Рішення

від 23.12.2019 по справі 911/2459/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2459/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Кулаковій С.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» , м. Бровари Київської області

до відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Хімексімпорт» с. Чайки Києво-Святошинського району.

про стягнення 39 720,22 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився ;

від відповідача: не з`явився ;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» , м. Бровари (далі по тексту - ТОВ «Арма Моторс» ), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 20.09.2019 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Хімексімпорт» , с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області (далі по тексту - ТОВ «Хімексімпорт» ), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що виникла за договором АСС №1161 технічного обслуговування транспортного засобу від 20.11.2017, у загальній сумі 39 720,22 грн., яка складається з: 20 672,43 грн. основного боргу, 9 391,75 грн. штрафу, 9 750,70 грн. пені, 1 794,26 грн. інфляційних втрат, та покласти на відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.11.2017 між ТОВ «Арма Моторс» (виконавець) та ТОВ «Хімексімпорт» (замовник) був укладений договір АСС №1161 технічного обслуговування транспортного засобу, згідно з яким виконавець зобов`язувався надавати замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів чи їх складових частин (надалі - послуги), а замовник взяв на себе зобов`язання прийняти й оплатити послуги, надані за цим договором, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами цього договору. Позивач твердить, що належним чином виконав умови договору та надав відповідачу послуги з ремонту та обслуговування автомобіля на загальну суму 20 672,43 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт №ARM0013732 від 29.03.2018 та №ARM0014961 від 30.04.2018. Однак, відповідач своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим за останнім рахується заборгованість у сумі 20 672,43 грн. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував до стягнення з відповідача передбачену договором пеню у сумі 9 750,70 грн., штраф у розмірі 9 391,75 грн., а також згідно ст. 625 ЦК України 1 794,26 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 03.10.2019 (суддя С.Ю. Грабець) позовну заяву від 20.09.2019 товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» залишено без руху. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» усунути недоліки позовної заяви від 20.09.2019, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

21.10.2019 від ТОВ «Арма Моторс» до господарського суду Київської області надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку із виходом судді Грабець С.Ю. у довготривалу відпустку на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Київської області від 25.10.2019 №118-АР здійснено повторний автоматизований розподіл справи №911/2459/19 (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу від 25.10.2019 13:40:29), в результаті якого для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Київської області Конюх О.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2019 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2459/19 в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 25.11.2019.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

В судове засідання 25.11.2019 з`явився представник позивача, який вимоги ухвали від 28.10.2019 не виконав, читабельні копії актів виконаних робіт та оригінали документів для огляду суду не подав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2019 судове засідання відкладено на 09.12.2019.

Ухвалою суду від 09.12.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.12.2019, про що присутня представник позивача була повідомлена особисто під розписку, а відсутній відповідач шляхом направлення відповідної ухвали про повідомлення.

В судове засідання 23.12.2019 представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про день час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши позов ТОВ Арма Моторс до ТОВ Хімексімпорт , дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

20.11.2017 між ТОВ «Арма Моторс» (виконавець) та ТОВ «Хімексімпорт» (замовник) укладено договір технічного обслуговування транспортного засобу АСС №1161, відповідно до умов якого:

- виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів чи їх складових частин (надалі - послуги), а замовник бере на себе зобов`язання прийняти й оплатити послуги, надані за цим договором, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору (пункт 1.1 договору);

- вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказуються в замовленнях, які є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.4 договору);

- вартість послуг, запасних частин та матеріалів визначається виконавцем на момент формування замовлення на виконання робіт з технічного обслуговування та вказується в рахунку - фактурі, який формує виконавець на підставі замовлення на виконанні роботи (пункт 2.1 договору);

- ціна договору складається із сум вартості кожного замовлення на виконання робіт з технічного обслуговування (пункт 2.2 договору);

- замовник сплачує виконавцеві повну вартість наданих послуг та використаних запасних частин протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, якщо інше не погоджено сторонами. Оплата замовлених запчастин здійснюється на умовах попередньої оплати (пункт 2.3 договору);

- послуги передбачені цим договором, вважаються наданими з моменту підписання сторонами (уповноваженими представниками сторін) акту виконаних робіт, якщо інше не погоджено цим договором (пункт 2.5 договору);

- виконавець зобов`язується: приймати автомобілі замовника на технічне обслуговування або ремонт за попередньою заявкою (письмовою, усною або по телефону) (пункт 3.1); у випадку виникнення у замовника перед виконавцем боргу за надані послуги, вимагати від замовника погашення штрафних санкцій, суми боргу та завданих збитків. У такому випадку виконавець має право припинити надавати послуги з ремонту та обслуговування автомобілів, а також притримати транспортний засіб замовника до моменту повного погашення заборгованості перед виконавцем згідно положень параграфу 7 Цивільного кодексу України (пункт 3.10 договору);

- після повідомлення уповноваженою особою виконавця представника замовника про закінчення ремонту чи обслуговування автомобіля, замовник повинен протягом 2 календарних днів підписати акт виконаних робіт та передати його виконавцеві, забрати автомобіль з території виконавця та оплатити вартість виконаних робіт згідно положень цього договору (пункт 4.2 договору);

- якщо протягом 2 днів з моменту отримання акту виконаних робіт замовник не надасть виконавцеві акт зі своїми зауваженнями, виконавець вважається таким, що надав послуги якісно, згідно умов договору (підпункт 4.2.1 договору);

- у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань по даному договору. Сторони несуть відповідальність у відповідності з цим договором, а у питаннях не врегульованих ним - положенням чинного законодавства України (пункт 5.1 договору);

- у випадку несвоєчасної оплати вартості наданих послуг за договором на строк понад 6 банківських днів, замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляцій, штраф у розмірі 50% від простроченої (неоплаченої) суми боргу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу (пункт 5.2 договору);

- крім сплати неустойки та інших штрафних санкцій сторона, яка порушила умови договору зобов`язана відшкодувати всі понесені збитки та витрати іншою стороною у повному обсязі, спричиненні невиконанням або неналежним виконанням положень цього договору (пункт 5.4 договору);

- сплата штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі, крім випадку, коли управнена сторона відмовилась від прийняття виконання зобов`язання (пункт 5.5 договору);

- термін дії договору складає 12 місяців з моменту підписання договору (пункт 8.1 договору);

- якщо жодна зі сторін договору 30 денний строк до моменту його закінчення не повідомить сторону про намір розірвати договір, останній вважається таким, що продовжує свою дію на той же строк та на тих же умовах (пункт 8.2 договору).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений договір за правовим змістом сторін є договором надання послуг.

Згідно визначення частини 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору від 20.11.2017 технічного обслуговування транспортного засобу АСС №1161, позивач надав відповідачу послуги з обслуговування та ремонту автомобіля відповідача, що підтверджується залученим до матеріалів справи актом виконаних робіт №ARM0013732 від 29.03.2018 на суму 18 783,51 грн., який підписаний обома сторонами.

Крім цього, позивачем долучено до матеріалів справи акт виконаних робіт №ARM0014961 від 30.04.2018 на суму 1 888,92 грн., проте цей акт підписаний тільки з боку позивача.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони в умовах договору від 20.11.2017 технічного обслуговування транспортного засобу АСС №1161 п. 2.3 договору, погодили, що замовник сплачує виконавцеві повну вартість наданих послуг та використаних запасних частин протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, якщо інше не погоджено сторонами. Оплата замовлених запчастин здійснюється на умовах попередньої оплати.

За таких обставин, суд встановив, що строк оплати заборгованості за надані позивачем послуги за актом виконаних робіт №ARM0013732 від 29.03.2018 на суму 18 783,51 грн. є таким, що настав.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за надані послуги не представив, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості наданих послуг, суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував.

Судом встановлено, що акт виконаних робіт №ARM0014961 від 30.04.2018 на суму 1888,92 грн. відповідачем підписаний не був, крім того, в судовому засіданні представник позивача надав оригінал зазначеного акту, у якому зазначено дату друку документа 27.09.2019. Доказів надіслання або вручення зазначеного акту відповідачу в порядку пункту 4.2.1 договору позивачем не подано. За таких обставин, вказаний акт не є належним доказом надання позивачем послуг на суму 1888,92 грн. та прийняття послуг замовником. Крім того, умовами договору визначено строк оплати послуг 5 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт (пункт 2.3), відтак, суд робить висновок про те, що послуги, зазначені в акті, не належать до оплати.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 20 672,43 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі Акту виконаних робіт №ARM0013732 від 29.03.2018, а саме в сумі 18783,51 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання передбачену договором пеню в сумі 9 750,70 грн. (за період 29.03.2018 - 20.09.2019), 50% штраф в сумі 9 391,75 грн., та згідно із ст. 625 ЦК України 1 794,26 грн. інфляційних втрат (за період березень 2018 - вересень 2019).

Суд звертає увагу на те, що в тексті позовної заяви наявний розрахунок 3% річних в сумі 834,00 грн., однак у прохальній частині позовної заяви вимога про стягнення з відповідача 3% річних позивачем не заявлена, відтак, судом не розглядається.

Згідно з п. 5.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості наданих послуг за договором на строк понад 6 банківських днів, замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, штраф у розмірі 50% від простроченої (неоплаченої) суми боргу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше договором між позивачем та відповідачем не встановлено.

Суд зазначає, що позивачем невірно визначено дату виникнення прострочення по акту виконаних робіт №ARM0013732 від 29.03.2018, а саме позивач визначив дату прострочення з 29.03.2018, не врахувавши положення пункту 2.3 договору, відповідно до якого оплата має бути здійснена протягом 5 банківських днів з дати підписання акту, та порядку нарахування пені з наступного дня після дати, у якій зобов`язання має бути виконано.

Враховуючи наведене, останній день строку оплати зобов`язань за Актом виконаних робіт №ARM0013732 від 29.03.2018 є 05.04.2018, а прострочення, а відтак і право нараховувати пеню, настало з 06.04.2018. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГПК України позивач мав право нараховувати пеню по Акту виконаних робіт №ARM0013732 від 29.03.2018 за період 6 місяців з 06.04.2018 по 06.10.2018.

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку пені (не виходячи за межі заявленого позивачем періоду та із врахуванням вірної дати виникнення прострочення), суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 3 279,14 грн., у зв`язку з чим вимогу позивача про стягнення з відповідача 9 750,70 грн. пені слід задовольнити частково у сумі 3 279,14 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за простроченими грошовими зобов`язаннями за актом виконаних робіт №ARM0013732 від 29.03.2018, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 1 815,77 грн. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1794,26 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Щодо вимог про стягнення штрафу в сумі 9 391,75 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин умовою застосування до боржника неустойки у вигляді штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, а по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.

За умовами пункту 5.2 підписаного сторонами на підставі вільного волевиявлення договору технічного обслуговування транспортного засобу АСС №1161 від 20.11.2017, крім пені, за порушення умов договору замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 50% від простроченої (неоплаченої) суми боргу.

Щодо одночасного стягнення передбачених договором пені та штрафу, суд зазначає, що зазначене не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По-перше, таке формулювання пункту 5.2 договору сторони погодили у договорі, укладеному на підставі вільного волевиявлення, що відповідає положенням частини 2 ст. 231 ГК України.

По-друге, стаття 61 Конституції України розміщена у розділі ІІ Конституції України Права, свободи та обов`язки людини і громадянина , та не стосується прав, обов`язків та юридичної відповідальності юридичних осіб у зобов`язальних відносинах, заснованих на господарському договорі.

У зв`язку із викладеним, позовна вимога про стягнення штрафу є такою, яку належить задовольнити в сумі 50% від 18783,51 грн., тобто в сумі 9 391,75 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ «Арма Моторс» частково, приймає рішення про стягнення з ТОВ «Хімексімпорт» 18 783,51 грн. основного боргу, 3279,14 грн. пені, 1794,26 грн. інфляційних втрат та 9 391,75 грн. штрафу.

У зв`язку з тим, що спір у справі виник в результаті неправильних дій відповідача, який не оплатив вчасно надані позивачем послуги, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі повністю.

Також позивач просить суд включити до судових витрат та покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надав суду: договір про надання правничої допомоги №05/09-19 від 05.09.2019 з додатком, акт наданих послуг від 20.09.2019 до договору про надання правничої допомоги №05/09-19 від 05.09.2019, копію платіжного доручення №100824750 від 20.09.2019 на суму 5000,00 грн. Адвокат представляла інтереси позивача у судовому засіданні.

Відповідно до частин 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач своїм правом на звернення до суду з обґрунтованим клопотанням про зменшення розміру заявлених відповідачем витрат на правову допомогу не скористався, суд з власної ініціативи не може зменшувати розмір витрат на правову допомогу, у зв`язку з чим, витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., які підтверджені належними платіжними документами, підлягають включенню до судових витрат по справі та розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам відповідно до пункту 3 частини 4 ст. 129 ГПК України.

Таким чином суд ухвалює стягнути з відповідача на користь позивача 3 995,36 грн. витрат на професійну правову допомогу (пропорційно задоволеним вимогам).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хімексімпорт» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Чайки, будинок 16, код 39460106)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» (07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Старотроїцька, будинок 42, код 34356004)

18 783,51 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні п`ятдесят одну копійку) основного боргу;

3 279,14 грн. (три тисячі двісті сімдесят дев`ять гривень чотирнадцять копійок) пені;

9 391,75 грн. (дев`ять тисяч триста дев`яносто одну гривню сімдесят п`ять копійок) штрафу;

1 794,26 грн. (одну тисячу сімсот дев`яносто чотири гривні двадцять шість копійок) інфляційних втрат;

1 921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню нуль копійок) судового збору;

3 995,36 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень тридцять шість копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 03.01.2020.

Суддя О.В. Конюх