Ухвала

від 24.06.2020 по справі 915/1844/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

24 червня 2020 року Справа № 915/1844/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченко О.В., розглянувши матеріали

скарги фізичної особи - підприємця Толишевої Наталії Миколаївни на дії головного державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кирильченка Дмитра Валеріойвича при примусовому виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2020р. у справі №915/1844/19

за позовом: фізичної особи - підприємця Толишевої Наталії Миколаївни,

АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),

Адреса представника Заливчий Я . В.:54017, м. Миколаїв, пр-т Центральний, 73, оф. 412.

до відповідача: акціонерного товариства "Миколаївобленерго",

54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (код ЄДРПОУ 23399393),

про: стягнення 5686,50 грн, -

орган, дії якого оскаржуються: Заводський відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54029, м.Миколаїв, вул. Робоча, 1), -

За участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.

Представники:

Від позивача: Заливчий Я.В.

Від відповідача: Валешинська О.О.

Суть спору: 21.05.2020 до Господарського суду Миколаївської області від фізичної особи - підприємця Толишевої Наталії Миколаївни надійшла скарга б/н від 20.05.2020 на дії державного виконавця, за змістом якої скаржник просить визнати протиправною та скасувати постанову постанову головного державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кирильченка Дмитра Валеріойвича від 12.04.2020 про зупинення виконавчого провадження № 61153036.

В обґрунтування заявлених вимог стягувач, не заперечуючи факту включення боржника до переліку об`єктів великої приватизації державної власності на підставі розпорядження КМУ від 10.05.2018 № 358-р, вказує, що застосування норми п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження , якою передбачено зупинення виконавчого провадження у разі включення боржника до об`єктів малої або великої приватизації, відтерміновує виконання рішення на невизначений час, суперечить принципу верховенства права, меті і завданням господарського судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2020 скаргу фізичної особи - підприємця Толишевої Наталії Миколаївни б/н від 20.05.2020 на дії державного виконавця у справі № 915/1844/19 призначено до розгляду у судовому засіданні 02.06.2020 о 09:30, а також зобов`язано орган ДВС надати суду копії матеріалів виконавчого провадження № ВП№61153036 для залучення до матеріалів справи, запропоновано органу ДВС в строк до 29.05.2020 надати суду письмові пояснення по суті скарги з посиланням на номер справи та докази на їх обґрунтування.

02.06.2020 до суду від Заводського ВДВС у м. Миколаєві надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №61153036, правом на надання відзиву суб`єкт оскарження не скористався.

Ухвалою суду від 02.06.2020 розгляд скарги фізичної особи - підприємця Толишевої Наталії Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Кирильченка Д.В. від 12.04.2020 про зупинення виконавчого провадження №61153036 було відкладено у судовому засіданні 24 червня 2020 року о 10:00.

15.06.2020 до господарського суду від боржника - АТ Миколаївобленерго надійшли пояснення, за змістом яких боржник вказує, що Фондом державного майна України рішення про припинення приватизації АТ Миколаївобленерго не приймалось, а тому відсутні підстави вважати приватизацію боржника припиненою. Оскаржувану постанову державним виконавцем було винесено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2016 № 36-р, яким встановлено перелік підприємств, які підлягають приватизації, зміни до переліку не були внесені та на даний час він є чинним. Також безпідставними боржник вважає посилання стягувача на ухвалену П`ятим апеляційним адміністративним судом постанову від 06.09.2019 у справі № 540/1370/19, оскільки висновки апеляційного суду щодо безумовного виконання стосуються судового рішення зі стягнення заробітної плати, що набрало законної сили, в той час як виконання за іншими судовими рішеннями підлягають зупиненню в разі включення підприємства - боржника до переліку об`єктів малої або великої приватизації.

Станом на момент проведення судового засідання будь-яких заяв або клопотань від учасників справи до суду не надходило.

У судовому засіданні 24.06.2020 представник скаржника підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, боржник проти задоволення скарги заперечував з наведених у поясненнях підстав.

Орган державної виконавчої служби представника в судове засідання не направив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги по суті за відсутності представника органу державної виконавчої служби.

У судовому засіданні 24.06.2020 за результатами розгляду скарги фізичної особи - підприємця Толишевої Наталії Миколаївни б/н від 20.05.2020 на дії державного виконавця суд, на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами скарги, дослідивши всі надані докази у їх сукупності з матеріалами судової справи, заслухавши в судовому засіданні представників стягувача та боржника, господарський суд -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019 у справі № 915/1844/19 позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на користь фізичної особи - підприємця Толишевої Наталі Миколаївни ( АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 5645,76 грн та 33,41 грн - 3% річних, 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору та 2542,80 грн витрат на правничу допомогу.

24.01.2020 на виконання рішення суду був виданий відповідний наказ.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та практики Європейського суду з прав людини, рішення суду у справі № 915/1844/19, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконаним.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Матеріали справи свідчать про наступне:

Згідно постанови Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 07.02.2020 відкрито виконавче провадження № 61153036 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2020 у справі № 915/1844/19.

30.03.2020 боржник - АТ Миколаївобленерго звернулось до Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Миколаєва) із заявою від 30.03.2020 № 01/22-2671, в якій повідомило, що АТ Миколаївобленерго відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, а тому, вчинення виконавчих дій щодо Товариства підлягає зупиненню.

У зв`язку з наведеним 12.04.2020 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кирильченко Д.В. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №61153036 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні докази, заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заявлених у скарзі вимог з огляду на наступне.

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, до якого АТ Миколаївобленерго .

За приписами п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Згідно п. 7 2 Розділу V Закону України Про приватизацію державного і комунального майна тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), приватизація (продаж) об`єктів великої приватизації припиняється. Законом України N 540-ІХ від 30.03.2020 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) внесено зміни до Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , зокрема шляхом доповнення Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону пунктом 7 2 , яким передбачено: Тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), приватизація (продаж) об`єктів великої приватизації припиняється. Пунктом 23 ст. 1 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна (далі - Закон) передбачено, що припинення приватизації - рішення органу приватизації про припинення вчинення будь-яких дій, спрямованих на приватизацію (продаж) об`єкта приватизації, а п. 20 ст. 1 Закону встановлено, що орган приватизації - Фонд державного майна України. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону органи приватизації припиняють приватизацію об`єкта приватизації у таких випадках: 1) включення об`єкта приватизації до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; 2) виключення об`єкта великої приватизації з переліку об`єктів, що підлягають приватизації; 3) ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об`єкта комунальної власності. У місячний строк з дня прийняття рішення про припинення приватизації об`єкта приватизації державні органи приватизації повертають функції з управління пакетами акцій (частками), функції з управління майном державних підприємств уповноваженим органам управління. Станом на день розгляду справи змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р щодо переліку об`єктів великої приватизації не вносилось, АТ Миколаївобленерго не виключено з переліку об`єктів, що підлягають приватизації. За таких умов суд доходить до висновку щодо відсутності підстав вважати приватизацію АТ Миколаївобленерго припиненою. З огляду на викладені обставини та норми права оскаржувана постанова від 12.04.2020 ВП №61153036 є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України, тому підстав для її визнання протиправною і скасування не вбачається. Посилання стягувача на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2019 по справі № 540/1370/19 суд вважає помилковими, оскільки колегія суддів апеляційної інстанції у вказаній справі дійшла висновку, що саме судове рішення зі стягнення заробітної плати, що набрало законної сили та перебуває на виконанні підлягає безумовному виконанню, в той час як виконання за іншими судовими рішеннями підлягають зупиненню.

Таким чином, керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 219, 220, 232, 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні скарги про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кирильченка Дмитра Валеріойвича від 12.04.2020 про зупинення виконавчого провадження № 61153036.

2. Ухвала у відповідності до вимог ч. 1 ст. 234 ГПК України набирає законної з моменту її оголошення.

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 26.06.2020.

Суддя О.В. Ткаченко