Постанова

від 16.12.2019 по справі 910/13889/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13889/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 (судді Дикунська С.Я., Жук Г.А., Мальченко А.О.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 (суддя Удалова О.Г.)

у справі № 910/13889/18

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київцентртепло"

про стягнення 932 702, 86 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київцентртепло" заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000539 від 01.04.2016, яка складається з 781 461,84 грн. основного боргу, 132 246,09 грн пені, 13 931,43 грн 3% річних, 5 063,50 грн інфляційних втрат,

Розглядаючи позовні вимоги, господарські суди встановили, що 01.04.2016 між ПАТ "Укртрансгаз" (газотранспортним підприємством) та ТОВ "Київцентртепло" (замовником) укладено Договір № 1604000539 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого газотранспортне підприємство зобов`язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник зобов`язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачених умовами Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (далі - акти наданих послуг).

Положеннями п. 3.2 Договору сторони погодили, що газотранспортне підприємство до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються відповідно до даних газотранспортного підприємства (п 3.3 Договору).

За умовами п. 3.4 Договору акт наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 5.1 Договору).

Тарифи, визначені в п. 5.1 Договору, є обов`язковими для сторін з дати набрання ними чинності (п. 5.2 Договору). Визначена на їх основі вартість послуг буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами Договору.

Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (п. 5.4 Договору).

Відповідно до п. 5.5 Договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному періоді послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Газотранспортне підприємство і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за Договором згідно з п. 7.1 Договору несуть відповідальність у межах, передбачених законодавством.

За змістом п. 7.3 Договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, з замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей Договір згідно з п. 11.1 набирає чинності з моменту його підписання сторонами та укладається на строк до 31.12.2016. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше, ніж за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У зв`язку із своєчасною несплатою замовником отриманого обсягу газу, газотранспортне підприємство звернулось до суду з цим позовом, в якому окрім вимог про стягнення основного боргу, просило стягнути з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Судами встановлено, що на підтвердження розміру своїх позовних вимог позивач надав належним чином засвідчені копії актів наданих послуг № 10-17-1604000539 від 31.10.2017 на суму 56 017,04 грн, № 11-17-1604000539 від 30.11.2017 на суму 135 595,07 грн, № 12-17-1604000539 від 31.12.2017 на суму 172 017,74 грн, № 01-18-1604000539 від 31.01.2018 на суму 192 855,78 грн, № 02-18-1604000539 від 28.02.2018 на суму 186 600,55 грн, № 03-18-1604000539 від 31.03.2018 на суму 204 677,52 грн, № 04-18-1604000539 від 30.04.2018 на суму 25 310,26 грн, всього на суму 973 073,96 грн.

За висновками судів обох інстанцій, доведеною позивачем є лише частина заборгованості, зазначена лише в тих актах наданих послуг, які підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача основний борг у розмірі 692 152,58 грн, пеню в розмірі 61 201,46 грн., 3% річних у розмірі 13 708,51 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 063,50 грн; в решті позовних вимог відмовлено.

Апеляційний господарський суд постановою від 20.08.2019 частково скасував рішення місцевого суду, стягнув з відповідача 728 059, 03 грн. заборгованості, 124 010, 73 грн. пені, 13 037, 02 грн. 3% річних, 4 640, 40 грн. інфляційних втрат, в іншій частині залишив рішення без змін.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази часткового погашення заявленої до стягнення заборгованості, апеляційним судом виправлено помилку місцевого суду щодо сплати відповідачем 35906,45 грн, та встановлено, що на виконання умов Договору відповідачем 10.01.2018 сплачено на користь позивача 135 595, 07 грн, 11.01.2018 - 56 017, 05 грн. та 12.02.2018 - 28 092, 55 грн (з урахуванням листів відповідача про зміну призначення платежу № 27/02/18 від 27.02.2018 та № 04/04/18 від 04.04.2018), а всього 219 704, 67 грн. За висновком апеляційного суду, відмовляючи в позовних вимогах в частині стягнення 35 906, 45 грн заборгованості з підстав її сплати відповідачем після порушення провадження у даній справі, місцевий суд не звернув уваги на те, що ці кошти сплачено іншим контрагентом позивача.

Щодо відмови в позовних вимогах про стягнення заборгованості та решти нарахувань за актом наданих послуг, які не підписано відповідачем, то суд апеляційної інстанції погодився з місцевим судом та зазначив, що такі вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими всі вимоги позивача, окрім вимог про стягнення з відповідача вартості послуг, зазначених у непідписаному відповідачем акті № 04-18-1604000539, та нарахувань, здійснених позивачем на вказану суму заборгованості, а також частини боргу, сплаченого відповідачем на момент порушення провадження у даній справі.

Не погоджуючись з висновками судів обох інстанцій в частині відмови в позовних вимогах, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у відповідних частинах скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову про стягнення 25 310,26 грн заборгованості, 8 235, 36 грн пені, 894,41 грн 3% річних, 423,10 грн інфляційних втрат; а також скасувати судові рішення в частині відмови у вимогах про стягнення 28 092, 55 грн основного боргу та прийняти в цій частині нове рішення про закриття провадження і повернення судового збору.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та на порушення норм процесуального права, вважає, що обставина не підписання відповідачем акта № 04-18-1604000539 та не скріплення його печаткою не призводять до звільнення останнього від виконання передбачених п. 5.5 Договору зобов`язань щодо оплати наданих йому послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу.

Також вважає, що судами обох інстанцій неправильно застосовано норми процесуального права та частково відмовлено в тих позовних вимогах, провадження за якими мало бути закрито.

Переглянувши в межах доводів касаційної скарги, тобто в частині відмови в позовних вимогах, постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як правильно зазначив апеляційний господарський суд, досліджуючи правовідносини, що виникли між сторонами даної справи, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України). Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як свідчать матеріали справи, укладаючи Договір № 1604000539 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, сторони погодили, що послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (далі - акти наданих послуг). Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку (п.п. 3.1, 3.3 Договору).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим в силу приписів ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Стаття 538 ЦК України встановлює, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання; при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Зазначаючи про те, що ненадання позивачем доказів надсилання акта № 04-18-1604000539 відповідачу та його не підписання останнім звільняє його від обов`язку оплатити вказаний в акті обсяг газу, судами обох інстанцій залишено поза увагою ту обставину, що в п. 5.5 Договору сторонами встановлено обов`язок відповідача здійснювати оплату вартості послуг за транспортування газу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

У вказаному пункті Договору також погоджено, що замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному періоді послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Таким чином, умовами укладеного договору сторонами погоджено, що підписання сторонами акта наданих послуг є лише підставою для здійснення остаточних розрахунків, тоді як обов`язок відповідача зі здійснення 100 відсоткової попередньої оплати запланованого обсягу газу має бути виконаний за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу, на умовах укладеного договору, відтак виконання грошового зобов`язання відповідача за договором не залежить від моменту реального підписання відповідного акта.

Суди вказаного не врахували та, обмежившись посиланням на відсутність підпису відповідача на вказаному акті, не перевірили докази, надані позивачем на підтвердження зазначених в акті обставин щодо обсягу та вартості протранспортованого газу, тому передчасно відмовили у вказаних вимогах та вимогах про стягнення пені інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у зв`язку із простроченням відповідної оплати.

З огляду на те, що встановлені ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, позбавляють Верховний Суд можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в рішенні або постанові суду, неналежне дослідження судами всіх зібраних у даній справі доказів, зокрема, щодо дійсного обсягу газу, наданого позивачем відповідачу у квітні 2018 року, та, відповідно, щодо наявності або відсутності боргу за вказаний період, унеможливило встановлення фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення спору у цій частині.

Оскільки вказані обставини мають суттєве значення, їх не дослідження судами в силу п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України є підставою для скасування судових рішень в частині відмови в позовних вимогах про стягнення 25310,26 грн заборгованості за актом № 04-18-1604000539, а також нарахованих на вказану суму пені, 3% річних та інфляційних втрат, та направлення справи в цій частині на новий розгляд.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно надати належну і повну оцінку умовам здійснення розрахунків, передбаченим укладеним між сторонами справи договором, а також наявним у справі доказам, на підставі чого зробити повний і вичерпний висновок щодо наявності або відсутності у відповідача обов`язку зі сплати газу, обсяг і вартість якого зазначені в акті № 04-18-1604000539.

Щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами норм процесуального права, а саме, необхідності закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення 28 092, 55 грн, які за доводами скаржника були сплачені після відкриття провадження у справі, то колегія суддів вважає правильною позицію судів попередніх інстанцій щодо відмови в цих вимогах, адже вказана сума коштів сплачена відповідачем 12.02.2018, дійсне призначення вказаного платежу змінено листом від 04.04.2018, з позовом до суду позивач звернувся 17.10.2018, провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2018. Таким чином суди дійшли правильних висновків про те, що внаслідок з`ясування під час судового розгляду обставини погашення відповідачем частини заборгованості до моменту порушення провадження у справі, суд відмовляє в цій частині вимог, тоді як в розумінні п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України закриттю підлягає провадження у разі погашення боргу після прийняття позову до розгляду. Таким чином, висновок судів про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості є правильним та таким, що зроблений з правильним застосуванням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 у справі № 910/13889/18 в частині відмови в позові про стягнення 25 310, 26 грн заборгованості, а також сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму, скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі № 910/13889/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.