Рішення

від 26.12.2019 по справі 915/1844/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року Справа № 915/1844/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ткаченко О.В.,

при секретарі Сулеймановій С.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Заливчий Я.В.,

від відповідача - Мельников І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті

справу № 915/1844/19

За позовом: фізичної особи - підприємця Толишевої Наталі Миколаївни,

АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача: акціонерного товариства «Миколаївобленерго» ,

54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (код ЄДРПОУ 23399393),

про: стягнення 5686,50 грн , -

В С Т А Н О В И В:

05.08.2019 року фізична особа - підприємець Толишева Наталя Миколаївна звернулась до господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 05.08.2019 року до акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про стягнення грошових коштів у сумі 6700,14 грн., з яких:

- 5645,76 грн. - безпідставно отримані кошти,

- 584,37 грн. - відсотки за користування коштами,

- 98,84 грн. - 3% річних,

- 371,49 грн. - інфляційні втрати.

Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що фактично заявлена до стягнення сума 5645,76 грн є переплатою за договором № 44/5023 про постачання електричної енергії, що підтверджена актом звіряння складеним сторонами станом на 14.01.2019.

Ухвалою суду від 07.08.2019 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 09.09.2019 о 10 год. 00 хв.

27.08.2019 від відповідача у справі надійшов відзив вих. № 01/22-5885 від 27.08.2019, за змістом якого відповідач зазначає, що переплата виникла у зв`язку з набранням чинності з 11.06.2017 Закону України Про ринок електричної енергії та погоджується з позовними вимогами щодо стягнення переплати у сумі 5645,76 грн, проте вказує, що з урахуванням умов п. 8 Додатку 10 до Договору строк повернення переплати спливає 22.07.2019, а тому нарахування 1054,70 грн штрафних санкцій за період з 01.01.2019 по 01.07.2019 є безпідставним. Крім того відповідач вважає, що заявлені до стягнення 3000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу є надмірно високими та не відповідає складності цієї справи.

06.09.2019 позивачем надано до суду відповідь на відзив, згідно якого позивач вказує, що до відшкодування ним заявлено лише фактичні витрати, підтверджені договором, актом виконаних робіт та доказами їх оплати за дії, які є необхідними, зокрема вивчення документів, формування правової позиції, підготовка та подача позовної заяви до суду, супровід справи у господарському суді. При цьому позивач наголошує, що вартість години роботи адвоката відповідає цінам на ринку юридичних послуг, вказаним в рішенні Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 та в рішенні Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018.

12.09.2019 від відповідача до суду подано заперечення на відповідь на відзив вих. № 01/22-6371 від 12.09.2019, згідно якого відповідач вражає, що розмір витрат на правничу допомогу не відповідає складності справи, розміру позовних вимог, а також фактичному обсягу наданих послуг та просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення судових витрат на адвокатські послуги у розмірі 3000,00 грн.

У зв`язку зі знаходженням головуючого судді Алексєєва А.П. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 294 від 09.09.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/1844/19.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи головуючим у справі призначено суддю Ткаченка О.В.

Ухвалою суду від 13.09.2019 справу №915/1844/19 прийнято до провадження суддею Ткаченком О.В., розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження розпочато спочатку, судове засідання у справі призначено на « 15» жовтня 2019 року о 09 год. 30 хв.

03.10.2019 від позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог, за змістом якої він просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 5686,50 грн., з яких:

- 5645,76 грн. - безпідставно отримані кошти,

- 189,33 грн. - відсотки за користування безпідставно отриманими грошовими коштами згідно ч. 1 ст. 1214 ЦК України за період з 24.07.2019 по 03.10.2019,

- 33,41 грн. - 3% річних за період з 24.07.2019 по 03.10.2019.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 46 ГПК України закріплене право позивача змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

За змістом поданої позивачем заяви він просить стягнути 5645,76 грн безпідставно отриманих коштів, доповнює свої первісні вимоги вимогою про стягнення 189,33 грн процентів, нарахованих згідно з ч. 1 ст. 1214 ЦК України та просить стягнути 3 % річних за період з 24.07.2019 по 03.10.2019.

Враховуючи, що позивач скористався наданим йому ч. 3 ст. 46 ГПК України правом на зміну позовних вимог та в матеріалах справи наявні докази надсилання поданого клопотання на адресу відповідача, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої 03.10.2019 заяви про зміну позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.10.2019, 08.11.2019, 10.12.2019 розгляд справи неодноразово пере назначався у зв`язку з перебуванням головуючого у справі у відпустках.

У судовому засіданні 26.12.2019 представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову, представник відповідача заперечував з викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив підстав.

У судовому засіданні 26.12.2019 судом згідно вимог ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов з урахуванням поданої заяви про зміну позовних вимог, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між ФОП Толишевою Н.М. та ВАТ ЕК Миколаївобленерго (правонаступником якого є ПАТ Миколаївобленерго ) був укладений договір про постачання електричної енергії від 21.07.2009 № 44/5023 (далі - Договір).

Згідно п. 2 Додатку 10 до Договору від 21.07.2009 № 44/5023, Позивач до 05 числа місяця до початку розрахункового періоду здійснював оплату Відповідачу на наступний розрахунковий період (попередню оплату) у розмірі вартості 100% заявленого обсягу споживання електроенергії.

Як свідчить наданий акт звіряння від 14.01.2019 та підтверджується учасниками справи, станом на 14.01.2019 у позивача існує переплата у розмірі 5645,76 грн.

Пунктом 8 Додатку 10 до Договору від 21.07.2009 № 44/5023 передбачено, що у разі звернення споживача (розірвання договору, припинення його дії тощо) щодо повернення йому переплати, що виникла за цим договором, постачальник зобов`язаний повернути кошти протягом шести місяців.

З метою повернення існуючої переплати у розмірі 5645,76 грн позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою від 22.01.2019, яка у цей же день була отримана ПАТ Миколаївобленерго . (а.с. 20)

Таким чином граничний строк повернення переплати за договором сплив 22.07.2019.

Проте, погодившись з наявною сумою переплати у розмірі 5645,76 грн, відповідач свої зобов`язання з повернення вказаної суми позивачу не виконав ані станом на 22.07.2019, ані станом на день розгляду справи.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 9.4. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до кінця терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що згідно поданої заяви про зміну позовних вимог від 03.10.2019 за період з 24.07.2019 року по 03.10.2019 року становить 33,41 грн.

11.06.2017 набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII. Відповідно до пункту 23 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону було визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про електроенергетику» , крім: визначення термінів "енергогенеруючі компанії", "енергопостачальники", "оптовий ринок електричної енергії України", "учасники оптового ринку електричної енергії України", "граничні показники", "поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії", "алгоритм оптового ринку електричної енергії", "оптове постачання електричної енергії", "уповноважений банк", передбачених статтею 1, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії; статті 9, яка втрачає чинність через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом; абзаців першого і другого частини другої статті 12, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії; статей 15, 15-1, 17, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії.

Взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричної енергією, на момент укладення Договору, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28.

В подальшому на підставі постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 втратила чинність постанова НКРЕКП від 31.07.1996 № 28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» (із змінами). Одночасно затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно абз. 2 п. 6 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Таким чином суд вважає помилковими посилання позивача на ч. 1 ст. 1212 ЦК України щодо повернення йому грошових коштів у сумі 5645,76 грн як безпідставно набутих у зв`язку з припиненням дії договору, оскільки за передбаченими сторонами умовами п. 9.4. Договору про постачання електричної енергії № 44/5023 від 21.07.2009 року та згідно абз. 2 п. 6 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» договір продовжує свою дію в частині розрахунків (регулювання відносин щодо заборгованості/переплати) до повного їх завершення.

З огляду на наведене суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо стягнення процентів, нарахованих згідно ч. 2 ст. 1214 ЦК України (у зв`язку з безпідставним одержанням грошових коштів) за період з 24.07.2019 по 03.10.2019, у розмірі 189,33 грн.

Таким чином обґрунтованими суд вважає заявлені позивачем вимоги в частині стягнення 5645,76 грн переплати та 33,41 грн - 3% річних.

Визначаючи розмір судових витрат, суд виходить із наступного. Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України). Витрати ФОП Толишевої на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 05.08.2019 № 146 у сумі 1921 грн., яка є мінімальним розміром судового збору, передбаченого законодавством про судовий збір для оплати вимог майнового характеру, належить відшкодувати за рахунок відповідача.

У позовній заяві та заяві від 05.08.2019 позивач указує, що його витрати на професійну правничу допомогу складають суму 3000,00 грн. Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України). Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

Позивачем на підтвердження понесення судових витрат у сумі 3000,00 грн подано суду: 1) договір від 30.07.2019 про надання професійної правової (правничої) допомоги, укладений товариством з адвокатом Заливчим Ярославом Валерійовичем, згідно п. 5 якого сторонами погоджено вартість послуг, що надаються за цим договором у сумі 3000,00 грн, (за вивчення документів, формування правової позиції, підготовку та подачу позовної заяви, супровід справи в господарському суді (у разі виникнення потреби); (а.с. 49-50)

2) квитанція прибуткового касового ордеру від 05.08.2019 № 2 про сплату позивачем адвокату платежу в сумі 3000,00 грн; (а.с. 8)

4) копію ордера серія ВЕ № 1002198 на надання правничої (правової) допомоги ФОП Толишевій Н.М. (а.с. 87);

5) акт приймання-передачі наданих послуг № АП-00000003 від 05.08.2019 на суму 3000,00 грн., згідно якого позивачу надано такі послуги: вивчення документів, формування правової позиції, підготовка та подача позовної заяви до Господарського суду Миколаївської області. (а.с. 51)

В обґрунтування відповідності вартості години роботи адвоката цінам на ринку юридичних послуг позивач посилається, зокрема, на рішення Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 та рішення Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018, якими затверджені рекомендації щодо застосування рекомендованих ставок адвокатського гонорару.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав вважати заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн. неспівмірним та необгрунтованим.

Проте оскільки судом позов задовольняється частково у сумі 5645,76 грн та 33,41 грн - 3% річних, а також беручи до уваги, що первісно позивачем були заявлені позовні вимоги на суму 6700,14 грн, які в подальшому були змінені позивачем у зв`язку із з`ясуванням умов Додатку № 10 до Договору №44/5023 від 21.07.2009, суд вважає необхідним задовольнити заявлені витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2542,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 129, 219, 220, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на користь фізичної особи - підприємця Толишевої Наталі Миколаївни ( АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 5645,76 грн та 33,41 грн - 3% річних, 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору та 2542,80 грн витрат на правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 256, підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Повний текст рішення складений та підписаний: 28 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Ткаченко