Рішення

від 23.12.2019 по справі 916/2459/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2459/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників:

від позивача: Луб В.В. (на підставі ордеру), Селезньов О.В. (на підставі ордеру);

від відповідача: Гужанська Т.В. (на підставі ордеру);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Морський сервіс України (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 7/а);

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пароходна, буд. 28)

про стягнення 281068,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 21.08.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Морський сервіс України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство , в якій просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 281068,46 грн., з яких: 262987,20 грн. - заборгованість за договором, 13412,34 грн. - борг з урахуванням індексу інфляції та 4668,92 грн. - 3% річних, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором з ремонту корпусу баржі UDP-SL-007-УДП №КСБСРЗ/203 від 30.10.2018р. в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, що стало підставою для звернення з відповідним позовом. При цьому, на суму заборгованості здійснено нарахування інфляційних у розмірі 13412,34 грн. та 3% річних у розмірі 4668,92 грн. про стягнення, яких позивач також звернувся у даному позові.

Ухвалою суду від 27.08.2019р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2459/19 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 23.09.2019 року.

19.09.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. ГСОО №19026/19, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого відповідач проти позову заперечував в частині нарахування інфляційних та 3% річних, зазначаючи, що позивачем невірно визначено дату з якої здійснено відповідні нарахування, оскільки акт приймання-передачі наданих послуг був підписаний 17.12.2018р., а відповідний рахунок до сплати виставлено 18.12.2018 року, тому, з урахуванням положень п. 2.4 договору, за думкою відповідача, нарахування мають здійснюватись з 18.12.2019 року. Водночас відповідач також вказує, що при здійсненні нарахування інфляційних позивачем застосовано не вірні індекси інфляції, а тому вважає відповідний розрахунок невірним.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року підготовче засідання було відкладено в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, на 18.10.2019 року.

У судовому засіданні від 18.10.2019 року судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, на 25.10.2019 року.

У судовому засіданні від 25.10.2019 року судом з метою встановлення всіх обставин у справі було задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження, в зв`язку з чим постановлено протокольну ухвалу в порядку ч.3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, якою строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів. Крім того, в засіданні суду від 25.10.2019р. судом було постановлено також протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, на 30.10.2019 року.

30.10.2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів вх. ГСОО №2-5294/19, а також клопотання про відкладення слухання справи вх. ГСОО №22433/19, зазначені клопотання були долучені судом до матеріалів справи та за результатами їх розгляду судом було відмовлено в їх задоволенні з підстав необгрунтовності.

Ухвалою суд від 30.10.2019 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.11.2019 року.

22.11.2019 року до суду від відповідача надійшла заява по суті спору вх. ГСОО №24160/19, в якій відповідач доводить до відома суду, що спірний договір з боку відповідача укладено структурним підрозділом, який не погоджує договори з товариством. При цьому, відповідач також наполягає, що позивачем фактично було виконано робіт менше, а саме обсяг металу становить 13837,60кг., в зв`язку з чим заборгованість становить 171017,95 грн. При цьому, відповідач наполягає, що акти дефектації та виконавча ремонтна відомість №1 на заводський ремонт секції SL-007 від 21.12.2018 року підтверджують виконання робіт з ремонту корпусу з заміною обшивки і набору баржі лише на загальну кількість 13837,60 кг металу. За таких обставин відповідач стверджує про наявність обставин для часткового задоволення судом позовних вимог виходячи із фактичної суми боргу у розмірі 176958,10 грн.

У судовому засіданні від 25.11.2019 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 23.12.2019 року.

У судовому засіданні від 23.12.2019 року позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні від 23.12.2019 року наполягав щодо наявності підстав для часткового задоволення судом позову, згідно обставин викладених в заявах по суті спору.

В судовому засіданні 23.12.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено, що повне рішення буде складено 02.01.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено матеріалами справи 30.10.2018р. між ПрАТ Українське Дунайське пароплавство (надалі - замовник) та ТОВ Морський сервіс України (надалі - виконавець) укладено договір з ремонту корпусу баржі UDP-SL-007-УДП №КСБСРЗ/203т, згідно з яким в порядку та на умовах визначених цим договором виконавець зобовязався надати послуги з ремонту корпусу з заміною обшивки і набору баржі UDP-SL-007-УДП, а замовник зобовязався прийняти такі послуги та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.3 договору, попередній обсяг послуг за даним договором визначається в попередньому акті дефекації та становить 14580 кг металу, який буде перероблений в процесі ремонту баржі.

За умовами п. 2.2 договору, сторони дійшли згоди, що вартість послуг з переробки 1 кг металу становить 28,00 грн. без урахування ПДВ, яка включає всі витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг.

Положеннями п. 2.3 договору визначено, що остаточна ціна даного договору визначається відповідно до уточненого обсягу послуг і відображається в акті приймання-передачі наданих послуг.

У відповідності до п.2.4 договору, остаточний розрахунок за вирахуванням сплачених замовником за цим договором платежів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг згідно фактично виконаному обсягу послуг, зареєстрованої виконавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та виданої в установленому законодавством порядку замовнику, згідно виставленого виконавцем рахунку протягом 30 днів з дня підписання акту приймання-передачі наданих послуг та отримання від виконавця належним чином оформленого рахунку.

У п. 3.1 договору визначено обов`язок виконавця надати послуги за даним договором протягом 45 календарних днів з дати підписання даного договору.

Згідно п. 3.7 договору, здавання наданих послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який готується виконавцем та підписується повноважними представниками сторін протягом 5 днів після фактичного надання послуг.

За умовами п. 3.8 договору, у разі виявлення недоліків під час приймання результатів наданих послуг замовник має право відмовитися від підписання акта приймання-передачі наданих послуг та скласти акт із вказівкою недоліків і строків їх усунення. Зазначений акт складається у двох екземплярах та надається на погодження виконавцю, який у разі згоди із змістом цього акту підписує його, скріплює печаткою та усуває всі недоліки у визначений цим актом строк. У разі незгоди виконавця із змістом цього акту спір вирішується в порядку, встановленому договором.

Положеннями п. 5.1 договору визначено, що всі права та обов`язки замовника (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, тощо), які передбачені цим договором, виконуються госпрозрахунком відокремленим структурним підрозділом Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод ПрАТ Українське Дунайське пароплавство .

Умовами п. 5.2 договору визначено обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплатити вартість послуг на умовах і в розмірі, які встановлені у цьому договорі, а також прийняти надані послуги, згідно з актом приймання-передачі наданих послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору.

У п. 5.4 договору встановлено, що виконавець зобов`язаний, зокрема, на дату підписання акту приймання-передачі наданих послуг надати акти ВТК, які підтверджують обсяг наданих послуг та які підтверджують обсяг використаних матеріалів

За умовами п. 8.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання.

В подальшому, 17.12.2018 року, між сторонами у справі було укладено додаткову угоду до договору №КСБСРЗ/203 від 30.10.2018 року згідно якої сторонами було внесено зміни у п.2.3 договору та викладено його в новій редакції: 2.3. Остаточна ціна даного договору визначена відповідно до уточненого обсягу послуг, який становить 16575 кг переробленого металу в процесі ремонту баржі, та складає 556920,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 92820,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2018 року на виконання умов укладеного між сторонами договору ТОВ Морський сервіс України були виконані ремонтні роботи корпусу з заміною обшивки і набору баржі UDP-SL-007-УДП в обсязі переробленого металу 16575 кг на загальну суму 556920,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про здачу виконаних послуг (а.с 42), який підписаний та скріплений печатками відповідних осіб, без будь-яких зауважень.

При цьому у даному акті сторонами підтверджено, що послуги виконані повністю, сторони претензій одна до одної не мають.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як стверджує позивач, відповідачем вартість спірних робіт була оплачена частково у сумі 293932,80 грн., що підтверджується довідкою банку про рух коштів та реєстром платіжних документів по рахунку (а.с. 49-50).

Разом з тим, здійснення періодичних проплат у сумі 293932,80 грн. саме, як оплати спірних послуг за договором №КСБСРЗ/203 від 30.10.2018 року ніяким чином не заперечується відповідачем, як і період їх здійснення з 15.01.2019 року по 13.03.2019 року.

При цьому суд зазначає, що з урахуванням умов п. 2.4 договору та дати фактичного підписання відповідачем акту наданих послуг 17.12.2018 року та виставлення 18.12.2018 року рахунку до сплати (а.с. 76), відповідач був обізнаний про необхідність сплати вартості спірних робіт протягом 30 днів з дня виставлення відповідного рахунку, тобто до 18.01.2019 року.

Більш того, суд зазначає, що умови договору визначені на розсуд сторін при цьому, відповідачем не заперечуються обставини отримання рахунку у дату його виставлення, на наступний день після підписання відповідного акту наданих послуг.

За таких обставин, обов`язок щодо сплати вартості спірних робіт мав бути виконаний відповідачем у строк до 18.01.2019 року із спливом 30-денного строку з дня отримання рахунку.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату грошових коштів у спірніому розмірі або доказів відсутності у відповідача такого обов`язку, відповідно до умов укладеного договору.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України неналежно виконав умови укладеного договору, в зв`язку з чим на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за фактично виконані ремонтні роботи за договором №КСБСРЗ/203 від 30.10.2018 року у розмірі 262987,20 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Морський сервіс України про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 262987,20 грн.

Разом з тим, суд критично відноситься до позиції відповідача щодо невідповідності обсягів спірних робіт, дефектним актам складеним за договором № 047/82/871ТС, адже позивач не є стороною вказаного договору, тоді як спірний обсяг робіт визначено за домовленістю сторін у відповідній додатковій угоді із подальшим підписанням акту приймання здачі виконаних робіт без будь-яких заперечень з боку відповідача як до обсягу так і до якості спірних робіт. При цьому, суд зазначає, що правомірність укладеного правочину так і наявність повноважень щодо прийняття робіт з боку відповідача саме Госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод ПрАТ УДП , заперечується відповідачем безпідставно, як і наявність повноважень у особи якою фактично було вчинено правочин від імені ПрАТ УДП

Водночас, умови спірного договору передбачають покладення обов`язку замовника, зокрема, щодо підписання первинних документів за договором саме на Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод ПрАТ УДП , а тому прийняття робіт з боку відповідача відповідним структурним підрозділом визнається судом як належне.

Крім того, суд вважає за необхідне окремо наголосити, що добросовісність у правовідносинах означає здійснення сторонами заходів, спрямованих на уникнення правопорушення.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 13412,34 грн. (а.с. 6) суд встановив його помилковість.

Так, листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. №62-67р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ " визначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується ні на кожну дату місяця, а в середньому на місяць , в зв`язку з чим умовно слід вважати, що сума, внесена у період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Крім того, оскільки, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари послуги, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом за період прострочки.

З урахуванням викладеного, суд за допомогою системи „Ліга-Закон» здійснив власний розрахунок інфляційних у межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням дати виникнення заборгованості у відповідача, з 18.01.2019р. до 21.08.2019р. та суми заборгованості на яку позивач нараховує відповідні нарахування та встановив, що загальна сума інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача становить 4465,70 грн.

Розрахунок інфляційних

Період заборгованостіСума боргуСукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми заборгованостіСума боргу з урахуванням індекса инфляції 17.01.2019 -20.08.2019 262987,20 1,017 4465,70 267452,90

Суд, перевіривши розрахунок позивача, щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4668,92 грн., нарахованих 17.01.2019р. по 20.08.2019р., заявлених до стягнення на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, встановив його помилковість, а саме, позивачем невірно визначено правомірний період нарахування відповідних відсотків річних.

При цьому, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає до уваги суму заборгованості у розмірі 262987,20 грн. на яку безпосередньо здійснює відповідні нарахування позивач.

З урахуванням викладеного, суд здійснив власний розрахунок 3% річних та встановив, що загальна сума 3% річних становить 4647,31 грн.

Розрахунок річних

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 262987,20 18.01.2019 - 20.08.2019 215 3 % 4647,31 Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 13312,13 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Морський сервіс України» та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 262987,20 грн., 3% річних у розмірі 4647,31 грн. та інфляційних у розмірі 4465,70 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4216,03 грн., покладаються на відповідача та позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пароходна, буд. 28; код ЄДРПОУ 01125821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський сервіс України» (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 7/а; код ЄДРПОУ 32682064) 262987/двісті шістдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят сім/грн. 20 коп. заборгованості за договором, 4647/чотири тисячі шістсот сорок сім/грн. 31 коп. 3% річних, 4465/чотири тисячі чотириста шістдесят п`ять/грн. 70 коп. інфляційних.

3. В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пароходна, буд. 28; код ЄДРПОУ 01125821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський сервіс України» (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 7/а; код ЄДРПОУ 32682064) 4081/чотири тисячі вісімдесят одна/грн. 12 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 січня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська