної документації здійснюється за накладною. Замовник розглядає проектну документацію протягом 5 робочих днів з дня її отримання після чого підписує акт здачі-приймання виконаних проектних робіт, або надає обґрунтовані причини відмови від його підписання. У разі, якщо впродовж 5 робочих днів зауваження від замовника підряднику не надішли, проектна-документація вважається прийнятою без зауважень.

Датою прийняття проектних робіт вважається дата підписання акту здачі-приймання виконаних проектних робіт, зазначеного у п.2.2 цього договору.

Відповідно до п.п.4.1.1, 4.2.2, 4.3.3, 4.3.5 замовник зобов`язаний: здійснювати підряднику оплату виконаних проектних робіт в порядку і в терміни, встановлені договором за умови підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт; у будь-який час зажадати письмовий звіт про виконану роботу і готовність її до здачі; передати замовнику в терміни, передбачені договором, проектну документацію та позитивний експертний звіт; усунути за свій рахунок, у строки, узгоджені з замовником недоліки, виявлені при прийнятті проектних робіт та у ході проведення експертизи. У разі порушень строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

Робочий проект передається замовнику в чотирьох друкарських екземплярах і один екземпляр в електронному вигляді (графічна частина у форматі pdf та кошторисна частина у форматі ims та bdsu) (п.8.5 договору).

Відповідно до п.8.5 договору коригування робочого проекту після позитивного висновку експертизи і до закінчення будівництва, пов`язану зі зміною діючих правил і норм проектування, внесення змін за заявкою замовника виконується підрядником відповідно до укладених додаткових угод до цього договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за цим договором (п.9.1 договору).

Відповідно до додатку №1 до договору від 10.07.2018 №19/2018 договірна ціна на розробку проектної документації по об`єкту: Капітальний ремонт автомобільної дороги С131617 Валуйське - Болотене - Сизе на ділянці км 0+00 - км 3+100 сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни на розробку проектної документації в 750 192 грн 53 коп., без ПДВ. Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків та платежів між замовником та виконавцем.

В додатку №2 до договору сторонами підписано зведений кошторис на проектні роботи н авказану суму.

Календарний план робіт із терміном виконання - жовтень 2018 року, затверджений сторонами в додатку №3 до договору.

Також сторонами затверджено завдання на розробку проектної документації (а.с.26-28).

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому 19.07.2018 року сторони уклали додаткову угоду до договору на виконання проектних робіт №19/2018 від 10.07.2018, якою сторони внесли зміни до договору, зокрема:

п.п. 4.3.3 п. 4.3 виклавши його в такій редакції : 4.3. підрядник зобов`язується передати замовнику в терміни, передбачені договором, проектну документацію ;

п.п. 4.3.5 п. 4.3 виклавши його в такій редакції : 4.3. підрядник зобов`язаний: 4.3.5. усунути за свій рахунок, у строки, узгоджені з замовником недоліки, виявлені при прийнятті проектних робіт. У разі порушень строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

Згідно умов п.2.4. договору 24.07.2019 відповідачем було перераховано позивачу 225 057 грн 75 коп. у якості попередньої оплати, що підтверджується копією платіжного доручення №5 від 24.07.2019, наявного в матеріалах справи (а.с.112).

На виконання умов вказаного договору позивачем своєчасно та належним чином були виконані замовлені проектно-вишукувальні роботи, передбачені п.1.1 договору, про що свідчить складений та підписаний сторонами Акт №19/2018 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.10.2018 (а.с. 44), а також підписана сторонами накладна від 04.10.2018 про передання розробленої позивачем проектної документації в обумовленій кількості примірників (а.с.33).

Після спливу 10 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, в порушення вимог п.2.4 договору відповідач остаточний розрахунок з позивачем не провів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 525 134 грн 78 коп.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою щод опроведенн яостаточного розрахунку за виконану роботу, однак вимоги позивача були залишені відповідачем без виконання.

Зокрема, 13.11.2018 позивачем на адресу відповідача направлено лист - вимогу про оплату заборгованості за вих.№1311-2 від 13.11.2018, в якому позивач у зв`язку з простроченням терміну оплати, керуючись ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України просив у семиденний строк від дня отримання цієї вимоги перерахувати грошові кошти у сумі 525 134 грн 78 коп. підряднику на розрахунковий рахунок. Та направлено для узгодження сум два примірники акту звіряння, другий примірник з підписами останній просив повернути на адресу підрядника (а.с.45-47).

Відповідачем у відповідь направлено лист за вих.№1/19-927 від 12.12.2018, в якому останній послався на те, що позивачем порушено вимоги законодавства та умови договору, зокрема в наданих підрядником проектах відсутні томи (розділи) з питань екології, пожежної безпеки, тощо, наявність яких є необхідною для проведення обов`язкової комплексної експертизи проектів будівництва об`єктів. У зв`язку з чим повний розрахунок буде можливим лише після доопрацювання проектів та проведення їх експертизи (а.с.48-50).

В свою чергу позивачем було надіслано відповідачу лист від 18.01.2019, в якому вказано, що порядок виконання і здачі робіт по договору врегульовано розділом 3 договору, який має відповідну назву. Вказаним розділом передбачено, що проектно-кошторисна документація вважається переданою, а роботи виконаними, у випадку підписання сторонами накладної, за якою відбувається передача проектно-кошторисної документації та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовником підписано акт №19/2018 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 04.10.2018 без зауважень, більше того, згідно даного акту сторони претензій одна до одної не мають. До того ж, твердження замовника про начебто неповне передання проектно-кошторисної документації спростовуються накладною від 04.10.2018, яка підписана сторонами договору без зауважень. При цьому інших підстав оплати, окрім акту здачі-примання виконаних проектних робіт, умовами договору не передбачено, так згідно умов договору наявність чи відсутність висновку експертизи не є підставою для оплати чи відтермінування строків оплати по договору (а.с.52-53).

В подальшому, листом від 18.01.2019 позивачем роз`яснено відповідачу, що за умовами договору від 10.07.2018 №19/2018 сторони окремою додатковою угодою можуть (при наявності волевиявлення) визначити вартість експертизи проектної документації, яка на сьогоднішній день сторонами не узгоджена, при цьому, вартість експертизи в ціну договору не входить. Без узгодження такої істотної умови, як ціна експертизи, сторони не мають права приступити до виконання п.2.3 договору, тому що він не узгоджений в повному обсязі, та, відповідно, має статус попереднього або неукладеного (а.с.51).

Згідно пояснень позивача, оскільки відповідач тривалий час не вчиняв належних дій щодо проведення остаточного розрахунку з позивачем за виконані проектні роботи, а також не вчиняв дій щодо узгодження сторонами вартості проведення експертизи проектної документації та її замовлення, позивач самостійно звернувся та оплатив експертне дослідження розробленої проектної документації за договором.

Матеріали справи свідчать про те, що 07.06.2019 Інститутом НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ складено експертний звіт №249/е/19 за результатом розгляду проектної документації за робочим проектом Капітальний ремонт автомобільної дороги С131617 Валуйське - Болотене - Сизе на ділянці км 0+00 - км 3+100 по договору. Згідно вказаного експертного звіту, за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена в установленому порядку (а.с.34-43).

Листом за вих.№2108/1 від 21.08.2019 позич додатково направив відповідачу експертний звіт Інституту НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ №249/е/19 від 07.06.2019 та робочий проект по договору №19/2018 від 10.07.2018 в 5 друкарських екземплярах та один в електронному вигляді з урахуванням висновків Інституту НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (а.с.54-56).

Листом за вих.№0309-1 від 03.09.2019 позивач вкотре звернувся до відповідача з проханням оплатити виконані роботи, в яких зазначив, щоне зважаючи на строки оплати, передбачені договором №19/2018 від 10.07.2018 відповідач майже рік ігнорує прохання щодо проведення остаточного розрахунку 525 134 грн 78 коп., у зв`язку з чим відповідач не має змоги платити податки та заробітну плату інженерам. Розроблена проектна документація успішно пройшла державну експертизу. Незважаючи на те, що умовами договору в ціну договору не було включено вартість експертизи, позивач за власний рахунок здійснив її оплату (а.с.60-61).

Разом з цим, вимоги позивача щодо проведення остаточного розрахунку за виконані роботи були залишені відповідачем без виконання. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Відповідач заперечив щодо задоволення заявлених позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №17/2018 від 10.07.2018 є договором підряду на виконання проектних робіт.

Відповідно до положень ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 1 ст.889 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з положеннями ч.1 ст.890 ЦК України підрядник зобов`язаний, зокрема передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося, в п.2.4 договору сторонами було погоджено проведення розрахунку в два етапи: 1 етап - перерахування авансового платежу в розмірі до 50% від суми договору, а саме 375 096 грн 26 коп. на строк до 3 місяців; 2 етап - остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Факт належного виконання позивачем зобов`язань за договором, своєчасне виконання замовлених відповідачем проектних робіт за договором від 10.07.2018 №19/2018 підтверджується складеним та підписаним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 04.10.2018 №19/2018 на суму 750 192 грн 53 коп. (а.с.44), а також підписаною сторонами накладною від 04.10.2018 про передання розробленої позивачем проектної документації в обумовленій кількості примірників (а.с.33).

Суд звертає увагу на те, що за умовами п. 3.3 договору сторонами було погоджено здійснення передачі саме проектно-кошторисної документації, що здійснюється за накладною. Обов`язок підрядника передати результат своєї роботи разом з виконаною експертизою проектної документації в умовах договору відсутній.

В погоджених сторонами видами робіт, зокрема в затвердженому замовником технічному завданні, зведеному кошторисі та календарному плану робіт, також відсутні такі роботи з проведення експертизи проекту, що був предметом договору.

Крім того, ціна предмету договору, погоджена сторонами, була визначена лише для замовлених проектних робіт, без урахування вартості експертного дослідження.

Так, в п.3.3. договору сторонами було встановлено, що замовник розглядає проектну документацію протягом 5 робочих днів з дня її отримання після чого підписує акт здачі-приймання виконаних проектних робіт, або надає обґрунтовані причини відмови від його підписання. У разі, якщо впродовж 5 робочих днів зауваження від замовника підряднику не надішли, проектна-документація вважається прийнятою без зауважень.

Датою прийняття проектних робіт вважається дата підписання акту здачі-приймання виконаних проектних робіт, зазначеного у п.2.2 цього договору.

Як вбачається зі змісту акту, останній було підписано сторонами без будь-яких зауважень та претензій, а отже виконані позивачем роботи вважаються прийнятими відповідачем.

Враховуючи зазначене, встановлений порядок та строки прийняття робіт за договором, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що 10.10.2018 відповідачем було направлено претензію про відкликання підпису з акту здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Будмонтаж Плюс» у зв`язку з невідповідністю проекту вимогам законодавства та невиконанням підрядником умов договору. Крім того, лист від 10.10.2018, на який наразі посилається відповідач, взагалі останнім не надано суду.

Натомість згідно п.2.2. договору сторонами було передбачено, що розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником згідно актів здачі-приймання виконаних проектних робіт по цьому договору, які підписані замовником і підрядником відповідно до умов цього договору. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (п.2.4 договору).

Оскільки позивач на виконання умов договору та технічного завдання передав відповідачу в належній кількості розроблену проектну документацію за актом приймання-передачі від 04.10.2018 №19/2018 і від відповідача у строки встановлені п.3.3. договору не надходили обґрунтовані причини відмови від його підписання або зауваження, у відповідача виникло зобов`язання провести остаточний розрахунок з позивачем - сплатити 525 134 грн 78 коп. протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, тобто по 16.10.2018 (з урахуванням положень ст.253, ч.3 ст.254 ЦК України).

Крім того, відповідно до п.п.4.1.1 договору замовник зобов`язаний здійснити підряднику оплату виконаних проектних робіт в порядку і в терміни, встановлені договором за умови підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про те, що підстави проведення замовником остаточного розрахунку за виконані проектні роботи не поставлені в залежність від проведення експертизи таких робіт.

Сторонами не погоджувалося й проведення одночасно проектих робіт та їх експертне дослідження. Єдиною підставою для здійснення остаточного розрахунку за виконані роботи є підписаний акт приймання-передачі таких робіт, підписання якого не передбачається лише після обов`язкового отримання результатів експертизи проектної документації. Отже, обов`язок замовника оплатити виконані проектні роботи за договором не поставлений в залежність від виконання експертизи проекту.

Умови, строки та вартість проведення такого експертного дослідження виконаних проектних робіт за договором є додатковими умовами, які не входять до предмету вказаного договору №19/2018 від 10.07.2018 та мали визначатися сторонами у додатковій угоді, виходячи з положень п.2.3 договору, чого наразі зроблено не було.

Зазначене не суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання таким, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» , на яку посилається відповідач. Оскільки зазначеною постановою встановлений порядок саме затвердження проектів будівництва, чому має передувати проведення їх експертизи, а не здача підрядником замовнику виконаних проектних робіт.

Натомість, наявне в матеріалах справи листування сторін свідчить про те, що позивач пропонував відповідачу листом від 18.01.2019 погодити умови проведення експертизи, чого відповідачем зроблено не було.

Оскільки відповідач тривалий час не вчиняв належних дій щодо проведення остаточного розрахунку з позивачем за виконані проектні роботи, а також не вчиняв дій щодо узгодження сторонами вартості проведення експертизи проектної документації та її замовлення, позивач самостійно звернувся та оплатив експертне дослідження розробленої проектної документації за договором.

Також суд бере до уваги, що відповідно до експертного звіту від 07.06.2019№249/е/19 складеного Державним підприємством «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ» , за результатом розгляду замовленої проектної документації встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена в установленому порядку (а.с.34-43).

Зазначені висновки, зокрема також спростовують посилання відповідача про те, що під час перевірки наданих підрядником проектів виявлено відсутність у ньому розділів з питань екології, пожежної безпеки, наявність яких є необхідним для проведення обов`язкової комплексної експертизи проектів будівництва об`єктів, а проекти не відповідали нормативам зі складання проектно-кошторисної документації.

Окремо суд звертає увагу також на те, що сторонами було укладено додаткову угоду від 19.07.2018 до договору на виконання проектних робіт №19/2018 від 10.07.2018, якою сторони внесли зміни до договору, зокрема: п.п. 4.3.3 п. 4.3 виклали в наступній редакції - підрядник зобов`язується передати замовнику в терміни, передбачені договором, проектну документацію .

Відповідно до положень статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, в силу приписів зазначеної статті, правомірність правочину презюмується.

Зазначена додаткова угода є чинною, недійсною в судовому порядку не визнавалася та відповідачем не оспорюється.

Тому суд визнає безпідставними твердження відповідача про те, що згідно п.4.3.3 договору сторонами було погоджено, що підрядник зобов`язаний передати замовнику в терміни, передбачені договором, проектну документацію та позитивний експертний звіт.

Наразі матеріали справи свідчать про те, що відповідач в порушення умов п.2.2, п.2.4 договору у встановлений 10 денний строк з моменту підписання акту приймання-передачі робіт остаточний розрахунок з позивачем не провів.

Під час розгляду спору відповідачем також не надано суду доказів погашення заборгованості за договором в сумі 525 134 грн 78 коп., доводів позовної заяви не спростовано.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором в сумі 525 134 грн 78 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов`язання, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховані до стягнення 3% річних за період з 15.10.2018 по 22.08.2019 у сумі 13 423 грн 31 коп. , інфляційні втрати за період жовтня 2018 року по серпень 2019 року в сумі 37 284 грн 57 коп. (а.с.12-13).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку 3% річних, суд відзначає про наявність помилок, зокрема у визначенні дати виникнення прострочення, яка обрахована позивачем без урахування вимог ст.253, ч.3 ст.254 ЦК України. Враховуючи вихідні дні, 10-й останній день виконання відповідачем зобов`язання з проведення розрахунку припадає на 16.10.2018. Відповідно прострочення у відповідача виникло з 17.10.2018, а не 15.10.2018, як обраховує позивач.

За вказаних обставин, 3% річних обраховані з суми боргу 525 134 грн 78 коп. за період з 17.10.2018 по 22.08.2019 становлять 13 380 грн 15 коп. В іншій частині 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, слід відмовити.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період

жовтня 2018 по серпень 2019 в сумі 37 284 грн 57 коп. суд зазначає наступне.

За приписами п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» , індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

З вищезазначеного вбачається, що законодавчо так само визначено звітним періодом встановлення індексу інфляції місяць.

Отже, правовий аналіз вищезазначеного надає можливість дійти висновку, про те, що найменший період визначенні індексу інфляції - місяць, і обрахування знецінення боргу можливе лише тоді, коли таке знецінення відбувалось протягом місяця, а не іншої меншої кількості календарних днів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с.12-13), господарський суд зауважує про допущення позивачем помилок, не правильно визначено період нарахування, безпідставно застосовано індекси інфляції жовтня 2018 року та серпня 2019 року (оскільки борг не існував повний місяць).

За таких обставин, за правильним розрахунком суду стягненню з відповідача обґрунтовано підлягають інфляційні втрати в сумі 27 843 грн 64 коп., обраховані з суми боргу 525 134 грн 78 коп. із застосуванням індексів інфляції листопада 2018 року - липня 2019 року (сукупний індекс - 105,30). В іншій частині інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення, слід відмовити.

Крім того, позивачем на підставі абз.3 ч.2 ст.231 ГК України заявляються до стягнення з відповідача пеня в сумі 95 837 грн 10 коп., нарахована за період з 15.10.2018 по 15.04.2019, та штраф в розмірі 7% за прострочення понад 30 днів - в сумі 36 759 грн 44 коп. (а.с.12-13, 105).

Надаючи оцінку підставності заявлених вказаних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Відтак, грошове зобов`язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.

Аналіз абз.3 ч.2 ст.231 ГК України дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді пені та штрафу, передбачених вказаною нормою, можливо лише за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу, пеня.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що положення абз.3 ч.2 ст.231 ГК України застосовуються саме до негрошових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 04.02.2014 у справі № 3-1гс14, від 11.07.2018 у справі № 915/507/17, від 22.05.2018 у справі № 926/2733/16.

У даному випадку відповідач допустив порушення грошового зобов`язання за договором від 10.07.2018 №19/2018 в частині несвоєчасної оплати виконаних проектних робіт, що виключає застосування до спірних правовідносин приписів абз.3 ч.2 ст.231 ГК України, а тому у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 95 837 грн 10 коп. та штрафу в сумі 36 759 грн 44 коп., заявлених до стягнення на підставі абз.3 ч.2 ст.231 ГК України слід відмовити.

Враховуючи викладене, позов визнається обґрунтованим та підлягає задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню: основний борг в сумі 525 134 грн 78 коп., 3% річних в сумі 13 380 грн 15 коп., втрати від інфляції в сумі 27 843 грн 64 коп. В іншій частині позову слід відмовити.

Також згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 8 495 грн 38 коп.

Окремо суд зауважує про те, що при зверненні із позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 10 678 грн 00 коп., згідно платіжного доручення №55 від 11.02.2019 в сумі 7878 грн 00 коп. та квитанції №0.0.1474155688.1 від 23.09.2019 в сумі 2800 грн 00 коп., тоді як необхідно було сплатити судовий збір в сумі 10 626 грн 59 коп., що відповідало б заявленим позовним вимогам на суму 708 439 грн 20 коп.

Отже, судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зазначене, на даний час існує необхідність повернення позивачу судового збору в розмірі 51 грн 41 коп., який може бути повернуто останньому з Державного бюджету України на підставі ухвали суду у разі звернення позивачем із відповідним письмовим клопотанням.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Плюс» до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації про стягнення 708 439 грн 20 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (просп.Центральний, буд.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406, ідентифікаційний код 41908217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Плюс» (просп.Слобожанський, б.137, кв.10, м.Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 42138426) основний борг в сумі 525 134 грн 78 коп., 3% річних в сумі 13 380 грн 15 коп., втрати від інфляції в сумі 27 843 грн 64 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 8 495 грн 38 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення підписано 28.12.2019.

Суддя О.В. Драгнєвіч