Рішення

від 03.12.2019 по справі 160/7333/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Справа № 160/7333/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.,

за участі:

представника позивача Колінко Ю.М.,

представників відповідачів Солодова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 21-а; код ЄДРПОУ 30691543) до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-г; код ЄДРПОУ 39440996), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (відділ у Коростенському районі, 11500, м. Коростень, вул. Грушевського, 22) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення рішення від 02.04.2019 року №0002344617;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення рішення від 01.04.2019 року №0002484617;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення рішення від 01.04.2019 року №0002454614;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення рішення від 01.04.2019 року №0002434617.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки ОВПП ДФС від 20.02.2019 року № 29/28-10-45-17-30691543, оскільки реальність господарських операцій позивача з ТОВ Белла-Арт (код ЄДРПОУ 32650577), ТОВ БК Екосіті (код ЄДРПОУ 40764277) підтверджується первинними бухгалтерськими документами (договорами поставки, податковими та видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, банківськими виписками), які були надані до перевірки.

ТОВ АТБ-інвест мало усі підставі для відображення у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарським операціям з вищезазначеними контрагентами та не повинно було донараховувати дохід від операцій з невстановленими особами .

Позивач зазначає, що будь-яка неправомірна діяльність контрагента не впливає на результати діяльності позивача, оскільки відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Стосовно неправомірності застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних позивач зазначає, що аналіз норми абз. 4 п. 201.10 Податкового кодексу України не зобов`язує дотримуватись певних строків для реєстрації податкових накладних, що не надаються покупцю, а також випливає з мети впровадження Системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Крім того, підприємство не погоджується із висновками про заниження орендної плати за спірну ділянку, бо позивач керувався умовами договору оренди та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2016 року № 265/86-16, виданим Держгеокадастру у Коростенському районі Житомирської області (з урахуванням щорічної документації). У платника податку відсутня можливість та законодавчо встановлений обов`язок перевіряти відомості щодо розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки, надані у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

На думку позивача, дії відповідача по винесенню податкових повідомлень-рішень є протиправними, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у відзиві на позов просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в відзиві до позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05 вересня 2019 року. В подальшому розгляд справи перенесено на 26 вересня 2019 року, 08 жовтня 2019 року, 18 жовтня 2019 року та 05 листопада 2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (відділ у Коростенському районі, 11500, м. Коростень, вул. Грушевського, 22).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року на адресу суду від відповідача 09 вересня 2019 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що в ході проведення перевірки встановлені факти документального оформлення отримання ТОВ АТБ-Інвест послуг від контрагентів, стосовно яких виявлена неможливість здійснення ними фактичних послуг, а саме: підприємства ТОВ Екосіті та ТОВ Бел -Арт відображали у звітності (податкові накладні зареєстровані у ЕРПН), залучення субпідрядників, якими нібито були виконанні вказані послуги. Одночасно, у залучені до виконання послуг підприємств встановлено недостатність адміністративно- господарських ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Наявність формально складених документів не є безумовним доказом реальності господарської операції.

Стосовно порушень термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операції, проте, висновки викладені в акті перевірки доводять, що ТОВ АТБ-інвест допущено порушення норм податкового законодавства на суму ПДВ 6886,34 грн.

Нормами податкового кодексу України передбачено, що на платника податку покладений обов`язок розраховувати та зазначити у деклараціях суму орендної плати, що підлягає сплаті до бюджету, саме платник повинен забезпечити використання при таких розрахунках достовірної та актуальної інформації.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

13 вересня 2019 року 2019 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, де позивач вказав, що позивач перераховував кошти (ніс витрати) за отримані послуги (роботи) з ремонту власних об`єктів нерухомості, отже фактично ніякого доходу позивач не отримував. В бухгалтерському обліку ТОВ АТБ-інвест витрати на ремонт об`єктів нерухомості збільшували балансову вартість таких основних засобів.

Понесення витрат на ремонт об`єктів нерухомості ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку в жодному разі не може обліковувались як отримання доходу.

Як вже зазначалось позивачем в позовній заяві, початково штрафи за не реєстрацію/несвоєчасну реєстрацію податкових накладних запроваджувалися як захід для захисту бюджету та платників податку від зловживань та недобросовісних дій інших платників ПДВ (контрагентів), тобто мав дисциплінувати постачальників, які не надаються покупцю, оскільки ні бюджет, ні покупці не зазначають жодних негативних наслідків внаслідок не реєстрації/несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

Також, у відповіді на відзив зазначено, що відзив на позовну заяву не спростовує доводів, викладених у позовній заяві обставин.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі направлень, виданих Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 25.09.2018 № 493/28-10-46-17, від 25.09.2018 № 497/28-10-46-17, від 25.09.2018 року № 492/28-10-46-17, від 25.09.2018 року № 495/28-10-46-17, від 25.09.2018 № 498/28-10-46-17, від 25.09.2018 року № 494/28-10-46-17, від 25.09.2019 року № 496/28-10-46-17 відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, п. 77.1 ст. 77 п. 77.6 статті 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодекс України плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік. на підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.10.2018 року № 1903, проведена панова виїзна перевірка ТОВ АТБ-інвест з питань дотримання вимог податкового. Валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 року (з урахуванням норм статті 201 Податкового кодексу України), відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 20.02.2019 року № 28/28-10-45-17-30691543.

Перевірка проводилась в період з перевірка проводилась з 29.10.2018 року по 13.02.2019 року, з відома директора ТОВ АТБ-інест та в присутності головного бухгалтера.

Перевіркою встановлені порушення:

1) п.44.1 ст.44, ші.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу (в редакції чинній на момент порушення, із змінами та доповненнями), з урахуванням положень пл. 14.1.13, І4Л.203 І ст.14 Податкового кодексу, п. 5, 7, 21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 під №860/84153, п.3 розд. ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до псової звітності затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від07.02.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868, ст. 1, п.2 ст.3, ст.4, ст.9 Закону України від 16,07.1999 № 996-X1V Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями): п,1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зі змінами та доповненнями; розділу І інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 на суму 502 086,0 грн., у тому числі: за І квартал 2017 року на суму 91 478,00 грн.; півріччя 2017 року 235 760,0 грн,; за 9 місяців 2017 року на 502 086,0 гри.; за 2017 рік на 502 086,0 грн

2) п.44.1, ст.44, п.185.1 ст.185, п.189.1, ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3. абз г) п.198.5, ст.198, ст.200, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п.2 ст.3, ст.4, п.1,2 ст.9 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.2.1, 2.4, 2.15. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 р. за № 168/704 (із змінами і доповненнями), в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 464 894,07 грн., в т.ч. по періодах: січень - 2017 року - 84 702 грн, червень 2017 року 133 594,25 грн., липень 2017 року - 175 188,34 грн., серпень 2017 року - 32 407,80 грн., вересень 2017 року - 39001,68 грн. завищено від`ємне значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2018 року у сумі 6 886,34 грн.

3) п.п 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України абз., 2,5,6 підпункту 5 пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289, порушено порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за червень 3017 року;

4) п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, у сумі ПДВ 9758,17 грн.;

5) п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено факт відсутності складання та реєстрації протягом граничного строку в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього и на суму ПДВ 6886,34 грн.;

6 )пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України по строку 19.02.2018 до Кагарлицького відділення Білоцерківської ОДПї ГУ ДФС у Київській області ( код ДНІ 1012) підприємством була подала несвоєчасна податкова декларація з податку на нерухоме майно, від`ємне від земельної ділянки за 2018 рік. від 20.02.2018 року, із затримкою на 1 календарну добу;

7) пп. 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, яке полягає у тому, що по строку 24.02.2015 підприємством до Херсонській ОДНІ ГУ ДФС (код ДПІ 2103) була подана несвоєчасна податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік від 11.03.2015 № 9276505304 ( код платежу 18010400), із затримкою на 15 календарних діб;

На підставі вищенаведеного, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 Податкового України, мають застосовуватись з урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу.

8) ст.286 та ст.287 Податкового кодексу України, рішення Курахівській міської ради від 4.06.2016 року № VII12-20 за період з 01.01.2017 року по 02.08.2017 року з користування земельною ділянкою загальною площею 0,0949 га (кадастровий номер 1423310600:01:001:0098, місце обліку - Марійська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, код ДПІ 538), встановлено заниження земельного податку на загальну суму 4 132,60 грн., у т.ч. за січень 2017 р- 584,85 грн., за лютий 2017 року -584,85 грн., за березень 2017р.-584,85 грн,, за квітень 2017р.-584,85 грн., за травень 2017 року-584,85 грн., за червень 2017 р.-584,85 грн., за липень 2017р.-584,85 грн. та за серпень 2017 року -38,65 грн.

9) ст.288 Податкового кодексу України та умов договору оренди землі від 17.06.2013 року та додаткових угод за користування земельною ділянкою плошею-0,161 га (кадастровий номер 810700000:02:001:0110) встановлено заниження підприємством орендної плати за землю на загальну суму 740,24 грн., у т.ч. за грудень 2017 р. -0,45 грн., за січень 2018р-123,30 грн., за лютий 2018р.- 123,30 грн., за березень 2018р.- 123,30 грн., за квітень 2018р.- 123,30 грн., за травень 2018р.- 123,30 грн. та за червень 2018р. - 123,29 грн.

10) п.51.1. ст.51 та пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в результаті подання не у повному обсязі з недостовірними відомостями податкової звітності за формою 1-ДФ за І та II квартал 2015року, III та IV квартал 2016 року, І та II квартал 2017 року про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, а також суми отриманої оплати за товари (роботи, послуги), чим порушено порядок подання відомостей про виплачені доходи, а саме не повідомлено державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

За результатами перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення рішення Офісу ВПП ДФС від 01.04.2019 року № 0002484617, № 0002464617, № 0002454614, № 0002434617 та від 02.04.2019 року № 0002344617, № 0002414617.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ АТБ-інвест подало до Державної фіскальної служби України скаргу від 13.05.2019 року № Н-2019-0018, за результатами розгляду якої скаргу задоволено частково, а саме, керуючись гл. 4 розд ІІ ПКУ ДФС:

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС від 01.04.2019 року № 0002484617, № 0002454614, № 0002434617 та від 02.04. 2019 року № 0002344617;

- скасовано ППР офісу ВПП ДФС від 01.04.2019 року № 0002464617 та від 02.04.2019 року № 0002414617.

Основними видами діяльності Позивача є:

- основний вид діяльності - надання в оренду й експлуатацію влсного чи орендованого майна;

- код КВЕД 77.39 надання в оренду інших машин , устаткування та товарів;

- код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

- код КВЕД 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування) та пенсійного забезпечення);

- код КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний);

- код КВЕД 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;

- код КВЕД 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів.

Предметом дослідження при проведенні перевірки були господарські операції позивача по придбанню ремонтно-будівельних робіт у ТОВ Белла-Арт (код ЄДРПОУ 32650577), в січні 2017 року, у ТОВ БК Екосіті (код ЄДРПОУ 40764277) в червні- вересні 2017 року.

Взаємовідносини між ТОВ АТБ-інвест та ТОВ Екосіті відбувались на підставі:

- договору підряду №22-03/2 від 22.03.2017 року, предметом якого було виконання робіт з реконструкції на об`єкті, розташованому за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 166 прим.2;

- договору підряду №02-06/3 від 02.06.2017 року, предметом якого було виконання робіт по організації електрозабезпечення від ДЕС на об`єкті, розташованому за адресою: Одеська обл., Біляєвський район , с. Великий Дальник, пер. Маяцький 3, 2А;

- договору підряду №31-07/1 від 31.07.2017 року, предметом якого було виконання робіт по прокладенню теплотраси на об`єкті, розташованому за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, 34А.

Взаємовідносини між ТОВ АРТ-інвест та ТОВ Белла -арт відбувались на підставі договору підряду № 01-04/2 від 01.04.2016 року, предметом якого було виконання робіт з реконструкції на об`єкті , розташованому за адресою : Одеська область , Біляєвський рацон, с. Великий Дальник, пер. Маяцький, 3.

На підтвердження виконання робіт по вищезазначеним договорам під час проведення перевірки було надано: акти прийому передачі змонтованого обладнання, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), акти прийому виконаних робіт (КБ-2в), підсумкові відомості ресурсі по об`єкту, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2,рахунки на оплату, документи на підтвердження здійснення розрахунків, податкові накладні тощо (наявні в матеріалах справи).

Під час проведення перевірки у податкового органу були відсутні претензії щодо невідповідності наданих до перевірки документів, не заперечувався факт виконаних робіт з реконструкції, не заперечувався факт ремонтно-будівельних робіт для використання в господарській діяльності

Податковим органом під час перевірки зроблені висновки, що послуги за вищезазначеними договорами отримані безоплатно від невстановлених осіб, на підставі чого прийнято податкове повідомлення -рішення від 02.04.2019 року № 0002344617 та податкове повідомлення рішення від 01.04.2019 року № 0002484617.

Крім того, під час проведення перевірки податковим органом встановлені порушення несвоєчасної реєстрації податкових накладних, складених на неплатника ПДВ, тобто, податкові накладні, які не видаються покупцю згідно з законодавством.

На думку позивача, нормами Податкового кодексу України не передбачено штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не видаються покупцю, а тому не впливають на результати податкового обліку контрагентів, не призводять до негативних наслідків для бюджету чи будь-яких третіх осіб.

На підставі вищезазначеного порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 року № 0002454614.

Також, контролюючим органом під час перевірки встановлені порушення ст. 288 Податкового кодексу України, умов договору оренди землі від 17.06.2013 року (б/н) та даних наведених в листі головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, листі від 09.01.2019 року № 784/9 стосовно нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею - 0,1612 га (кадастровий номер 1810700000:02:001:0110), розташований за адресою: вул . Красіна , 2 м. Коростень, що призвело до заниження підприємством орендної плати за землю за період перевірки на загальну суму 740,24 грн., у т.ч. за грудень 2017 року - 0,45 грн., за січень 2018 року - 123,30 грн., за лютий - 123, 30 грн., за березень 2018 року - 123, 30 грн., за квітень 2018 року - 123,30 грн., за травень 218 року - 123,30 грн та за червень 2018 року - 123,29 грн.

При визначені розміру орендної плати за спірну земельну ділянку ТОВ АТБ-інвест керувалося умовами договору оренди та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.02.2016 року № 265/86-16, виданим управлінням Держгеокадастру у Коростенському районі Житомирської області (з урахуванням щорічної індексації).

На думку ТОВ АТБ-інвест , останне мало право для визначення розміру орендної плати за землю використовувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, надані у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та позивач здійснював нарахування орендної плати за земельну ділянку на підставі належного документу, виданого управлінням Держгеокадастру у Коростенському районі Житомирської області відповідно до наданих йому повноважень.

На підставі вищезазначеного порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 року № 0002434617.

ТОВ АТБ-інвест не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями від 02.04.2019 року № 0002344617, від 01.04.2019 року №0002484617, №0002454614, №0002434617, у зв`язку з чим звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (пп.83.1.1); податкова інформація (пп.83.1.2); експертні висновки (пп.83.1.3); судові рішення (пп.83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп.83.1.6).

Згідно з п.п. 72.1.6. п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Відповідно до п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та закріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов`язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності ,на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися, зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Стосовно правочинів між позивачем та його контрагентами -покупцями товарів, доречним є застосування доктрини Ділова мета (business purpose) та Реальність господарської операції .

Суть доктрини полягає в тому, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета, крім мінімізації оподаткування. В іншому випадку, податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною сутністю операцій та такий правочин визнається недійсним. При цьому, обов`язок доказування розумного змісту покладається на учасників правочину (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Halifax…).

Крім того, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 17 Господарського кодексу України система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб`єктів господарювання та громадян.

З метою вирішення найважливіших економічних і соціальних завдань держави закони, якими регулюється оподаткування суб`єктів господарювання, повинні передбачати: оптимальне поєднання фіскальної та стимулюючої функцій оподаткування; стабільність (незмінність) протягом кількох років загальних правил оподаткування; усунення подвійного оподаткування; узгодженість з податковими системами інших країн.

Ставки податків мають нормативний характер і не можуть встановлюватись індивідуально для окремого суб`єкта господарювання.

Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб`єктів господарювання. При цьому, податки та інші обов`язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб`єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Враховуючи вищенаведене, суд критично ставиться до висновків відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також можливості виконувати ними господарської діяльності загалом є необґрунтованими, так як податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Посилання на відсутність у контрагентів основних фондів, матеріальних ресурсів не є безумовною підставою для висновку про відсутність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами за договорами поставки і не можуть вважатись безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Факт виконання усього об`єму робіт (послуг) за вказаними договорами контролюючий орган не заперечує, однак вважає, що ці роботи контрагентами позивача не виконувались, а виконувались не відомими особами.

В той же час, відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивача, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у контрагента на праві оренди або лізингу.

Судом було встановлено, що відповідачем допущено подвійне оподаткування одних і тих самих господарських операцій, тобто визначається і податковий облік позивача, і водночас ті ж самі суми, понесених витрат на користь ТОВ Екосіті та ТОВ Белла-арт , відповідач донараховає в якості доходу, отриманого від невстановлених осіб , що свідчить, з одного боку, явне визнання реальності проведених операцій з реконструкції об`єктів нерухомості, в з іншого - подвійне оподаткування одних і тих самих господарських операцій, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 17 Господарського кодексу України.

Крім того, суми ПДВ , сплачені позивачем в складі плати за договорами підряду, не є та не можуть бути сумою доходу ТОВ АТБ-інвест , оскільки є податком, що має бути сплачений до державного бюджету, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 року № 0002484617 та від 02.04.2019 року № 0002344617 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно законності прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.04.2019 року № 0002454614, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з 120-1.1. Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Відповідно до ст. 120-1.2 ст. 102-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Під час перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ АТБ-інвест допущено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 податкового кодексу України, у сумі ПДВ 97587,17 грн. та встановлено факт відсутності складання та реєстрації протягом граничного строку в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 6886,34 грн.

З наявних у справі первинних документів вбачається, що позивачем не зареєстровані податкові накладні, які не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів (послуг) для операцій, які не звільнені від оподаткування та не оподатковуються за 0 ставкою.

Доводи позивача, що ст.201-1 ПК України не передбачає обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), а також окремо податкових накладних, складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, є помилковим.

Проаналізувавши ст.201-1 ПК України суд встановив, що дана норма містить два випадки, коли податкова накладна не реєструється платниками: 1) податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій,податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, перевіряючими вірно встановлені у акті перевірки порушення позивачем ст.201-1 ПК України, внаслідок чого податковим органом правомірно до позивача застосовано штраф, сума якого становить 3253,27 грн., та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 року № 0002454614, яке є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Стосовно визнання законними підстав для прийнята податкового повідомлення-рішення від 01.04.2019 року № 002434617, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 288.1статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до пунктів288.4 статті288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такими чином, Податковим кодексом України прямо визначено, що порядок надання інформації контролюючим органом, яка необхідна для обчислення та справляння земельного податку встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1386 від 21.12.2011 року, Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку.

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

У відповідності до вимогст.5 Закону України Про оцінку земель грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема: для визначення розміру земельного податку; орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності -ст. 13 Закону України Про оцінку земель .

Згідно з ч.1ст.15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій -ст.18 Закону України Про оцінку земель .

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

25.11.2016 року Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ № 489, яким затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489) та визначено, що він застосовується з 01.01.2017 року.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки (додаток 9).

В новій формі заяви заявником обов`язково повинна бути зазначена інформація про категорію земель та цільове призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 . В новій формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на відміну від форми, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України, Української академії аграрних наук України Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів від 27.01.2006 року №18/15/21/11, також повинно бути зазначено категорію земель та цільове призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), та зазначається, що Витяг сформовано.

Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку, коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.

З аналізу вищенаведених норм видно, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар такої земельної ділянки, в разі несплати орендарем обов`язкових платежів з орендної плати за землю, контролюючий орган зобов`язаний здійснити нарахування сум податку.

Відповідач, в обґрунтування правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення, зазначає, що згідно з листом від 09.01.2019 року № 6-0.17-7/113-19 головним управлінням Держагеокадастру у Житомирській області надані дані стосовно нормативно -грошової оцінки земельної ділянки ТОВ АТБ-інвест кадастровий номер 1810700000:02:001:0110 площею 0,1612 га, а саме: за 2017 рік оцінка склала 1846 859,86 грн., за 2018 рік - 1 871 511,85 грн., тобто, в порушення Податкового кодексу України , умов договору оренди землі від 17.06.2013 встановлено заниження підприємством орендної плати за землю за період перевірки на загальну суму 740,24 грн.

Судом встановлено, що різниця між задекларованою сумою податку з орендної плати позивачем та нарахованої відповідачем в податковому повідомленні-рішенні відбулась на підставі розрахунку суми орендної плати з різних витягів з технічної документації.

Позивачем використано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.02.2016р. №256/86-16, де вказана сума нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в розмірі 1742314,10 грн.

Між тим, умовами договору оренди землі 17.06.2013р. (п.12 договору) передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: змін умов господарювання, передбачених договором; змін розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі в наслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, в інших випадках.

Враховуючи законодавчі зміни розміру нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки станом на 2017-2018 роки, вірним для розрахунку орендної плати за земельну ділянку за адресою: вул. Красіна, 2 м. Коростень, площею - 0,1612 га (кадастровий номер 1810700000:02:001:0110), є дані останньої нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, а саме: за 2017 рік оцінка склала 1846 859,86 грн., за 2018 рік - 1 871 511,85 грн.

Суд зазначає, що в діях позивача не було умислу на свідоме порушення вимог податкового законодавства, спрямованого на заниження сум орендної плати за вищезазначену земельну ділянку.

Невірне визначення суми орендної плати за земельну ділянку відбулось внаслідок колізії двох витягів з технічної документації, виданих головним управлінням Держгеокадастру.

Також, суд зазначає, що невірні дані у витягу з технічної документації на земельну ділянку, що спричинили неправильний розрахунок орендної плати із земельної ділянки, не є підставою для звільнення позивача від обов`язку сплачувати орендну плату за землю у розмірах та порядку, встановлених законодавством.

Відтак, відповідачем було правомірно визначено суму податку з орендної плати за податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2019 року № 00024344617.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 18 193,55 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4568 від 25.07.2019 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову майнового характеру до суду в сумі 18 193,55 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у розмірі 18 130,88 грн. пропорційно до задоволених вимог майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 21-а; код ЄДРПОУ 30691543) до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-г; код ЄДРПОУ 39440996), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (відділ у Коростенському районі, 11500, м. Коростень, вул. Грушевського, 22) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення рішення від 02.04.2019 року №0002344617.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення рішення від 01.04.2019 року №0002484617.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 21-а; код ЄДРПОУ 30691543) за рахунок бюджетних асигнувань офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-г; код ЄДРПОУ 39440996) судові витрати у розмірі 18 130,88 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 грудня 2019 року.

Суддя С.В. Ніколайчук