Ухвала

від 27.12.2019 по справі 640/12906/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 грудня 2019 року

Київ

справа №640/12906/19

адміністративне провадження №К/9901/32915/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів - Білак М.В., Жука А.В.,

перевіривши касаційну скаргу Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року

та постанову Шостого апеляційний адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року

у справі № 640/12906/19

за позовом ОСОБА_1

до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві 22 листопада 2019 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, та визнано необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Цією ж ухвалою заявнику надано строк на усунення виявлених недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 12 грудня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги до якого долучено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційний адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року у справі № 640/12906/19 з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Доводи скаржника про поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження зводяться до того, що скаржник вперше звернувся до суду в межах строку встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України, однак скарга була повернута у зв`язку з не підтвердженням повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу. Окрім того, скаржник акцентує увагу на тому, що ухвалу про повернення первинної касаційної скарги заявником отримано 19 листопада 2019 року, що свідчить про невідкладне подання повторної касаційної скарги.

Разом з тим, наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі, вирішувати питання, пов`язані з організацією претензійно - позовної роботи через представника з наданням йому на підтвердження таких повноважень документів, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Посилання відповідача на те, що повторна касаційна скарга подана невідкладно після отримання ухвали про повернення касаційної скарги спростовується штрих-кодом поштового відправлення 0102927854691, який підтверджує отримання скаржником ухвали про повернення касаційної скарги 13 листопада 2019 грудня та повторним поданням касаційної скарги 22 листопада 2019 року.

Зазначені ж у заяві відповідача про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Таким чином, станом на 24 грудня 2019 року відповідач не зазначив поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та не надав належні докази на їх підтвердження.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись частиною 6 статті 121, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити Голосіївському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційний адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року у справі № 640/12906/19 за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанови.

Ухвала оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

А.В. Жук,

Судді Верховного Суду