Рішення

від 17.12.2019 по справі 525/571/18

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/571/18

Провадження №2/525/15/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., при секретарі Хоменко М.М., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Бондаренко О.В., третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи ОСОБА_2 та Остап`ївська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Велиокбагачанського районного суду Полтавської області з цивільним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій зобов`язання вчинити дії.З доводів позовної заяви вбачається, що 10 березня 2016 року він, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з письмовим клопотанням, в якому в розумінні ст.ст.116,122,123 Земельного кодексу України просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 15 га, земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, на умовах оренди на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, за межами населених пунктів. 09 березня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області видало наказ № 1648-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надано дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 15,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, за межами населених пунктів. Внаслідок цього ПП Лада Інформ було розроблено проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки (надання в оренду гр-ну ОСОБА_1 ), а 30 березня 2016 року позивачем було отримано витяг з Державного земельного кадастру, який містив посилання на форму власності земельної ділянки - державна власність.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що 31 березня 2016 року він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Про те, 26 квітня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області у відповіді № 2507/6-16 вказало, що поданий ним на затвердження проект землеустрою має відповідні недоліки та повертається на доопрацювання. Усунувши вказані недоліки, ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з вказаним клопотанням.

Однак, як зазначає позивач, 06 лютого 2017 року відповідач Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області у відповіді № 1133/6-17 вказав, що земельна ділянка, яка передбачена позивачу до відведення відноситься до земель колективної власності. Позивач ОСОБА_1 вважає, що відмова відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1133/6-17 від 6 лютого 2017 року є незаконною та такою, що порушує його права, зокрема посилання відповідача на те, що земельна ділянка, яка передбачена до відведення належить до земель колективної власності спростовується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5303822872016 від 30 березня 2016 року та жодних належних обґрунтувань відмови відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки надано не було.

Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст.ст.122,123 ЗК України, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати відмову відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1133/6-17 від 6 лютого 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу кадастровий номер 5320283600:00:003:1506, сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та стягнути з відповідача судові витрати (т.1 а.с.а.с.3-5).

Ухвалою судді Великобагачанського районного суду Полтавської області Лисенко Н.В. від 18 травня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.29). Підготовче засідання по справі призначено на 04 червня 2018 року, яке було відкладено на 05 липня 2018 року в зв`язку з неявкою представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

31 травня 2018 року третя особа ОСОБА_2 надіслав до суду пояснення щодо позову ОСОБА_1 , в яких просив суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі та надіслав до суду клопотання про зупинення провадження по даній справі (т.1 а.с.38-41,43-46).

26 червня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій представник Управління ОСОБА_5 просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі (т.1 а.с.75-78).

Підготовче засідання 05 липня 2018 року було відкладено на 24 липня 2018 року в зв`язку з неявкою в підготовче засідання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, явку якого в підготовче судове засідання відповідно до ухвали суду від 05 липня 2018 року визнано судом обов`язковою.

24 липня 2018 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Будкіна С.В., в яких представник відповідача просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Підготовче засідання 24 липня 2018 року було відкладено на 20 серпня 2018 року в зв`язку з витребуванням документів з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

02 серпня 2018 року до суду від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на виконання ухвали суду від 24 липня 2018 року надійшли витребувані судом документи (т.1 а.с.а.с.120-126). Підготовче засідання 20 серпня 2018 року було відкладено за клопотанням представника третьої особи адвоката Яковенка Г.М. (т.1 а.с.а.с.127-128).

Після звільнення судді Великобагачанського районного суду Полтавської області Лисенко Н.В., справа в порядку ст.33 ЦПК України передана на розгляд судді Великобагачанського районного суду Полтавської області Хоролець В.В., оскільки будь-яких інших суддів, які б мали право здійснювати судочинство у Великобагачанському районному суді на той час і до 13.12.2019 року не було.

Ухвалою судді від 28.11.2018 року прийнято дану цивільну справу до провадження судді Великобагачанського районного суду Хоролець В.В. і підготовче засідання у справі призначено на 15.01.2019 року (т.1 а.с.145). Копію даної ухвали та судові повістки направлені всім учасникам справи. Особи, які беруть участь у справі належним чином сповіщені про день і час проведення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15.01.2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено Остап`ївську сільську раду Великобагачанського району Полтавської області (т.1 а.с.а.с.160-161). В подальшому, підготовче засідання у справі відкладалося і останнє засідання (проведення підготовчого засідання) призначене на 11.06.2019 року.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11.06.2019 року на стадії підготовчого засідання у справі, за клопотанням третьої особи ОСОБА_2 було зупинено провадження в цивільній справі №525/571/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа ОСОБА_2 та Остап`ївська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, яка розглядається в порядку цивільного судочинства - до набрання чинності рішенням у цивільній справі №525/494/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа ОСОБА_1 та Остап`ївська сільська рада Великобагачанського району про поновлення договору оренди земельної ділянки (т.1 а.с.а.с.233-234).

В подальшому, постановою Полтавського апеляційного суду від 29.07.2019 року вищевказана ухвала суду була скасована, а матеріали справи повернуті до Великобагачанського районного суду для продовження розгляду (т.2 а.с.а.с.8-13).

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.08.2019 року поновлено провадження у справі за ініціативою суду і підготовче засідання у справі призначено на 29.08.2019 року; про день і час його проведення сповіщені учасники справи.

Підготовче засідання у справі було проведено 29.08.2019 року (т.2 а.с.а.с.36-37) і судовий розгляд справи призначений на 08.11.2019 року, який було відкладено з поважних причин на 16.12.2019 року.

В судовому засіданні 16.12.2019 року при виконанні вимог ст.222 ЦПК України третя особа у справі ОСОБА_2 подав письмове клопотання про зупинення провадження у даній цивільній справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №525/1228/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДГК у Полтавській області про поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:003:1506.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16.12.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи у справі ОСОБА_2 від 16.12.2019 року про зупинення провадження у справі №525/571/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа ОСОБА_2 та Остап`ївська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії до набрання рішення суду в цивільній справі №525/1228/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДГК у Полтавській області про поновлення договору оренди земельної ділянки.

В судовому засіданні 16.12.2019 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бондаренко О.В. підтримали заявлені позовні вимоги, в своїх поясненнях посилалися на обставини та доводи, які викладені в обґрунтуванні заявленого позову та просили позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у справі ГУ ДГК у Полтавській області в судове засідання не з`явився, відповідач належним чином сповіщений про день і час судового розгляду справи (т.2 а.с.66), представник відповідача ОСОБА_4 направив до суду клопотання про підтримання поданого у справі відзиву на позов ОСОБА_1 та просив проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача (т.2 а.с.а.с.69).

Представник третьої особи у справі Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, дана сільська рада належним чином сповіщена про день і час розгляду справи (т.2 а.с.68), неявка представника третьої особи не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Третя особа у справі ОСОБА_2 в судовому засіданні 16.12.2019 року заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , в цілому посилався на доводи, які викладені в його письмових поясненнях на позов від 31.05.2018 року та доводи, які викладені в його клопотанні від 16.12.2019 року про зупинення провадження у справі.

Представник третьої особи у справі ОСОБА_2 адвокат Яковенко Г.М. в судове засідання не з`явився, він належним чином сповіщений про день і час розгляду справи (т.2 а.с.64), його неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті, при цьому, ОСОБА_2 не заперечував проти розгляду справи у відсутність його представника.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , пояснення та доводи його представника адвоката Бондаренко О.В., пояснення третьої особи Дем`яненка А.В., дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, вивчивши заяви по суті справи, які подані учасниками справи, та всі докази в їх сукупності, і давши цим доказам в їх сукупності та взаємозв`язку відповідну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи ОСОБА_2 та Остап`ївська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України (норма матеріального права) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Про це вказується у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року.

Відповідно до змісту статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

У пункті 42 рішення Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Руїз Торійа проти Іспанії від 09.12.1994 року).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2018 року, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Тобто, право визначення кола відповідачів у конкретній справі належить виключно позивачу, який звертається з відповідними позовними вимогами до суду.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що даним позивачем при зверненні до суду з відповідним цивільним позовом визначено такий суб`єктний склад учасників справи - відповідачем визначено Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, третьою особою у справі визначено фізичну особу-громадянина ОСОБА_2 (т.1 а.с.а.с.3-5). При цьому, в ході судового розгляду даної цивільної справи, суд, в порядку ч.3 ст.53 ЦПК України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Остап`ївську сільську раду Великобагачанського району Полтавської області (т.1 а.с.а.с.160-161).

Судом встановлено, що позивач у справі громадянин ОСОБА_1 проживає в с. Красногорівка Великобагачанського району Полтавської області (т.1 а.с.6).

Громадянин ОСОБА_1 16 лютого 2016 року звернувся до начальника Головного управління Держземагенства у Полтавській області (як вказано у клопотанні) з письмовим клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтованою площею 15 га для ведення фермерського господарства на умовах оренди за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області терміном на 7 років; в клопотанні вказано, що до нього було додано: викопіювання з кадастрової карти; документ, що підтверджує наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі; копія паспорту та ідентифікаційного коду та обгрунтування розмірів земельної ділянки (т.1 а.с.9). 09 березня 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавської області видано наказ №1648-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , згідно якого надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 15,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області за межами населених пунктів (т.1 а.с.8). Згідно п.2 цього наказу, даному громадянину протягом року необхідно забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної в пункті 1 цього наказу земельної ділянки; подання погодженого проекту землеустрою до Головного управління для затвердження; у разі невиконання вимог пункту 2 вказано вважати цей наказ таким, що втратив чинність. Також, згідно п.4 вищевказаного наказу, відділу Держгеокадастру у Великобагачанському районі необхідно здійснити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Отже, зі змісту вищевказаного наказу відповідача у справі - державного органу Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області чітко вбачається, що громадянину України ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення певної земельної ділянки відповідним орієнтовним розміром, яка належить до державної власності .

Як вбачається з листа заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Л.Остапенко від 16.07.2018 року №29-16-0.6-4210/02-18, вищевказаний наказ ніким не скасований (т.1 а.с.а.с.121-122).

У 2016 році на замовлення громадянина ОСОБА_1 Приватним підприємством Лада Інформ було розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506 для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради (за межами населених пунктів) Великобагачанського району Полтавської області (для надання в оренду гр. ОСОБА_1 ) (т.1 а.с.а.с.14-15; оригінал даного Проекту землеустрою на 125 прошитих та пронумерованих аркушах було оглянуто судом в ході судового розгляду даної цивільної справи); при цьому, як встановлено судом, зміст вищевказаного Проекту (т.1 а.с.15 зворот) повністю відповідає оглянутим оригіналам даного Проекту. Також, судом було оглянуто оригінали матеріалів обстеження сільськогосподарських угідь земельної ділянки ФО ОСОБА_1 на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області за 2016 рік, які були надані для огляду позивачем у справі ОСОБА_1 .

Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 26.04.2016 року №2507/6-16 на ім`я громадянина ОСОБА_1 вбачається, що даний громадянин звертався до вказаного управління з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506 (т.1 а.с.13).

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області своїм листом №2507/6-16 від 26 квітня 2016 року відмовило громадянину ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506 у зв`язку з необхідністю приведення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідність вимогам законодавства України (у даному листі наведені відповідні недоліки та рекомендовано звернутися до розробника землевпорядної документації для приведення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідність до вимог законодавства, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою, після чого необхідно подати клопотання та землевпорядну документацію на повторний розгляд) (т.1 а.с.13). Тобто, у вищевказаному листі-відмові відповідачем у справі Головним управлінням ДГК у Полтавській області наведені відповідні підстави, які слугували такими для відмови у 2016 році громадянину ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506.

Зі змісту листа відповідача у справі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06 лютого 2017 року №1133/6-17 на ім`я громадянина ОСОБА_1 вбачається, що даний громадянин повторно звернувся до вказаного управління з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (т.1 а.с.16). Проте, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області листом №1133/6-17 від 06 лютого 2017 року відмовило громадянину ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, посилаючись на те, що земельна ділянка площею 14,5849 га відноситься до земель колективної власності відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю ПЛ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №1 від 19.12.1995 року; також у листі вказується, що дане управління не має повноважень щодо розпорядження землями колективної власності (т.1 а.с.16). Тобто, згідно змісту вищевказаного листа-відмови, громадянину ОСОБА_1 при повторному розгляді його клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області відповідачем у справі вже відмовлено з підстави, що вищевказана земельна ділянка відноситься до земель колективної власності і, як наслідок, Головне управління ДГК у Полтавській області не наділене повноваженнями щодо розпорядження землями колективної власності.

У відповідності до положень частини 2 статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначається нормами частини третьої та четвертої статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною першою статті 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Разом з цим, нормами частин 4-6 статті 186-1 цього Кодексу визначено, що що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації .

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи з позиції положень ст.ст.122,123,186-1 ЗК України, положень ст.ст.12,13,76,77,80,81,89 ЦПК України відмову відповідача у справі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка викладена у листі даного управління від 06 лютого 2017 за №1133/6-17, суд приходить до висновку, що вищевказана відмова у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить посилань на невідповідність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам чинного законодавства України, а стосується того, що вищевказана земельна ділянка відноситься до земель колективної власності і, як наслідок, Головне управління ДГК у Полтавській області не наділене повноваженнями щодо розпорядження землями колективної власності. При цьому слід зазначити, що первинна відмова ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка викладені в листі управління від 26.04.2016 року №2507/6-16 не містила будь-якого посилання на те, що нібито земельна ділянка, яка мав намір отримати в оренду громадянин ОСОБА_1 і щодо якої було розроблено проект землеустрою, відноситься до земель колективної власності.

Тобто, аналіз листа-відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06.02.2017 року за №1133/6-17 вказує на те, що підставою для відмови у затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою відповідної земельної ділянки є те, що земельна ділянка відноситься до земель колективної власності та щодо відсутності в ГУ ДГК у Полтавській області повноважень на розпорядження землями колективної власності.

Щодо вказаного слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частини третьої статті 78 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Норми Земельного кодексу України не передбачають такої форми власності на землю, як колективна.

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-5303822872016 від 30.03.2016 року , а також додатку до даного витягу, земельна ділянка площею 14,5849 га, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506, розташована на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та призначена для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення), відноситься до державної форми власності (а.с.а.с.10-12).

Також, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-5307587322018 від 11.07.2018 року, вищевказана земельна ділянка продовжує відноситися до державної форми власності (т.1 а.с.а.с.123-124). Вказане також підтверджується і листом заступника начальника ГУ ДГК у Полтавській області Л.Остапенко від 16.07.2018 року №29-16-0.6-4210/2-18 на запит адвоката Бондаренко О.В. (т.1 а.с.а.с.121-122).

Сторонами у справі не заперечувалося і це вбачається з досліджених матеріалів справи, що спірна земельна ділянка розташована за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

Згідно п.11 ч.1 розділу 1 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 року №5245 (редакція набрала чинності з 01 січня 2013 року) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів в галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для суспільних потреб (норми частини 4 статті 122 Земельного кодексу України). Таким органом на місці є Головне управління ДГК у Полтавській області, яке відповідно покладених на нього завдань здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення.

Відповідно до вимог ст.11 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. За нормою ст.15 цього Закону, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі тощо.

Також, нормами статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Зокрема, такі відомості вносяться: на підставі відповідної технічної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок- у випадках, визначених ст. 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Згідно з положеннями статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Суд детально проаналізував Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-5303822872016 від 30.03.2016 року, а також додатки до даного витягу щодо земельної ділянки площею 14,5849 га, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506, яка розташована на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та призначена для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення) та встановив, що він сформований у відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року за №1051 (із змінами). Отже, з урахуванням вищевикладеного та місця розташування даної земельної ділянки, суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка відноситься до державної форми власності (належних доказів протилежного з досліджених матеріалів справи не вбачається), відповідно, в силу положень ч.4 ст.122 ЗК України належним розпорядником даної земельної ділянки з 01.01.2013 року є Головне управління Держгеокадастру у Полтавської області.

У зв`язку з викладеним, враховуючи також і сукупність наявних та досліджених матеріалів справи, суд не може погодитися з доводами, які викладені в листі-відмові ГУ ДГК у Полтавській області від 06.02.2017 року №1133/6-17 про відмову у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_1 про те, що спірна земельна ділянка належить до земель колективної власності згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ від 19.12.1995 року, реєстровий номер 1 (т.1 а.с.16), оскільки будь-яких належних та достатніх доказів про це (згідно ст.ст.77,80 ЦПК України) стороною відповідача у справі суду не надавалося. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що при наданні третій особі у справі ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду у 2007 року, в розпорядчих рішеннях на той час орендодавця Великобагачанської райдержадміністрації Полтавської області зазначається про землі запасу за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, а додана до договору оренди землі експлікація опису меж земельної ділянки вказує про державну форму власності цієї земельної ділянки (ріллі), що узгоджується з наявним у матеріалах справи Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з відповідним кадастровим номером (т.1 а.с.а.с.47,51-56,57,58-61).

Згідно частин 1,2 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд при оцінці наявних у справі доказів повинен виконувати положення ст.89 ЦПК України та враховувати висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом ; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Отже, проаналізувавши сукупність досліджених матеріалів справи в їх взаємозв`язку, враховуючи норми ст.ст.122,123,186-1 ЗК України, норми Закону України Про Державний земельний кадастр , положення процесуальних норм ст.ст.12,13,76,77,80,81,89 ЦПК України, а також враховуючи те, що вищевказана земельна ділянка відповідно до витягу з Державного земельного кадастру НВ-5303822872016 від 30.03.2016 року перебуває у державній власності (що вбачається поза розумним сумнівом ), відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області громадянину ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка зазначена в листі від 06.02.2017 року за №1133/6-17 є протиправною, у зв`язку з чим необхідно зобов`язати відповідача у справі затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 5320283600:00:003:1506 сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (в межах пункту 3 прохальної частини позовної заяви).

Разом з цим, враховуючи вищевказані висновки, до яких суд дійшов вище, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги позивача, яка викладена в п.2 прохальної частини позовної заяви щодо скасування як такої відмови ГУ ДГК у Полтавській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка зазначена в листі від 06.02.2017 року №1133/6-17 , враховую наступне.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права, пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Норми статті 16 ЦК України не визначають такого способу захисту цивільних прав та інтересів як скасування відмови, яка зазначається у певному листі, який за своїм змістом не є розпорядчим документом.

У зв`язку з викладеним, а також враховуючи, що суд при розгляді даної цивільної справи в межах заявлених позовних вимог дійшов висновку про визнання відмови ГУ ДГК у Полтавській області в затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка зазначена в листі від 06.02.2017 року за №1133/6-17 протиправною та про зобов`язання відповідного управління затвердити вищевказаний проект землеустрою з підстав, які вказані у даному судовому рішенні, з огляду на зміст ст.ст.15,16 ЦК України, суд не вбачає підстав для зазначення у рішенні окремо про скасування відповідної відмови, яка викладена у відповідному листі.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Поряд з цим, згідно частини 3 цієї статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог щодо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З квитанцій про сплату судового збору від 16.05.2018 року вбачається, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним цивільним позовом було сплачено судовий збір по кожній з позовних вимог по 704 грн.80 коп. (704 грн.80 коп. +704 грн.80 коп.), всього сплачено судового збору в сумі 1409 грн.60 коп. (т.1 а.с.а.с.1,2). Враховуючи вищевикладене, положення ч.1 ст.131, ч.1 ст.141 ЦПК України та те, що позовні вимоги немайнового характеру підлягають задоволенню в обсязі, який вказаний в даному судовому рішенні, з урахуванням роз`яснень, викладених в п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (із змінами), судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача у справі ОСОБА_1 з відповідача у справі Головного управління ДГК у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань даного управління в сумі 1409 грн.60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11,15,16 ЦК України, ст.ст.79-1,122,123,186-1 ЗК України, ст.ст.11,15,21 Закону України Про Державний земельний кадастр , ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст.4,5,11,12,13,76-80,81,83,89,133,141,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи ОСОБА_2 та Остап`ївська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка зазначена в листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06.02.2017 року №1133/6-17 на ім`я ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 5320283600:00:003:1506 сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань даного управління (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1409 грн.60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ; представник позивача адвокат Бондаренко Ольга Володимирівна, місце знаходження м. Лубни, 3-1 АДРЕСА_2 Полтавської області; відповідач Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місце знаходження м. Полтава, вулиця Уютна, 23; представник відповідача Будкін Сергій Володимирович, місце знаходження м. Полтава, вулиця Уютна, 23; третя особа у справі ОСОБА_2 , місце проживання с. Остап`є Великобагачанського району Полтавської області; представник даної третьої особи - адвокат Яковенко Григорій Миколайович, місце знаходження м. Миргород, вулиця Незалежності, 19, офіс 4; третя особа у справі Остап`ївська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, місце знаходження с. Остап`є Великобагачанського району Полтавської області.

Повний текст рішення складений 02.01.2020 року у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Суддя В.В. Хоролець