Ухвала

від 03.01.2020 по справі 910/10339/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.01.2020Справа № 910/10339/18

Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/10339/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Форм"

про стягнення 127596,11 грн.

Представники сторін: без виклику

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Форм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" основний борг у розмірі 79351 грн. 00 коп., пеню у розмірі 11883 грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 1891 грн. 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 4880 грн. 04 коп., штраф у розмірі 12322 грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1654 грн. 92 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

29.11.2018 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

26.12.2019 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" надійшла заява про видачу дублікату наказу у справі №910/10339/18.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/3165 від 26.12.2019, у зв`язку із відпусткою судді Картавцевої Ю.В., призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів вищевказаної заяви.

В результаті повторного автоматизованого розподілу вказана заява була передана на розгляд судді Гулевець О.В.

Розглянувши заяву про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/10339/18, суд дійшов висновку про наступне.

В обґрунтування своєї заяви, позивач зазначає, що не отримував наказ Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/10339/18 засобами поштового зв`язку з невідомих причин, з огляду на що позивач просить суд видати дублікат вказаного наказу.

Так, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 судом зазначено, що 03.12.2018 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом (№0103044366391) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс", яка була зазначена самим позивачем як адреса для листування (03028, м. Київ, вул. Стратегічне Шосе, 16, офіс 210), було направлено наказ Господарського суду міста Києва у справі № 910/10339/18 від 29.11.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Форм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" основного боргу у розмірі 79351 (сімдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят одна) грн. 00 коп., пені у розмірі 11883 грн. 08 коп., 3% річних у розмірі грн. 38 коп., інфляційних втрат у розмірі 4880 грн. 04 коп., штрафу у розмірі 12322 грн. 40 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1654 грн. 92 коп.

Водночас, в Автоматизованій системі документообігу Господарського суду міста Києва "Діловодство спеціалізованого суду" відсутні відомості про повернення поштового відправлення № 0103044366391 до суду.

06.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" звернулося до відділення Укрпошти з заявою про надання відомостей про надходження у відділення поштового зв`язку № 28 поштового відправлення № 0103044366391 з Господарського суду міста Києві на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс", а також, надання інформації щодо отримання у відділення поштового зв`язку № 28 поштового відправлення № 0103044366391 з Господарського суду міста Києві на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс".

У відповідь на зазначену заяву, Товариством з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" отримано від Укрпошти лист вих. № 1853-Т- 2019110610179-В від 07.11.2019 року, в якому зазначено, що відповідно до вимог п.п. 121-122 Правил надання послуг поштового зв`язку, Укрпошта здійснює перевірку пересилання реєстрованих поштових відправлень в автоматизованій системі протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, а тому надати інформацію щодо відправлення № 0103044366391 Укрпошта немає можливості.

Водночас, суд зазначає, що пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Аналіз приписів підпункту 19.4. пункту 1 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, дозволяє зробити висновок про те, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, з наданням суду доказів сплати судового збору в розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, законодавцем визначено право стягувача на повторну видачу йому судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, наказу суду (його дубліката) як виконавчого документа, на підставі якого здійснюється примусове виконання судового рішення, прийнятого по суті спору.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Згідно із матеріалів справи, наказ Господарського суду міста Києва у справі № 910/10339/18 від 29.11.2018 не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку. Строк пред`явлення наказу до виконання до 20.11.2021.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

З урахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/10339/18.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 233-235, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/10339/18 - задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/10339/18.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 03.01.2020.

Суддя О.В. Гулевець