Ухвала

від 23.12.2019 по справі 757/66230/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66230/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчогозособливо важливихсправ шостогослідчого відділурозслідування кримінальнихпроваджень слідчогоуправління фінансовихрозслідувань Головногоуправління Державноїфіскальної службиу м.Києві ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

20.12.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання пстаршого слідчогоз особливо важливих справ шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_3 , про арешт грошових коштів, що містяться на банківських рахунках.

У судове засідання прокурор не з`явився. До суду надійшла заява прокурора групи прокурорів - ОСОБА_4 про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, клопотання підтримує.

З метою забезпечення арешту на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розглядалося клопотання відбувався без повідомлення власника майна.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження зазначає, що Шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури м. Києва, проводиться розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42019100000000437 від 10.07.2019, за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків в великих та особливо великих розмірах та за фактом незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.212, ч.3 ст.212, ч.2 ст.204 КК України.

Слідчий у клопотанні вказує, що службові особи ТОВ «Гермес Гранд Волмор», ТОВ «Гермес», ТОВ «Волиньтабак», ТОВ «Седеф Ленд» та ТОВ «Сторіс Групп» в період з червня 2019 року по серпень 2019 року за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , та ОСОБА_19 умисно ухилились від сплати податку на додану вартість в сумі 7 813 238 грн., реалізовуючи товаро-матеріальні цінності фізичним особам за готівкові кошти, при цьому документально відображаючи реалізацію вказаних товарів в адресу підприємств з ознаками «фіктивності».

Крім того встановлено, що особам, які мають відношення до ТОВ «Гермес Гранд Волмор», ТОВ «Гермес», ТОВ «Волиньтабак», ТОВ «Седеф Ленд» та ТОВ «Сторіс Групп», також підконтрольні підприємства ТОВ «Вентакс» (код 40532739) та ТОВ «Ваис Праим» (код 42221372).

Досудовим розслідуванням, встановлено, що згідно інформації з бази даних «Архів Електронної звітності» встановлено, що у вказаних товариств на своїх спеціальних рахунках є суми ліміту ПДВ, яку в подальшому невстановлені слідством особи, які використовують реквізити зазначених підприємств під час провадження кримінально-протиправної діяльності можуть використати для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, чим спричинять збитки державі.

Слідчий в клопотання зазначає, що невстановленими слідством особами, які створили (придбали) зазначені юридичні особи, під час кримінально-протиправної діяльності, використовуючи реквізити підконтрольних підприємств, які мають ознаки фіктивності зареєстрували у Єдиному реєстрі податкових накладних від імені підконтрольних СГД податкові накладні щодо ніби то постачання в адресу ТОВ «Вентакс» (код 40532739) та ТОВ «Ваис Праим» (код 42221372) товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), в результаті чого на спеціальні рахунки зазначених товариств в системі електронного адміністрування ПДВ ДФС України надійшли відповідні суми ліміту ПДВ.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вказані дії невстановлених слідством осіб дали змогу створити видимість проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг), які фактично не відбувалися, а оформлялися лише документально, віднести у бухгалтерському обліку та податковій звітності суми по них до складу податкового кредиту з ПДВ.

Отримавши на спеціальні рахунки суми ліміту ПДВ по зазначених податкових накладних, невстановлені слідством особи в свою чергу отримали можливість також реєструвати від імені вищезазначених товариств у ЄРПН податкові накладні на відповідні суми в адресу інших підприємств реального сектору економіки, та таким чином сприяти в ухиленні від сплати податків формуючи останнім незаконний податковий кредит з ПДВ.

Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним суб`єктам підприємницької діяльності, на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності.

На даний час є достатні підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним підприємствам може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Суми ліміту податкового кредиту на спеціальних рахунках з ПДВ в Державній податковій службі Україні, що належать ТОВ «Вентакс» (код 40532739) та ТОВ «Ваис Праим» (код 42221372) у кримінальному провадженні визнано речовим доказом.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вказані дії невстановлених слідством осіб дали змогу створити видимість проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг), які фактично не відбувалися, а оформлялися лише документально, віднести у бухгалтерському обліку та податковій звітності суми по них до складу податкового кредиту з ПДВ.

Отримавши на спеціальні рахунки суми ліміту ПДВ по зазначених податкових накладних, невстановлені слідством особи в свою чергу отримали можливість також реєструвати від імені вищезазначених товариств у ЄРПН податкові накладні на відповідні суми в адресу інших підприємств реального сектору економіки, та таким чином сприяти в ухиленні від сплати податків формуючи останнім незаконний податковий кредит з ПДВ.

Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним суб`єктам підприємницької діяльності, на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності.

На даний час є достатні підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним підприємствам може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Суми ліміту податкового кредиту на спеціальних рахунках з ПДВ в Державній податковій службі Україні, що належать ТОВ «Вентакс» (код 40532739) та ТОВ «Ваис Праим» (код 42221372) у кримінальному провадженні визнано речовим доказом.

Так, старшим слідчим з ОВС 6 СВ РКП СУ ФР Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_3 18.12.2019 винесено постанову про визнання речовими доказами суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить наступним юридичним особам: ТОВ «Вентакс» (код 40532739) та ТОВ «Ваис Праим» (код 42221372).

Статтею 170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.107,131,132,170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на кошти суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить наступним юридичним особам: ТОВ «Вентакс» (код 40532739) та ТОВ «Ваис Праим» (код 42221372) на яку вказані платник мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виконання ухвали доручити Державній фіскальній службі України.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1