Ухвала

від 27.12.2019 по справі 441/1998/19

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1998/19

2/441/897/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2019 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді: Малахової-Онуфер А.М.

з участю секретаря судових засідань Гелецької Г.В.

представників ОСОБА_1 , Кудляка С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства Міське комунальне господарство про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, -

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до КП Міське комунальне господарство про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження автомобілем Merсedes Benz 208 D (шасі № НОМЕР_1 ), н.з. НОМЕР_2 у спосіб зобов`язання відповідача безоплатно повернути автомобіль власнику мотивуючи тим, що означений транспортний засіб, отримавши статус речового доказу у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені 17.03.2017 до ЄРДР за №12017140180000243 та поміщений на зберігання на майданчик, що є територією КП Міське комунальне господарство . 20.06.2019 Городоцьким районним судом Львівської області у кримінальному провадженні на ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України ухвалено вирок, згідно якого автомобіль Merсedes Benz 208 D н.з. НОМЕР_2 , підлягає поверненню позивачу, як власнику, однак відповідач згідний повернути такий лише після оплати за його зберігання на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів. Вважає дії відповідача незаконними й такими, що створюють перешкоди ОСОБА_3 у здійсненні його права користування та розпорядженні своїм майном.

Представник ОСОБА_1 в суді вимоги підтримав з мотивів наведених у заяві, уточнив просить витребувати (зобов`язати повернути) безоплатно із незаконного володіння КП Міське комунальне господарство на користь власника ОСОБА_3 автомобіль Merсedes Benz 208 D , н.з. НОМЕР_2 , пояснив, що означений автомобіль після огляду місця події 17.03.2017 на АДРЕСА_1 , слідчий вилучив, згодом визнав речовим доказом та передав на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів на вул. Чорновола, 10 а у м. Городок , що після проведення відповідних експертиз у кримінальному провадженні, ОСОБА_3 до слідчого із проханням про передачу йому на зберігання тимчасово вилученого автомобіля не звертався, як і не звертався про його повернення після ухвалення судом вироку у кримінальному провадженні. Вважає, що вирішення питання про повернення речового доказу, вилученого у ході кримінального провадження, має відбуватись згідно з цивільним процесуальним законом, як це передбачено ч. 12 ст. 100 КПК України.

Представник відповідача КП Міське комунальне господарство Кудляк С.Р. в суді позов заперечив, пояснив, що автомобіль позивача згідно Акту передачі, з 17.03.2017 зберігається на арешт майданчику, який є територією КП Міське комунальне господарство , що таке утримання є платним згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 від 17.12.2008 та Наказу №967/1218/869 від 10.10.2013 МВС, Мінекономрозвитку та Мінфіну України Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках), а також передбачено умовами договорів укладених між Городоцьким ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області та КП Міське комунальне господарство , що позивач із дозволом завіреним підписом відповідальної особи Городоцького ВП та печаткою установи про повернення автомобіля до нього не звертався, про те, що означений автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадження, слідчий до відома його не ставив. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Згідно положень ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 19 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

17.03.2017, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся із автомобілем Merсedes Benz 208 D н.з. НОМЕР_2 , як наслідок автомобілі пошкоджені, а пасажир автомобіля отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с.5-8).

Право власності на автомобіль Merсedes Benz 208 D н.з. НОМЕР_2 зареєстровано за позивачем ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 4).

Із пояснень представника ОСОБА_1 в суді, із матеріалів справи убачається, що постановою слідчого ВР ЗСТ СУ ГУНП у Львівській області від 26.04.2018, вилучений з місця події автомобіль Merсedes Benz 208 D н.з. НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені 17.03.2017 до ЄРДР за № 12017140180000243 за ч.1 ст. 286 КК України та передано слідчим, згідно Акту передачі, на зберігання на територію арешт майданчику КП Міське комунальне господарство , що на вул. Чорновола , 10 а в м. Городок Львівської області (а.с. 12).

Спір між сторонами виник з приводу повернення автомобіля позивача, визнаного речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України , речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 100 КПК України , речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166 , 170-174 цього Кодексу . Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобовязана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього кодексу (частина дев`ята статті 100 КПК України ).

Отже, повернення речових доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, здійснюється у порядку, встановленому КПК України .

Із пояснень представників сторін в суді, із матеріалів справи убачається, що позивач, після проведення у провадженні відповідних експертиз, до слідчого із проханням про передачу йому на зберігання тимчасово вилученого автомобіля, або ж про повернення йому такого після ухвалення судом вироку на ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України не звертався, як і не звертався до відповідача про видачу автомобіля із оформленим дозволом завіреним підписом відповідальної особи Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області та печаткою установи.

Згідно ч. 12 ст. 100 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

КПК України передбачає вирішення за правилами цивільного судочинства спорів про належність речей (грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини дев`ятої статті 100 КПК України ), що підлягають поверненню власнику (законному володільцю), який був встановлений після застосування спеціальної конфіскації та не знав і не міг знати про незаконне використання такого майна (частини десята та одинадцята статті 100 КПК України ). Втім, у цій справі виникли інші правовідносини, до яких вказані норми КПК України застосовані бути не можуть, відтак твердження представника позивача ОСОБА_1 про існування спору щодо належності речей, суд вважає помилковими.

Отже, оскільки предметом спору є повернення тимчасово вилученого майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, що не позбавлає права позивача на звернення до суду за захистом своїх прав в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України , суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір , позивач вправі звернутись до суду із клопотанням про повернення йому сплаченої суми судового збору згідно квитанції від 05.11.2019.

Керуючись ст. ст. 4, 15, 19, 255, 256ЦПК України , -

ухвалив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , прож. на АДРЕСА_3 ) до Комунального підприємства Міське комунальне господарство (код ЄРДПОУ: 31417210, місцезнаходження: м. Городок, м-н. Гайдамаків, 6, Львівської області) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.М. Малахова - Онуфер