Рішення

від 23.12.2019 по справі 631/475/17

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/475/17

провадження № 2/631/143/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

за участю секретаря судового засідання - Семенко А. А.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 визнання права власності на спадщину. В обґрунтування вимог зазначив наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 20 січня 2006 року Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області. Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 Будинок належав померлому на підставі свідоцтва про право особистої власноті на житловий будинок (домоволодіння), виданого 16 грудня 1993 року виконкомом Просянської сільської ради народних депутатів Нововодолазького району, на колгоспний двір. Факт родинних відносин між позивачем та померлим підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданим 10.02.1964 року. Дружина померлого ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця, позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, а відповідачі, діти спадкодавця, нотаріально відмовились від прийняття спадщини. Нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, бо житловий будинок належить колгоспному двору. Просив задовольнити позовні вимоги, визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною прощею 71,0 кв. м., житловою прощею 36,4 кв. м., допоміжною площею 34,6 кв. м., з надвірними будівлями, а саме: житловий будинок - літера А-1 ; прибудова - літера а ; тамбур - літера а1 ; сарай - літера Б ; сарай - літера б ; гараж - літера В ; погріб - літера Г ; сарай - літера Д ; вбиральня - літера Ж , літній душ - літера З ; погріб - літера М ; колодязь - літера К ; яма вигрібна - літера Я ; огорожа - літера N ; ворота з хвірткою - літера N1 .

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року було зупинено провадження по цивільній справі № 631/475/17, провадження № 2/631/278/18 до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 16 листопада 2018 року було відновлено провадження по справі.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харкіської області від 15 січня 2019 року замінено відповідача, ОСОБА_5 , правонаступником - Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 15 січня 2019 року витребувано від Нововодолазької державної контори Харківської області належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи. Через канцелярію суду надав заяву де вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи. Через канцелярію суду надали заяви де вказали, що з позовними вимогами згодні, заперечень проти позову не мають, просять суд розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , про що 20 січня 2006 року Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис № 3 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 13).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на майно, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого 16 грудня 1993 року виконавчим комітетом Просянської сільської Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Просянської сільської Ради народних депутатів № 113 від 14 грудня 1993 року, домоволодіння в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 - голові колгоспного двору на праві особистої власності(а. с. 17).

Згідно з довідкою Комунального підприємства Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро № 216 від 31 березня 2017 року про технічні показники об?єкта нерухомого майна, наявність (відсутність) нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, перепланування - для подання Нововодолазьку держконтору, з метою оформлення спадщини на житловий будинок з надвірними будівлями (раніше домоволодіння ), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого станом на 31.12.2012 рік є ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право власної власності на домоволодіння від 16 грудня 1993 року, виданого Просянською сільською радою, загальна площа - 71,0 кв. м., житлова площа - 36,4 кв. м. Об`єкт складається з житлового будинку - літера А-1 ; прибудови - літера а ; тамбуру - літера а1 ; літньої кухні - літера Б ; сараю - літера б ; гаражу - літера В ; погребу - літера Г ; сараю - літера Д ; вбиральні - літера Ж , літнього душу - літера З ; погребу - літера М ; колодязю - літера К ; ями вигрібної - літера Я ; огорожі - літера N ; воріт з хвірткою - літера N1 . Інвентаризаційна вартість - 108553 грн. Самочинне будівництво, переобладнання, реконструкція - не велося. Дата проведення технічної інвентаризації - 30 березня 2017 року (а. с. 18).

Комунальним підприємством Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро 30 березня 2017 року було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , у якому наявна наступна інформація. Власником будинку є ОСОБА_6 . Інвентаризаційна справа № 437, реєстровий № 1 - 24. Вказаний будинок складається з: житлового будинку - літера А-1 ; прибудови - літера а ; тамбуру - літера а1 ; сараю - літера Б ; сараю - літера б ; гаражу - літера В ; погребу - літера Г ; сараю - літера Д ; вбиральні - літера Ж , літнього душу - літера З ; погребу - літера М ; колодязю - літера К ; ями вигрібної - літера Я ; огорожі - літера N ; воріт з хвірткою - літера N1 (а. с. 19 - 22).

З виписки з погосподарської книги Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 102 від 31.01.2019 року вбачається, що відповідно погосподарської книги № 11 за 2006 - 2010 року Просянської сільської ради, номер об?єкта по господарського обліку 579, домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 значиться за померлим ОСОБА_6 , 1926 року народження, в якому станом на 31 січня 2019 року ніхто не зареєстрований, рік побудови житлового будинку - 1968 (а. с. 118).

Відповідно до довідки Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 182 від 23.03.2017 року, померлий ОСОБА_6 , 1926 року народження, був зареєстрований в АДРЕСА_1 по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживав один(а. с. 118).

Спадкоємцями ОСОБА_6 є його діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книзі записів реєстрації громадянського стану Просянським ЗАГС Валківського району Харківської області зроблено відповідний запис № 53 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 . В свідоцтві про народження батьками записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а. с. 7).

ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 з 28.08.1971 року. Шлюб було зареєстровано рай. Бюро ЗАГС с. Нова Водолага Харківської області, актовий запис № 99, свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 .

Дружина, ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис № 35 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 (а. с. 14).

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 11 грудня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 11 грудня 2017 року складено відповідний актовий запис № 17616 (а. с. 50, 70).

За життя спадкодавець заповітів не залишав, що підтверджується Інформаційною довідкою із Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори) № 50894772, наданою Нововодолазькою державною нотаріальною конторою 13 лютого 2018 року. Заповіти чи спадкові договори, складені ОСОБА_6 , у спадковому реєстрі відсутні (а. с. 66).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 50894809, наданою Нововодолазькою державною нотаріальною конторою 13.02.2018 року вбачається, що 08.04.2006 року нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори була заведена спадкова справа № 39409045 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та 26.11.2017 року видані свідоцтва про право на спадщину № 43506303, № 43506413 (а. с. 65).

Постановою від 24 червня 2017 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус Нововодолазької державної нотаріальної контори відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що будинок належить до типу колгоспного двору, голова якого є ОСОБА_6 . До введення в дію Закону України Про власність майно колгоспного двору є спільною власністю, тому до введення цього закону кожен член колгоспного двору повинен отримати свою частку в спільному майні колгоспного двору, а саме свідоцтво про право особистої власності (а. с. 23).

Таким чином, судом встановлено, що виник спір щодо визнання права власності на спадщину за законом і позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та таке інше.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено приписами ст. 1217 ЦК України.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, як визначено ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Під час розгляду справи судом було досліджено належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 145 від 08.04.2006 року, зареєстрованої в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 279, заведеної після смерті ОСОБА_6 нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори, що містить зокрема, заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 ; заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно; свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки(а. с. 111 -114).

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 спадкоємець ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, вказана заява відкликана не була ( ч. 5 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Позивач, виконавши всі вимоги законодавства з приводу прийняття спадщини, звернувся до нотаріуса с заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1 , на що одержав відмову.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підпунктом 4. 18 пункту 4 глави 10 розділу ІІ вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до вимог пункту 2 ч. 1 ст. 49 Закону України Про нотаріат , який узгоджується з положеннями пункту 1 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права власності на спадщину за законом, бо нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, з посиланням на те, що будинок АДРЕСА_1 , належить до колгоспного двору, а тому не є суб`єктом цивільних відносин.

Вищий Спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ листом № 24-753/04-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснив, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Судом встановлено, що спірний будинок відносився до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння) від 16 грудня 1993 року, виданим виконавчим комітетом Просянської сільської Ради народних депутатів.

З матеріалів справи вбачається, що рік побудови спірного майна є 1968.

Як передбачено у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Отже, при вирішенні спору слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Статтею 100 ЦК УРСР 1963 року, визначено, що в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування , та в підпункті г пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах права приватної власності , правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах, що передбачено п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

Тобто, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документа.

Судом встановлено, що право власності на спірний будинок було зареєстровано в БТІ, що вбачається з технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого Комунальним підприємством Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро 30 березня 2017 року де наявний номер інвентаризаційної справи 437 та реєстровий номер 1 - 24.

Тобто, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя був власником будинку АДРЕСА_1 , відтак, спірний будинок ввійшов до спадкового майна, яке залишилось після його смерті.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме визнання за позивачем права власності на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 120, 123 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 1212, 1218, 1220, 1268,1269 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування , Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, ст. ст. 2 - 5, 12, 13, 76, 81, 89, 258, 259, 261, 263 - 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною прощею 71,0 кв.м., житловою прощею 36,4 кв.м., допоміжною площею 34,6 кв.м., з надвірними будівлями, а саме: житловий будинок - літера А-1 ; прибудова - літера а ; тамбур - літера а1 ; сарай - літера Б ; сарай - літера б ; гараж - літера В ; погріб - літера Г ; сарай - літера Д ; вбиральня - літера Ж , літній душ - літера З ; погріб - літера М ; колодязь - літера К ; яма вигрібна - літера Я ; огорожа - літера N ; ворота з хвірткою - літера N1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_10 .

Відповідач: Просянська сільська рада Нововодолазького району Харківської області, місцезнаходження: 63230, Харківська область, Нововодолазький район, с. Просяне, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04398040.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_12 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_14 .

Суддя І. О. Пархоменко