Ухвала

від 10.03.2020 по справі 757/66230/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

представників власника майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою представника ТОВ «ВЕНТАКС» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , та накладено арешт на коштисуми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить наступним юридичним особам: ТОВ «Вентакс» (код 40532739) та ТОВ «Ваис Праим» (код 42221372), на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, прийшов до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ТОВ «ВЕНТАКС» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на кошти суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить ТОВ «Вентакс», та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на кошти суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить ТОВ «Вентакс», на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо строку апеляційного оскарження представник зазначає, що ТОВ «Вентакс» не мало змоги подати апеляційну скаргу у строк протягом 5 днів з моменту проголошення ухвали, оскільки дана ухвала була прийнята без повідомлення власника майна ТОВ «Вентакс», а її копія на адресу ТОВ «Вентакс» не надсилалась. Копія ухвали була отримана представником ТОВ «Вентакс» лише 19 лютого 2020 року.

Представник вважає, що ухвала слідчого судді про арешт суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України, що належать ТОВ «ВЕНТАКС» є необгрунтованою, прийнятою з порушенням кримінально-процесуального законодавства, через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт посилається на те, що у витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019100000000437 відсутні будь-які дані щодо можливої причетності ТОВ «ВЕНТАКС» до незаконних, злочинних дій. Більше того, відсутні взагалі будь-які згадки щодо ТОВ «ВЕНТАКС».

Як вказує представник, слідчим суддею не було досліджено обставини справи щодо встановлення мети арешту майна, тобто судом не було встановлено, чи були достатніми підстави вважати суми ліміту ПДВ речовими доказами, чи достатньо підстав вважати, що вони відповідають критеріям визначеним в ст. 98 КПК України.

Представник зазначає, що ліміт ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній фіскальній службі України не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а є показником здійснення господарської операції та не є грошовими коштами або електронними коштами, тому арешт цих лімітів, накладений ухвалою слідчого судді, неможливо конфіскувати, здійснити відчуження, та спрямувати їх на відшкодування завданої шкоди у разі пред`явлення цивільного позову. При цьому, арешт лімітів ПДВ перешкоджає повноцінному функціонуванню діяльності юридичних осіб, що призводить до порушення прав та законних інтересів без наявності обґрунтованої підозри у здійсненні неправомірної, протиправної або будь-якої іншої незаконної діяльності.

Таким чином, на думку представника, сума ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном у розумінні ст. 170 КПК, що унеможливлює накладення па такий об`єкт арешту.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власників майна, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу слідчого судді від 23 грудня 2019 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений не був.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, Шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури м. Києва, проводиться розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42019100000000437 від 10 липня 2019 року, за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків в великих та особливо великих розмірах та за фактом незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.212, ч.3 ст.212, ч.2 ст.204 КК України

19 грудня 2020 року старший слідчий з особливо важливих справ шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на коштисуми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить наступним юридичним особам: ТОВ «Вентакс» (код 40532739) та ТОВ «Ваис Праим» (код 42221372) на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року вказане клопотання слідчого було задоволено.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки в інтересах ТОВ «Вентакс», то колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, а щодо іншого товариства, на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) якого накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) останнього колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження №42019100000000437, щодо накладення арешту намайно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України, а тому даний захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою забезпечення кримінального провадження.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

У відповідності до ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цимКПКпорядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арештсуми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ)зазначеною нормоюКПК Українине передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.

Це випливає не тільки із положень ч. 10ст. 170 КПК України, а і з того, що арештсуми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Отже, органом досудового розслідування було внесено клопотання про арешт майна, на яке законом не визначена можливість його арешту, а тому слідчий суддя безпідставно задовольнив таке клопотання.

Також, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, орган досудового розслідування у клопотанні, хоча і визначив метою накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) забезпечення збереження майна з посиланням на ст. 98 КПК України, однак така мета арешту майна ним не доведена.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Отже, слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що суми ліміту ПДВ є предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину та відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні слідчий в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна та третіх осіб.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування, навіть за умови можливості накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), не доведено саме законних підстав для їх арешту, а тому слідчий суддя безпідставно наклав арешт на ліміти суми ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість по ТОВ «ВЕНТАКС».

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на ліміти сум ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «ВЕНТАКС» , підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ВЕНТАКС», як такого, що внесено до суду з порушенням ч. 10ст. 170, ст. 171 КПК Українита за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «ВЕНТАКС» ОСОБА_5 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , та накладено арешт на коштисуми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить наступним юридичним особам: ТОВ «Вентакс» (код 40532739) та ТОВ «Ваис Праим» (код 42221372) на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скасувати в частині накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України (Державній фіскальній службі України) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, по ТОВ «Вентакс» (код 40532739).

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотаннястаршого слідчого з особливо важливих справ шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , про накладення арешту на коштисуми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній податковій службі України за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить: ТОВ «Вентакс» (код 40532739) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/1647/2020

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_9

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1