Рішення

від 12.12.2019 по справі 455/1730/18

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1730/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"12" грудня 2019 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Галина В.П.,

секретар Задорожна В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Сільськогосподарського кооперативу по обслуговуванню населення Тур`є до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, -

за участю представників позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Сільськогосподарський кооператив по обслуговуванню населення Тур`є в особі керівника Кушніра О.І. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, а саме усунути перешкоди у користуванні приміщенням ремонтної майстерні, що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 255,7кв.м., та належить СГК Тур`є - зобов`язавши відповідачів звільнити, незаконно зайняте, приміщення ремонтної майстерні, що належить СГК Тур`є ; стягнути солідарно з відповідачів у користь СГК Тур`є 147240 грн. (сто сорок сім тисяч двісті сорок грн.) не отриманого СГК Тур`є прибутку (упущена вигода) у зв`язку із незаконним володінням та користуванням приміщенням ремонтної майстерні; покласти всі судові витрати на відповідачів, стягнути на користь позивача, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3970,60 грн. (три тисячі дев`ятсот сімдесят грн. (шістдесят коп.).

У обгрунтування позову посилається на те, що зазначений кооператив є власником приміщення ремонтної майстерні, загальною площею 255,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 а /1 . Дане приміщення майстерні було передане СГК Тур`є в оренду ОСОБА_1 , останнім не повернуто, та перебуває у фактичному володінні та користуванні відповідачів, які одержали або могли одержати доходи від нього за весь час фактичного незаконного володіння.

Так, Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01.06.2017 року в справі №455/1025/16 (провадження №22-ц/783/2063/17), якою залишено без змін рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.01.2017 року в справі №455/1025/16-ц за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського кооперативу по обслуговуванню населення Тур`є , виконавчого комітету Тур`ївської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, комунального підприємства Львівської обласної ради Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання незаконним та скасування рішення виконкому, свідоцтва про право власності, рішення реєстратора, а також про визнання права власності на майно, встановлено, що ремонтна майстерня за адресою: АДРЕСА_1 , це нежитлове приміщення побудоване за часів існування колгоспів УРСР у 1960 році і згідно законів України Про власність , Про колективне сільськогосподарське підприємство ЦК УРСР та інших нормативно-правових актів України належало колишнім членам колгоспу Верховина .

В процесі реформування колгоспу, згідно рішення Загальних зборів від 02 квітня 1992 року (протокол №2) прийнято Статут Селянської спілки співвласників Верховина , який зареєстровано розпорядженням представника Президента України у Старосамбірському районі від 20 серпня 1992 року №204.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.01.2017 року в справі №455/1025/16-ц за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського кооперативу по обслуговуванню населення Тур`є , виконавчого комітету Тур`ївської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, комунального підприємства Львівської обласної ради Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання не законним та скасування рішення виконкому, свідоцтва про право власності, рішення реєстратора, а також про визнання права власності на майно, встановлено, що посадовими особами сільськогосподарської спілки співвласників Верховина (надалі ССС Верховина ) за рішенням зборів пайовиків було проведено реформування господарства шляхом розпаювання майна. У зв`язку з наявною кредиторською заборгованістю в ССС виникало питання способу її погашення, через що на той час йдучи шляхом усталеної практики, було вирішено виділити майно для погашення боргів та створити юридичну особу, яка була б правонаступником ССС Верховина . 29.02.2000 року було створено сільськогосподарський кооператив по обслуговуванню населення Туре , яким було прийнято дане майно для погашення боргів ССС Верховина , як правонаступником.

Господарським судом Львівської області, у рішенні від 02.07.2018 року справа №914/1649/16 встановлено, що відповідно до виписки з ЄДРЮО та ФОП серії ААА №047245 за ідентифікаційним номером 03763193 зареєстровано Сільськогосподарський кооператив по обслуговуванню населення ТУР`Є ; дата проведення державної реєстрації 29.02.2000 року; №1 409 120 0000 000347.

Згідно витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ станом на 10.06.2016 року Сільськогосподарський кооператив по обслуговуванню населення ТУР`Є (ідентифікаційний код 03763193) є юридичною особою, керівником та підписантом з 16.12.2015 року є ОСОБА_4 .

Також рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.01.2017р. у справі №455/1025/16-ц встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.02.2006 року та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.02.2006 року, сільськогосподарський кооператив по обслуговуванню населення Тур`є є власником ремонтної майстерні в АДРЕСА_1 , загальною площею 255,7кв.м.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01.06.2017 року в справі №455/1025/16 року встановлено, що 22 лютого 2006 року Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвало за сільськогосподарським кооперативом по обслуговування населення Тур`є право власності на указане нерухоме майно.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.01.2017 року в справі №455/1025/16-ц також встановлено, що власником ремонтної майстерні у АДРЕСА_1 є сільськогосподарський кооператив по обслуговуванню населення Тур`є .

1 листопада 2001 року між СГК Тур`є та ОСОБА_1 дійсно було укладено договір оренди Майстерні терміном на 1 рік; згідно договору про передачу в оренду механічної майстерні від 10.03.2004 року та виписки з протоколу №1 від 10.03.2004 року загальних зборів СКГ Тур`є , ОСОБА_1 отримав у оренду терміном на один рік з подальшим викупленням, ремонтну майстерню, площею 255,7кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Укладений 1 листопада 2001 року між СГК Тур`є та ОСОБА_1 договір оренди Майстерні неодноразово пролонговувався. 10 березня 2004 року за заявою ПП ОСОБА_1 , з СГК Тур`є укладено новий договір оренди приміщення Майстерні за спірною адресою: АДРЕСА_1 ; договір укладено терміном на 1 рік, встановлено орендну плату в розмірі 1200 грн. у рік, а також зобов`язано орендаря провести роботу по підготовці документів для приватизації. Договір оренди від 10 березня 2004 року неодноразово на підставі ст. 764 ЦК України поновлювався. Однак, з невідомих причин ФО-підприємець ОСОБА_1 з 1 червня 2006 року припинив сплачувати орендну плату, яка відповідно до ч. 5 ст.762 ЦК України сплачується щомісяця.

Орендар ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку за договором щодо сплати орендної плати станом на 1 грудня 2006 року в розмірі 600 грн. за 6 календарних місяців і при цьому фактичні дії орендаря свідчили, що він узагалі не має наміру сплачувати орендну плату, що знайшло підтвердження в заявах та зверненнях посадових осіб СГК до органів влади Старосамбірського району, до правоохоронних органів та до ОСОБА_1 .

Через наведене із 1 грудня 2006 року СКГ відповідно до наказу №5 від 27.11.2006 року прийняло рішення договір оренди приміщення ремонтної майстерні розірвати в односторонньому порядку та запропонувало купити ремонту майстерню ОСОБА_7 , котрий згідно касових ордерів №8 від 20.12.2006 року та №9 від 21.12.2006 року оплатив вартість механічної майстерні в сумі 20936 грн., про що листами від 23 та 26 грудня 2006 року було повідомлено ОСОБА_1 . Проте останній категорично відмовився повертати орендоване майно, а також свідоцтво про право власності та технічний паспорт на об`єкт нерухомості, через що було подано оголошення в газету №10 від 17 лютого 2007 року Народного часопису Старосамбірщини Прикарпаття , стосовно вважати недійсним Свідоцтво про право власності на цей об`єкт нерухомості. Із 17 лютого 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність.

Передане СГК Тур`є , в оренду відповідачу, спірне майно останнім не повернуто, а перебуває у фактичному володінні відповідачів, що порушує права позивача, гарантовані законом, у зв`язку з чим він змішений звернутись до суду за захистом своїх порушених або не визнаних прав та інтересів.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись в обґрунтування на викладені в ньому обставини та просив задовольнити. Додатково пояснив, що вони не могли зайти у приміщення ремонтної майстерні, так як там проводить діяльність ОСОБА_1 . Але так як він по документах і фактично став головою сільської ради, то на нього це приміщення не могло бути оформлене. Щоб подати позов на витребування того приміщення, вони звернулись в міліцію і було з`ясовано, що у зазначеному приміщенні проводила діяльність дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Тому вони не могли подати в суд позов на ОСОБА_1 , який вказав що є головою сільської ради і нічим в даному приміщенні не займається. Господарський суд досліджував спір про витребування майна з чужого незаконного володіння, де відповідачем була вказана ОСОБА_2 .

До нього звернулись люди щодо здачі приміщення ремонтної майстерні в оренду і були згідні плати по 5000 грн. щомісячно орендну плату. Він не міг це зробити, оскільки приміщення займалось сім`єю ОСОБА_1 . Там різали ліс, стояла пилорама. ОСОБА_1 здійснював оплату за світло в приміщенні майстерні, де різали ліс.

Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримав у повному об`ємі. Додатково пояснив, що позов є об`ємним, там все розписано та зазначено. Як доведено в рішеннях судів, які долучені до справи, відповідачі, зокрема ОСОБА_1 з 2001 року фактично володіє та користується даним приміщенням ремонтної майстерні. Це зокрема зазначено в рішенні Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.01.2017 року за № 455/1025/16, в якому встановлено, що з 2001 року до сьогодні спірне приміщення фактично знаходиться у володінні і користуванні ОСОБА_1 . Крім того, в цьому ж рішенні також є зазначено, що з 2010 року по даний час у вищевказаному приміщенні здійснює підприємницьку діяльність по переробці деревини ОСОБА_2 . Право власності позивача є чинним, зареєстрованим і ніким на даний момент не оспорюється. Як власник даного приміщення, СГК Тур`є хотіло би використовувати його для власних потреб. Однак не може цього зробити, оскільки відповідачі фактично зайняли це приміщення і добровільно його не віддають та не повертають і таким чином чинять перешкоди в користуванні власністю, яка є зареєстрована за СГК Тур`є . Відповідачі на даний час вказане приміщення не повернули, належним чином не звільнили і СГК Тур`є втратило можливість отримати прибуток хоча би від здачі приміщення в оренду. До справи долучено висновок експерта, який проаналізувавши середню ринкову вартість оренди нежитлового приміщення таких квадратних метрів зазначив суму, яка фактично могла би бути отриманою позивачем при здачі даного приміщення в оренду. У позовній заяві наведений розрахунок, який становить вказану суму середньо від отримання прибутку від здачі приміщення в оренду і помножено на строк позовної давності три роки. Всі обставини були детально досліджені судами попередніх інстанцій. Факти щодо незаконного володіння та користування приміщенням ремонтної майстерні відповідачами, були встановлені в цих судах. Із врахуванням наведеного, просив суд зобов`язати відповідачів усунути вказані перешкоди в користуванні власністю СГК Тур`є , яка є чинно зареєстрована, ніким не оспорена, як і на момент подачі позову, так і на даний момент. Предметом позову є усунення перешкод у користуванні приміщенням, а також відшкодування шкоди, яка пов`язана із незаконним володінням та користуванням.

Щодо строків позовної давності, то вони не пропущені, оскільки з 2006 року СГК Тур`є перебувало як в судових так і в інших діях з відповідачами, зокрема з ОСОБА_1 . Був спір про право, господарський спір про витребування майна з чужого незаконного володіння. Цей позов поданий до суду в 2018 році. Фактично після того як Господарський суд виніс рішення в своїй справі, воно набуло законної сили, був підготовлений і поданий цей позов. Отже, строк позовної давності позивачем не порушений.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав. Додатково пояснив, що колишній правонаступник СГК Тур`є ОСОБА_8 повідомив йому, щоб він взяв молоток, розбив колодку та користувався приміщенням майстерні, сплачуючи оренду. Він просив передати йому приміщення офіційно, на що той відмовився. Акту передачі приміщення ніхто не робив. Він користувався приміщенням майстерні з 2001 року і до 2010 року. У 2010 році став головою сільської ради і передав приміщення в користування дружині згідно договору без акту. Яким чином передавалось приміщення сину, йому не відомо. Він не втручався у справи дружини та сина. Його дружина сплачувала податки за користування приміщенням. Приблизно з 2016-2017 року він не користується приміщенням ремонтної майстерні. Приміщення вільне. Приблизно два роки тому він залишив це приміщення так як було і з 2016-2017 року він ним не користується. Замок на вхідних дверях ніхто не міняв. Перешкод у користуванні приміщенням ремонтної майстерні, після судових розглядів попередніх справ, ніхто не чинить. Ні він, ні дружина, ні син не мають ключів до колодки, яка є на центральному вході. Він робив переобладнання майстерні під переробку деревини, згідно того був зроблений інший вхід. Іншими двома входами він користувався, закривав їх. До нього ніхто не звертався щодо передачі цих ключів. Також до нього ніхто не звертався щодо усунення перешкод. З приводу явки в суд відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то їх тут не потрібно, приміщення вільне.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні позов заперечив.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, а тому суд розглядає справу у їхній відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд доходить висновку, що позов підлягає до часткового задоволення із таких підстав:

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до рішення Самбірського міськрайронного суду Львівської області від 12.01.2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського кооперативу по обслуговуванню населення Тур`є , виконавчого комітету Тур`ївської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, комунального підприємства Львівської обласної ради Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації , - про визнання незаконним та скасування рішення виконкому, свідоцтва про право власності, рішення реєстратора, а також про визнання права власності на майно, судом зокрема встановлено, що:

-із 2001 року до сьогодні, (дата винесення рішення 12.01.2017 р) спірне приміщення фактично знаходиться у володінні та користуванні ОСОБА_1 ;

-згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.02.2006 року та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.02.2006 року, сільськогосподарський кооператив по обслуговуванню населення Тур`є є власником ремонтної майстерні в АДРЕСА_1 , загальною площею 255,7кв.м. . (а.с. 11-17).

При перегляді даного рішення в апеляційному порядку за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 01.06.2017 року зокрема зазначено, що при вирішенні питання оформлення права власності на ремонтну майстерню загальною площею 255,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 - а 1 за сільськогосподарським кооперативом по обслуговуванню населення Тур`є та її реєстрації, виконком Тур`ївської сільської ради Старосамбірського району Львівської області та Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації діяли в межах наданих законом повноважень, підстав для визнання їх незаконними колегія суддів не знаходить, даними рішеннями не порушуються права та інтереси позивача. Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає. (а.с. 29-32).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01.06.2017р. у справі №455/1025/16 встановлено:

22 лютого 2006 року Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвало за сільськогосподарським кооперативом по обслуговування населення Тур`є право власності на указане нерухоме майно... .

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.01.2017р. у справі №455/1025/16-ц також встановлено наступне:

… судом встановлено, що власником ремонтної майстерні у АДРЕСА_1 є сільськогосподарський кооператив по обслуговуванню населення Тур`є … ;

… 1 листопада 2001 між СГК Тур`є та ОСОБА_1 дійсно було укладено договір оренди Майстерні терміном на 1 рік; згідно договору про передачу в оренду механічної майстерні від 10.03.2004 року та виписки з протоколу №1 від 10.03.2004 року загальних зборів СКГ Тур`є , ОСОБА_1 отримав в оренду терміном на один рік з подальшим викупленням, ремонтну майстерню, площею 255,7кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .";

…1 листопада 2001 року між СГК та громадянином ОСОБА_1 укладено договір оренди Майстерні терміном на 1 рік, який неодноразово пролонговувався. 10 березня 2004 року за заявою ПП ОСОБА_1 . СГК з ним укладено новий договір оренди приміщення Майстерні за спірною адресою: АДРЕСА_1 ; договір укладено терміном на 1 рік, встановлено орендну плату в розмірі 1200грн. у рік, а також зобов`язано орендаря провести роботу по підготовці документів для приватизації . Договір оренди від 10 березня 2004 року неодноразово на підставі ст. 764 ЦК України поновлювався. Однак, з невідомих причин ФО-підприємець ОСОБА_1 з 1 червня 2006 року припинив сплачувати орендну плату, яка відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України сплачувалась щомісяця. ;

… Орендар ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку за договором щодо сплати орендної плати станом на 1 грудня 2006 року в розмірі 600грн. за 6 календарних місяців і при цьому фактичні дії орендаря свідчили, що він узагалі не має наміру сплачувати орендну плату, що знайшло як підтвердження заяви та звернення посадових осіб СГК до органів влади Старосамбірського району, до правоохоронних органів та до громадянина ОСОБА_1

Через наведене із 1 грудня 2006 року СГК відповідно до наказу №5 від 27.11.2006 року прийняло рішення договір оренди приміщення ремонтної майстерні розірвати в односторонньому порядку та запропонувало купити ремонтну майстерню громадянину ОСОБА_7 , котрий згідно касових ордерів №8 від 20.12.2006 року та №9 від 21.12.2006 року оплатив вартість механічної майстерні в сумі 20936 грн., про що листами від 23 та 26 грудня 2006 року було повідомлено ОСОБА_1 . Проте останній категорично відмовився повертати орендоване майно, а також свідоцтво про право власності та технічний паспорт на об`єкт нерухомості, через що було подано оголошення в газету №10 від 17 лютого 2007 року Народного часопису Старосамбірщини Прикарпаття Вважати недійсним Свідоцтво про право власності на цей об`єкт нерухомості. Із 17 лютого 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність … .

Відповідно до постанови Верховного суду від 07.11.2019 року у справі №455/1025/16-ц (провадження № 61-27951св18) відомо про встановлені даним судом фактичні обставини справи, враховуючи рішення попередніх судів, а саме, що ремонтна майстерня по АДРЕСА_1 - це нежитлове приміщення, яке побудоване за часів існування колгоспів УРСР у 1960 році, відповідно до Законів України Про власність , Про колективне сільськогосподарське підприємство , ЦК УРСР та інших нормативно-правових актів України та належало колишнім членам ССС Верховина .

У процесі реформування ССС Верховина , згідно з рішенням загальних зборів від 02 квітня 1992 року (протокол № 2), прийнято Статут ССС Верховина , який зареєстрований розпорядженням представника Президента України у Старосамбірському районі 20 серпня 1992 року за № 204.

29 лютого 2000 року Старосамбірською РДА Львівської області проведено державну реєстрацію юридичної особи - СГК Тур`є , який став правонаступником ССС Верховина .

01 листопада 2001 року між СГК Тур`є та ПП ОСОБА_1 укладений договір оренди ремонтної майстерні, який у подальшому пролонгувався.

10 березня 2004 року між сторонами укладений новий договір оренди приміщення майстерні на один рік, встановлено орендну плату у розмірі 1 200,00 грн на рік, а також зобов`язано орендаря провести роботу з підготовки документів для приватизації об`єкта нерухомості за СГК Тур`є .

Рішенням Виконавчого комітету Тур`ївської сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 10 січня 2006 року № 2 оформлено право власності на спірну ремонтну майстерню за СГК Тур`є .

17 лютого 2006 року СГК Тур`є Виконавчим комітетом Тур`ївської сільської ради Старосамбірського району Львівської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - ремонтну майстерню загальною площею 255,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

22 лютого 2006 року Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвало за СГК Тур`є право власності на указане нерухоме майно.

Відповідно до мотивувальної частини постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 06 лютого 2009 року, Старосамбірським РВ ГУ МВСУ у Львівській області за результатами перевірки заяви директора СГК Тур`є про неправомірні дії ОСОБА_1 , після виготовлення технічної документації на приміщення ремонтної майстерні директор СГК Тур`є ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_1 оплатити за неї приблизно 21 000,00 грн, на що останній відмовився.

Разом із тим, із червня 2006 року ПП ОСОБА_1 припинив сплачувати орендну плату, у зв`язку з чим наказом директора СГК Тур`є ОСОБА_10. від 27 листопада 2006 року № 5 розірвано в односторонньому порядку з 01 грудня 2006 року договір оренди від 10 березня 2004 року, укладений між СГК Тур`є та ПП ОСОБА_1 .

Після розірвання в односторонньому порядку договору оренди з ПП ОСОБА_1 , СКГ Тур`є реалізувало спірне нежитлове приміщення ПП ОСОБА_7 за 20 936,00 грн, вказана сума згідно з касовими ордерами від 20 та 21 грудня 2006 року № № 8, 9 ОСОБА_7 сплачена на рахунок СГК Тур`є .

Водночас 26 грудня 2006 року відповідно до платіжного доручення №11 ПП ОСОБА_1 також оплатив 14 329,94 грн за ту ж саму ремонтну майстерню.

При цьому наказ директора СГК Тур`є від 27 листопада 2006 року про розірвання договору оренди позивачем не оспорюється та є чинним.

Із 17 лютого 2011 року ПП ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що фактично користувався приміщенням ремонтної майстерні до 2010 року. Потім став головою сільської ради, а зазначеним приміщенням із 2010 року і по 2016-2017 рік користувались дружина, потім син, між якими були певні відносини і які передавали один одному це приміщення також в оренду. Тобто фактично відповідачем зазначено, що це приміщення перебувало у його та відповідачів користуванні до 2017 року.

Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 02.07.2018 року справа №914/1649/16, за позовом Сільськогосподарського кооперативу по обслуговуванню населення "ТУР`Є" до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ; за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача, ОСОБА_1 , третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача, Тур`ївська сільська рада Старосамбірського району Львівської області, третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача, ОСОБА_3 , про витребування нежитлового приміщення з чужого незаконного володіння та зобов`язання передати доходи в сумі 90000грн., в позові відмовлено повністю. Однак в даному рішенні зазначено, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2017р. у справі №455/1025/16-ц встановлено наступне:

…до сьогоднішнього дня ОСОБА_1 приміщення ремонтної майстерні не повернув і фактично продовжував його використовувати для порізки деревини як пилораму, без видозмінення приміщення ремонтної майстерні, при цьому ніяких платежів за користуванням приміщенням не сплачував. 31 березня 2016 року СГК Тур`є звернулося до ОСОБА_1 з вимогою повернути приміщення ремонтної майстерні, однак, відповіді не отримано. У квітні 2016 року СГК Тур`є знову змушений звернутися із заявою до правоохоронних органів у зв`язку з порушенням права власності на вищевказане приміщення, а саме права користування приміщенням ремонтної майстерні. 25 квітня 2016 року на ім`я керівника СГК Тур`є ОСОБА_4 Старосамбірським відділенням поліції направлено лист-відповідь №3087 про результати розгляду заяви СГК щодо самовільного захоплення нежитлового приміщення ремонтної майстерні за адресою: АДРЕСА_1 ; із якої встановлено, що з 2010 року по даний час у вищевказаному приміщенні здійснюється підприємницька діяльність по переробці деревини відповідачем - громадянкою ОСОБА_2 , котра являється дружиною ОСОБА_1 .

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.01.2017р. у справі №455/1025/16-ц також встановлено:

… із 2001 року до сьогодні спірне приміщення фактично знаходиться у володінні та користуванні ОСОБА_1 .

Відтак, як встановлено судом у справі №455/1025/16-ц, оскільки з 2001р. по 12.01.2017р. (дата рішення у справі №455/1025/16-ц) спірне майно знаходиться у володінні та користуванні Третьої особи 1 ( ОСОБА_1 ), то і станом на час подання позову у справі №914/1649/16 (15.06.2016р.) спірне майно також перебувало у володінні та користуванні Третьої особи 1. (а.с. 18-28).

Враховуючи усе вищенаведене в сукупності, суд доходить висновку, що пред`явлений позивачем СГК Тур`є позов про усунення перешкод у користуванні власністю є підставним, оскільки підтверджується висновками попередніх судів, які ними викладені у процесуальних документах. Також відповідач ОСОБА_1 при дачі пояснень у справі підтвердив той факт, що фактично користувався приміщенням ремонтної майстерні до 2010 року. Потім став головою сільської ради, а зазначеним приміщенням із 2010 року і по 2016-2017 рік користувались дружина, потім син. У період користування приміщенням, він робив переобладнання майстерні, згідно того був зроблений інший вхід. Іншими двома входами він користувався, закривав їх.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що до нього ніхто не звертався щодо передачі цих ключів. Також до нього ніхто не звертався щодо усунення перешкод.

Однак рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.01.2017р. у справі №455/1025/16-ц встановлено, що 31 березня 2016 року СГК Тур`є звернулося до ОСОБА_1 з вимогою повернути приміщення ремонтної майстерні, однак, відповіді не отримано. У квітні 2016 року СГК Тур`є знову змушений звернутися із заявою до правоохоронних органів у зв`язку з порушенням права власності на вищевказане приміщення, а саме права користування приміщенням ремонтної майстерні. 25 квітня 2016 року на ім`я керівника СГК Тур`є ОСОБА_4 Старосамбірським відділенням поліції направлено лист-відповідь №3087 про результати розгляду заяви СГК щодо самовільного захоплення нежитлового приміщення ремонтної майстерні за адресою: АДРЕСА_1 ; із якої встановлено, що з 2010 року по даний час (дата винесення рішення 12.01.2017 р.) у вищевказаному приміщенні здійснюється підприємницька діяльність по переробці деревини ОСОБА_2 , котра являється дружиною ОСОБА_1 .

Також згідно пояснень відповідача ОСОБА_1 відомо, що із 2017 року, відповідачами дане приміщення не використовується.

Із наведеного випливає, що відповідачі не намагались у добровільному порядку вирішити існуючий між ними та позивачем спір, а займали приміщення майстерні, не маючи пролонгованого договору оренди. Про звільнення приміщення власника не повідомляли.

Судом не здобуто доказів того, що від відповідачів надходили пропозиції щодо врегулювання цього питання у досудовому порядку та відповіді по суті висловленої претензії.

Відтак в цій частині позов підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про відшкодування шкоди по втраченій вигоді солідарно з відповідачів у користь СГК Тур`є в сумі 147 240 (сто сорок сім тисяч двісті сорок) гривень, суд зазначає таке. Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно у користь СГК Тур`є прибутку (упущена вигода) у зв`язку із незаконним володінням та користуванням приміщенням ремонтної майстерні, що в АДРЕСА_1 загальною площею 255,7 кв.м. та посилається на норми ст. 22 ЦК України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Із висновку експерта про оцінку майна, ремонтної майтерні, що у АДРЕСА_1 , дата оцінки 08.10.2018 року, відомо про суму, яка розрахована експертом шляхом порівняльного підходу. Експерт дав в загальному середній висновок по вартості місячної оренди приміщення такого об`єму. Розрахунок орендної плати становить 4090 грн. в місяць. (а.с. 33-37).

На думку позивача, відповідач зобов`язаний йому відшкодувати вартість втраченого прибутку (упущеної вигоди) у сумі 147240 грн., з розрахунку : 4090 грн. (вартість оренди за один місяць) * 36 (12 місяців у році * 3 роки - встановлений строк позовної давності = 36 місяців) = 147 240 грн. (сто сорок сім тисяч двісті сорок грн.).

Із врахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність правових підстав до задоволення позову в цій частині, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України, не встановлено доходів, одержаних особою, яка порушила право, а розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. Наявність та суму доходів також не встановлено.

Відтак, в позові про солідарне стягнення із відповідачів у користь СГК Тур`є 147 240 (сто сорок сім тисяч двісті сорок) гривень не отриманого СГК Тур`є прибутку (упущена вигода) у зв`язку з незаконним володінням та користуванням приміщенням ремонтної майстерні слід відмовити за недоведеністю.

Також слід зазначити, що строк позовної давності, при подачі позивачем даного позову не пропущено. Цей позов подано ним в суд 26.12.2018 року. Крім того, справи щодо спірної майстерні розглядались іншими судами, рішення по яких набрали законної сили. Факти незаконного користування даним приміщення і чинення перешкод власнику даного приміщення СГК Тур`є , як зазначено в позові та в рішеннях попередніх судів, є підтверджені.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідачів на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в розмірі по 256 (двісті п`ятдесят шість) грн.. 13 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні приміщенням ремонтної майстерні, що знаходиться у АДРЕСА_1 загальною площею 255,7 кв.м., та належить СГК Тур`є - зобов`язавши відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звільнити, незаконно зайняте, приміщення ремонтної майстерні, що знаходиться у АДРЕСА_1 загальною площею 255,7 кв.м., що належить СГК Тур`є .

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Сільськогосподарського кооперативу по обслуговуванню населення Тур`є судові витрати в розмірі по 256 (двісті п`ятдесят шість) гривень 13 коп. з кожного.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного рішення буде складено 23 грудня 2019 року.

Суддя