Рішення

від 29.07.2019 по справі 752/6068/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6068/19

Провадження № 2/752/4436/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.07.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київський іподром , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Первинна профспілкова організація Комунального підприємства Київський іподром про стягнення невиплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2019 ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 7511,50 грн. невиплаченої заробітної плати та стягнути середній заробіток за весь час затримки з моменту звільнення по день фактичного розрахунку.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач з 01.09.2014 року працювала на посаді адміністратора Комунального підприємства Київський іподром , з 02.01.2018 року переведена на посаду інспектора з кадрів. Починаючи з вересня 2019 року керівництво відповідача почало погрожувати позивачу звільненням та недоплачувати заробітну плату за збереження її на роботі. Також позивач зауважує на те, що з вересня 2019 року відповідачем було утримано (недоплачено) заробітну плату за збереження позивача на роботі. Проте відповідач з жодним наказом на відрахування (утримання) коштів з заробітної плати позивача, останню не ознайомив. 04.02.2019 року позивач звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач скористався своїм правом та направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що 10.08.2018 року позивач, як фізична особа, уклала з відповідачем Договір № 22-В/18 про надання їй послуг з випробування, тренінгу та утримання коней. За умовами Договору (п. 2 розділу 1. Предмет Договору) позивач взяла на себе зобов`язання виплачувати відповідачу кошти за надання послуг з організації та виконання заходів по проведенню випробувань, тренінгу та утримання коней. Плата та порядок розрахунків за послуги визначені сторонами в розділі 3 Договору. Крім того, в п. 2.1.6. Договору сторони домовились, що у разі захворювання або травматизму коней, на вимогу коневласника відповідач зобов`язується забезпечити якісні методи лікування відповідно до показань ветеринарної медицини за окрему оплату у відповідності з додатковою угодою до цього договору. 13.08.2018 року позивач звернулась до відповідача із письмовою заявою, в якій просила роботодавця щомісячно починаючи з вересня 2018 року вираховувати з її заробітної плати сплату за утримання коня у зв`язку з укладанням Договору. Заява була зареєстрована на підприємстві 14.08.2019 року за вхідним номером 216 та передана до бухгалтерії КП Київський іподром для врахування в роботі. У позивача відсутні претензії щодо якості наданих послуг та розміру плати за них. За результатом надання послуг у вересні 2018 року, жовтні 2018 року, грудні 2018 року, січні 2019 року сторонами підписані акти виконаних робіт без зауважень та застережень. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу про прийняття на роботу від 28.12.2017 року № 173-К ОСОБА_1 прийнято на роботу до Комунального підприємства Київський іподром на посаду інспектора з кадрів.

Згідно наказу від 04.02.2019 року № 09-К Про звільнення ОСОБА_1 позивач була звільнена з роботи у зв`язку з скороченням штатної посади, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, в якому підставою зазначено наказ КП Київський іподром № 107-А від 31.10.2018 року Про необхідність внесення змін у структуру та штатний розпис комунального підприємства Київський іподром , попередження про вивільнення № 448 від 05.12.2018 року .

Згідно наданого відповідачем Договору № 22-В/18 про надання позивачу послуг з випробування, тренінгу та утримання коней, заяви позивача щодо відрахування з заробітної плати коштів, актів здачі-приймання робіт, суд вважає наступне.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.97 Кодексу законів про працю України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності -з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Вичерпний перелік підстав, які дають право роботодавцю проводити утримання із зарплати для погашення заборгованості працівника перед підприємством, наведено в частині другій ст. 127 КЗпПУ. До них належить: повернення авансу, виданого в рахунок зарплати; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування; за невідпрацьовані дні відпустки у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже одержав відпустку; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству.

Постановою Верховного Суду від 24.10.2018 року (справа № 296/12853/15-ц) суд зауважив, що відповідно до частин першої та другої ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установи і організації, де вони працюють, можуть провадитись тільки за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, серед іншого при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з розмірів, зазначених в листі по заробітній платі, виданих відповідачем позивачу відраховано: за вересень 2018 року - додаткове утримання 1 (43,96 грн.); Додаткове утримання 2 (1763,89 грн.), за жовтень 2018 року додаткове утримання 1 (1778,68 грн.), Додаткове утримання 2 (36,00 грн.), за грудень 2018 року - Додаткове утримання 1 (1930,13 грн.), Додаткове утримання 2 (132,46 грн), за січень 2018 року - Додаткове утримання 1 (1826,38 грн.), що разом складає 7511,50 грн.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача невиплаченої заробітної плати в розмірі 7511,50 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки з моменту звільнення по день фактичного розрахунку, то за правилами частини першої статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що відповідно до довідки про заробітну плату, виданої відповідачем заробітна плата за останні два місяці роботи склала: у грудні 2018 року 5111,42 грн; у січні 2019 року 5740,23 грн. Робочих днів у грудні 2018 року - 20 днів, у січні 2019 року 21 робочих 1 день. Таким чином середньоденна заробітна плата складає: (5111,42+5740,23) : (20+21) = 10851,65 : 41 = 264,68 грн.

Виходячи із зазначеного, відповідальність підприємства у вигляді обов`язку щодо сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає у тому разі, коли роботодавець під час звільнення працівника не виплачує належну йому заробітну плату за виконану на умовах трудового договору роботу. Тобто на момент звільнення працівник повинен перебувати з підприємством у трудових відносинах і, якщо роботодавець під час звільнення не виплачує належні працівникові суми, то для роботодавця настають негативні наслідки, передбачені ст. 117 КЗпП України у вигляді обов`язку виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку за період з моменту звільнення і до моменту фактичного розрахунку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київський іподром , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Первинна профспілкова організація Комунального підприємства Київський іподром про стягнення невиплаченої заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Київський іподром (код ЄДРПОУ 00846346, адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 10) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) невиплачену заробітну плату в розмірі 7511 (сім тисяч п`ятсот одинадцять) гривня 50 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства Київський іподром (код ЄДРПОУ 00846346, адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 10) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки з моменту звільнення по день фактичного розрахунку в розмірі 31496 (тридцять одна тисяча чотириста дев`яносто шість) гривень 92 копійки.

Стягнути з Комунального підприємства Київський іподром в дохід держави судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю. Мазур