Ухвала

від 02.01.2020 по справі 914/627/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.01.2020 р. Справа№ 914/627/18

Суддя Березяк Н.Є., розглянувши матеріали

скарги:Публічного акціонерного товариства Аграрний фонд , м. Київ, на дії (бездіяльність):Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Дрогобич Львівської області, про: - визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. у виконавчому провадженні № 58921435; - скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.11.2019 у виконавчому провадженні № 58921435; - зобов`язати заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. відновити виконавче провадження; - зобов`язати заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника. у справі за позовом: 914/627/18 публічного акціонерного товариства Аграрний фонд , м. Київ, до відповідача:приватного акціонерного товариства Медвежа воля , с. Медвежа Дрогобицького району Львівської області, про: стягнення коштів

Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Лащ Х.Л. За участю представників: стягувача:Деруга Н.О. - представник боржника:не з`явився, відділу ДВС:Кушнір С.Т.

24.12.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області від Публічного акціонерного товариства Аграрний фонд надійшла скарга на дії Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якій скаржник просить визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. у виконавчому провадженні № 58921435; скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.11.2019 у виконавчому провадженні № 58921435; зобов`язати заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. відновити виконавче провадження; зобов`язати заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі, шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника.

Ухвалою суду від 26.12.2019 скаргу прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.01.2019.

В судове засідання представник стягуюча з`явився, скаргу підтримав, просив задоволити з підстав і мотивів, викладених у скарзі. Подану скаргу обґрунтовує тим, що державним виконавцем не вжито об`єктивних, повних та належних заходів примусового виконання рішення суду у даній справі, що передбачені Законом України Про виконавче провадження , тощо. Крім того, заявник звертає увагу суду на тому, що державний виконавець відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Як зазначає скаржник, зі змісту постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.11.2019 та листів від 27.11.2019 № 22725 та від 04.10.2019 № 18486, які були надіслані разом із постановою, ПАТ Аграрний фонд стало відомо, що виконавцем під час здійснення виконавчих дій було встановлено, що за ПрАТ

Медвежа воля зареєстрована сільськогосподарська техніка. Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України Про виконавче провадження у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. З постанови вбачається, що 17.07.2019 було оголошено в розшук майно

боржника: - комбайн зернозбиральний СК-5 НИВА , 1988 р. випуску, заводський номер 020116, №двигуна 85138488, дата реєстрації 10.10.2007; -комбайн зернозбиральний СК-5 НИВА , 1989 р. випуску, заводський номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , дата реєстрації 10.10.2007; -трактор колісний ЮМЗ-6, 1991 р. випуску, заводський номер НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 , дата реєстрації 12.06.2002; з -трактор колісний МТЗ-80, 1992 р. випуску, заводський номер НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_6 , дата реєстрації 12.06.2002. Однак, в подальшому через 4 місяці після оголошення розшуку на підставі ч. 7 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження заступником начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. було повернуто виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до ч. 7 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу , якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку. Таким чином, як стверджує скаржник, заступником начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. було порушено норми законодавства та безпідставно повернуто виконавчий документ без виконання.

У зв`язку з наведеним товариство просить визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. у виконавчому провадженні № 58921435, скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувану від 27.11.2019 у виконавчому провадженні № 58921435 та зобов`язати заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. відновити виконавче провадження і вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника.

В судове засідання представник боржника не з`явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду скарги, що підтверджується реєстром надіслання поштової кореспонденції суду, відзив на подану скаргу не надав.

В судове засідання державний виконавець з`явився, проти скарги заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на скаргу. В обґрунтування своїх заперечень посилається на відсутність зареєстрованого за боржником рухомого і нерухомого майна на яке можна звернути стягнення. Щодо зареєстрованої за боржником сільськогосподарської техніки зазначає про відсутність даних про державні номерні знаки сільськогосподарської техніки, що на його думку, унеможливлює моніторинг щодо розшуку.

Відповідно до частини першої та другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи наведені законодавчі норми, суд зобов`язаний розглянути подану скаргу у строки, передбачені законом, а тому вважає за необхідне розглядати подану скаргу без участі боржника за наявними у матеріалах справи доказами.

Суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

22.02.2019 року Господарським судом Львівської області у справі № 914/627/18 вирішено стягнути з приватного акціонерного товариства Медвежа воля на користь публічного акціонерного товариства Аграрний фонд 282750,00 грн - попередньої оплати, 89263,79 грн - 23 відсотки річних за користування грошовими коштами, 141375,00 грн - штрафу у розмірі 50 відсотків суми попередньої оплати та 7700,83 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2019 у справі № 914/627/18 було видано наказ від 18.03.2019.

На підставі вищезазначеного наказу постановою Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 17.04.2019 було відкрито виконавче провадження № 58921435.

10.12.2019 ПАТ Аграрний фонд отримало постанову Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.11.2019 (далі - постанова), що підтверджується копією конверту та інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта .

Подаючи дану скаргу до суду скаржник стверджує, що державним виконавцем у період з моменту відкриття виконавчого провадження не вжито об`єктивних, повних та належних заходів примусового виконання рішення суду у даній справі, що передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Державний виконавець проти поданої скарги заперечив з підстав викладених у відзиві на скаргу, зазначає що повернення виконавчого документу стягувачу не позбавляє його права повторно подати його для виконання.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги за скаргою є обґрунтовані та підлягають до задоволення .

При постановленні ухвали, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 1 та 2 статтею 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Частиною 3 статті 18 вказаного Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно частинами 4, 5 статті 18 Закону України Про виконавче провадження вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Окрім цього, ч. 5 ст. 52 вказаного Закону встановлено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Як зазначено виконавцем у судовому засіданні під час розгляду скарги, у боржника була наявна заставна гречка, проте стягнення на неї з метою погашення заборгованості перед стягувачем виконавець не здійснював.

Стаття 339 Господарського процесуального кодексу України передбачає право на звернення із скаргою до суду. Так, даною статтею встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Так, заявник звернувся до суду з даною скаргою, адже вважає дії державного виконавця такими, що порушують норми закону, зокрема, що державним виконавцем не вжито об`єктивних, повних та належних заходів примусового виконання рішення суду у даній справі, що передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ч. 7 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2019 було оголошено в розшук майно боржника: комбайн зернозбиральний СК-5 НИВА , 1988 р. випуску, заводський номер 020116, № двигуна НОМЕР_7 , дата реєстрації 10.10.2007; комбайн зернозбиральний СК-5 НИВА , 1989 р. випуску, заводський номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , дата реєстрації 10.10.2007; трактор колісний ЮМЗ-6, 1991 р. випуску, заводський номер НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 , дата реєстрації 12.06.2002 ; трактор колісний МТЗ-80, 1992 р. випуску, заводський номер НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_6 , дата реєстрації 12.06.2002.

Проте, в подальшому через 4 місяці після оголошення розшуку в порушення ч. 7 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження заступником начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. було повернуто виконавчий документ стягувачу.

Отже, судом встановлено, що заступником начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. допущені порушення Закону України Про виконавче провадження та не вчинялися всі належні дії, які необхідно вчиняти для виконання наказу Господарського суду Львівської області від 18.03.2019.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Так, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до частини 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи скаржника обґрунтованими, а тому скарга підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись статтями 4, 18, 234, 339, 340, 341, 342, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1.Скаргу Публічного акціонерного товариства Аграрний фонд на дії Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області - задоволити.

2.Визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. у виконавчому провадженні № 58921435.

3. Скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.11.2019 у виконавчому провадженні № 58921435.

4. Зобов`язати заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. відновити виконавче провадження.

5. Зобов`язати заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кушнір С.Т. вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені розділом IV Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 03.01.2020.

Суддя Березяк Н.Є.