Рішення

від 20.12.2019 по справі 916/1496/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1496/19 Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Цісельського О.В.,

суддів: Погребна К.Ф., Смелянець Г.Є.,

за участю представників сторін:

позивача: Шматова О.А. - за довіреністю,

відповідача: адвокат Гоцуленко С.В.,

третьої особи: Петрова О.С. - за довіреністю,

розглядаючи справу № 916/1496/19

за позовом: Теплодарської міської ради Одеської області /65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Піонерна, № 7/

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Південенергобуд" /65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, буд. 1/

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях /65012, м. Одеса, вул.В.Арнаутська,15/

про стягнення 131 321,91грн.,

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції учасників справи.

Теплодарська міська рада звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Південенергобуд" про зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Південенергобуд" належним чином оформити документи з Теплодарською міською радою щодо права користування земельною ділянкою під розміщення бази ОГМ площею 0,4000 га, за адресою: м. Теплодар, вул. Комунальна, 32 та стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південенергобуд" збитків, завданих використанням земельної ділянки без правоустановлювальних документів в розмірі 131 321,91грн. за період з 01.01.2016р. по 01.01.2019р.

В обґрунтування позову Позивач зазначив те, що Відповідач використовує спірну земельну ділянку по вул. Комунальній, 32 у м. Теплодар з 01.01.2016р. по 01.01.2019р. без правовстановлюючих документів та укладеного між сторонами договору оренди, не сплачуючи орендні платежі за користування останньою.

Позивачем в процесі розгляду справи змінено підстави позову та заявлено відмову від частини позовних вимог.

Так, враховуючи зміну підстав позову, Позивач, з огляну на те, що Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, яка розташована по вул. Комунальній, 32 у м. Теплодар, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки /Позивачу/ на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Тому, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південенергобуд" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за земельну ділянку, яка використовується без правовстановлюючих документів у сумі 131 321,91грн. за період з 01.01.2016р. по 01.01.2019р.

23.09.2019р. за вх.№19369/19 від ПАТ "Південенергобуд" надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти позовних вимог Теплодарської міської ради, вважає позовні вимоги необґрунтованими і недоведеними з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.1. Статуту ПАТ "Південенергобуд" є правонаступником ВАТ "Південенергобуд", яке було засновано відповідно до рішення Міністерства енергетики та електрифікації України від 09.02.1995 року №29 шляхом перетворення Державного підприємства "Будівельно-монтажне управління Одеської ТЕЦ-2" у вищевказане акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 року "Про корпоратизацію підприємств" №210/93, та подальшої приватизації відкритого акціонерного товариства відповідно до Указу Президента України від 26.11.1994 р. "Про заходи забезпечення прав громадян на використання приватизаційних сертифікатів" №699/94 із змінами та доповненнями та Державної програми приватизації підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності.

Відповідно до пунктів 5,6 Наказу Міненерго №29 було передбачено, що ВАТ "Південенергобуд" є правонаступником державного підприємства "Будівельно-монтажне управління Одеської ТЕЦ-2" та зобов`язано Комісію з корпоратизації розробити проект плану розміщення акцій ВАТ "Південенергобуд", в якому зарезервувати 26% акцій для передачі статутному фонду державної холдинговій компанії ЕНЕРГОБУД .

Відповідно до Наказу Регіонального відділення фонду державного майна від 21.06.1999р. процес приватизації ВАТ "Південенергобуд" було завершено.

Відповідно до акту приймання - передачі тимчасових будівель, споруд та незавершеного будівництва, затвердженого заступником Міністра енергетики та електрифікації України від 09.04.1996р. з балансу Дирекції Одеської ТЕЦ-2 на баланс ВАТ "Південенергобуд" були передані основні фонди на суму 24292167,0 тис крб. та незавершене будівництво на суму 720774,494 тис.крб.

Так, зокрема, згідно Додатку 1 до вищевказаного акту приймання-передачі на баланс ВАТ "Південенергобуд" було передано державне майно - "База відділу головного механіка на території гаражу з базою механізації" /приміщення майстерні в будівлі закритої стоянки спец механізмів, який розташований на земельній ділянці площею 396 кв.м. та відкритий майданчик площею 3686 кв.м./

Таким чином, за твердженнями Відповідача, на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", у відповідності до вищевказаного Наказу Міненерго від 22.01.1996 р. та акту приймання-передачі з балансу Дирекції Одеської ТЕЦ-2 на баланс ВАТ "Південенергобуд" було передано майно, що знаходилось у загальнодержавній власності , зокрема вищевказана "База відділу головного механіка на території гаражу з базою механізації".

На думку Відповідача, Позивач жодним чином не доводить належними та допустимими доказами наявність у нього правових підстав для набуття права власності та відповідно не надає жодних доказів на підтвердження права власності на спірну земельну ділянку.

Окрім цього, за твердженнями Відповідача Позивач також не надає доказів щодо передачі вищевказаної спірної земельної ділянки із державної в комунальну власність в порядку ст.117 Земельного кодексу України та/або майна що на ній розташовано.

Як зазначає Відповідач, ПАТ "Південенергобуд" є правонаступником ВАТ "ПІВДЕНЕРГОБУД", частка акцій якого в розмірі 26% статутного капіталу належить державі в особі Державної акціонерної холдингової компанії "ЕНЕРГОБУД".

А тому, відзначає про те, що в листах Регіонального відділення Фонду державного майна, зокрема в листі від 13.12.2011 р. № 11-14-05756, неодноразово наголошувалось щодо неможливості передання земельних ділянок ПАТ "Південенергобуд", частка акцій якого належить державі.

З урахуванням вищенаведеного Відповідач зазначає, що Теплодарська міська рада не може бути власником земельної ділянки площею, 0,4 га на якій розташоване державне майно - "База відділу головного механіка на території гаражу з базою механізації", яке знаходиться на балансі ПАТ "Південенергобуд", та яке з державної власності не вибувало.

Щодо необґрунтованості та незаконності розрахунку розміру збитків, Відповідач зазначив наступне.

Так, в матеріалах даної справи відсутні будь-які витяги із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відомості яких є обов`язковими при визначенні орендної плати.

При цьому, розрахунок збитків наданий Позивачем виконаний на підставі листа відділу у Біляївського району ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 29.01.2019 р. № 344/0/195-19, а не на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що за твердженнями Відповідача свідчить про необґрунтованість вказаного розрахунку.

При цьому також варто зазначити, що відповідно до вищевказаного листа відділу у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області повідомлено Відповідача про неможливість надати інформацію про нормативну грошову оцінку за 2016-2017 року, що також на думку Відповідача свідчить про необґрунтованість та неналежність розрахунку збитків, доданого Позивачем в якості доказу до позовної заяви.

Також, Відповідач зазначив, що на засідання Комісії з визначення збитків останнього не було запрошено у встановленому порядку, що свідчить про порушення його прав на участь в роботі Комісії та порушення вищевказаного Порядку.

Так, в матеріалах справи відсутні жодні докази щодо надіслання Позивачем на адресу Відповідача запрошення на участь в роботі Комісії з визначення збитків на 22.02.2019 р.

Разом з тим наявний в матеріалах справи лист від Голови Теплодарської міської ради Одеської області від 10.01.2019 р., на думку Відповідача не може бути належним доказом повідомлення, оскільки відповідно до чинного Порядку повідомлення повинно бути надіслано від імені Комісії, а не особи за заявою якої розглядається питання щодо відшкодування збитків.

Таким чином, вищевказані обставини в сукупності вказують на те, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, Позивачем в свою чергу не доведено жодних обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав їх незаконності, необґрунтованості та недоведеності.

08.11.2019р. за вх.№23113/19 від Теплодарської міської ради Одеської області надійшла відповідь на відзив, в які зазначено наступне.

Так, Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що об`єкт нерухомого майна "База відділу головного механіка на території гаражу з базою механізації" є власністю ПАТ "Південенергобуд", а саме відсутні докази про включення його до статутного капіталу /фонду/ ПАТ "Південенергобуд".

За твердженнями Позивача, передача об`єкта на баланс ще не є однозначним підтвердженням, що ПАТ "Південенергобуд" є його саме власником, а не просто балансоутримувачем, оскільки баланс це лише форма бухгалтерського обліку.

Стосовно належності спірної земельної ділянки до земель комунальної власності, Позивач зазначив, що відповідно до Рішення Теплодарської міської ради Одеської області "Про погодження Переліків земельних ділянок, які залишаються в державній власності та які передаються до комунальної власності в межах міста Теплодар" №-123-VI від 21.10.2011р. дана земельна ділянка була віднесена до земель комунальної власності.

Щодо твердження Відповідача відносно необґрунтованості та незаконності розрахунку розміру збитків, то Позивач зазначає, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється виключно в автоматичному режимі відповідно до відомостей про земельну ділянку, що містяться у електронному документі /обмінному файлі/, створеному при формуванні земельної ділянки, а також відомостей загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які також завантажені до Державного земельного кадастру.

Також Позивач посилаючись на норми ч.1-4 ст.79 ? Земельного кодексу України, зазначає про те, що Відповідач проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не зробив, на затвердження до Теплодарської міської ради не надав, у зв`язку із чим відомості до Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку не внесено.

Проте, за твердженнями Позивача, наявність на земельній ділянці /право користування чи власності на яку не оформлено належним чином/ об`єктів нерухомого майна, не звільнює особу від обов`язку вносити плату за користування цією земельною ділянкою/, навіть у разі, якщо вона не сформована як об`єкт права власності.

Також, як зазначає Позивач, відповідно до Рішення Теплодарської міської ради Одеської області № 215//1-VII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Теплодар Одеської області" було введено в дію оновлену

нормативну грошову оцінку земель м. Теплодар у зв`язку з чим втратила чинність

технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Теплодар розроблена у 2009р. з 01.01.2018р.

Враховуючи що, відділ у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області не мав можливості надати витяг, нормативної грошової оцінки землі. У зв`язку з чим, була надана інформація щодо вартості 1 кв. м. земель м. Теплодар.

Що стосується твердження Відповідача з приводу не направлення йому запрошення на участь в роботі комісії з визначення збитків, то воно хибне, оскільки листом від 10.01.2019 року № 09-01-22/70 ПАТ "Південьенергобуд" будо повідомлено про те, що 20.02.2019р. о 10-00 відбудеться засідання комісії з визначення збитків, що підтверджується, реєстром на відправлення кореспонденції № 6549001428660 від 18 18.01.2019р.

З урахуванням всього вищевикладеного, аргументи Відповідача, на думку Позивача наведені у відзиві, є необґрунтованими.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019р. позовну заяву від 30.05.2019р. за вх.№1533/19 розподілено на суддю Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2019р. залишено без руху позовну заяву від 30.05.2019р. за вх.№1533/19 Теплодарської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Південенергобуд" про стягнення та зобов`язання вчинити певні дії, встановлено позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви згідно ч.2 ст.174 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

05.08.2019р. надійшла заява Позивача /вх.№2-3659/19/ про відмову від частини позовних вимог, а саме щодо зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Південенергобуд" належним чином оформити документи з Теплодарською міською радою щодо права користування земельною ділянкою під розміщення бази ОГМ площею 0,4000 га, за адресою: м. Теплодар, вул. Комунальна, 32.

Ухвалою суду від 06.08.2019р. провадження у справі №916/1496/19 в частині позовних вимог Теплодарської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Південенергобуд" про зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Південенергобуд" належним чином оформити документи з Теплодарською міською радою щодо права користування земельною ділянкою під розміщення бази ОГМ площею 0,4000 га, за адресою: м. Теплодар, вул. Комунальна, 32 - закрито.

В судовому засіданні 22.08.2019р. судом проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів.

02.09.2019р. Позивачем змінено підстави позову, що оформлено заявою /вх.№2-4149/19/, яка прийнята судом до розгляду по суті.

В судовому засіданні 16.09.2019р. судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.09.2019р. о 12:00 год.

Ухвалою суду від 23.09.2019р. призначено справу №916/1496/19 до колегіального розгляду.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 23.09.2019р., для розгляду справи №916/1496/19 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Погребна К.Ф., суддя Смелянець Г.Є.

Ухвалою суду від 24.09.2019р. прийнято справу до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Цісельський О.В., суддя Погребна К.Ф., суддя Смелянець Г.Є.

Ухвалою суду від 10.10.2019р. залучено до участі у справу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В судовому засіданні 14.11.20109р. судом було проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.12.2019р. о 14:20 год.

В судовому засіданні 17.12.2019р. колегія суддів порадившись на місці ухвалила: у задоволенні клопотання від 06.12.2019р. за вх.№2-5981/19 РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відмовити.

В процесі розгляду справи подані сторонами клопотання та заяви, які були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, відзначені у протоколах судових засідань.

Під час розгляду справи по суті сторони виступили із вступними промовами, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

Представник Позивача у судових дебатах заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у судових дебатах проти позову заперечував у повному обсязі, просив в його задоволені відмовити.

Представник Третьої особи Відповідача у судових дебатах залишила питання щодо вирішення спору на розсуд суду.

В судовому засіданні, 20.12.2019р. Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнати, проголошена вступна і резолютивна частини рішення.

3.Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Відповідно до п.1.1. Статуту ПАТ "Південенергобуд" є правонаступником ВАТ "Південенергобуд", яке було засновано відповідно до рішення Міністерства енергетики та електрифікації України від 09.02.1995 року №29 шляхом перетворення Державного підприємства "Будівельно-монтажне управління Одеської ТЕЦ-2" у вищевказане акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 року "Про корпоратизацію підприємств" №210/93, та подальшої приватизації відкритого акціонерного товариства відповідно до Указу Президента України від 26.11.1994 р. "Про заходи забезпечення прав громадян на використання приватизаційних сертифікатів" №699/94 із змінами та доповненнями та Державної програми приватизації підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності.

Відповідно до пунктів 5,6 Наказу Міненерго "Про створення відкритого акціонерного товариства "Південенергобуд" №29 від 09.02.1995р. було передбачено, що ВАТ "Південенергобуд" є правонаступником державного підприємства "Будівельно-монтажне управління Одеської ТЕЦ-2" та зобов`язано Комісію з корпоратизації розробити проект плану розміщення акцій ВАТ "Південенергобуд", в якому зарезервувати 26% акцій для передачі статутному фонду державної холдинговій компанії "ЕНЕРГОБУД".

Актом від 22.05.1995р., затвердженим заступником Міністра енергетики та електрифікації, встановлено оцінку вартості цілісного майнового комплексу будівельно-монтажного управління.

Відповідно до Наказу Міністерства енергетики та електрифікації України №15 від 22.01.1996р. "Про передачу об`єктів виробничої бази ТЕЦ -2", п.1.1. вирішено передати на баланс відкритих акціонерних товариств "Південенергобуд" та "Одесаенергобудтранс" в установленому порядку станом на 01.01.1996р. об`єкти виробничої бази Одеської ТЕЦ-2, які використовуються цими товариствами, згідно з додатками 1, 2.

Додатком 1 до наказу Міненерго України від 22.01.1996р. №15 є перелік об`єктів виробничої бази Одеської ТЕЦ-2, що підлягають передачі відкритому акціонерному товариству "Південенергобуд".

Як вбачається з Наказу Регіонального відділення фонду державного майна по Одеській області від 21.06.1999р. №462 процес приватизації ВАТ "Південенергобуд" було завершено.

Відповідно до акту приймання - передачі тимчасових будівель, споруд та незавершеного будівництва, затвердженого заступником Міністра енергетики та електрифікації України від 09.04.1996р. з балансу Дирекції Одеської ТЕЦ-2 на баланс ВАТ "Південенергобуд" були передані основні фонди на суму 24292167,0 тис крб. та незавершене будівництво на суму 720774,494 тис.крб.

Додатком 1 до вищевказаного акту приймання-передачі є перелік тимчасових приміщень та споруд, переданих з балансу Дирекції ОТЕЦ-2 на баланс ВАТ "Південенергобуд", зокрема

було передано - "База відділу головного механіка на території гаражу з базою механізації" /приміщення майстерні в будівлі закритої стоянки спец механізмів, який розташований на земельній ділянці площею 396 кв.м. та відкритий майданчик площею 3686 кв.м./

Додатком 2 до вищевказаного акту приймання-передачі є перелік об`єктів та витрат, як значяться в незавершеному будівництві, переданих переданих з балансу Дирекції ОТЕЦ-2 на баланс ВАТ "Південенергобуд".

Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України №544 від 13.09.2004р. "Про передачу державного майна до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар Одеської області", наказоно голові правління ВАТ "Південенергобуд" Бараненку О.А. передати з балансу товариства у комунальну власність територіальної громади м. Теплодар Одеської області державне майно згідно з додатком.

Додатком до Наказу Міністерства палива та енергетики України №544 від 13.09.2004р. є перелік державного майна, що передається з балансу ВАТ "Південенергобуд" до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар Одеської області.

Акт приймання-передачі від 10.12.2004р. укладений між ВАТ "Південенергобуд" та Теплодарською міською радою Одеської області про те, що ВАТ "Південенергобуд" передає, а Теплодарська міська рада Одеської області приймає об`єкти нерухомого майна згідно з переліком.

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництвом №1 від 15.11.2004р., комісія провела обстеження об`єкта, розташованого в м. Теплодар, Промзона, який належить ВАТ "Південенергобуд" і переається в комунальну власність Теплодарської міської ради згідно наказу Міністерства палива та енергетики України №544 від 03.09.2004р.

01.02.2005р. ВАТ "Південенергобуд" звернувся до Теплодарської міської ради із заявою з проханням надати в довгострокову оренду /49 років/ земельну ділянку площею 0,40 га під базу ПАТ "Південенергобуд", яка передана останньому на баланс 09.04.1996р. відповідно до акту-передачі від "Одесаобленерго".

Рішенням Теплодарської міської ради Одеської області від 10.03.2005 року №396-IV ВАТ "Південенергобуд" було надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки під розміщення бази ОГМ площею 0,4000 га, з метою передачі в оренду за адресою: м. Теплодар, вул. Комунальна, 32.

Як встановлено судом, з моменту прийняття Теплодарською міською радою рішення про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки під розміщення бази ОГМ площею 0,4000 га, з метою передачі в оренду за адресою: м. Теплодар, вул. Комунальна, 32, ВАТ "Південенергобуд" не прийнято заходів для укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,4000 га, розташовану за адресою: м. Теплодар, вул. Комунальна, 23 та не сплачувало плату за користування землею.

Відповідно до Рішення Теплодарської міської ради Одеської області "Про погодження Переліків земельних ділянок, які залишаються в державній власності та які передаються до комунальної власності в межах міста Теплодар" №-123-VI від 21.10.2011р. земельна ділянка за адресою: м. Теплодар, вул. Комунальна, 32 була віднесена до земель комунальної власності.

13.12.2011р. за №11-14-05756 Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській області звернулось листом до ПАТ "Південенергобуд" з проханням надати інформацію з підтверджуючими документами про розмір та місцезнаходження усіх земельних ділянок, що відведені ПАТ "Південенергобуд" та його підрозділам, дочірнім підприємствам /за наявності/, а також земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомості ПАТ "Південенергобуд", об`єкти соціально-культурного призначення та/або об`єкти державної власності, балансоутримувачем яких є ПАТ "Південенергобуд", задля недопущення передачі в процесі розмежування у комунальну власність земельних ділянок господарських товариств з державними корпоративними правами.

Рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області №381/В-2012 від 20.12.2012р. було створено комісію з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, а також затверджено "Положення про комісію з визначення збитків власників землі та землекористувачів".

Відповідно до акту №2 від 12.05.2017р. обстеження земельної ділянки, яку використовує ВАТ "Південенергобуд" було встановлено, що на території знаходяться склади, які зі слів орендарів здаються їм в оренду ВАТ "Південенергобуд".

Рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області №123/В-2018 від 12.07.2018р. було внесено зміни в додаток до рішення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області №381/В-2012 від 20.12.2012р відповідно до яких було змінено склад комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам.

04.01.2019р. Міський голова м. Теплодар звернувся до голови комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам з проханням визначити розмір збитків у вигляді неодержаних доходів нанесених територіальній громаді міста Теплодар ВАТ "Південенергобуд".

Листом № 09-01-22/70 від 10.01.2019 голову правління ВАТ "Південенергобуд" було повідомлено про дату та час проведення засідання комісії для прийняття участі його представника в засіданні.

20.02.2019р. відбулося засідання комісії, де було розглянуто питання щодо визначення та нарахування збитків, заподіяних ПАТ "Південенергобуд", в результаті несплати коштів за користування земельною ділянкою, яка знаходиться в його фактичному користуванні.

На засіданні комісії було визначено, що відповідно до розрахунку ПАТ "Південенергобуд" нанесено територіальній громаді м. Теплодар збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 131 321 грн. 91 коп., про що складено протокол № 1 засідання комісії від 20.02.2019 р. та акт № 2 про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів від 22.02.2019 р.

Рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради № 51/В-2019 від 14.03.2019р. затверджено протокол засідання комісії № 1 від 20.02.2019р. та акт № 2 про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів від 22.02.2019р.

Листом від 18.03.2019 року № 09-01-22/488 ПАТ "Південенергобуд" було надіслано акт № 2 про визначення збитків у вигляді неодержаних від 22.02.2019р.

Внаслідок використання Відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, без укладення договору оренди землі, Теплодарська міська рада була позбавлена можливості використання та розпорядження відповідною земельною ділянкою, що призводить до ненадходження коштів до бюджету та суперечить інтересам держави.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Позивача до суду за захистом охоронюваних законом права та інтересів Позивача, які полягають в неодержані грошових коштів у вигляді орендної плати за землю.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Частиною 1 ст.1 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини /цивільні відносини/, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2)створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

В частині 1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити /реалізувати/ своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття /збереження/ майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте /збережене/ майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув /зберігав/, або вартість цього майна.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи /потерпілого/ без достатньої правової підстави /безпідставно набуте майно/, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою /набувачем/ за рахунок іншої /потерпілого/; набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як убачається з положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення /продовження, поновлення/ договору оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з статтею 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача /частина 2 статті 120 Земельного кодексу України/. Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача /пункт е частини 1 статті 141 цього Кодексу/.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату /пункт в частини 1 статті 96 цього Кодексу/.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності /п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України /.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток /паїв/, а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою /п.п. 14.1.72, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України/.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст.76 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже, належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами /посилками/ у процесі встановлення об`єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів /відомості, що містяться в засобах доказування/ і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

У той же час, ч. 1 ст. 77 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи /аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 909/327/18/.

З урахуванням наведених приписів процесу суд зазначає наступне.

В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на те, що Позивач не довів суду те, що земельна ділянка по вул. Комунальній, 32 у м. Теплодар знаходиться у комунальній власності, при цьому відзначає про те, що така земельна ділянка відноситься до земель державної власності посилаючись на те, що 26% акцій ПАТ "Південенергобуд" належить державі в особі Державної акціонерної холдингової компанії "ЕНЕРГОБУД".

Про те, суд не приймає до уваги зазначені доводи Відповідача в якості нележаних та допустимих доказів, з огляду на те, що наявність у державній власності 26% акцій Відповідача свідчить лише про те, що між Державою в особі Державної акціонерної холдингової компанії "ЕНЕРГОБУД" та Відповідачем існують корпоративні відносини щодо участі Держави в управлінні ПАТ "Південенергобуд", як одного з акціонерів. І це не свідчить про те, що Державі належить на праві власності 26% майна, яке належить Відповідачу на праві власності.

Крім того, належність спірної земельної ділянки до земель комунальної власності підтверджується наявністю чинного рішення Теплодарської міської ради Одеської області "Про погодження Переліків земельних ділянок, які залишаються в державній власності та які передаються до комунальної власності в межах міста Теплодар" №-123-VI від 21.10.2011р., згідно з яким спірна земельна ділянка була включена до земель комунальної власності.

Так само, судом не приймається в якості належних та допустимих доказів посилання Відповідача щодо необґрунтованості здійсненого Позивачем розрахунку, а саме на те, що Позивачем не надано витяг із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відсутність кадастрового номеру та на те, що земельна ділянка відповідно до приписів чинного законодавства України не є сформованою, що у сукупності є обов`язковими умовами при визначенні розміру орендної плати.

З приводу чого, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

У відповідності до п.1, 4 ст.79 1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

При цьому, пункт 9 зазначеної статті ЗК України вказує, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування /крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок/ та державної реєстрації права власності на неї.

Проте, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності /користування/ на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

З урахуванням наведених приписів законодавства України, суд дійшов до висновку, що спірна земельна ділянка була об`єктом цивільних прав ще до 2004р., оскільки ще на момент створення ВАТ "Південенергобуд", а саме станом на 09.02.1995р., на ній вже був розташований цілісний майновий комплекс будівельно-монтажного управління Одеської ТЕЦ-2, а тому до спірних правовідносин в повній мірі застосовуються приписи ч.4 ст.120 ЗК України.

Окремо, суд зазначає, що рішенням Теплодарської міської ради Одеської області №215//1-VII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Теплодар Одеської області" було введено в дію оновлену нормативну грошову оцінку земель м. Теплодар у зв`язку з чим втратила чинність технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Теплодар розроблена у 2009р. з 01.01.2018р.

Отже, як встановлено судом, для розрахунку розміру безпідставно збережених коштів, Позивач застосував вартість 1 кв. м. земель м. Теплодар, яка була зазначена у довідці відділу ГУ Держгеокадастру у Біляївському районі Одеській області, яка розрахована на підставі рішення Теплодарської міської ради Одеської області № 215//1-VII.

Тому, суд перевіривши розрахунок Позивача, відповідно до якого розмір безпідставно збережених коштів у період з 01.01.2016р. по 01.01.2019р. становить 131 321,91грн., дійшов до висновку щодо його правомірності.

Вищенаведене спростовує твердження Відповідача щодо необґрунтованості та незаконності зробленого Позивачем розрахунку.

Крім того, позиція Відповідача стосовно того, що земельна ділянка по вул. Комунальній, 32 у м. Теплодар не відноситься до земель комунальної власності Теплодарської міської ради, на підтвердження чого в судових дебатах були запропоновані суду для огляду відповідні фотознімками, не прийнята судом, оскільки судом приймаються лише ті докази, які були подані сторонами у відповідності до приписів процесуального закону, а вищезазначені Відповідачем фотознімки не є належними та допустимими доказами, які досліджувалися судом в установленому законом порядку.

Всі інші твердження Відповідача спростовуються висновками до яких дійшов суд.

Отже, як встановлено судом, Відповідач користується спірною земельною ділянкою без належним чином оформлених документів, тобто без достатньої правової підстави та нездійснюючи відповідної оплати за користування цією земельною ділянкою.

Таким чином, в силу приписів ч.1 ст.1212 ЦК України, суд дійшов висновку, що Відповідач, не здійснюючи оплату за користування земельною ділянкою, якою він користується без достатньої правової підстави, фактично збільшив свої доходи, а Позивач втратив належне йому майно /кошти від орендної плати/.

Аналогічна правова позиція стосовно застосування у подібних правовідносинах положень ч.1 ст.1212 ЦК України викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2017 р. у справі №922/3412/17, та в постанові Верховного Суду від 08.01.2019 р. у справі № 916/2927/17.

Як зазначив КГС ВС у своєї постанові від 13.11.2019 по справі № 908/1399/17 відповідно до частин 1 і 2 статті 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини /умислу або необережності/, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання. Відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів відсутності в них заборгованості з договору комерційної концесії № 010116/01 від 01.01.2016 року, відсутності своєї вини у порушенні грошового зобов`язання, яке виникло з зазначеного договору.

Інші доводи та заперечення учасників справи не спростовують висновків до яких дійшов суд в процесі розгляду цієї справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини /ЄСПЧ/, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Суд, керуючись п.4 ч.5 ст.13 ГПК України зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу /групі однотипних доказів/, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу /групи доказів/.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Теплодарської міської ради Одеської області є законними, обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За розгляд даного позову судом Позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 1963,83грн., які підлягають відшкодуванню Позивачу за рахунок Відповідача внаслідок задоволення його позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 13, 76, 86, 129, 233, 237-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Позов - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південенергобуд" /65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00122602/ на користь Теплодарської міської ради Одеської області /65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Піонерна, № 7, код ЄДРПОУ 04527038/ безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2016р. по 01.01.2019р. за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у сумі 131 321 /сто тридцять одна тисяча триста двадцять одна/ грн. 91 коп. та витрати на оплату судового збору у сумі 1969 /одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять/ грн. 83 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.01.2020р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Суддя К.Ф. Погребна

Суддя Г.Є. Смелянець