Ухвала

від 27.12.2019 по справі 573/531/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 573/531/19

провадження № 61-22999 ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця , в інтересах якого діє представник за довіреністю Костенко Валерій Миколайович, на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 25 липня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Українська залізниця , треті особи: начальник виробничого підрозділу Сумська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія акціонерного товариства Українська залізниця ОСОБА_2., Галузева Сумська Вільна професійна спілка Регіональної філії Південна залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця , про скасування наказу про розірвання трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом до акціонерного товариства Українська залізниця (далі - АТ Українська залізниця ), в якому просила поновити процесуальний строк на звернення до суду із цим позовом, визнати незаконним та скасувати наказ від 04 березня 2019 року № 12 Про розірвання трудового договору із провідником пасажирських вагонів ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 41 КЗпП України та наказ (розпорядження) від 04 березня 2019 року № 85/ОС Про припинення трудового договору (контракту) , поновити її на посаді провідника пасажирських вагонів у виробничому підрозділі Сумська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія АТ Українська залізниця з 04 березня 2019 року, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 3 000,00 грн понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 25 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з позовною вимогою про скасування наказу від 04 березня 2019 року № 85/ОС.

Визнано незаконним та скасовано наказ начальника виробничого підрозділу Сумська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія АТ Українська залізниця від 04 березня 2019 року № 12 Про розірвання трудового договору із провідником пасажирських вагонів ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 41 КЗпП України .

Визнано незаконним та скасовано наказ (розпорядження) начальника виробничого підрозділу Сумська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія АТ Українська залізниця від 04 березня 2019 року № 85/ОС Про припинення трудового договору (контракту) з провідником пасажирських вагонів ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 41 КЗпП України у зв`язку з втратою довір`я.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідника пасажирських вагонів виробничого підрозділу Сумська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія АТ Українська залізниця з 05 березня 2019 року.

Стягнуто з АТ Українська залізниця на користь ОСОБА_1 43 432,72 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з послідуючим утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів та судові витрати у розмірі 3 000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Постановою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року рішення Білопільського районного суду Сумської області від 25 липня 2019 року змінено в частині мотивів задоволення позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ Українська залізниця , в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права , просило оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто у розмірі 43 432,72 грн , який станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100=192 100,00 грн).

При цьому, заявлено вимоги немайнового характеру щодо визнання незаконним та скасування наказу Про розірвання трудового договору із провідником пасажирських вагонів ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 41 КЗпП України та наказу (розпорядження) Про припинення трудового договору (контракту) та поновлення на роботі.

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки АТ Українська залізниця подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно роз`яснюємо вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір згідно з яким, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства Українська залізниця , в інтересах якого діє представник за довіреністю Костенко Валерій Миколайович, на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 25 липня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Українська залізниця , треті особи: начальник виробничого підрозділу Сумська вагонна дільниця філії Пасажирська компанія акціонерного товариства Українська залізниця ОСОБА_2., Галузева Сумська Вільна професійна спілка Регіональної філії Південна залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця , про скасування наказу про розірвання трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь