Ухвала

від 27.12.2019 по справі 320/3802/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

27 грудня 2019 року

Київ

справа №320/3802/19

адміністративне провадження №К/9901/35048/19

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Олендера І.Я., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за заявою Головного управління ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Лівша ,

ВСТАНОВИВ :

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Лівша .

Підставою для звернення податкового органу з даною заявою зазначено факт відмови відповідача у допуску до проведення перевірки за наказом позивача від 15 липня 2019 року № 1477.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року. залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, закрито провадження у справі.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції з яким погодився й суд апеляційної інстанції виходив із того, що між сторонами існує спір про право, а відтак заяву не належить розглядати за правилами передбаченими статтею 283 КАС України.

Вважаючи такі судові рішення ухваленими із порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

В свою чергу, у відповідності до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За правилами статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право, у контексті зазначеної норми має, місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявність спору про право перешкоджає розгляду заяви, яка подана податковим органом в порядку статті 283 КАС України.

При цьому, КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд оцінює форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору.

Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу необхідних дій для відновлення порушеного права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач оскаржив наказ від 15 липня 2019 року № 1477 в судовому порядку.

У такому разі суд закриває провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, відмінного від загального (позовного), яким є провадження за поданням податкового органу.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року (номер провадження - К/9901/27374/18) та від 25 січня 2019 року (номер провадження - К/9901/4604/18), де зазначається, що незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення перевірки) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах.

За таких обставин, подана Головним управлінням ДПС у Київській області касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за заявою Головного управління ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Лівша .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: І.Я. Олендер

В.П.Юрченко