Рішення

від 24.12.2019 по справі 914/1364/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2019 справа № 914/1364/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Борніт , м. Львів,

до відповідача: Акціонерного товариства Альфа-Банк , м. Київ,

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христини Романівни, м. Винники Львівської області,

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , м. Львів,

про: скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христини Романівни про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 31698454 від 21.05.2019 року, внесений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христиною Романівною про реєстрацію за Акціонерним товариством Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494714) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 316,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Козак І.Б.

При секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

Від позивача: Котовщиков Р.А. - представник (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 694 від 18.07.2012 р.),

Від відповідача: Блажевський П.І. - представник (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000881 від 21.02.2018 р.),

Від третьої особи-1: Лилик В.В. - представник (ордер серії ВС № 1003356 від 10.09.2019 р.),

Від третьої особи-2: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю Борніт подано позов до Акціонерного товариства Альфа-Банк за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христини Романівни, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христини Романівни про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; відновлення записів у Державному реєстрі речових прав на майно та у реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо власника Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) фірма Борніт на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 15.07.2019р. відмовлено позивачу у задоволення заяви про забезпечення позову. 16.07.2019 р. залишено позов без руху. 24.07.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 13.08.2019р. 25.07.2019р. повернуто без розгляду заяву ТзОВ Борніт про забезпечення позову.

26.07.2019р. ухвалою суду вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачем подано заяву (вх. № 2486/19 від 16.09.2019 р.) про зміну предмету позову, у якій заявник просить суд частково змінити предмет позову у справі, а саме - другу позовну вимогу, та викласти її в такій редакції: Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 31698454 від 21.05.2019 року, внесений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христиною Романівною про реєстрацію за Акціонерним товариством Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494714) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 316,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою суду від 01.10.2019р. заяву позивача про зміну предмету позову задоволено. Ухвалою суду від 18.10.2019р. закрито підготовче провадження, призначено на 19.11.2019р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 24.12.2019р. представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав із врахуванням заяви (вх. № 2486/19 від 16.09.2019 р.) про зміну предмета позову. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем (банком) неправомірно зареєстровано право власності на іпотечне майно в порядку іпотечного застереження з таких підстав:

· Станом на момент реєстрації оскаржуваного права власності за відповідачем не було визначено розміру заборгованості та чи винен позивач банку взагалі будь-які кошти;

· Державним реєстратором при здійсненні реєстраційних дій не враховано того, чи отримував позивач від банку вимогу про повернення кредиту та який час пройшов з моменту отримання та чи отримав вимогу позичальник ОСОБА_1 ;

· У відповідача відсутні підстави для реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, оскільки відповідно до умов договору про іпотеку, на думку позивача, мав би бути укладений окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Правова позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (вх.№37264/19 від 10.09.2019р.) (а.с.154, т.1 ), зазначивши таке:

1. Документом, що підтверджує перехід речового права на іпотечне майно відповідно до ст.37 ЗУ Про іпотеку , є договір іпотеки, в якому міститься іпотечне застереження (п.6.3 договору іпотеки від 30.08.2007р. №SMERS00048/1), а.с.34-39, т.1 .

2. Підтвердив надіслання банком вимоги повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням від 15.02.2019р. вих.№15555-102-б/б.

3. Підтвердив проведення оцінки спірного нерухомого майна перед державною реєстрацією банком права власності на таке майно.

4. Щодо відсутності боргу позивача, то зазначив, що ні договір кредиту (надання траншу №SME0002720) від 30.08.2007р., ні договір іпотеки №SMERS00048/1 від 30.08.2007р. не є припиненими, також поручитель (позивач у справі) не надав суду докази повного виконання взятих на себе обов`язків за договором до моменту вчинення оскаржуваного рішення реєстратора.

У відповіді на відзив (вх.№38816/19 від 23.09.2019р.) заперечив факт повідомлення ТзОВ Борніт повідомлення Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки жодної поштової кореспонденції від банку товариство не отримувало. Зазначив, що у повідомленні банку від 15.02.2019р. всупереч вимогам п.6.3.1 договору іпотеки не зазначено дати переходу права власності банку на предмет іпотеки. Також, у наданих державним реєстратором Бойко Х.Р. документах, на підставі яких здійснювалася державна реєстрація, відсутній звіт про оцінку іпотечного майна.

Позиція третьої особи 1 .

У письмових поясненнях (вх.№40117/19 від 30.09.2019р.) представник третьої особи 1 державного реєстратора Бойко Х.Р. зазначив, що відповідачем (банком) було надано повний пакет документів, який передбачено п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, необхідного для проведення такої реєстраційної дії. Також державним реєстатором не з`ясовувалося питання щодо наявності/відсутності кадастрового номера земельної ділянки під нежитловою будівлею, оскільки предметом іпотеки є лише нежитлова будівля (механічна майстерня під літ.Б-1 від 1 по 9 на АДРЕСА_1). Також на момент укладення договору іпотеки земельна ділянка під будівлею не перебувала у власності позивача та не входила до складу предмета іпотеки, а тому звернення стягнення на земельну ділянку не відбувалося.

У поясненні на заперечення на відзив (вх.№43109/19 від 18.10.2019р.) відповідач спростував заперечення позивача та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Третьою особою подано письмове викладення позиції на твердження позивача стосовно неможливості реєстрації права власності на окремо стоячу будівлю без наявності кадастрового номера земельної ділянки, на якій розташована будівля (вх.№47727/19 від 18.11.2019р.).

Позивачем також подано тези судових дебатів (вх.№53062/19 від 17.12.2019р.).

Третя особа 2 у жодне судове засідання не з`явилася, пояснення не подавала.

Обставини справи.

30.08.2007р. між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством Альфа-Банк укладено:

- Рамкову угоду №SMERS00048 про надання кредитором (банком) клієнту (позивачу) кредитні продукти у межах строку, що становить 180 місяців з дати укладення цієї угоди та в загальному розмірі, що не перевищує 200'000,00 доларів США;

- договір про надання траншу №SME0002720 про надання позичальнику ( ОСОБА_1 ) кредиту в сумі 160' 000,00грн на строк користування 180 місяців зі сплатою процентів в розмірі 13% річних, а позичальник зобов`язуєтьсч повернути наданий кредит і сплатити проценти та комісії за кредитом у встановлений цим договором строк та виконати інші зобов`язання за цим договором в повному обсязі.

30.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю (ЛТД) фірма Борніт (іпотекодавець) та Закритим акціонерним товариством Альфа-Банк (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки №SMERS00048/1, відповідно до умов якого іпотекодавець у забезпечення виконання зобов`язання, визначеного у ст.2 цього договору, передає іпотеко держателю у іпотеку нерухоме майно, зазначене у п.3.1 договору (предмет іпотеки), а іпотеко держатель приймає його у іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.1.2 цього договору заставна за цим договором не видається (відсутня).

Предметом іпотеки відповідно до п.3.1 договору є нежитлова будівля: механічна майстерня (літ.Б-1 від 1по 9), загальною площею 316,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

15.02.2019р. листом №15555-102-б/б банк надіслав ОСОБА_1 та ТзОВ (ЛТД) фірма Борніт повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, у якому вимагає сплатити борг за кредитним договором про надання траншу №SME0002720 від 30.08.2007р. Також банк попередив адресатів про те, що у разі невиконання цієї вимоги протягом 30-денного строку, має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст.37 ЗУ Про іпотеку .

Докази надіслання цієї вимоги-повідомлення подані державним реєстратором Бойко Х.М.:

- копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1402405340822, адресованого ОСОБА_1 , адреса одержувача: АДРЕСА_5 , з відміткою одержувача про вручення особисто.

- копія вкладення у цінний лист на ім`я ТзОВ (ЛТД) фірма Борніт за адресою: м. Львів, вул.Луцького, буд.30, 79039.

- копія вкладення у цінний лист на ім`я ТзОВ (ЛТД) фірма Борніт за адресою: м. Львів, вул.Луцького, буд.30, кв. 7, 79039.

- копія вкладення у цінний лист на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_7 .

- копія списку №55 згрупованих поштових відправлень - цінних листів, що надіслані банком ОСОБА_1 та ТОВ (ЛТД) фірма Борніт .

Рішенням державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христини Романівни №47026546 від 21.05.2019р. проведено державну реєстрацію права власності АТ Альфа-Банк на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке і оскаржується у справі №914/1364/19.

Також АТ Альфа-Банк подано:

· Копію ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 17.05.2019р. у справі №462/3155/19 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову про визнання недійсним договору про надання траншу № SME0002720 від 30.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Альфа-Банк ; визнання недійсним договору іпотеки від 30.08.2007 року № SMERS0048/1, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ /ЛТД/ фірма Борніт ; визнання недійсним договору іпотеки № SMERS0048/2 від 30.08.2007 року, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору поруки № № SMERS0048/3 від 30.08.2007 року, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_2 ; застосування до сторін наслідки недійсності правочину реституцію.

· Лист Укрпошти №12.2.1-04-963 від 02.10.2019р., в якому Укрпошта повідомила адвоката Блажевського П.І. щодо руху поштових відправлень №1402405340830 та №1402405340849 на адресу: м. Львів, вул.Луцького, 30/7 ТОВ ЛТД фірма Борніт поступили у ВПЗ Львів-39 18.02.2019р. Адресату було відправлено повідомлення ф.22. Повторне повідомлення доставлено 21.02.2019р. Адресат за відправленням не з`явився, відправлення повернуто 04.03.2019р. по закінченні терміну зберігання на зворотню адресу.

· Звіт № ВА190513-008 з незалежної оцінки вартості нежитлової будівлі (механічної майстерні літ. Б-1 від 1 по 9), загальною площею 316,1 кв.м, находиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ТзОВ (ЛТД) фірмі Борніт .

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.06.2019р. у справі №462/3155/19 повернуто позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк , 3-ті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Тертична Елеонора Віталіївна, ТОВ /ЛТД/ фірма Борніт , ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору про надання траншу № SME0002720 від 30.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Альфа-Банк ; визнання недійсним договору іпотеки від 30.08.2007 року № SMERS0048/1, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ /ЛТД/ фірма Борніт ; визнання недійсним договору іпотеки № SMERS0048/2 від 30.08.2007 року, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору поруки № № SMERS0048/3 від 30.08.2007 року, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_2 ; застосування до сторін наслідки недійсності правочину реституцію.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.07.2019р. у справі №914/1364/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) фірма Борніт про забезпечення позову у справі №914/1364/19 задоволено частково : вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2019р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.07.2019 року у справі № 914/1364/19 - без змін.

Оцінка суду.

Між позивачем та відповідачем виникли відносини на підставі укладеного договору іпотеки №SMERS00048/1 від 30.08.2007р.

Спір між сторонами виник у зв`язку з реєстрацією АТ Альфа-Банк (відповідачем 1) права власності на нежитлову будівлю загальною площею 316,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст.37 ЗУ Про іпотеку в порядку іпотечного застереження (в позасудовому порядку), як це передбачено п.6.3 договору іпотеки.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христини Романівни про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то суд звертає увагу позивача на таке.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 2 статті 331 зазначеного Кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час проведення державної реєстрації права власності на спірне майно) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (стаття 19 цього Закону (у відповідній редакції)).

Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права та інтересу позивача . За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 04.09.2018 № 915/127/18, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 № 915/127/18 зазначено, що у разі, коли суд установить, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та немає встановлених законом підстав для відмови у державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача. Тому за позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права відповідачем є не суб`єкт державної реєстрації прав, а особа, щодо права якої здійснено такий запис.

Враховуючи наведене, у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христини Романівни про державну реєстрацію права власності від 24.05.2019р. за індексним номером 47026546 на спірну нежитлову будівлю суд відмовляє, оскільки вибраний позивачем спосіб захисту є неналежним.

Щодо позовної вимоги про скасування запису про право власності № 31698454 від 21.05.2019 року, внесеного державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христиною Романівною про реєстрацію за Акціонерним товариством Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494714) права власності на нежитлову будівлю загальною площею 316,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає таке.

Стаття 1 Закону України Про іпотеку визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 11 Закону України Про іпотеку майновий поручитель (іпотекодавець) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку , у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Частиною 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Банк, скориставшись таким правом на звернення стягнення на предмет іпотеки, викладеним у п.6.3 договору, надіслав боржнику ОСОБА_1 , позивачу-іпотекодавцю ТзОВ ЛТД фірма Борніт вимогу-повідомлення про сплату боргу за №15555-102-б/б від 15.02.2019р., у якому вимагає сплатити борг за кредитним договором про надання траншу №SME0002720 від 30.08.2007р. Також банк попередив адресатів про те, що у разі невиконання цієї вимоги протягом 30-денного строку, має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст.37 ЗУ Про іпотеку .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ч. 1 ст. 3 вказаного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

У ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно в порядку іпотечного застереження визначено у постанові Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р. Так, відповідно до п. 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Основні заперечення позивача зводяться до того, що ТзОВ ЛТД фірма Борніт не одержувало від банку (відповідача 1) вимоги-повідомлення про погашення заборгованості та звернення стягнення на майно в безспірному порядку, відтак, не пройшов 30-денний строк від дня одержання вимоги, а тому державний реєстратор не міг зареєструвати право власності на спірне нерухоме майно за банком.

Щодо належного/неналежного надіслання банком письмової вимоги про усунення порушення, сплату боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд зазначає таке.

Листом №15555-102-б/б від 15.02.2019р. банк надіслав боржнику Підвірному Я.Р. та іпотекодавцю ТзОВ (ЛТД) фірма Борніт повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, у якому вимагає сплатити борг за кредитним договором про надання траншу №SME0002720 від 30.08.2007р. Також банк попередив адресатів про те, що у разі невиконання цієї вимоги протягом 30-денного строку, має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст.37 ЗУ Про іпотеку (а.с.145-146 ).

Докази надіслання цієї вимоги-повідомлення подані державним реєстратором Бойко Х.М.:

- копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1402405340822, адресованого ОСОБА_1 , адреса одержувача: АДРЕСА_5 , з відміткою одержувача про вручення ОСОБА_1 особисто (а.с.138 ).

- копія вкладення у цінний лист на ім`я ТзОВ (ЛТД) фірма Борніт за адресою: м. Львів, вул.Луцького, буд.30, 79039 (а.с.141 ).

- копія вкладення у цінний лист на ім`я ТзОВ (ЛТД) фірма Борніт за адресою: м. Львів , вул.Луцького , буд.30, кв. 7, 79039 (а.с.142 ).

- копія вкладення у цінний лист на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_7 (а.с.143 ).

- копія списку №55 згрупованих поштових відправлень - цінних листів, що надіслані банком ОСОБА_1 та ТОВ (ЛТД) фірма Борніт (а.с.144 ).

Представник позивача у судових засіданнях підтвердив факт повідомлення боржника ОСОБА_1 про отримання вимоги-повідомленні від 15.02.2019р., але заперечив факт отримання товариством такої вимоги, оскільки поштове відправлення, надіслане на адресу ТзОВ (ЛТД) фірма Борніт за адресою: м. Львів, вул.Луцького, буд.30, 79039, не було вручено представнику фірми, та повернулося до банку із зазначенням причини за закінченням терміну зберігання .

Представник Банку у судовому засіданні 24.12.2019р. підтвердив факт повернення надісланої на адресу позивача вимоги-повідомлення від 15.02.2019р. за закінченням терміну зберігання , одночасно звернув увагу суду на лист Укрпошти №12.2.1-04-963 від 02.10.2019р., в якому Укрпошта повідомила адвоката Блажевського П.І. щодо руху поштових відправлень №1402405340830 та №1402405340849 на адресу: м. Львів, вул.Луцького, 30/7 ТОВ ЛТД фірма Борніт поступили у ВПЗ Львів-39 18.02.2019р. Адресату було відправлено повідомлення ф.22. Повторне повідомлення доставлено 21.02.2019р. Адресат за відправленням не з`явився, відправлення повернуто 04.03.2019р. по закінченні терміну зберігання на зворотню адресу .

Порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (п.94 Правил).

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу. Відділенням поштового зв`язку було надіслано ТзОВ (ЛТД) фірма Борніт повідомлення Форма N 22 (ф. 22) - це "Повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень", яке надсилається адресату про отримання поштового відправлення. Однак, після повторного надіслання ф.22 товариству, поштове відправлення від банку було повернуто АТ Альфа-Банк без вручення за закінченням терміну зберігання , оскільки адресат за відправленням не з`явився.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження позивача: 79039, м. Львів, вул.Луцького, 30.

Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (зі змінами), до внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю. За змістом пунктів 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. Отже, згідно з вказаними пунктами Правил опис вкладення складається в тому випадку, якщо поштове відправлення приймається до пересилання з оголошеною цінністю.

При цьому, з аналізу пунктів 2, 11, 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок " вбачається, що квитанція або касовий чек (в яких зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість) є доказами надіслання документів. У разі, якщо направлений лист не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, його слід вважати належним чином врученим адресату (позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду України від 08.08.2019р. у справі №904/5029/18 ) .

Суд, оцінюючи належне надіслання повідомлення про звернення стягнення на майно від 15.02.2019р., зазначає, що факт повернення поштового відправлення за закінченням терміну зберігання від позивача свідчить про те, що повідомлення-вимога є належним чином вручена, а адресат - повідомлений про її вручення. Крім того, це не єдиний доказ повідомлення позивача про існування заборгованості та існування повідомлення-вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також суд критично оцінює факт твердження позивача про те, що він зовсім не знав про вимогу від 15.02.2019р., адже, як убачається з копії ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 17.05.2019р . у справі №462/3155/19 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову про визнання недійсним договору про надання траншу № SME0002720 від 30.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Альфа-Банк ; визнання недійсним договору іпотеки від 30.08.2007 року № SMERS0048/1, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ /ЛТД/ фірма Борніт ; визнання недійсним договору іпотеки № SMERS0048/2 від 30.08.2007 року, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору поруки № № SMERS0048/3 від 30.08.2007 року, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_2 ; застосування до сторін наслідки недійсності правочину реституцію, де ТзОВ ЛТД фірма Борніт було третьою особою у цій справі . І, до того ж, така ухвала датована 17.05.2019р., тоді як оскаржуване рішення державним реєстратором було прийняте 24.05.2019р., тобто, вже після ухвали Залізничного районного суду м.Львова. Додатково, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.06.2019р. у справі №462/3155/19 повернуто позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк , 3-ті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Тертична Елеонора Віталіївна, ТОВ /ЛТД/ фірма Борніт , ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору про надання траншу № SME0002720 від 30.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Альфа-Банк ; визнання недійсним договору іпотеки від 30.08.2007 року № SMERS0048/1, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ /ЛТД/ фірма Борніт ; визнання недійсним договору іпотеки № SMERS0048/2 від 30.08.2007 року, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору поруки № № SMERS0048/3 від 30.08.2007 року, укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_2 ; застосування до сторін наслідки недійсності правочину реституцію.

Позовна заява у справі №914/1364/19 подана позивачем 12.07.2019р. Тобто, суд констатує факт, що суб`єктивна поведінка ТзОВ ЛТД фірма Борніт свідчить про проінформаваність про таку вимогу, а також про те, що товариство вживає різних заходів щодо оскарження дій банку щодо реєстарціїї права власності на спірне нерухоме майно шляхом подання позовів з різними предметами спору (визнання недійсними договорів, оскарження дій державного реєстратора), що лише свідчить про недобросовісність іпотекодавця та неналежне виконання умов договорів, стороною яких є ТзОВ (ЛТД) фірма Борніт , зокрема, в частині сплати заборгованості в якості майнового поручителя (іпотекодавеця) за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Щодо інших аргументів позивача, то:

- розмір заборгованості за договором про надання траншу від 30.08.2007р. не оспорював ся, тобто майновий спір між сторонами договору кредитування щодо розміру боргу відсутній;

- окремого договору про задоволенні вимог іпотеко держателя у даній справі укладати не потрібно було, оскільки в договорі іпотеки від 30.08.2007р. є іпотечне застереження (п.6.3 договору), що дає право банку у порядку позасудового врегулювання звертати стягнення на предмет іпотеки;

- Банком надано докази проведення оцінки спірного нерухомого майна перед державною реєстрацією банком права власності на таке майно (Звіт про оцінку №ВА190513-008 , дата оцінки 13.05.2019р., є в матеріалах справи (а.с.36-55, т.2);

- щодо закінчення 30-денного строку з моменту отримання боржником вимоги, то лист банку від 15.02.2019р. повернено відділенням поштового зв`язку банку 04.03.2019р. за закінченням терміну зберігання , тоді як сама заява банку до державного реєстратора разом з пакетом документів подана 21.05.2019р., тобто, пройшло більше тридцять календарних днів з дати повернення поштового відправлення від позивача на адресу банку;

- щодо аргументу позивача про те, що державним реєстратором не було враховано відсутність кадастрового номера земельної ділянки, на якій розміщена спірна будівля при проведенні державної реєстрації, то суд не бере до уваги такі зауваження, оскільки, як вірно зазначили відповідач та третя особа, предметом іпотеки є не земельна ділянка, а сама будівля, тому звернення стягнення здійснюється саме на будівлю, а не на ділянку, тому кадастровий номер ділянки (його наявність/відсутність) не має ніякого значення для здійснення реєстраційних дій у даній справі.

Враховуючи наведене вище, судом встановлено, що банком вжито всіх заходів для повідомлення боржника та іпотекодавця належним чином про заборгованість, а позивачем не доведено порушення банком вимог чинного законодавства при проведенні оскаржуваної реєстраційної дії щодо оформлення права власності на нерухоме майно в позасудовому порядку, та порушення прав позивача при такій реєстрації, що є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.

Крім того, ухвалою господарського суду Львівської області від 26.07.2019р. у справі №914/1364/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) фірма Борніт про забезпечення позову у справі №914/1364/19 задоволено частково : вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В силу приписів ч. 9 ст. 145 ГПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У зв`язку з повною відмовою в задоволенні заявленого позову, з огляду на викладені вище приписи процесуального закону, заходи забезпечення, які вжиті ухвалою суду від 26.07.2019 року підлягають скасуванню.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений судовий збір залишається за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю

2. Судові витрати залишити за позивачем.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 26.07.2019р. у справі №914/1364/19р.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 03.01.2020р.

Суддя Козак І.Б.