Рішення

від 10.12.2019 по справі 924/793/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2019 р. Справа № 924/793/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюк І.В., за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ АГРІ» , м. Миколаїв,

до фермерського господарства «Сади Поділля» , Хмельницька обл., Новоушицький район, село Джуржівка

про стягнення 28406,70 грн.

та за зустрічним позовом фермерського господарства «Сади Поділля» , Хмельницька обл., Новоушицький район, село Джуржівка

до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ АГРІ» , м. Миколаїв,

про стягнення 2400,71 грн.

Представники сторін:

позивач (за первісним позовом): Маляренко К.О. - за довіреністю від 02.09.2019р. відповідач (за первісним позовом) : Суховій М.М. - згідно ордеру від 27.08.2019 № 401831

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

ВСТАНОВИВ: 30.07.2019 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ АГРІ» , м. Миколаїв, до Фермерського господарства «Сади Поділля» , Хмельницька обл., Новоушицький район, село Джурджівка про стягнення 28406,70 грн.

Ухвалою від 05.08.2019р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її недоліками, а саме: позивачем в порушення вимог статті 162 ГПК України, не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Надано позивачу строк 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Позивач усунув вказані в ухвалі від 05.08.2019р. недоліки.

Ухвалою суду від 23.08.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.09.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/793/19 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 16:00 год. "01" жовтня 2019 р.

Ухвалою суду від 17.09.2019р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов фермерського господарства «Сади Поділля» , Хмельницька обл., Новоушицький район, село Джуржівка до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ АГРІ» , м. Миколаїв, про стягнення 2400,71 грн., вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 01.10.2019р. відкладено підготовче засідання на 16 жовтня 2019 р.

Ухвалою суду від 16.10.2019р. відкладено підготовче засідання на 14 листопада 2019 р.

Ухвалою суду від 14.11.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість за договором купівлі-продажу №1909-02 від 18.09.2018р. в розмірі 28406,70 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за договором Відповідач зобов`язався передати Позивачу у власність сільськогосподарську продукцію, а саме пшеницю у кількості 160 тон (+/-10%) за ціною 5 240 грн. за одну тону товару на загальну суму 838 400,64 грн. (+/- 10%), а Позивач - прийняти і сплатити товар в розмірі і в терміни, передбачені договором.

Наголошує на тому, що на виконання пункту 3.1. Договору купівлі-продажу №1909-02 від 18.09.2018 року, Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача: 25.09.2018 року 671 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10651 - 80% вартості товару, встановленої у Договорі. Згідно наданих видаткових накладних, Відповідачем переданий товар у кількості 128,42 тон на загальну суму 672 920,80 грн. Тобто ТОВ ПРОМЕТЕЙ АГРІ недоплатив 1 920, 80 грн.

Стверджує, що відповідно до реєстрів накладних на прийняте зерно із визначенням якості від 27.09.2018, 28.09.2018, 30.09.2018, 08.10.2018 вартість послуг елеватору по підробітку соняшника, прийнятого від відповідача становить 8 386,45 грн., залікова вага пшениці - 125,922 тон на загальну суму 659 831,28 грн. Тобто, враховуючи невідповідність якості поставленого пшениці вимогам Договору та положенням чинного законодавства, Позивач має право знизити вартість оставленого Товару на суму послуг елеватора по підробітку пшениці, а саме на 19555,17 грн. Сума заборгованості в даному випадку розраховується за наступною формулою: А = В - (С - Б), де А - сума заборгованості, В - сума сплаченої Покупцем передплати Постачальнику, С - вартість поставленого Продавцем Товару, Б - вартість послуг елеватору по підробітку Товару. Таким чином, сума заборгованості складає: 19 555,17 грн. = 671 000,00 грн. - (659831,28 грн. - 8 386,45 грн.) Також позивач за первісним позовом наголошує на тому, що Позивачем було пред`явлено претензію №31/10/2018 від 31.10.2018 року до Відповідача щодо обов`язку повернути дані грошові кошти, але відповідь на цю претензію Позивачу не надходила.

У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що під час відвантаження пшениці був присутній менеджер ТОВ Прометей Агрі» , який безпосередньо перед навантаженням товару на транспортний засіб здійснював перевірку показників якості кожної партії пшениці, в тому числі і вологості, які повністю влаштовували менеджера.

Посилається на те, що дані реєстри складались в односторонньому порядку ТОВ Прометей Сайлос , яке не є стороною Договору, без участі представників Відповідача, Позивача чи перевізника, а їх складання не передбачене Договором.

Також посилається на ч.8 ст.269 Господарського кодексу України, яка передбачає, що позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставки йому товарів. Просить суд відмовити в позові у повному обсязі. Застосувати строк позовної давності до вимог ТОВ Прометей-Агрі щодо стягнення з ФГ Сади Поділля заборгованості за договором купівлі - продажу №1909-01 від 18.09.2018 р.

У відповіді на відзив від 08.10.2019р. позивач наголошує, що Відповідачем після отримання на його банківський рахунок 671 000,00 грн. не було висунуто претензій щодо неприпустимості оплати пшениці Позивачем частинами, натомість Відповідачем було передано пшеницю також не в обсязі, еквівалентному 100% оплати за неї, а саме близько 80%, які і були сплачені Позивачем. Стверджує, що менеджер мав зауваження щодо вологості зерна, висловлював свої зауваження. Через рожеве забарвлення пшениці один автомобіль за вимогою менеджера позивача було розвантажено. Також супровід даного завантаження у телефонному режимі робила менеджер із закупівлі ОСОБА_1 . По вологості зерна між сторонами була укладена усна домовленість, що на виконання п.1.6. Договору, якщо аналіз зерна підтвердить завищену вологість пшениці, відповідно буде знижено ціну за товар. Дані твердження можуть бути доведено показанням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Зауважує, що відповідно до ст.24 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні при прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості. На виконання даного припису, зерновим складом ТОВ Прометей Сайлос було здійснено аналіз якості пшениці, переданої ФГ Сади Поділля згідно Договору купівлі-продажу №1909-01 від 18.09.2018 року та виписано реєстри накладних на прийняте зерно із визначенням якості від 27.09.2018, 28.09.2018, 30.09.2018, 08.10.2018. За даними товарно- транспортних накладних №1 від 26.09.2018, №2 від 27.09.2018, №3 від 29.09.18 , №4 від 07.10.2018 Відповідачем завантажено всього 128,42 т пшениці. Відповідно до даних реєстрів накладних на прийняте зерно із визначенням якості від 27.09.2018, 28.09.2018, 30.09.2018, 08.10.2018 фізична вага пшениці, яка надійшла на зерносклад ТОВ Прометей Сайлос становить 128,36 т. Позивач бере до уваги зауваження Відповідача, подані у відзиві щодо можливості втрати вантажу у кількості 128,42 т - 128,36 т = 0,06 т. Однак, основна маса пшениці все ж доставлена на адресу зерносклада та щодо неї елеватором ТОВ Прометей Сайлос застосовувався підробіток, через що пшениця втратила свою вагу у кількості 128,36 т - 125,992 т = 2,368 т. Тому, через неналежні якісні показники переданої Відповідачем пшениці, Позивач втратив кількість товару, через що поніс незаплановані збитки на підробіток зерна елеватором та, все ж таки, недоотримав відповідну кількість пшениці, за яку сплатив кошти.

Позивач не погоджується з твердженням Відповідача стосовно невизнання Відповідачем реєстрів накладних на прийняте зерно із визначенням якості, оскільки п.1.6. Договору передбачено послуги по підробітку Товару, які проводяться не безкоштовно. В договорі дійсно не вказані ціни по підробітку та складання реєстрів на прийняте зерно із визначенням якості, проте відповідно до ст.24 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні при прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості, який, проводиться не безкоштовно. До укладення Договору Вдповідачем не було запропоновано внесення жодних корективів щодо цін на послуги підробітку елеватора. Також, чинним законодавством не встановлено обов`язковості проведення аналізу зерна у присутності власників, перевізників тощо. На виконання вимог законодавства, зерновим складом ТОВ Прометей Сайлос було здійснено аналіз Товару. Отримані показники, звичайно, вказуються у відповідній документації, яка є невід`ємною частиною документообігу на сертифікованому елеваторі, а отже, їх наявність не суперечать ні вимогам Договору, ні вимогам чинного законодавства.

Позивач наголошує, що у зв`язку з тим, що поставлена Відповідачем пшениця потребувала підробітку на елеваторі, Позивачем додатково були сплачені кошти, які він не планував витрачати на це, а тому зазнав збитки. Тому заборгованість Відповідача перед Позивачем випливає з недопоставки товару та підробітку пшениці на елеваторі. Відповідно до цього, до даного спору про стягнення заборгованості не можна застосовувати строк позовної давності, передбачений ч.8 ст. 269 Господарського кодексу України.

У зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом зазначає, що за умовами Договору та відповідно до Рахунку №1 від 20 вересня 2018 року, Відповідач зобов`язувався сплатити на користь Позивача 838 400,64 грн до 21.09.2018 року. В порушення п. 3.1. Договору, Відповідачем було сплачено лише 671 000,00 грн 25.09.2018 року. Відповідно до товарно-транспортних накладних №1 від №2 від 27.09.2018, №3 від 29.09.2018, № 4 від 07.10.2018 Позивачем поставлено Відповідачу Товару (пшениці) у кількості 128,42 т загальною вартістю 672 920, 98 грн., Відповідачем недоплачено Позивачу за поставлений товар 1920, 98 грн.

У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач наголошує на тому, що загальна сума, що була сплачена Відповідачем на банківський рахунок Позивача становить 671 000,00 грн., що становить 80% вартості товару, встановленої у Договорі. Згідно з ч. 2 ст. 691 Цивільного кодексу України, якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Ціна на товар знижується у процентному співвідношенні на суму перевищення показників (в процентах) вологості Товару, наявності в ньому домішок, а також на суму послуг елеватору на підробітку Товару. Даний пункт Договору купівлі-продажу №1909-01 від року погоджений сторонами, що підтверджено печатками та підписами уповноважених осіб.

Стверджує, що через неналежні якісні показники переданої Відповідачем пшениці, Позивач втратив кількість товару, через що поніс незаплановані збитки на підробіток зерна елеватором та, все ж таки, недоотримав відповідну кількість пшениці, за яку сплатив кошти.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву відповідач за первісним позовом зазначає, що посилання відповідача на ст. 529 ЦК та ч. 4 ст. 193 ГК не звільняє його від обов`язку виконувати умови договору щодо оплати товару повністю. Наголошує, що Позивач поставив Відповідачу 128,42 тонни пшениці, а Відповідач сплатив лише за 128,0534 тонни, тобто насправді йому було поставлено товару на 0,3666 тонн більше, ніж він оплатив.

Стверджує, що твердження Відповідача про невизнання реальності недоплати та поставку товару неналежної якості є безпідставними та необґрунтованими, суперечать Договору та законодавству України з огляду на наступне. Згідно з п.п. 2.1., 2.2. Договору, товар поставлявся на умовах FСА (в розумінні Інкотермс-2010 ). Відповідно до правил Інкотермс-2010 термін FСА - Франко перевізник ) означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його призначеному покупцем перевізнику, тобто після завантаження товару на транспорт перевізника в обумовленому пункті. Відповідно до п. а) ст. А.4. терміну FСА за Інкотермс- 2010 , якщо обумовлене місце поставки знаходиться в приміщенні продавця, поставка вважається виконаною, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, який призначений покупцем, чи іншою особою, яка діє від імені останнього. Відповідно до ст. А.5. продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б. 5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4. Згідно із ст. Б.5. покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли він є поставленим у відповідності зі статтею А.4. Також, згідно зі ст. Б.9. покупець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з будь-яким перед відвантажувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту. За умовами РСА Інкотермс-2010 з моменту передачі товару в приміщенні продавця перевізнику товар вважається поставленим і право власності на товар та всі ризики переходять до покупця. Згідно зі ст. А.8. продавець зобов`язаний надати покупцю в якості доказу поставки товару звичайні транспортні документи. Відповідно до ст. Б.8. Покупець зобов`язаний прийняти докази поставки у відповідності зі статтею А.8. Відповідно до п. 2.2. Договору перехід права власності на Товар та всі ризики переходять до покупця в момент відвантаження товару зі складу Продавця (с. Морозів, Дунаєвецький район). Робить висновок про те, що відповідачем не було надано доказів наявності недоліків товару до моменту передання йому пшениці чи виникнення цих недоліків з причин, які існували до цього моменту.

Наголошує на тому, що кількість поставленого Відповідачу Товару визначається у Товарно-транспортних та видаткових накладних, а не реєстрах накладних на прийняте зерно з визначенням якості. Реєстри складались в односторонньому порядку ТОВ Прометей-Сайлос , яке не є стороною Договору, без узгодження та участі представників Позивача, Відповідача чи перевізника (водія-експедитора), а їх складання не передбачено Договором.

Стверджує, що позивач не відмовився від прийняття товару та не вимагав перегляду ціни на товар ні під час поставки, ні в позовній заяві.

У відповіді на відзив на позовну заяву відповідач за первісним позовом наголошує на тому, що відповідачу не повідомлялося, що зерно буде відвантажено іншій юридичній особі - ТОВ Прометей Сайлос , яке не є стороною договору, і що ним будуть складатись будь-які документи в односторонньому порядку без участі сторін договору, проводитись будь-які маніпуляції із зерном і якою буде їх вартість. Більш того, з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідачу стало відомо, що у ТОВ Прометей Агрі та ТОВ Прометей Сайлос один і той самий кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_3 , відтак є можливою зацікавленість у тому, щоб обманним шляхом заволодіти продукцією чи грошовими коштами контрагента із порушенням вимог законодавства.

Наголошує, що позивач прийняв товар без зауважень і під час завантаження та передання у власність йому зерна не висловив жодних усних чи письмових претензій. Також жодних додаткових усних домовленостей сторони не укладали. Це підтверджується заявою свідка голови ФГ Сади Поділля ОСОБА_4 , доданої Відповідачем до відзиву на позовну заяву. Позивач не відмовився від прийняття товару та не вимагав перегляду ціни на товар ні під час поставки, ні в позовній заяві.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що Позивачем не було здійснено аналіз пшениці до її поставки та ніяких документів, які підтверджують її показники, не існує.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд відмовити у зустрічному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні та задовольнити зустрічний позов.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Між Товариством, з обмеженою: відповідальністю ПРОМОТЕЙ-АГРІ ( Покупець ) і Фермерським господарством Сади Поділля ( Продавець ) був укладений Договір купівлі-продажу №1909-01 від 18.09.2018р., за яким Відповідач зобов`язався передати Позивачу у власність сільськогосподарську продукцію, а саме пшеницю у кількості 160 тон (+/-10%) за ціною 5 240 грн. за одну тону товару на загальну суму 838 400,64 грн. (+/- 10%), а Позивач - прийняти і сплатити товар в розмірі і в терміни, передбачені договором.

Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію. Товар повинен бути у здоровому стані, доброї товарної якості, нормального кольору, без стороннього запасу, не заражений шкідниками або комахами, без ознак самозігрівання. Шкідлива домішка та наявність усіх карантинних об`єктів не дозволяється, інші показники якості Товару - відповідно до ДСТУ 3768:2010. Продавець гарантує, що він є виробником сільськогосподарської продукції. У випадку поставки Продавцем Товару, якість якого не відповідає показникам, зазначеним у 1.3. даного Договору, Покупець має право відмовитись від Товару або вимагати зміни ціни на Товар у відповідності до фактичних показників якості. Ціна на Товар знижується у процентному відношенні на суму перевищення показників (в процентах) вологості Товару, наявності в ньому домішок, а також на суму послуг елеватору по підробітку Товару (розділ 1 договору). Товар поставляється на умовах FСА (в розумінні Інкотермс-2010 ) за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький район, с.Морозів.

Перехід права власності на Товар та всі ризики переходять до Покупця в момент відвантаження товару зі складу Продавця. Датою поставки Товару вважається дата виписаної видаткової накладної на ім`я Покупця, що видається Продавцем. Строк поставки Товару - до 01 жовтня 2018р. включно. Після закінчення терміну поставки Продавець не звільняється від обов`язку поставити Товар на суму отриманої передплати, Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання недопоставленого товару письмово попередивши про це Продавця (розділ 2 договору).

Покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості Товару на поточний банківський рахунок Продавця. Покупець зобов`язується проводити оплату Товару у два етапи передоплата у розмірі 100% загальної вартості Товару сплачується Покупцем протягом 3-х робочих днів з дати підписання Договору; остаточний розрахунок (доплата Покупцем або повернення переплати Продавцем) проводиться протягом 3-х робочих, днів після завершення здійснення перевірки правильності реєстрації Продавцем податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку Продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних, а також після отримання документів на Товар, а саме рахунку-фактури на 100% вартості Товару та видаткової накладної. Зобов`язання Покупця по оплаті вважаються виконаними з дати отримання зарахування коштів на поточний рахунок Продавця (розділ 3 договору).

За прострочення поставки Товару, за умови виконання Покупцем своїх зобов`язань по оплаті подачі відповідного транспорту, Продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого товару. За прострочення оплати Товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості (розділ 3 договору). Договір підписаний представниками сторін.

На виконання пункту 3.1. Договору купівлі-продажу №1909-02 від 18.09.2018 року, Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача 25.09.2018 року 671 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10651.

Позивач за зустрічним позовом на виконання умов Договору купівлі-продажу поставив відповідачу товар на загальну суму 672 920,98 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1 від 26.09.2018. на суму 204360,16грн. , видаткової накладної № 2 від 27.09.2018. на суму 215 992,97 грн., видаткової накладної № 3 від 29.09.2018. на суму 185 810,54 грн., видаткової накладної № 1 від 07.10.2018. на суму 66 757,66 грн. у кількості 128,42 т.

Також позивачем за первісним позовом надано реєстри накладних на прийняте зерно із визначенням якості від 27.09.2018, 28.09.2018, 30.09.2018, 08.10.2018 вартість послуг елеватору по підробітку соняшника, прийнятого від відповідача становить 8 386,45 грн., залікова вага пшениці - 125,922 тон на загальну суму 659 831,28 грн.

Позивачем за первісним позовом також надано суду заяви свідка: експедитора Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Агрі Ісаєва ОСОБА_5 , який у заяві повідомив, що перед укладанням зазначеного Договору прибув на склад ФГ Сади Поділля , який розташований в с. Морозів Дунаєвського району Хмельницької області та відібрав зразки пшениці для проведення лабораторних аналізів та оглянув зерно на складі. Після проведення лабораторних аналізів у ТОВ Прометей Агрі не виникло жодних зауважень щодо якості пшениці. Після проведення даних аналізів між ТОВ Прометей Агрі та ФГ Сади Поділля було укладено Договір купівлі-продажу № 1909-01 від 18.09.2018 року, згідно якого ФГ Сади Поділля зобов`язався передати пшеницю у власність ТОВ Прометей Агрі , якість якого відповідає вимогам .Зазначає, що під час завантаження продукції та транспортний засіб, по мірі завантаження кожного автомобіля здійснював перевірку зерна щодо показників його вологості та зараженості, питання по вологості залишалося відкритим, тому повідомив про це менеджера із закупівлі ОСОБА_1 (яка займалася укладенням договору з ФГ Сади Поділля ).

Позивачем за первісним позовом також надано суду заяви свідка: менеджера із закупівель у відділі закупівель Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Агрі Бондар Анни Борисівни, яка підтверджує, що перед укладанням зазначеного Договору на склад ФГ Сади Поділля , прибув менеджер ТОВ Прометей Агрі Олег Ісаєв, який відібрав зразки пшениці для проведення лабораторних аналізів та оглянув зерно на складі. Після проведення ним лабораторних аналізів у ТОВ Прометей Агрі не виникло жодних зауважень щодо якості пшениці. Після проведення даних аналізів між ТОВ Прометей Агрі та ФГ Сади Поділля було укладено Договір купівлі-продажу №1909-01 від 18.09.2018 року, згідно якого ФГ Сади Поділля зобов`язався передати пшеницю . також повідомила, що по мірі завантаження кожного автомобіля Олег здійснював перевірку зерна щодо показників його вологості. При цьому, Олег заявляв про те, що пшениця не відповідає вимогам по вологості, а також пшениця була рожево забарвлена, що свідчило про її протруйність як посівного матеріалу. Одну навантажену автівку з рожевою пшеницю за вимогою Олега представник ФГ Сади Поділля вивантажив та завантажив на неї пшеницю нормального кольору.

Відповідачем за первісним позовом також надано суду заяви свідка: голови Фермерського господарства Сади Поділля Суховія Валерія Миколайовича, який повідомив, що був безпосередньо присутній під час домовленостей при укладанні Договору № 1909-01 від 18.09.2018, завантаження товару на транспорт, поданий ТОВ Прометей-Агрі , та безпосередньо спілкувався із менеджерами компанії Позивача та водіями. Після проведення ним лабораторних досліджень та огляду умов зберігання пшениці на складі менеджер Олег повідомив, що пшениця відповідає ДСТУ та жодних претензій щодо якості та кількості пшениці у нього немає. Лише після цього було укладено Договір №1909-01 від 18.09.2018 року. Транспорт (перевізників) залучало ТОВ Прометей-Агрі і після подачі на склад автомобілів здійснювалося завантаження продукції.

Позивач враховуючи невідповідність якості поставленого пшениці вимогам договору та положенням чинного законодавства, звернувся із позовом до суду. Оскільки відповідачем за зустрічним позовом не оплачено повністю товар відповідно до умов та у строк передбачений договором, позивач також за зустрічним позовом звернувся з даним зустрічним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, між Товариством, з обмеженою: відповідальністю ПРОМОТЕЙ-АГРІ ( Покупець ) і Фермерським господарством Сади Поділля ( Продавець ) був укладений Договір купівлі-продажу №1909-01 від 18.09.2018р., за яким Відповідач зобов`язався передати Позивачу у власність сільськогосподарську продукцію, а саме пшеницю у кількості 160 тон (+/-10%) за ціною 5 240 грн. за одну тону товару на загальну суму 838 400,64 грн. (+/- 10%), а Позивач - прийняти і сплатити товар в розмірі і в терміни, передбачені договором.

Сторони передбачили, що покупець зобов`язується проводити оплату Товару у два етапи передоплата у розмірі 100% загальної вартості Товару сплачується Покупцем протягом 3-х робочих днів з дати підписання Договору; остаточний розрахунок (доплата Покупцем або повернення переплати Продавцем) проводиться протягом 3-х робочих, днів після завершення здійснення перевірки правильності реєстрації Продавцем податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку Продавця встановлених законодавством .вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних, а також після отримання документів на Товар, а саме рахунку-фактури на 100% вартості Товару та видаткової накладної. Зобов`язання Покупця по оплаті вважаються виконаними з дати отримання зарахування коштів на поточний рахунок Продавця (розділ 3 договору).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Аналіз приписів ст. 655 та ч. 1 ст. 697 ЦК дозволяє зробити висновок, що обов`язком продавця є передача товару у власність покупцеві, який, у свою чергу, зобов`язується оплатити товар. Правовідносини купівлі-продажу передбачають перехід права власності на товар від продавця до покупця у момент передачі товару покупцеві; при цьому законодавець дозволяє зберігати товар за продавцем до оплати товару покупцем або до настання інших обставин, про які сторони домовилися при укладенні договору купівлі-продажу. Зі змісту договору купівлі-продажу випливає, що перехід права власності на Товар та всі ризики переходять до Покупця в момент відвантаження товару зі складу Продавця. Отже, сторони спору узгодили перехід права власності на поставлений позивачем товар до відповідача-покупця у момент прийняття (відвантаження) ним товару від позивача-постачальника. Перехід права власності вимагає від відповідача подальших дій - він зобов`язаний оплатити вартість поставленого йому товару. Обов`язок відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає через закон (ч. 1 ст. 265 ГК, ст. 655, 692, 712 ЦК) і не залежить від факту виставляння позивачем-постачальником рахунка-фактури. Такий висновок узгоджується з правовою позицією ВСУ (постанова ВС від 02.07.19 р.) про те, що невиставляння рахунка-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК і не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК, а відсутність рахунка-фактури не звільняє покупця від обов`язку оплатити поставлений йому товар.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за зустрічним позовом на виконання умов Договору купівлі-продажу поставив відповідачу товар на загальну суму 672 920,98 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1 від 26.09.2018. на суму 204360,16грн. , видаткової накладної № 2 від 27.09.2018. на суму 215 992,97 грн., видаткової накладної № 3 від 29.09.2018. на суму 185 810,54 грн., видаткової накладної № 1 від 07.10.2018. на суму 66 757,66 грн., що також не заперечується відповідачем за зустрічним позовом у судовому засіданні. Відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 671 000 грн., утворивши заборгованість у загальному розмірі 1920,98грн.

При цьому, судом зауважується щодо належності видаткових накладних № 1 від 26.09.2018. на суму 204360,16грн. , № 2 від 27.09.2018. на суму 215 992,97 грн., № 3 від 29.09.2018. на суму 185 810,54 грн., № 1 від 07.10.2018. на суму 66 757,66 грн. як доказу поставки товару, оскільки первинні господарські документи в силу положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підтверджують здійснення господарської операції.

Так, накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Отже, накладні є належним документом, що підтверджують оформлення договірних відносин між сторонами, містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до визначень термінів, що міститься в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення..

Таким чином, суд у кожному випадку з врахуванням обставин справи повинен встановлювати факт здійснення такої операції на підставі сукупності зібраних доказів.

Отже, позивач за зустрічним позовом набув права вимоги до відповідача за зустрічним позовом за договором від 18.09.2018р. № 1909-01. оскільки надав належні допустимі та достатні докази поставки товару на суму 672 920,98 грн., натомість відповідачем не доведено факту оплати отриманого товару на зазначену суму. З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 1920,98 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 52,42 грн. - 3% за період з 07.10.2018р. по 03.09.2019р.; інфляційних втрат у розмірі 253,95грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок 3% річних із використанням ІПС "Законодавство", за підрахунком суду, та враховуючи положеннями ст. 692 ЦК України (обов`язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього) 3 % річних на заборгованість слід нараховувати за період з 08.10.2018р. по 03.09.2019р. Відповідно 3% річних становлять 52,26 грн. Враховуючи зазначене, суд вважає, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 52,26грн., з огляду на що у стягненні 0,16 грн. 3% річних належить відмовити.

Перевіривши поданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок інфляційних нарахувань (з вересня 2018р. по липень 2019 р.) із використанням ІПС "Законодавство", за підрахунком суду, та враховуючи положеннями ст. 692 ЦК України (обов`язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього) інфляційні нарахування на заборгованість слід нараховувати за період з жовтня 2018р. по липень 2019 р. Відповідно інфляційні нарахування становлять 136,24 грн. Враховуючи зазначене, суд вважає, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 136,24грн., з огляду на що у стягненні 117,71 грн. інфляційних нарахувань належить відмовити.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 173,36 грн. пені згідно з поданим розрахунком.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що за прострочення оплати Товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України право на нарахування пені у кредитора виникає з моменту прострочення виконання зобов`язання.

Розрахунок пені позивачем наведено здійснено за період з 07.10.2018 по 07.04.2019р. (у сукупності за 183 дні). Перевіривши поданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені, суд враховує, останній здійснено у межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення 173,36 грн. пені є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 1920,98 грн. - боргу, 52,26 грн. 3% річних, 136,24 грн. інфляційних втрат та 173,36грн. пені. У позові в частині стягнення 117,71 грн. інфляційних втрат, 0,16 грн. 3% річних належить відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом у зв`язку з його задоволенням.

З приводу витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн., які просить стягнути позивач за зустрічним позовом, судом приймається до уваги, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України). Натомість, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано договір від 27.08.2019 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокатське бюро Печерське об`єднання адвокатів зобов`язалось надавати юридичну допомогу ФГ „Сади Поділля» на умовах та в обсязі, передбачених договором. Жодних інших доказів на підтвердження понесення ФГ „Сади Поділля» витрат на правову допомогу учасниками справи не надано, з чого суд приходить до висновку про необґрунтованість покладення на товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ АГРІ» витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн.

Щодо вимог за первісним позовом .

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд враховує, що між товариством, з обмеженою відповідальністю ПРОМОТЕЙ-АГРІ ( Покупець ) і Фермерським господарством Сади Поділля ( Продавець ) був укладений Договір купівлі-продажу №1909-01 від 18.09.2018р., за яким Відповідач зобов`язався передати Позивачу у власність сільськогосподарську продукцію, а саме пшеницю у кількості 160 тон (+/-10%) за ціною 5 240 грн. за одну тону товару на загальну суму 838 400,64 грн. (+/- 10%), а Позивач - прийняти і сплатити товар в розмірі і в терміни, передбачені договором.

Сторони передбачили, що покупець зобов`язується проводити оплату Товару у два етапи передоплата у розмірі 100% загальної вартості Товару сплачується Покупцем протягом 3-х робочих днів з дати підписання Договору; остаточний розрахунок (доплата Покупцем або повернення переплати Продавцем) проводиться протягом 3-х робочих, днів після завершення здійснення перевірки правильності реєстрації Продавцем податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку Продавця встановлених законодавством .вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних, а також після отримання документів на Товар, а саме рахунку-фактури на 100% вартості Товару та видаткової накладної. Зобов`язання Покупця по оплаті вважаються виконаними з дати отримання зарахування коштів на поточний рахунок Продавця (розділ 3 договору).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач за зустрічним позовом на виконання умов Договору купівлі-продажу поставив відповідачу товар на загальну суму 672 920,98 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1 від 26.09.2018. на суму 204360,16грн. , видаткової накладної № 2 від 27.09.2018. на суму 215 992,97 грн., видаткової накладної № 3 від 29.09.2018. на суму 185 810,54 грн., видаткової накладної № 1 від 07.10.2018. на суму 66 757,66 грн., що також не заперечується відповідачем за зустрічним позовом у судовому засіданні. Відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 671 000 грн., утворивши заборгованість у загальному розмірі 1920,98грн.

При цьому, у відповіді на відзив Позивач не заперечує факт порушення ним умов п. 3.1. договору щодо оплати товару, але стверджує, що йому було передано пшеницю також не в обсязі, еквівалентному 100% оплати за неї, а саме близько 80%. Згідно з п.п. 2.1., 2.2. Договору, товар поставлявся на умовах FСА (в розумінні Інкотермс-2010 ). Відповідно до правил Інкотермс-2010 термін FСА ( Франко перевізник ) означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його призначеному покупцем перевізнику, тобто після завантаження товару на транспорт перевізника в обумовленому пункті. Відповідно до п. а) ст. А.4. терміну FСА за Інкотермс- 2010 , якщо обумовлене місце поставки знаходиться в приміщенні продавця, поставка вважається виконаною, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, який призначений покупцем, чи іншою особою, яка діє від імені останнього. Відповідно до ст. А.5. продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А. 4. Згідно із ст. Б.5. покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли він є поставленим у відповідності зі статтею А.4. Також, згідно зі ст. Б.9. покупець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з будь-яким перед відвантажувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту. Отже, за умовами FСА Інкотермс-2010 з моменту передачі товару в приміщенні продавця перевізнику товар вважається поставленим і право власності на товар та всі ризики переходять до покупця.

Відповідно до статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників, визначено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Будь-яких розбіжностей між перевізником, вантажовідправником або вантажоодержувачем під час відвантаження/розвантаження вказаного товару зазначено не було - відповідного акта сторонами не складено та не підписано, простій автомобіля у пунктах навантаження і розвантаження понад встановлені норми часу чи інші обставини (невідповідність якості), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін, не зафіксовано.

При цьому, позивач за первісним позовом у письмових позиціях та представник у судовому засіданні стверджує, що він зазнав збитків (сума сплаченої Покупцем передплати Постачальнику, вартість послуг елеватору по підробітку Товару). Пред`явлення до суду вимоги про відшкодування таких збитків покладає на кредитора обов`язок довести, що ці збитки не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 923/2075/15 та від 09.12.2014 у справі № 5023/4983/12).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідачів збитків позивач зазначив, що в результаті протиправної поведінки відповідача - неналежного виконання договору (поставки зерна неналежної якості), позивач отримав ці збитки.

Визначення поняття збитків є також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Упущена вигода - це доход або прибуток, який міг би одержати суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України).

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином. При цьому, надані позивачем реєстри накладних на прийняте зерно із визначенням якості від 27.09.2018, 28.09.2018, 30.09.2018, 08.10.2018 не можуть свідчити про втрати, яких особа зазнала у зв`язку із переданням товару неналежної якості, пошкодження продукції, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Окрім цього, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести фактичне вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на ясном вір розраховував (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 квітня 2018 року у справі № 921/377/14-г / 7 , ЄДРСРУ № 73533016).

Враховуючи викладене, погодження між сторонами показників та вимог до товару (пшениця у кількості 160 тон (+/-10%) , натура - не менше 720 г/л, вологість - не більше 14%, сміттєва домішка - не більше 2%, зернова домішка - не більше 6% (зокрема пророслі зерна - не більше 2%), білок - не обмежений, клейковина - не обмежена, товар повинен бути у здоровому стані, доброї товарної якості, нормального кольору, без стороннього запасу, не заражений шкідниками або комахами, без ознак самозігрівання, шкідлива домішка та наявність усіх карантинних об`єктів не дозволяється , інші показники якості Товару - відповідно до ДСТУ 3768:2010), а також відсутність заперечень оформлених актом, підписаним сторонами, щодо якості товару та строків навантаження/розвантаження товару, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено домовленість між сторонами щодо відвантаження оплаченої кількості зерна.

Господарським судом також враховано, що відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Такі обставини, як наявність або відсутність економічного ефекту від укладених в ході підприємницької діяльності договорів та зростання договірних зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності, є комерційним ризиком і суб`єкт підприємницької діяльності повинен самостійно нести відповідальність за власні комерційні ризики.

Позивачем не надано суду доказів поставки відповідачем товару неналежної якості чи доказів на підтвердження наявної у відповідача заборгованості у вказаних відносинах, а також не доведено заподіяння відповідачем збитків чи упущеної вигоди через поставку товару неналежної якості.

При цьому, надані сторонами заяви свідків: менеджера із закупівель у відділі закупівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» Бондар Анни Борисівни, експедитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» Ісаєва Олега Олексійовича, голови Фермерського господарства «Сади Поділля» Суховія Валерія Миколайовича також не може слугувати достатнім, достовірним, належним та допустимим доказом поставки товару належної або неналежної якості , оскільки останні містить лише окрему думку особи, яка склала заяву.

Щодо тверджень відповідача за первісним позовом (як на підставу відмови у позові) про те, що оскільки з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців випливає , що у ТОВ «Прометей Агрі» та ТОВ «Прометей Сайлос» один і той самий кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_3 , відтак є можливою зацікавленість у тому, щоб обманним шляхом заволодіти продукцією чи грошовими коштами контрагента із порушенням вимог законодавства, судом звертається увага і на ч. 6 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Натомість у матеріалах господарської справи відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили щодо факту вчинення кримінального правопорушення стосовно заволодіння продукцією чи грошовими коштами обманним шляхом цими юридичними особами. Оскільки юрисдикція господарського суду не поширюється на кримінально-правові відносини, суд не вправі давати оцінку вказаним документам з точки зору кримінального закону. Суд вбачає у цьому порушення принципу рівності сторін у господарському процесі.

Отже, позовні вимоги за первісним позовом необґрунтовані та не підлягають задоволенню. У зв`язку з відмовою в первісному позові у суду відсутні підстави вирішувати питання про сплив строків позовної давності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ АГРІ» , м. Миколаїв до фермерського господарства «Сади Поділля» , Хмельницька обл., Новоушицький район, село Джуржівка про стягнення 28406,70 грн., з яких 19555,17 грн. заборгованості, 5657,61 грн. пені, 475,75 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 2718,17 грн. інфляційних відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покласти на позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов фермерського господарства «Сади Поділля» , Хмельницька обл., Новоушицький район, село Джуржівка до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ АГРІ» , м. Миколаїв про стягнення 2400,71 грн., з яких 1920,98грн. заборгованості, 173,36 грн. пені, 52,42 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 253,95 грн. інфляційних задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ АГРІ» , (54030, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8, код 40600117) на користь фермерського господарства «Сади Поділля» (32610, Хмельницька обл., Новоушицький район, село Джуржівка, вул.Польова,9, код 38072511) 1920,98грн. (одну тисячу двадцять гривень 98 коп.) заборгованості, 173,36 грн. (сто сімдесят три гривні 36 коп.) пені, 52,26 грн. (п`ятдесят дві гривні 26 коп.) відсотків за користування чужими грошовими коштами, 136,24 грн. (сто тридцять шість гривень 24 коп. ) інфляційних, 1826,68 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять шість гривень 68 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.12. 2019 року.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ АГРІ» (54030, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8)

3 - Відповідач: Фермерське господарство «Сади Поділля» (32610, Хмельницька обл., Новоушицький район, село Джуржівка, вул.Польова,9). Всім рек. листом з пов. про вручення.