Постанова

від 27.12.2019 по справі 521/3/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1115/19

Номер справи місцевого суду: 521/3/18

Головуючий у першій інстанції Корой В.Д.

Доповідач Кадегроб А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2019 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду - Кадегроб А.І., при секретарках судового засідання: Стоянової Л.І., Тьосової Я.В., представника Одеської митниці ДФС - Безлущенка О.С., захисників: Бєлогуб М.В. , Гудкової Н.Ф. , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28.02.2018, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28.02.2018

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого митним брокером ТОВ Інтер Транс Лоджістік , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особу якого встановлено за паспортом серії НОМЕР_1 , що виданий 15.09.2012 Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) відсотків вартості товару, а саме 2 027 103 (два мільйони двадцять сім тисяч сто три) гривні 46 копійок, з конфіскацією на користь держави товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Постановою також вирішено питання щодо процесуальних витрат.

З постанови судді районного суду вбачається, що згідно протоколу про порушення митних правил №1834/50000/17 від 24.11.2017, 07.07.2014 між ТОВ Море-2007 (ЄДРПОУ 34701481) та компанією J'ns Andaman Co.,LTD (Таїланд) було укладено контракт №10/7 щодо поставки в Україну товарів.

В рамках вказаного зовнішньоекономічного контракту до м/п Одеса-центральний Одеської митниці ДФС з Таїланду на судні закордонного плавання СМА CGM TAGE прибув контейнер EMCU5310650 з товаром риба .

11.04.2017 митним брокером ТОВ Інтер Транс Лоджістік ОСОБА_3 , який діє на підставі договору №БР 4 від 26.12.2014 про надання послуг митного брокера, була підготовлена та подана до митного оформлення митна декларація (далі МД) в режимі ІМ 40 ДЕ , яка була прийнята органом доходів і зборів та зареєстрована за номером №UA500010/2017/001998.

Разом з митною декларацією ОСОБА_3 , як підставу для переміщення товару, який надійшов у контейнері EMCU5310650, Одеській митниці ДФС було надано передбачені ст. 335 МК України документи серед яких: коносаменти від 26 лютого 2017 року №EGLV050700107009, інвойс від 20 лютого 2017 року №ІМ-01/17, сертифікат про походження товару від 01 травня 2017 року №А2017 - 0002455, контракт №10/7 від 07 квітня 2014 року з додатковими угодами, ветеринарне свідоцтво форми №2 серії АТ-23 №785135 від 10 квітня 2017 року та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до наданих разом з митною декларацією документів, в контейнері EMCU5310650 переміщено: товар №1 риба готова, солоно-сушена, з додаванням глутамату натрію (підсилювач смаку): Dried seasoned salted anchjvy/анчоус солоно-сушений, чиста вага нетто - 13 000 (тринадцять тисяч) кг, розфасований у картонні коробки по 10 кг ; товар №2 риба готова, солоно-сушена, з додаванням глутамату натрію (підсилювач смаку): Dried seasoned salted Yellow stripe trevally/ жовтий смугастик жовтополосий селар солоно-сушений, чиста вага нетто - 10 520 (десять тисяч п`ятсот двадцять) кг, розфасований у картонні коробки по 10 кг .

Вартість товару, згідно наданого до митного контролю та митного оформлення МД № UA500010/2017/001998 від 11.04.2017 та інвойсу від №JM-01/17, складає 2 027 103(два мільйони двадцять сім тисяч сто три) гривні 46 копійок (75 264 доларів США).

Продавцем та відправником товару є компанія J'ns Andaman Co.,LTD (Тайланд), а покупцем та одержувачем є TOB Море-2007 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 1, прим. 17, кв. 4).

Вищевказаний товар, було оформлено в Одеській митниці ДФС у митному відношенні в режимі ІМ40ДЕ за МД № UA500010/2017/001998 та випущено у вільний обіг.

Однак, 06.10.2017 за вхід. №417/9-23 до Одеської митниці ДФС з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті надійшов лист від 06.10.2017, згідно якого було встановлено, що ні Одеською регіональною службовою, ні Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та ні державними установами ветеринарної медицини, ветеринарне свідоцтво форми №2 серії АТ-23 №785135 від 10.04.2017 не видавалось.

Таким чином, митним брокером ТОВ Інтер Транс Лоджістік ОСОБА_3 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

На дану постанову ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати, провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, ОСОБА_3 зазначає, що оскаржена постанова є незаконною, постановлена однобічно, неповно та необ`єктивно, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також апелянт стверджує, що розгляд справи, в порушення вимог МК України, КУпАП, вимог Європейського Суду з прав людини проведено суддею районного суду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження висновків судді районного суду; ані суддею районного суду, ані Одеською митницею ДФС не встановлені всі обставини правопорушення, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, не викликано та не допитано осіб, які мали відомості стосовно обставин справи; суддею районного суду залишено поза увагою строки накладення адміністративного стягнення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників: Бєлогуб М.В. , Гудкової Н.Ф. , які підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, вислухавши думку представника митниці ДФС - Безлущенка О.С., який заперечував проти задоволення апеляційної скраги; дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду приходить до таких висновків.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , вважаю, що зазначені вимоги закону при розгляді справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_3 суддею районного суду не були дотримані.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 264 МК України, перевірка документів та відомостей, наданих з митною декларацією, є обов`язком посадових осіб митниці.

Дослідженням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що посадовими особами митниці не було проведено усіх необхідних дій для правильного, своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного вирішення справи; перевірка документів та відомостей, наданих з митною декларацією, фактично інспектором Одеської митниці ДФС не виконана; не встановлено та не викликано в якості свідків осіб, які мали відомості щодо обставин справи; не допитувались посадові особи ТОВ ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІК та не направлялись запити до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному контролі та транспорті, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, державних установ ветеринарної медицини з метою встановлення обставин справи.

Відповідно до протоколу від 24.11.2017 єдиним доказом вчинення ОСОБА_3 дій, якими було порушено митні правила, став лист з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному контролі та транспорті без номеру від 06.10.2017єж, який надійшов до Одеської митниці ДФС за вихідним №417/9-23, та, відповідно до якого, виникли сумніви щодо справжності ветеринарних свідоцтв, зокрема щодо ветеринарного свідоцтва форми 2 серії АТ-23 №785135 від 10.04.2017.

При цьому, ні Одеською митницею, ні суддею районного суду не встановлювались обставини щодо дійсної підробки документів, чи наявності протиправних дій щодо шляху їх одержання, наявності неправдивих відомостей, зазначених в документах.

У протоколі про порушення митних правил, як і у рішенні судді суду першої інстанції не зазначено яким чином були порушені митні правила, а саме надавався ОСОБА_3 підроблений документ чи документ одержаний незаконним шляхом.

Сумнівів у достовірності та законності документів, зокрема, ветеринарного сертифікату під час проведення митного оформлення в Одеської митниці ДФС не виникало, що підтверджено представником Одеської митниці ДФС - Наумовим Д.Г. під час судового розгляду в апеляційному суді.

Крім цього, згідно з ч. 7 ст. 494 МК України, протокол про порушення митних правил складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. В порушення вимог ч. 7 ст. 494 МК України, копію протоколу від 24.11.2017 не було вручено ОСОБА_3 під розписку, а сам протокол не містить примітки про відмову останнього від отримання його копії, що є безумовним порушенням процедури складення протоколу про порушення митних правил (а. с. 3-5).

Суддя районного суду не проаналізував ці обставини за власною ініціативою та не надав можливості особі, яка притягується до апеляційної скарги, порушити це питання, так як справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_3 .

Апеляційним судом з метою перевірки доводів апеляційної скарги неодноразово викликався старший державний інспектор Одеської митниці ДФС Пономаренко В.В., який складав протокол про порушення митних правил №1834/50000/17 від 24 листопада 2017 року відносно ОСОБА_3 , однак, в судові засідання апеляційного суду Пономаренко В.В. не з`явився.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Митного кодексу України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та представником Одеської митниці ДФС апеляційному суду не надано доказів на спростування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 .

Крім цього, стаття 268 КУпАП, передбачає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Статтею 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, а саме: Гурепко проти України , Надточій проти України , звертав увагу на недопустимість порушення національними судами положень ст. 6 Конвенції під час розгляду адміністративних правопорушень за порушення митних правил, за які передбачено стягнення у виді штрафу, так як за наслідками для особи, що притягується до відповідальності, зазначене правопорушення можливо прирівняти до кримінального, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції, та, відповідно, й статті 2 Протоколу №7 до Конвенції.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 належним чином не був сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, судова повістка, долучена до матеріалів справи, не містить розписки особи про її отримання, а конверт із поштовим відправленням повернувся (а. с. 68-69).

Розгляд справи проводився за його відсутності, матеріали справи не містять відомостей щодо вручення чи направлення копії постанови судді районного суду ОСОБА_3 , що є порушенням вимог ч. 1 ст. 285 КУпАП (а. с. 70-72).

Враховуючи вищевикладене, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що розгляд справи суддею Малиновського районного суду м. Одеси за відсутності ОСОБА_3 та доказів про його належне сповіщення, свідчить про відмову у здійсненні правосуддя, що порушує саму суть права на доступ до суду, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і яке може бути ефективним, коли особа має не тільки юридичне право, а й фактичне, що тягне за собою безумовне скасування постанови судді районного суду.

Відповідно до ст. 467 МК України визначені строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.

Положення ч. 2 ст. 467 МК України (в ред. від 03.12.2017) встановлює, що, якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а вразі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі, передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Як вбачається з постанови судді районного суду та протоколу про порушення митних правил №1834/50000/17 від 24.11.2017 (а. с. 3-5, 70-72), ОСОБА_3 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме - за переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

Аналізуючи зміст положень ст. 483 МК України, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що вказана стаття Кодексу фактично визначає декілька складів адміністративних правопорушень, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. При цьому, лише окремі з цих порушень є триваючими порушеннями митних правил.

За змістом ст. 264 МК України, митна декларація приймається та реєструється органом доходів і зборів.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що митним брокером ОСОБА_3 подано митну декларацію №UA500010/2017/001998 та відповідні товаросупровідні документи, як підставу для переміщення товарів через митний кордон України, одноразово, лише 11.04.2017, про що також зазначено в протоколі про порушення митних правил (а. с. 3-5).

Суддя апеляційного суду звертає увагу, що КУпАП не містить визначення поняття триваюче правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант, або уповноважена ним особа, несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Таким чином, суддя апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, не є триваючим, так як воно характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю.

Частиною 1 статті 3 МК України передбачено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

Згідно з ч. 3 ст. 3 МК України передбачено, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України №2612-VIII від 08.11.2018, визначено строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення та виключено посилання щодо триваючих порушень митних правил.

Враховуючи вищевикладене, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, вчинення якого інкримінується ОСОБА_3 не є триваючим, а тому адміністративне стягнення за порушення ним митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що датою вчинення правопорушення ОСОБА_3 є 11.04.2017, протокол складено 24.11.2017, а адміністративне стягнення, відповідно до постанови судді районного суду, накладено лише 28.02.2018, тобто після спливу, передбаченого ст. 467 МК України, шестимісячного строку з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 527 МК УКраїни, у справі про порушення митних правил орган доходів та зборів або суд (суддя), що розглядає справу, може винести постанову про закриття провадження у справі.

Пункт 7 частини 1 статті 247 КУпАП передбачає, що при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Враховуючи те, що з моменту вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, сплинув строк накладення адміністративного стягнення, наведені обставини унеможливлюють складення відносно нього протоколу про порушення митних правил та більш того, притягнення останнього до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення.

Суддя районного суду на вказані положення закону уваги не звернув та прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення, яке суперечить вимогам закону.

За таких обставин, суддя апеляційного суду приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги ОСОБА_3 , в зв`язку з чим вона підлягає задоволенню, оскаржена постанова судді районного суду - скасуванню, а провадження по справі - закриттю, в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 , на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ч. 2 ст. 267 МК УКраїни.

Керуючись ст. 467 МК України, ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, суддя Одеського апеляційного суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28.02.2018, якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 2027103 грн., з конфіскацією на користь держави товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - скасувати.

Провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 483 МК України, закрити в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Кадегроб