Рішення

від 24.12.2019 по справі 635/952/18

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/952/18

Провадження № 2/635/229/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання - Письменна В.М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Костів Тарас Зіновійович,

відповідач: Пісочинська селищна рада

Харківського району

Харківської області,

третя особа: ОСОБА_2 ,

третя особа: ОСОБА_3 ,

третя особа: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просить суд визнати за нею право власності на 1/3 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що її чоловіку ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району 17 грудня 1981 року за р.№2116, належала 1/3 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті позивачка звернулась до П`ятої Харківської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, мотивовану наявністю розбіжностей у заявлених та вже зареєстрованих правах, оскільки відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 1/3 частині за кожним, тобто право власності на вказаний будинок зареєстровано за іншими особами. Відомості про зареєстроване право власності на 1/3 частину спірного домоволодіння за ОСОБА_5 у реєстрі відсутні. Таким чином на даний час позивач не може оформити свої спадкові права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018 справа розподілена головуючому судді ОСОБА_6

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 лютого 2018 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2018 у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_6 , головуючим у справі визначений суддя Токарєва Н.М.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 серпня 2018 року справа була прийнята до провадження судді ОСОБА_7

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 лютого 2019 року за клопотанням представника позивача - адвоката Костіва Т.З. витребувано докази з П`ятої Харківської державної нотаріальної контори.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2019 року за наслідками підготовчого судового засідання справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями № 01-02/92 від 16.10.2019 у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_7 , головуючим у справі визначений суддя Савченко Д.М.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2019 року справа була прийнята до провадження судді Савченка Д.М.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала до канцелярії суду заяву, в якій зазначила, що просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розглядати справу без її участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник позивача - адвокат Костів Т.З., який діє на підставі ордеру серії ХВ №000106 від 06.02.2018, у судове засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву, в якій зазначив, що просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розглядати справу без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача - Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надавав.

А тому, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, постановивши по справі заочне рішення.

Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавала.

Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 14 квітня 2015 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На день смерті ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 , зареєстрованому 18 січня 1959 року у РАЦС Сталінського району м.Харкова, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно: Ѕ частину у квартирі АДРЕСА_2, автомобіля ВАЗ-21093, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яке відповідно до свідоцтв про право на спадщину, посвідчених державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори Одрінською О.В. 13 квітня 2016 року за р.№5-205, 5-207, прийняла у спадщину позивач ОСОБА_1 .

Крім того, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/3 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належало йому на підставі договору дарування, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , посвідченого 17 грудня 1981 року державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району за р.№2116.

Вказаний договір зареєстрований у зареєстрований у виконавчому комітеті Пісочинської селищної ради народних депутатів Харківського району Харківської області 12 квітня 1982 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у цілому записаний до погосподарської книги № 12 Пісочинської селищної ради народних депутатів за № 589, особовий рахунок № НОМЕР_4 за ОСОБА_5 .

При цьому, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на 1/3 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні, вказаний будинок зареєстровано на праві приватної власності: 1/3 частина - за ОСОБА_2 на підставі рішення Народного суду Харківського району від 16 травня 1973 року, справа №2-1068, 1/3 частина - за ОСОБА_3 на підставі рішення Народного суду Харківського району від 16 травня 1973 року, справа №2-1068, 1/3 частина - за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 05 вересня 2011 року за р.№2-562.

У судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_3 право власності на належну йому 1/3 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , успадкувала його дружина ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим Другою Харківського району держнотконторою 31 липня 1981 року, р.№1315, зареєстрованого у погосподарчій книзі Пісочинської селищної ради №12 за № 589, рахунок № 589 від 14 серпня 1981 року та на підставі довідки, виданої Пісочинською селищною радою народних депутатів 18 вересня 1981 року № 18.

Постановою державного нотаріуса П`ятої Харківської державної нотаріальної контори Одрінської О.В. від 05 квітня 2017 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину у будинку АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що право власності на вищезазначений будинок зареєстровано за іншими особами.

Таким чином, через невнесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на 1/3 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на вказану спірну частину домоволодіння.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Оскільки правовідносини з виникнення права власності у спадкодавця ОСОБА_5 на 1/3 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке не зареєстровано, виникли у 1981 році, то у даному випадку застосуванню підлягають норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.243 ЦК УРСР за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому. Дарування громадянами майна державним, кооперативним або іншим громадським організаціям може бути обумовлено використанням цього майна для певної суспільно корисної мети.

Відповідно до ст.243 ЦК УРСР договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей - на суму понад 50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений. Договір дарування громадянином майна державній, кооперативній або іншій громадській організації укладається в простій письмовій формі. До договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 цього Кодексу.

Відповідно до ст.227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Як вбачається з договору дарування від 17 грудня 1981 року, згідно з яким ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_5 1/3 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний договір був посвідчений державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району 17 грудня 1981 року за р.№2116 та зареєстрований у виконавчому комітеті Пісочинської селищної ради народних депутатів Харківського району Харківської області 12 квітня 1982 року, як то передбачало чинне законодавство.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

На час виникнення у ОСОБА_5 права власності на 1/3 спірну частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (далі- Інструкція), яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56.

Відповідно до ст.1 розділу 1 цієї Інструкції реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводило бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.

Зазначений нормативний акт передбачав державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Аналіз змісту наведених нормативних актів пояснює відсутність відомостей про реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/3 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, вказана 1/3 спірна частина частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , була подарована ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 17 грудня 1981 року ОСОБА_9 , яка у свою чергу прийняла її у спадщину від чоловіка ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим Другою Харківського району держнотконторою 31 липня 1981 року, р.№1315. Відомості про вказаний перехід права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна також відсутні, оскільки виникли до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тому останнім власником вказаної спірної 1/3 частини домоволодіння у реєстрі до теперішнього часу значиться ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Цивільним Кодексом передбачена черговість спадкоємців за законом, відповідно до якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не має для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , будучи дружиною спадкодавця ОСОБА_11 та спадкоємицею першої черги, за відсутності інших спадкоємців, прийняла у спадщину у вигляді 1/3 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого 17 грудня 1981 року державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району за р.№2116 та укладеного з ОСОБА_8 , яка у свою чергу вказану частину житлового будинку прийняла у спадщину на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою Харківського району держнотконторою 31 липня 1981 року, р.№1315, після померлого чоловіка - ОСОБА_10 , за яким і містяться відомості про право власності на 1/3 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину вказаного житлового будинку, у зв`язку з тим, що право власності на спірну частину на нерухомого майна зареєстровано саме за іншими особами.

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.76, 229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ст.1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположними свобод фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У той же час право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ч.2 ст.382, ст.392 ЦК України).

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено у нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що інформація про перехід права власності на 1/3 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після ОСОБА_3 до ОСОБА_8 та у свою чергу до ОСОБА_5 не внесені, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування за законом.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , враховуючи те, що позивач фактично прийняла спадщину, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, при цьому спадкове майно було набуте спадкодавцем ОСОБА_5 правомірно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України суд вважає за доцільне залишити судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9-13, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/3 частку у праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник позивача: адвокат Костів Тарас Зіновійович, місцезнаходження - АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_6.

Відповідач:Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, місце реєстрації: смт. Пісочин, пров. Транспортний, б. 2, Харківського району Харківської області.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_4 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 03.01.2020.

Суддя Д.М. Савченко