Рішення

від 19.12.2019 по справі 915/1895/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року Справа № 915/1895/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» , вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 21685166)

адреса для листування: пр-т. Шевченка, 4а, м. Одеса, 65044

до відповідача Фермерського господарства «Колос» , с. Білозірка, Вітовський район, Миколаївська обл., 57230 (код ЄДРПОУ 30405651)

до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 16 679 730, 25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мхітарян О.С., адвокат (ордер №548884 від 13.11.2019);

від відповідача Грабарчук А.М.: Кіян О.В., адвокат (ордер серія МК № 139674 від 19.09.2019);

від відповідача ФГ "Колос": Кіян О.В., адвокат (ордер серія МК № 139673 від 19.09.2019).

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ПАТ «ОТП Банк» з позовною заявою, в якій просить суд солідарно стягнути з ФГ «Колос» , ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг № CR 17-081/400-2 від 30.03.17 р. у сумі 16 679 730, 25 грн., яка складається з:

- 7 000 000, 00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту;

- 285 340, 82 дол. США (еквівалент 7 380 095, 49 грн.) - сума заборгованості по тілу кредиту;

- 821 593, 99 грн. - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

- 10 704, 03 дол. США (еквівалент 276 850, 55 грн.) - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

- 1 201 190, 22 грн. - сума пені за прострочення виконання зобов`язання.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 19.09.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.09.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 24.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.10.2019 року відкладено підготовче засідання по справі на 19.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.11.2019 року задоволено клопотання позивача ПАТ «ОТП Банк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 19.11.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 21.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 року доручено Південно-західному апеляційному господарському суду організувати в приміщенні цього суду участь представника ПАТ «ОТП Банк» в режимі відеоконференції в судовому засіданні у справі № 915/1895/19, призначеному на 21.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 915/1895/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 19.12.2019 року

В судовому засіданні 19.12.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем ФГ «Колос» умов договору про надання банківських послуг № CR 17-081/400-2 внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі. Крім того, позивач зазначає, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 30.03.2017 року було укладено договір поруки № SR 17-096/400.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 530, 612, 629 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України та умовами договорів.

2. Правова позиція (заперечення) відповідачів.

13.09.2019 року до господарського суду Миколаївської області від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву (вх. № 14483/19 та вх. № 14482/19). Проаналізувавши подані відповідачами відзиви, судом встановлено, що за змістом останні є ідентичними.

У відзивах на позовну заяву відповідачі зазначають, що не заперечують факт надання ФГ Колос кредитних коштів у сумі 7 000 000, 00 грн. та 285 340, 82 доларів США, однак із позовними вимогами не погоджуються у зв`язку з наступним:

- позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 285 340, 82 доларів США є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки сторони погодили максимальний строк траншу, який дорівнює 365 календарних днів. Враховуючи дату надання кредиту 19.10.2018 строк виконання зобов`язання з повернення отриманих кредитних коштів станом на день звернення із позовом не настав. Крім того, згідно з офіційним курсом гривні до долара США станом на 16.07.2019 року сума заборгованості за тілом кредиту має становити 7 344 929, 51 грн.;

- щодо позовних вимог про стягнення суми відсотків в розмірі 276 860, 55 грн., відповідачі зазначають, що позивачем не надано жодного документа, яким підтверджується розмір ставки 12М LIBOR, виходячи з якого ПАТ ОТП Банк здійснено нарахування заборгованості по відсоткам в доларах США;

- з нарахуванням штрафних санкцій по відсотками (пеня) в розмірі 22 347, 91 грн. відповідачі не погоджується, оскільки позивачем не надано відомостей стосовно формування сум відсотків, на які нарахована пеня;

- щодо заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 000 000, 00 грн., то відповідач зазначає, що вказана сума була повернута двома траншами по 3 500 000 грн. 28.01.2019 року та 18.02.2019 року (виписка з особового рахунку); враховуючи, що видача кредиту була здійснена після дати, вказаної в договорі як кінцева дата користування кредитними коштами (15.04.2019 року замість 14.12.2018 року), строк виконання зобов`язання з повернення отриманих кредитних коштів станом на день звернення із позовом не настав;

- щодо заборгованості по відсоткам в розмірі 821 593, 99 грн. відповідачі зазначають, що сума кредиту в розмірі 7 000 000, 00 грн. отримана господарством 15.04.2019 року, внаслідок чого нарахування відсотків за період з 03.01.2019 року по 14.04.2019 року є неправомірним. Сума відсотків за користування наданим кредитом мала становити 396 602, 74 грн.;

- щодо нарахування пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 65 938, 12 грн. відповідачі зазначають, що позивачем здійснено нарахування суми пені за період, коли ФГ Колос фактично не отримувало кредитних коштів та не було зобов`язане здійснювати оплату відсотків за користування ними та за період коли у господарства не настав обов`язок оплати нарахованих відсотків. Сума пені мала становити 16 433, 89 грн.;

- щодо суми заборгованості штрафних санкцій по кредиту (пеня) в розмірі 1 112 904, 19 грн., відповідачі вказують, що строк повернення кредиту в розмірі 7 000 000, 00 грн. не настав, позивачем не підтверджено проведення розрахунку суми пені виходячи з передбаченої договором подвійної облікової ставки НБУ річних, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають .

Заперечення обґрунтовані положеннями ст. 626-629, 631, 1054 ЦК України та умовами договору.

В додаткових поясненнях (вх. № 17787/19 від 19.11.2019 року) відповідач ФГ Колос та в додаткових поясненнях (вх. № 17788/19 від 19.11.2019 року) відповідач ОСОБА_1 зазначають, що приватним виконавцем 02.10.2019 року відкрито виконавчі провадження ВП № 60205851, ВП № 60205084 з примусового виконання виконавчих написів № 1589 від 02.09.2019 року, № 02.09.2019 від 02.09.2019, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С. А. про звернення стягнення на рухоме майно (транспортні засоби, що належать ФГ Колос ) щодо сплати заборгованості ФГ Колос за кредитним договором № CR 17-081/400-2 від 30.03.2017 року, за яким позичальником прострочені платежі за зобов`язаннями в період з 28.01.2019 року по 29.08.2019 року (сума простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 14 196 825, 00 грн.). Звернення стягнення здійснено на підставі договорів застави № PL 18-252/400 від 27.03.2018 року, № PL 17-106/400 від 14.04.2017 року, укладених в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання банківських послуг № CR 17-081/400-2 від 30.03.2017 року (том 2, арк. 10-80).

Наявність відкритих виконавчих проваджень свідчить про відсутність підстав для пред`явлення позову.

Посилаючись на положення ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, відповідачі зазначають, що ФГ Колос знаходиться у скрутному фінансовому становищі, у зв`язку з чим стягнення з ФГ Колос на користь АТ ОТП Банк , окрім суми кредиту та відсотків річних й штрафних санкцій в розмірі, який становить більше 1 000 000, 00 грн. спричинить фактичне зупинення роботи господарства, у зв`язку з чим, з метою упередження настання негативних наслідків для ФГ Колос , трудового колективу та орендодавців, відповідачі просять суд зменшити розмір штрафних санкцій, застосувавши до відповідачів господарську відповідальність у вигляду сплати 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що земельний банк господарства становить 3 015,4835 га земель, орендованих у фізичних осіб, за які орендна плата має становити за 2019 рік близько 6 000 000, 00 грн.

На підтвердження клопотання відповідачами подано довідки сільських рад та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують факт знаходження у користуванні ФГ Колос земельних ділянок (том 2, арк. 81-88).

В додаткових поясненнях (вх. № 19289/19 від 19.12.2019 року) позивач вказує:

- наявність відкритих виконавчих проваджень щодо звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості ФГ Колос за договором № CR 17-081/400-2 від 30.03.2017 року та господарської справи про стягнення заборгованості за вказаним договором № CR 17-081/400-2 від 30.03.2017 року в судовому порядку не свідчить про подвійне стягнення одного і того ж самого боргу з ФГ Колос ;

- щодо зменшення розміру штрафних санкцій, то позивач зазначив, що в даному випадку відсутні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки: дана справа не є винятковою, боржник не виконує свої зобов`язання в добровільному порядку та не бажає сплачувати заборгованість; з моменту подання позову та до цього часу жодного разу не сплатив відсотки за користування кредитними коштами; ФГ Колос намагається уникнути відповідальності за порушення зобов`язання за кредитним договором; ФГ Колос не надало жодного доказу наявності обставин щодо скрутного фінансового становища.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

30.03.2017 року між Публічним акціонерним товариством ОТП Банк та Фермерським господарством «КОЛОС» укладено договір про надання банківських послуг № CR-17-081/400-2 (том 1, арк. 17-30).

До договору сторонами вносились зміни шляхом укладення договорів про зміну № 1 від 29.11.2017 року, № 2 від 07.12.2017 року, № 3 від 27.03.2018 року, № 4 від 19.10.2018 року та № 5 від 14.12.2018 року (том 1, арк. 31-71).

Договір та договори про зміни підписано та скріплено печатками сторін ПАТ "ОТП Банк" та ФГ "Колос".

Доказів визнання недійсним договору з урахуванням внесених змін суду не подано.

Відповідно до п. 2 Договору відповідно до умов договору банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку.

Ліміт банківської послуги може змінюватися шляхом укладення додаткових договорів про зміну договору.

Відповідно до п. 4 Договору строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору . За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання клієнта перед Банком не будуть виконані в повному обсязі.

Цей Договір не поширюється на зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними Договору, якщо інше прямо не передбачене ним.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 8 Договору виконання боргових зобов`язань за ініціативою банку. Незалежно від (додатково до) інших положень договору банк вправі вимагати виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині за умови настання будь-якої з наступних обставин:

зміною ситуації на міжбанківському валютному ринку України, та/ або треті особи, що є заставодавцями/поручителями/грантами за клієнта, є неплатоспроможним(и);

та/або якщо компетентний орган клієнта, та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, прийме рішення стосовно оголошення банкрутства, та/або здійснення ліквідації;

та/або якщо за оцінкою банку фінансової звітності клієнта та/або фінансової звітності третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, буде зроблено висновок, що фінансовий стан клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, є таким, що погіршився та/або погіршується у порівнянні з тим станом, який існував на момент прийняття банком рішення про укладення договору,

та/або невиконання клієнтом та або третіми особами , що є заставодавцями/поручителями/гарантами за клієнта будь-якого зобов`язання перед банком та/або ТОВ ОТП Лізинг та/або перед іншою фінансовою/кредитною установою (відповідно до існуючих договорів або таких, що будуть укладені у майбутньому

та/або наявність інших обставин, що свідчать про те, що боргові зобов`язання відносно наданої банківської послуги своєчасно не будуть виконані.

Таке виконання боргових зобов`язань повинно бути здійснено клієнтом протягом 7 (семи) банківських днів з дня пред`явлення банком клієнту відповідної письмової вимоги про це, окрім випадків, коли підставою пред`явлення банком такої письмової вимоги є неплатоспроможність клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, та/або прийняття рішення компетентним органом клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями/поручителями/гарантами за клієнта, та/або судом стосовно оголошення/порушення справи щодо банкрутства, та/або здійснення ліквідації та/або реорганізації клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями/поручителями/гарантами за клієнта.

В таких випадках виконання боргових зобов`язань повинно бути здійснене клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з пред`явлення банком клієнту відповідної письмової вимоги про це.

З метою належного виконання зобов`язань позичальником ФГ «Колос» за вищевказаним договором про надання банківських послуг між ПАТ «ОТП Банк» (банк) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № SR 17-096/400 від 30.03.2017 року (том 1, арк. 72-87).

До договору поруки між сторонами було укладено договір про зміну № 1 від 07.12.2017 року, договір про зміну № 2 від 27.03.2018 року та договір про зміну № 3 від 19.10.2018 року (том 1, арк. 88-100).

Договір та договори про зміну підписані сторонами та скріплені печаткою банку.

Відповідно до п. 3 Договору поруки в силу поруки, створеної відповідно до умов договору поруки, поручитель поручається перед Банком за виконання клієнтом боргових зобов`язань.

Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов`язань клієнтом.

Порукою забезпечується виконання боргових зобов`язань у повному обсязі.

Порука та солідарний обов`язок поручителя перед банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинним протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов`язань.

В разі зміни, в тому числі збільшені розміру боргових зобов`язань клієнта за договором після укладення цього договору поруки, виконання таких збільшених боргових зобов`язань забезпечуються порукою в їх повному розмірі без укладення будь-яких додаткових договорів до цього договору поруки, а підписання поручителем цього договору поруки вважається попередньою згодою поручителя на зміну умов договору. том 1 арк. 74 виділені абз.

Відповідно до п. 7 Договору поруки строк дії договору дорівнює Генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі. Значення Генерального строку наведене в пункті 21 Договору поруки.

Непогашення позичальником та поручителем кредиту, процентів за користування кредитними коштами, пені і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникли господарські зобов`язання, які в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу (кредиту).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

1.1 Щодо стягнення суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 285 340, 82 USD

Відповідно до п. 1.1.1 договору в редакції договору про зміни № 5 вид банківської послуги: кредитна лінія.

Відповідно до п. 1.1.2 договору в редакції договору про зміну № 5 ліміт банківської послуги становить UAH 8 000 000, 00 або еквівалент цієї суми в валюті USD:

- з дати укладення договору про зміну № 4 до договору по 15 жовтня 2019 року з лімітом банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії договору UAH 8 000 000, 00 або еквівалент цієї суми в валюті USD.

- з 16 жовтня 2019 року по 15 листопада 2019 року з лімітом банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії договору UAH 5 000 000, 00 або еквівалент цієї суми в валюті USD.

- з 16 листопада 2019 року до дати припинення чинності лімітом банківської послуги з лімітом банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії договору UAH 3 000 000, 00 грн. або еквівалент цієї суми в валюті USD.

Відповідно до п. 1.1.4 договору в редакції договору про зміну № 5 дата припинення чинності лімітом банківських послуг є 15 грудня 2019 року, включно.

Судом встановлено, що 19.10.2018 року відповідачем ФГ Колос було подано кредитну заявку № 1 щодо надання банківської послуги на суму 285 340, 82 USD (том 1, арк. 105).

На виконання умов Договору про надання банківських послуг Банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 285 340, 82 USD, що підтверджується меморіальним ордером № АВС5000Н від 19.10.2018 (призначення платежу: «Видача кредиту згідно договору № CR 17-081/400-2 30.03.2017. (Транш № 400АВС5182920001» ) (том 1, арк. 170).

Судом встановлено, що в порушення умов договору, починаючи з 04.02.2019 року позичальником допущено порушення умов договору в частині сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим банк скористався передбаченим п. 8 договору правом вимагати виконання боргового зобов`язання, яке повинно було здійснене клієнтом протягом 7 банківських днів з дня пред`явлення банком клієнту відповідної письмової вимоги про це.

Позивачем направлено відповідачу ФГ «Колос» досудову вимогу від 22.07.2019 року, в якій банк вимагав погасити заборгованість за Кредитним договором у повному обсязі протягом 7 (семи) банківських днів з дня пред`явлення банком (том 1, арк. 106-107).

Крім того, в зв`язку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення кредиту, відсотків, позивач направив на адресу поручителя ОСОБА_1 . Повідомлення про порушення від 22.07.2019 року, в якому банк зазначив, що в порушення умов кредитного договору, позичальником не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачено відсотки. У зв`язку з чим, банк вимагає від поручителя виконати порушене зобов`язання у триденний строк з моменту направлення банком поручителю цієї вимоги (том 1, арк. 108-109).

Доказів повернення позичальником ФГ «Колос» банку кредитних коштів в розмірі 285 340, 82 USD, строк оплати яких настав, суду не подано.

Отже, вимога банку про стягнення суми основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 285 340, 82 USD є обґрунтованою та підставною.

1.2 Щодо стягнення суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 000 000 грн.

Відповідно до п. 1.2.2 договору в редакції договору про зміну № 5 ліміт банківської послуги становить UAH 7 000 000, 00:

- з дати укладення договору про зміну № 5 до договору по 25 січня 2019 року з лімітом банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії договору UAH 7 000 000, 00.

- з 26 січня 2019 року до дати припинення чинності лімітом банківської послуги з лімітом банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії договору UAH 3 500 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.2.4 договору в редакції договору про зміну № 5 від 14.12.2018 року дата припинення чинності лімітом банківської послуги є 15 лютого 2019 року, включно.

Судом встановлено, що 28.03.2018 року відповідачем ФГ Колос було подано кредитну заявку № 4 щодо надання банківської послуги на суму 7 000 000, 00 грн. (том 1, арк. 104).

На виконання умов Договору про надання банківських послуг Банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 7 000 000, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № АВС60003 від 28.03.2018 (призначення платежу: «Видача кредиту згідно договору № CR 17-081/400-2 30.03.2017. (Транш № 400АВС6180870001» ) (том 1, арк. 169).

Відповідач вказує, що сума кредиту в розмірі 7 000 000 грн. була повернута двома траншами по 3 500 000 грн. 28.01.2019 року та 18.02.2019 року (виписка з особового рахунку).

Судом встановлено, що відповідно до банківської виписки з особового рахунку 28.01.2019 року та 18.02.2018 року відбулась зміна рахунку (облік простроченої заборгованості). В призначенні платежу зазначено розгортання залишків в зв`язку з міграцією Флекс/Б2 , тобто фактично відбулась зміна рахунку, так звана міграція рахунку. Міграція рахунку не змінює факт видачі кредиту (дату видачі кредиту ).

В свою чергу, відповідачем не подано суду жодного доказу на підтвердження фактичного повернення суми кредиту в сумі 7 000 000, 00 грн.

Позивачем направлено відповідачу ФГ «Колос» досудову вимогу від 22.07.2019 року, в якій банк вимагав погасити заборгованість за Кредитним договором у повному обсязі протягом 7 (семи) банківських днів з дня пред`явлення банком (том 1, арк. 106-107).

Крім того, в зв`язку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення кредиту, відсотків, позивач направив на адресу поручителя ОСОБА_1 . Повідомлення про порушення від 22.07.2019 року, в якому банк зазначив, що в порушення умов кредитного договору, позичальником не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачено відсотки. У зв`язку з чим, банк вимагає від поручителя виконати порушене зобов`язання у триденний строк з моменту направлення банком поручителю цієї вимоги (том 1, арк. 108-109).

Доказів повернення позичальником ФГ «Колос» банку кредитних коштів в розмірі 7 000 000 грн., строк оплати яких настав, суду не подано.

Отже, вимога банку про стягнення суми основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 7 000 000 грн. є обґрунтованою та підставною.

2. Щодо вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Умовами кредитного договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 5 Договору банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися клієнтом банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі. Залежно від виду Банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і Сторонами можуть бути погоджені інші види плати. Розмір плати визначається сторонами в Договорі.

Зменшення або збільшення розміру плати, встановленого договором, окрім випадків, коли така зміна прямо передбачена договором, за надання банківських послуг можливе лише за взаємною згодою сторін при укладенні відповідної додаткової угоди/договору/правочину до Договору.

Проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка є фіксованою та виражається числом. Протягом строку дії Договору розмір процентної ставки встановлюється для Стандартного розміру, та може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних.

Залежно від Банківської послуги проценти можуть розраховуватися від розміру Бортових зобов`язань, їх частини або будь-якої іншої суми, що погоджена Сторонами та/або відома Сторонам, оскільки є загальнодоступною (загальновідомою).

Проценти мають сплачуватися Клієнтом Банку в валюті гривня.

База нарахування становить 365 днів.

Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банком Банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов`язань щодо такої Банківської послуги (день припинення / закінчення строку дії Банківської послуги, інше), не включаючи останній день такого виконання (день припинення / закінчення строку дії Банківської послуги, інше).

Проценти щодо такої Банківської послуги як Кредит та/або Кредитна лінія, виконання зобов`язань відносно якої здійснюється Клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, нараховані станом на День нарахування процентів, повинні сплачуватися Клієнтом Банку протягом 1 (першого) Банківського дня наступного за таким Днем нарахування процентів. При цьому, якщо дата здійснення Платежу щодо сплати процентів припадає на не Банківський день, Платіж здійснюється в 1 (перший) Банківський день, наступний за таким не Банківським днем, з урахуванням процентів, нарахованих станом на дату здійснення такого Платежу.

Проценти щодо Банківської послуги, виконання зобов`язань відносно якої здійснюється Клієнтом з порушеннями (невчасно та/або неналежним чином), розраховуються та нараховуються кожного дня протягом строку дії такого порушення та повинні сплачуватися Клієнтом Банку негайно (за першої нагоди) в повному обсязі таких нарахованих процентів.

За обставини, що Клієнт здійснює виконання, строкове або дострокове, Боргових зобов`язань щодо такої Банківської послуги як Кредит та/або Кредитна лінія, в повному обсязі або частині (відносно кожного окремого Траншу), проценти щодо таких Боргових зобов`язань, нараховані на дату здійснення їх виконання (не включаючи день такого виконання), мають бути сплачені Клієнтом одночасно (на дату здійснення) з таким виконанням або в інший строк, якщо це вимагається Банком.

2.1 Щодо стягнення суми заборгованості по відсоткам в розмірі 10 704, 03 дол. США

Відповідно до п. 1.1.6 договору в редакції договору про зміну № 5 стандартний розмір процентної ставки в валюті USD становить 12М LIBOR+4% річних.

Відповідно до п. 1.1.7 договору в редакції договору про зміну № 5 порядок оплати процентів: щомісячно в порядку та умовах згідно з п. 5 договору.

Позивачем нараховано 10 704, 03 дол. США - відсотків за користування кредитом за період з 03.01.2019 року по 16.07.2019 року. Детальний розрахунок відсотків наявний в матеріалах справи (том 1, арк. 101). Судом перевірено нарахування відсотків за користування кредитом та встановлено, що розрахунок суми відсотків за користування кредитом у сумі 10 704, 03 дол. США. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Щодо заперечень відповідачів стосовно нарахування відсотків за користування кредитом із застосуванням відсоткової ставки 12М LIBOR+4% річних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.5 договору в редакції договору про зміни № 5 (визначення термінів):

- 12М LIBOR - фіксована індикативна процентна ставка, яка розраховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок пропозиції ресурсів в валюті долари США банків-членів британської банківської асоціації (BBA LIBOR Contributor Panel Banks); визначаються на 11.00 (одинадцяту годину рівно) за лондонський часом для валюти долари США на строк в 12 (дванадцять) місяців згідно даних інформаційної системи REUTERS (http://www.reuters.com) на відповідну дату; розмір (значення) фіксується у Дату визначення 12М LIBOR і застосовується при розрахунку процентів протягом 12-місячногоперіоду до Дати корегування 12М LIBOR (не включаючи такий день); протягом строку дії Договору може становити будь-яке числове значення в межах 0,000001 до 100,000001 процентів річних;

- дата визначення 12М LIBOR - відносно кожного Траншу у валюті долари США, при визначенні розміру плати за який використовується 12М LIBOR, цей термін означає перший Банківський день календарного місяця, в якому такий Транш був виданий.

- дата коригування 12М LIBOR - відносно кожного траншу у валюті долара США, при визначені розміру плати за яким використовується 12М LIBOR, цей термін означає перший банківський день кожного 12 місяця починаючи з місця (не включаючи такий місяць), в якому таких транш був виданий.

Лондонська міжбанківська ставка пропозиції (ЛІБОР, англ. London Interbank Offered Rate, LIBOR, ICE LIBOR) - широко поширена еталонна процентна ставка пропозиції на ринку міжбанківських кредитів в Лондоні, що служить орієнтиром для короткострокових процентних ставок на глобальному фінансовому ринку.

Отже, ставки є у відкритому доступі та можуть бути перевірені в інформаційній системі REUTERS (http://www.reuters.com) на відповідну дату. Суду не подано жодних доказів, які б спростовували розрахунок банку та застосовувані ним процентні ставки при розрахунку.

Позичальник, підписуючи договір, погодився на визначення та розрахунок відсотків за користування кредитними коштами із застосуванням відсоткової ставки 12М LIBOR+4% річних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом у сумі 10 704, 03 дол. США.

2.2 Щодо стягнення суми заборгованості по відсоткам в розмірі 821 593, 99 грн.

Відповідно до п. 1.2.6 договору в редакції договору про зміну № 5 стандартний розмір процентної ставки становить 22 % річних.

Відповідно до п. 1.2.7 договору в редакції договору про зміну № 5 порядок оплати процентів: щомісячно в порядку та умовах згідно з п. 5 договору.

Судом встановлено, що позивачем нараховано 821 593, 99 грн. - відсотків за користування кредитом за період з 03.01.2019 року по 16.07.2019 року. Детальний розрахунок відсотків наявний в матеріалах справи (том 1, арк. 102-103). Судом перевірено нарахування відсотків за користування кредитом та встановлено, що розрахунок суми відсотків за користування кредитом у сумі 821 593, 99 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Враховуючи, що відповідачами не подано суду доказів погашення кредитних коштів в розмірі 7 000 000 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість визначених банком періодів нарахувань. За таких обставин, розрахунок відсотків, здійснений відповідачем, є помилковим, оскільки відповідачем взято інші періоди при розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом у сумі 821 593, 99 грн.

3. Щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 14 Договору за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором, клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у договорі, а саме:

за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь-яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов`язань в обумовлені договором строки, клієнт зобов`язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом строку) такого порушення, від суми таких порушених зобов`язань за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до процентів та комісійних винагород, що підлягають сплаті відповідно до Договору.

Клієнт має сплачувати банку неустойку, нараховану згідно з положеннями договору, негайно (протягом дня нарахування) після її виникнення.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 1 112 904, 19 грн. за несвоєчасну сплату кредиту та пеню в розмірі 88 286, 03 грн. (22 347, 91 грн. + 65 938, 12 грн.) за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту. Нарахування пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту здійснено за період з 04.02.2019 року по 17.07.2019 року. Нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту здійснено за період з 25.01.2019 року по 17.07.2019 року.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов кредитного договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (том 1, арк. 102-103). Отже, нарахування пені в сумі 1 112 904, 19 грн. за несвоєчасну сплату кредиту та пені в розмірі 88 286, 03 грн. за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, що в загальній сумі становить 1 201 190, 22 грн. є обґрунтованим та підставним.

Щодо заперечень відповідача в частині стягнення пені, нарахованої за порушення строків повернення кредиту, то слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичної оплати кредиту, а отже нарахування пені є правомірним.

4. Щодо стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Як вказано вище з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальником ФГ «Колос» за кредитним договором 30.03.2017 року між ПАТ «ОТП Банк» (банк) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № SR 17-096/400 від (том 1, арк. 72-87).

Відповідно до п. 4 Договору поруки клієнт та поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і Клієнт, в таких же порядку та строках, що і Клієнт.

Банк має право вимагати виконання Боргових зобов`язань частково або в повному обсязі як від Клієнта та Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Банк, у разі одержання виконання Боргових зобов`язань Клієнтом та/або Поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконані Боргові зобов`язання від Клієнта та/або Поручителя. І Клієнт, і Поручитель залишаються зобов`язаними доти, доки Боргові зобов`язання не будуть виконані в повному обсязі.

Видача боргового документу за Договором поруки не передбачена.

Відповідно до договору про надання банківських послуг боргові зобов`язання - всі та/або кожне з платіжних (грошових) та/або неплатіжних зобов`язань клієнта перед банком та/або будь-якою третьою особою згідно з умовами договору та/або у зв`язку з ним. До яких, зокрема, належать зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, та/або сплати процентів та/або сплати комій, та/або сплати комісійних винагород, та/або сплати пені, та/або сплати штрафів, та/або компенсації (відшкодування) витрат (збитків), здійснених понесених банком у зв`язку з договором ьа/або у зв`язку з виконанням зобов`язань банку за авальованим векселем та/або гарантією та/або у зв`язку з невиконанням та або неналежним виконанням клієнтом положень договору в порядку, розмірі та на умовах, встановлених в договорі.

Відповідно до п. 15 Договору поруки у разі порушення боргових зобов`язань та/або умов Договору поруки, тобто невиконання та/або неналежне виконання боргових зобов`язань клієнтом та/або поручителем в порядку та строки, встановлені договором, банк направляє/надсилає клієнту/поручителю письмове(і) повідомлення про порушення, суттєво за формою, що наведена у п. 20 договору поруки. В повідомленні про порушення, зокрема, зазначається стислий зміст порушених зобов`язань/умов, загальний розмір не виконаної/них вимоги/умов, а також вимога про виконання порушених зобов`язання/умов, а також вимога про виконання порушених зобов`язання/умов протягом певного строку. Якщо протягом встановленого в повідомленні про порушення строку вимога про виконання порушеного/них зобов`язання/умов залишається без задоволення, банк вправі звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. В зв`язку з порушенням позичальником ФГ «Колос» умов кредитного договору, позивачем направлено на адресу поручителя повідомлення про порушення від 22.07.2019 року, в якому банк зазначив, що в порушення умов кредитного договору позичальником не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачено відсотки. У зв`язку з чим, банк вимагає від поручителя виконати порушене зобов`язання у триденний строк з моменту направлення банком поручителю цієї вимоги (том 1, арк. 108-109). Водночас, вимоги позивача залишились не задоволеними. Станом на день розгляду справи заборгованість за кредитом, за відсотками та пенею не погашена. Доказів, які б спростовували позовні вимоги, суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з позичальника та поручителя в солідарному порядку є обґрунтованими, підставними та підтвердженими належними доказами у справі.

Щодо тверджень відповідача стосовного подвійного стягнення заборгованості, у зв`язку з одночасним зверненням стягнення на рухоме майно, то суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції ВП ВС, висловленої в постанові від 18.09.2018 року по справі № 921/107/15-г/16, застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Питання ж щодо виконання виданого кредитору виконавчого документа у разі, коли такий обов`язок боржника за таким виконавчим документом відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням (через виконання боржником, іншою особою тощо) підлягають вирішенню в порядку, передбаченому частиною другою статті 328 ГПК України.

Отже, за відсутності доказів реалізації рухомого майна у виконавчому провадженні та отримання кредитором задоволення своїх вимог, в суду відсутні підстави для тверджень про подвійне стягнення заборгованості. Боржник, у випадку звернення стягнення на рухоме майно (за наявності підтверджуючих доказів) не позбавлений права звернутись до суду в порядку ст. 328 ГПК України з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

5. Щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач ФГ Колос у додаткових поясненнях від 19.11.2019 року (вх. № 17787/19) просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, застосувавши до відповідачів господарську відповідальність у вигляді 3 % річних.

Клопотання обґрунтовано тим, що земельний банк господарства становить 3 015,4835 га земель, орендованих у фізичних осіб, за які орендна плата має становити за 2019 рік близько 6 000 000, 00 грн.

На підтвердження клопотання відповідачами подано довідки сільських рад та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують факт знаходження у користуванні ФГ Колос земельних ділянок (том 2, арк. 81-88).

Позивач в додаткових поясненнях (вх. № 19289/19 від 19.12.2019 року) заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що в даному випадку відсутні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки: дана справа не є винятковою, боржник не виконує свої зобов`язання в добровільному порядку та не бажає сплачувати заборгованість; з моменту подання позову та до цього часу жодного разу не сплатив відсотки за користування кредитними коштами; ФГ Колос намагається уникнути відповідальності за порушення зобов`язання за кредитним договором; ФГ Колос не надало жодного доказу наявності обставин, щодо скрутного фінансового становища.

Розглянувши подане клопотання, дослідивши та оцінивши подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2018 року у справі № 917/1068/17 та у постанові від 15.05.2018 року справі 905/2009/17.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Проаналізувавши та врахувавши інтереси обох сторін, факт невиконання як позичальником, так і поручителем (відповідачем) взятих на себе зобов`язань, враховуючи право кредитора на належне та своєчасне виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені). Крім того, чинним законодавством не передбачено зменшення штрафних санкцій шляхом застосування до боржників 3 % річних (які до того ж позивачем не заявлено до стягнення). Чинним законодавством також не передбачено зменшення відсотків за користування кредитом, оскільки останні не є штрафними санкціями, а є платою за користування кредитними коштами.

Відповідачами не подано жодного доказу на підтвердження майнового стану.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені у даній справі.

6. Щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року по справі № 723/304/16-ц).

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підтвердженими належними та допустимими доказами у справі, відповідають вимогам чинного законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту. Позов підлягає задоволенню. Враховуючи вищевказану правову позицію ВП ВС, заявлені до стягнення суми в іноземній валюті стягуються судом без зазначення гривневого еквівалента.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 250 195, 96 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідачів.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з відповідача ФГ «Колос» , с. Білозірка, Вітовський район, Миколаївська обл., 57230 (код ЄДРПОУ 30405651) та відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» , вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за договором про надання банківських послуг № CR 17-081/400-2 від 30.03.2017 року, яка складається з:

- 7 000 000, 00 грн. (сім мільйонів грн. 00 коп.) - сума заборгованості по тілу кредиту;

- 285 340, 82 дол. США (двісті вісімдесят п`ять тисяч триста сорок дол. США 82 цента) - сума заборгованості по тілу кредиту;

- 821 593, 99 грн. (вісімсот двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто три грн. 99 коп.) - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

- 10 704, 03 дол. США (десять тисяч сімсот чотири дол. США 03 цента) - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

- 1 201 190, 22 грн. (один мільйон двісті одна тисяча сто дев`яносто грн. 22 коп.) - сума пені за прострочення виконання зобов`язання.

- 250 195, 96 грн. (двісті п`ятдесят тисяч сто дев`яносто п`ять грн. 96 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.12.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш