Рішення

від 23.12.2019 по справі 580/2846/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року справа № 580/2846/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

представника позивача - Смаглія В.М. (згідно з ордером),

представника відповідача - Левенець А.М. (згідно з довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Будівельна компанія "ФлайтДевелопмент" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

16.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ФлайтДевелопмент" (18007, м.Черкаси, вул.Святотроїцька, буд.102/1 кімн.301; код ЄДРПОУ 40098303) (далі - позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 17.07.2019 (далі - ППР):

№0007921410 про збільшення його зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 136875,00 грн. (109500,00 грн. - основний платіж та 27375,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція);

№0007931410 про збільшення зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 56250,00 грн. (45000,00 грн. - основний платіж та 11250,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція);

стягнення за наслідком вирішення спору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, понесених позивачем у формі сплати судового збору за звернення до суду, в сумі 2896,89грн;

зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом строку, встановленого судом.

В обґрунтування позову зазначено, що спірні рішення прийняті за відсутності податкового порушення та з порушенням встановленого законом строку 1095 днів для здійснення донарахувань. Зазначена в розрахунку до спірного ППР з ПДВ сума коштів була включена позивачем у 2016 році згідно з податковою накладною (далі - ПН) від ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ . Також позивач стверджує про необґрунтованість висновків відповідача щодо безтоварних господарських операцій та акцентує, що його правочини зі вказаним контрагентом направлені на настання реальних обставин, внаслідок чого відбулася своєчасна реалізація проекту з виконання робіт - ТРЦ ЛАВІНА за адресою у місті Києві. Для вирішення спору просить врахувати правову позицію Верховного Суду у постановах: від 12.06.2018 у справах №826/11879/13-а та №825/3419/14, від 21.03.2018 у справі №816/338/14, від 24.04.2018 у справі №813/8500/13-а, - згідно з якою окремі неточності в документах або відсутність окремих документів, дані лише акту перевірки спірних контрагентів по ланцюгу постачання без аналізу суті та наслідків господарських операцій не можуть бути безумовними підставами для висновку про відсутність господарської операції та відмови у наданні податкового кредиту. Акцентує, що під час перевірки позивача не встановлено недоліків у складанні первинних бухгалтерських документів, порядку їх обліку, а наявні документи не викликають сумнівів у дійсності посвідчуваних ними фактів або взаємоузгоджених зловмисних дій для порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Ухвалою від 23.09.2019 суд відкрив спрощене провадження, надав учасникам строк для надання відзиву, відповіді на нього та доказів.

У судовому засіданні 16.10.2019 суд задовольнив клопотання позивача про перехід до загального позовного провадження, замінив судове засідання підготовчим.

18.10.2019 від відповідача надійшов суду відзив, в якому він просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування посилається на порушення позивачем вимог податкового законодавства у формі заниження податкового зобов`язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств, оскільки позивач формував витрати та брав податковий кредит щодо операцій з ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ , які реально не відбувалися. На підтвердження такого висновку вказує, що зазначена, як керівник контрагента позивача, особа під час розслідування кримінального провадження повідомила, що не має жодного відношення до господарської діяльності вказаного підприємства. Крім того, ухвалою місцевого загального суду накладено арешт на рахунки цього підприємства та воно не подавало звітності, внаслідок чого з 08.08.2017 анульоване його свідоцтво платника ПДВ.

Під час підготовчого провадження суд задовольнив всі клопотання сторін про надання доказів та врахування клопотання позивача про відшкодування йому за наслідком вирішення спору понесених судових витрат зі сплати послуг адвоката і судового збору.

Ухвалою від 20.12.2019, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Суд встановив, що 05.02.2019 відповідач прийняв наказ №249 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з 05.02.2019 тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ з ПДВ за березень-квітень 2016року, податку на прибуток за 2016рік та їх відображення в показниках фінансової звітності за 2016рік.

06.02.2019 наказом №262 відповідач переніс терміни вказаної перевірки для відновлення позивачем і надання документів, але не пізніше 07.05.2019.

Актом відповідача від 17.05.2019 №164/23-00-14-1007/40098303 (далі - Акт) підтверджується проведення його посадовими особами вказаного виду перевірки в період з 05.02.2019 до 11.05.2019.

У висновках Акту зазначено про порушення позивачем вимог:

п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п.п.6, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 №860/4153, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2016рік на суму 109500грн.;

п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, п.2.4 наказу №88, ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - ЗУ №996-ХІV), внаслідок чого занижене ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 121667грн. (за березень 2016року на суму 45000грн. і квітень 2016року у сумі 76667грн.);

п.44.3 ст.44 ПК України, в результаті чого не забезпечено зберігання первинних документів.

Не погоджуючись із ними позивач надав відповідачу письмове заперечення (вих.№1 від 03.07.2019). Листом від 12.07.2019 вих.№20742/23-00-14-1014 відповідач вказані висновки залишив без змін.

17.07.2019 відповідач прийняв спірні ППР №0007921410 і №0007931410, не погоджуючись з якими позивач звернувся в суд із цим позовом.

З даних Акту та розрахунків до спірних ППР суд встановив, що спірні донарахування стосуються висновку відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ щодо виконання будівельного субпідряду.

ППР №0007921410 збільшує зобов`язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств за 2016рік на суму 136875,00 грн. (109500,00 грн. - основний платіж та 27375,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція 25%) у зв`язку з невизнанням відповідачем підтвердженими витрат, що включаються для визначення чистого оподатковуваного доходу на суму 608333,00 грн. Застосована ставка податку на прибуток - 18%.

Відповідно до Акту та декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2016рік позивач задекларував податок на прибуток за 2016рік в сумі 5382грн., дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) 2085142грн., фінансовий результат до оподаткування 29901грн.

Позивач задекларував витрати в рядку звіту про фінансові результати 2180 Інші операційні витрати 107тис.грн. та не задекларував витрати в рядку звіту про фінансові результати 2270 Інші витрати .

Відповідач дійшов висновку, що позивач занизив фінансовий результат до оподаткування на 608333грн. за рахунок завищення показника собівартості реалізованої продукції на вказану суму, в яку ввійшла вказана сума коштів (без ПДВ) за надані послуги у березні-квітні 2016року у ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ , внаслідок чого занизив податок на прибуток за 2016рік в сумі 109500грн.

Згідно з даними Акту підставою зазначеного висновку стали ухвала Печерського районного суду м.Києва від 16.05.2016 та отриманий під час розслідування кримінального провадження №32018150000000007 протокол допиту від 05.10.2018 ОСОБА_1 про те, що він не здійснював організацію та ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, не підписував жодних документів первинного бухгалтерського та податкового обліків, не має жодного відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

Під час податкової перевірки позивач надавав відповідачу оборотно-сальдову відомість до рахунків 231 за 2016рік, відповідно до якої сальдо на кінець року становить 608333,33грн., якою позивач підтверджував неприйняття робіт від ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ та не врахування витрат для розрахунку податку на прибуток підприємств за 2016рік. Позивач листами від 14.05.2019 та від 15.05.2019 повідомляв відповідача, що вказані витрати не враховував у розрахунок податку на прибуток підприємств за результатами господарської діяльності 2016року, оскільки вказаний контрагент неякісно провів роботи, з огляду на що вони не були прийняті та замовлені в субпідрядника ПП Виробничо-Комерційна Фірма Гефест . Взявши до уваги, що ПП ВКФ Гефест з 15.07.2013 має анульоване свідоцтво платника ПДВ із-за внесення до ЄДРПОУ запису про відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням, не має зареєстрованого виду діяльності, яка би відповідала будівельним роботам, а позивач не декларував дебіторської заборгованості в фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва від 28.02.2017 №9270535443, не складав актів про недоліки виконаних робіт, відповідач не враховував документи позивача щодо правовідносин із ПП Виробничо-Комерційна Фірма Гефест .

Такі дії є обґрунтованими, оскільки у податковій звітності позивача задекларований податковий кредит саме від ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ .

На підтвердження витрат, сформованих позивачем за рахунок правовідносин із ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ , для податкової перевірки та суду надано: договір підряду від 02.03.2016 №1025/1, акти приймання виконаних будівельних робіт до нього за період з 01.01.2016 до 27.04.2016, платіжні доручення на загальну суму 730000грн.; акти використаних матеріалів для виконання робіт, складених позивачем із вказаним контрагентом; договір відступлення права вимоги від 27.04.2016, укладений вказаним вище контрагентом позивача, як первісним кредитором, з ТОВ Роквуд , як новим кредитором, на набуття права вимоги від позивача на суму 260000грн. згідно із зазначеним вище договором.

Зазначені договори та документи бухгалтерського обліку скріплені печатками контрагентів, підписами їх керівників.

Дослідивши вказаний договір підряду №1025/1, суд встановив, що його предметом є виконання робіт щодо внутрішньої обробки об`єкту замовника - торгово-розважального центру Лавіна у м.Київ, вул.Берковецька, 6. Кінцевим їх результат має відповідати проектній документації та згідно з цільовим призначенням бути належним для виконання подальших робіт для завершення будівництва, забезпечувати можливість прийняття об`єкта в експлуатацію та подальшого використання в межах терміну експлуатації, але не менше гарантійного строку. Зміст та обсяг робіт, їх вартість зазначається в додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною. Проміжне та кінцеве прийняття належно виконаних робіт і окремих їх обсягів оформлюється актами будівельних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Згідно з п.6.8 зазначеного вище договору за результатом огляду виявлених недоліків сторони складають і підписують відповідний акт, а підрядник зобов`язаний власними засобами за свій рахунок без жодних компенсацій усунути виявлені недоліки (дефекти) у визначені строки.

До вказаного договору його сторони підписали (керівники сторін від імені позивача - Олейнікова Г.В. та від ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ - ОСОБА_1 зі скріпленням підписів печатками):

довідку ВІФД 27.04.2016 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2016року: на загальну суму з часу будівництва до звітного місяця включно 730000грн. (ПДВ 20%), за звітний місяць - 36036,7грн.;

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на короби на стелі секції Г торгівельного центру (щодоустановлення й розбирання внутрішніх інвентарних трубчастих риштувань, виготовлення м/к для кріплення стелі зі швел.№6 з ґрунтуванням м/к; монтажу коробів з гіпсокартону та кутів поворотів коробів ГКЛ);

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-2 на технічні приміщення секції Г торгівельного центру (щодо улаштування перегородок, монтажу та ґрунтування стін, робіт на стелі та підлоги);

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-3 на коридор секції Д торгівельного центру (щодо монтажу гіпсокартону системи колони та ригелів сторін);

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-4 на ТП секції І Блок 10 (щодо виготовлення та монтажу фахверкових стійок, систем колон і ригеля сторони, стелі, ґрунтування основ, улаштування гідроізоляції та легкобетонних стін з газоблоку);

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-5 на ТП секції В Блок 3 (щодо мурування перегородок, укладання перемичок ґрунтування основ тощо);

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-6 на ТП секції К Блок 4 (щодо ґрунтування, облицювання плитками, фарбування стін тощо);

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-7 на коридор секція І (щодо монтажу гіпсокартону тощо);

договірну ціну у твердій формі щодо прямих витрат на заробітну плату та загальновиробничі витрати;

підсумкову відомість ресурсів щодо використання витрати праці робітників-будівельників 7296,13людино-годин, праці робітників-монтажників 2106,74людиногодин;

акти приймання-передачі матеріальних цінностей від 19.04.2016, 21.03.2016;

акт витрачених матеріалів від 27.04.2016 №4;

акти приймання виконаних будівельних робіт до вказаних вище локальних кошторисів за квітень 2016року.

Довідкою ПАТ БАНК ВОСТОК Дніпро підтверджується, що позивач 25.04.2016 та 11.03.2016 перерахував вказаному контрагенту попередню оплату за виконання робіт згідно зі вказаним вище договором 200000,00грн. (у т.ч. ПДВ 20%), а також 270000грн. (у т.ч. ПДВ 20%) відповідно.

Зазначені у вказаних документах види робіт відповідають виду замовлення таких робіт у позивача.

Докази недійсності вказаних документів відсутні.

Актами приймання-передачі матеріалів, підписаних позивачем із ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ , підтверджується передача значної кількості матеріалів, пов`язаних зі здійсненням будівельних робіт у вказаному періоді. Така передача узгоджується з умовами вказаного вище договору.

Посилання відповідача не відсутність у вказаного контрагента позивача основних засобів і трудових ресурсів не підтверджені жодним належним і допустимим доказом.

Оцінюючи доводи сторін суд врахував, що порядок нарахування податку на прибуток підприємств регулюють норми розділу ІІ ПК України в редакції на час формування позивачем звітності за 2016рік.

Так, відповідно до п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування вказаним податком є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;

дохід операторів, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу;

дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно зі ст.136 ПК України базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Відповідно до ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу;

у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;

якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу щодо об`єктів нежитлової нерухомості.

Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Згідно з п.102.1.ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.102.2. ст.102 ПК України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Згідно з п.102.3 ст.102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий відповідно до п.102.4. ст.102 ПК України протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п.123.1. ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до положень ст.4 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - ЗУ №996-XIV) нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 ЗУ №996-XIV є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 вказаної статті Закону можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаним вимогам первинні-бухгалтерські документи позивача відповідають.

Відповідно до ч.5 ст.9 ЗУ №996-XIV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ №996-XIV зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Отже, позивач мав право включати понесені спірні витрати в податковий облік для визначення податку на прибуток підприємств за відповідний рік.

Використання відповідачем отриманого листом ГУ ДФС у Миколаївській області протоколу допиту від 05.02.2018 гр. ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №32018150000000007, який повідомив, що ряд підприємств, зокрема ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ , а також ухвали Печерського районного суду від 16.05.2016 у справі №757/13192/16-к про арешт коштів ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ в межах кримінального провадження №112014000000000574 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 та ч.3 ст.309 Кримінального кодексу України суд вважає недостатнім для висновку про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з таких підстав.

Частина 1 ст.23 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Ч.2 цієї статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.95 Кримінального процесуального кодексу України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Отже, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 №822/787/18 (адміністративне провадження №К/9901/57760/18) факт відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Тому матеріали досудового розслідування за кримінальними провадженнями щодо фіктивного підприємництва товариства, його створення та створення інших підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України, не можуть бути враховані як доказ фіктивності Товариства.

Станом на час судового вирішення спору відсутні вироки щодо посадових осіб ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ .

Крім того, ст.205 КК України, яка у т.ч. була підставою кримінального провадження №112014000000000574 виключена з особливої частини КК України (декриміналізована) з 19.09.2019.

Дані про підстави для арешту рахунку вказаного підприємства не є належними та допустимими доказами у справі, зважаючи, що розрахунки позивача шляхом перерахування коштів відбувалися до вказаного часу, а в подальшому переведенням боргу на згадане вище інше підприємство. Докази та доводи позивача щодо перерахунку коштів та понесення майнових витрат позивачем зі вказаних правочинів не спростовані.

Суд врахував, що на час складання документів бухгалтерського та податкового обліку щодо виконання робіт ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ на замовлення позивача ці підприємства були зареєстровані як юридичні особи, як платники ПДВ, мали чинні ліцензії на будівельні роботи, що підтверджується даними ЄДРПОУ, Акту та відомостями скріншотів з сайту ДАБК України.

Обґрунтованих сумнівів у реальності виконання правочину позивача з ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ відповідач не довів. Жодного належного та допустимого доказу фіктивності діяльності цього контрагента позивача суду не надано.

Оскільки, висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу, його посилання на безтоварність господарських операцій та заниження позивачем податку на прибуток підприємств не обґрунтовані та не доведені. Тому відповідні донарахування вказаного виду податку згідно зі вказаним вище ППР є протиправними, а ППР підлягає скасуванню.

Щодо спірного ППР №0007931410 суд з`ясував, що ним збільшене позивачу зобов`язання з ПДВ на суму 56250,00 грн. (45000,00 грн. - основний платіж та 11250,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція 25%) внаслідок зняття з підстав висновку про безтоварність операцій податкового кредиту позивача на суму ПДВ 45000грн. за березень 2016року згідно з ПН від 11.03.2016 №9, виписаною ТОВ АРТ БІЛД КОМПАНІ до вказаного вище договору підряду та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Недоліків у складанні, оформленні та реєстрації ПН ні під час податкової перевірки, ні під час дослідження судом не встановлено.

Згадана вище ПН №9 виписана щодо передоплати позивачем за виконання робіть на суму 225000,00грн.(у т.ч. ПДВ 20%).

Відповідно до звітності з ПДВ позивач декларував за березень та квітень 2016року позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в сумі 9883грн.

В Акті зазначено висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 121667грн. (за березень - 45000грн. та квітень - 76667грн.).

Згідно з розрахунком до спірного ППР стверджувані відповідачем порушення за квітень 2016року не взято для донарахувань з огляду на пропущення строку 1095днів. Водночас березень 2016 року взято з огляду на подання позивачем декларації з ПДВ за цей місяць у серпні 2016року.

Суд з`ясував, що у серпні 2016 року позивач не подав уточнюючої декларації. Натомість подав загальну декларацію з ПДВ з показниками, що повністю відповідали показникам декларації за березень 2016року, що подана у квітні 2016року. Факт своєчасного подання у квітні та повторного у серпні підтверджуються даними квитанцій №2 про прийняття електронної звітності. Зважаючи, що таким документом не змінювалися попередньо задекларовані показники звітності позивача з ПДВ, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для донарахування відповідачем відповідного податкового зобов`язання з ПДВ з огляду на пропуск 1095днів.

Протиправність спірного ППР щодо вказаного податку обґрунтовується також наступним.

Порядок нарахування ПДВ врегульований нормами розділу V ПК України в редакції на час формування позивачем спірного податкового кредиту.

Зокрема, відповідно до підп.2 п.180.1 ст.180 ПК України для цілей оподаткування ПДВ платником податку єбудь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно зі ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовані ст.200 ПК України.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.7.ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно з п.201.8.ст.201 ПК України надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Водночас згідно з п.201.10.ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Зважаючи, що згаданий вище контрагент позивача на час виписування податкових накладних, як і позивач, був зареєстрованим платником ПДВ, мав чинну ліцензію на здійснення будівельних робіт, ПН виписані у суворій відповідності з вимогами законодавства щодо форми складання та підстав виписування, з огляду на відсутність належних, допустимих і достовірних доказів складання ПН та формування відповідної бухгалтерської та податкової звітності з метою ухилення від сплати податків або отримання іншої податкової вигоди, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність відповідного спірного ППР про донарахування основної суми ПДВ та штрафу.

Оскільки основні доводи позивача підтверджені, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а спірні ППР є протиправними та підлягають скасуванню.

Клопотання позивача зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Матеріали справи не містять доказів обліку відповідачем спірних ППР в даних інтегрованих карток позивача для розрахунку недоїмки з відповідних податків.

Водночас скасування ППР означає відповідно до підп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України його відкликання.

Тому підстав для встановлення додаткових заходів судового контролю суд не встановив.

Вирішуючи питання розподілу згідно з вимогами ст.139 КАС України судових витрат, суд врахував таке.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Сплата позивачем судового збору в розмірі 2896,89грн. підтверджується квитанцією від 13.09.2019 №661.

Розрахунком судових витрат на правничу допомогу, оригіналом ордеру від 07.10.2019 серії ЧК №73343, даними журналів судових засідань у справі підтверджується залучення позивачем для вирішення його спору професійної правничої допомоги. У всіх судових засіданнях брав участь від імені позивача Смаглій В.М., який має на момент судового вирішення спору має чинне свідоцтво адвоката.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував відсутність від відповідача клопотань в порядку вказаних ч.ч.6-7 ст.134 КАС України.

Квитанцією від 07.10.2019 №03-10/2019, засвідчену копію якої долучено до матеріалів справи, підтверджується сплата позивачем через його керівника зазначеному адвокату гонорару в сумі 10000,00грн. Іншого розрахункового документа суду не надано.

Тому суд дійшов висновку про підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу виключно в сумі 10000,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з цим на користь позивача підлягають стягненню підтверджені належними доказами вказані вище судові витрати зі сплати судового збору та професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 132-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ТОВ "Будівельна компанія "Флайт Девелопмент" (код ЄДРПОУ 40098303) до Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.07.2019 №0007921410 та №0007931410.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 43142920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Флайт Девелопмент" (18007, м.Черкаси, вул.Святотроїцька, буд.102/1 кімн.301; код ЄДРПОУ 40098303) понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2896,89грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто шість гривень вісімдесят дев`ять копійок) та на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00грн. (десять тисяч гривень нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 02.01.2020.