Рішення

від 16.12.2019 по справі 280/5593/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2019 року о/об 10 год. 50 хв.Справа № 280/5593/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРУМ-ГРУП" (69035, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, буд.18-В, кв.314; код ЄДРПОУ 40643370)

до Запорізької митниці ДФС (69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, буд.12; код ЄДРПОУ 39477764)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРУМ-ГРУП" (надалі - позивач, ТОВ "ФЕРУМ-ГРУП" звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01.10.2019 №UA112080/2019/000118/1.

У позові (а.с.5-14) позивач зазначив, що 09.09.2019 між TOB ФЕРУМ-ГРУП (покупець) та компанією FERRO TRADING LP (продавець) Великобританія було укладено Контракт №Fe0909 від 09.09.2019 (Контракт), відповідно до якого продавець зобов`язується відвантажити товар, а покупець - придбати товар на умовах поставки CIF Odessa (Ukraine), відповідно до Інкотермс 2010. 30.09.2019 позивачем до Запорізької митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UA112080/2019/027360 з повним пакетом основних документів (визначених ч.2 ст.53 Митного кодексу України), який підтверджує заявлену митну вартость товарів за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору 2,4 дол. США/кг, щодо товарів, що імпортуються. 30.09.2019 під час митного оформлення МД №UA112080/2019/027360 від інспектора митниці декларанту надійшло повідомлення з зазначенням наступних розбіжностей в документах: Згідно вимог ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у другій частині статті 53 Митного кодексу України) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності: 1) В поданій митній декларації відповідно п.8 ч2 ст53 Митного кодексу України та умов поставки CIF Одеса (вартість страхування та фрахт) відсутні відомості в гр.44, щодо страхового документа, а також документа що містять відомості про вартість страхування. Таким чином не подання документу, визначеного п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України унеможливлює перевірити складові митної вартості, товару що декларується (ч.6 ст.54 Митного кодексу України); 2) У п.10 Умови сплати додатку від 09.09.19 №1 до зовнішньо економічного контракту від 09.09.2019 №Fe0909 зазначено Сплата згідно інвойсу. 100% сплати протягом 180 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця , у інвойсі від 09.09.2019 №Fe0909-2019 який також наданий до митного оформлення зазначено 100% сплати протягом 180 календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю . Виходячи з вищезазначеного, митний орган відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України з поданих документів не зміг перевірити митну вартість товару та на підставі ч.2, ч.3 ст.53, ст.ст.54, 57 Митного кодексу України витребував додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Отримавши повідомлення від інспектора декларантом одразу було витребувано у продавця та надано в митницю страховий поліс СDАD195022А87 від 06.08.2019. На думку позивача, на підставі поданих декларантом документів можливо було обчислити митну вартість товару за ціною контракту 2,4 дол. США/кг, незважаючи на це 01.10.2019 Запорізькою митницею ДФС було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів 01.10.2019 за №UA112080/2019/000118/1, відповідно до якого митна вартість товару склала 5,58 дол. США/кг. Не погоджуючись з Рішенням про коригування митної вартості товарів 01.10.2019 за №UA112080/2019/000118/1 декларант з урахуванням ч.7 ст.55 Митного кодексу України заявив МД №UA112080/2019/027510 від 01.10.2019, яка була у подальшому оформлена. В зв`язку з коригуванням митної вартості, сума надмірно сплачених митних платежів склала 340917,67 грн., що підтверджується у графі В Подробиці розрахунків МД №UA112080/2019/027510 від 01.10.2019. Позивач вважає, що в Рішенні, що оскаржується зазначаються розбіжності , які по суті не є розбіжностями, а саме: 1) Відповідно до умов поставки CIF Odessa продавець повинен виконати постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміна CIF на Продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. За умовами CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. В ході митного оформлення, отримавши повідомлення від інспектора, декларантом одразу було витребувано у продавця та надано в митницю страховий поліс CDAD195022А87 від 06.08.2019. У подальшому, після оформлення товару відповідно до вимог ст.55 Митного кодексу України, з метою надання відповідачу додаткових документів, до продавця FERRO TRADING LP (Великобританія) було направлено запит від 11.10.2019 за №19-10/01 з проханням надати пояснення на питання митниці. 15.10.2019 від продавця FERRO TRADING LP (Великобританія) надійшла відповідь №10-44 від 15.10.2019 щодо вартості страхування, яку забезпечував продавець. Вартість страхування склала 220 доларів США та відповідно до умов поставки CIF Odessa входить до вартості товару за інвойсом. Таким чином, при даних умовах контракту CIF Odessa позивач особисто не здійснював страхування товару, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України не зобов`язаний надавати документи щодо страхування товару. У подальшому, аналізуючи подані декларантом додаткові документи, відповідач в Рішенні про коригування митної вартості товарів від 01.10.2019 за №UA112080/2019/000118/1 зазначив, що у страховому полісі CDAD1950220871 від 06.08.2019 зазначений інвойс №Fe010719, а не інвойс №Fe0909-2019 від 09.09.2019, по якому продавець здійснював поставку на адресу позивача. Декларація країни відправлення №090820190080319750 від 05.08.2019 також містить посилання на інвойс №Fe010719, який до митного оформлення не надавався. На думку позивача, цей факт, також, не є розбіжністю у документах, оскільки продавець ( FERRO TRADING LP - Великобританія), не є виробником товару. Виробником товару є Китай. В страховому полісі та в експортній декларації зазначений саме інвойс №Fe010719 від китайської сторони до продавця товару. Документи, відповідно до яких здійснювалася поставка товару на адресу позивача містить інвойс №Fe0909-2019 від 09.09.2019, виданий FERRO TRADING LP - Великобританія, позивачу. Саме цей інвойс був наданий для здійснення митного оформлення та саме це пояснює продавець у своєму листі від 07.11.2019 на ім`я позивача. 2) Станом на день пред`явлення даного позову до суду вартість товару не сплачена, оскільки буде сплачена протягом 180 календарних днів з дати відвантаження товару покупцю (тобто після 01.10.2019). Цей факт також підтверджується і листом продавця від 15.10.2019 за №10-44, який очікує оплату від позивача до 01.04.2020. Позивач вважає, що при здійсненні коригування митної вартості у Рішенні, що оскаржується відповідачем невірно визначено метод визначення митної вартості (6), оскільки досліджуючи митні декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 зазначено: одні фізичні характеристики товару (одне й те саме наймен./товару); одну країну виробництва (Китай); один код товару 8545110000; один виробник товару Liaoyang Shoushan Carbon Factory (Китай). Вищезазначене свідчить про те, що у Рішенні, що оскаржується повинен був бути застосований метод визначення митної вартості №2 за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст.59 Митного кодексу України). Натомість у Рішенні, що оскаржується, зазначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів неможливо застосувати у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст.ст.59, 60 Митного кодексу України. На думку позивача, відповідачем при коригуванні митної вартості необгрунтовано та неправомірно застосовано резервний метод відповідно до умов ст.64 Митного кодексу України.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.69-76), в якому зазначено, що 30.09.2019 позивачем до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно з ст.257 Митного кодексу України митну декларацію (надалі за текстом відзиву - МД) в режимі IM 40, якій присвоєно №UA112080/2019/027360 (довідковий номер 1603) на товар: 1.Електроди графітовані з ніпелями, марки RP, що використовуються в електродугових печах: діаметр 200 мм (min 199.0 - max 201.0) довжина електродів 1700+/-100 мм, mun нипеля - конічний 122T4N - 19,779 тн. Торгівельна марка: Dalian Meioudi International Trade Co., Виробник: Liaoyang Shoushan Carbon Factory. Країна виробництва: Китай, CN. Декларантом митну вартість товару заявлено за основним методом визначення митної вартості на рівні - 2,4 дол. США/кг. При перевірці правильності визначення митної вартості товару, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Тому, посадовою особою митниці 30.09.2019 на адресу декларанта направлено повідомлення: Згідно вимог ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у другій частині статті 53 МКУ) не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності: 1.В поданій митній декларації відповідно п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України та умов поставки СIF Одеса (вартість страхування та фрахт) відсутні відомості в гр.44, щодо страхового документа, а також документа що містять відомості про вартість страхування. Таким чином не подання документу, визначеного п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України унеможливлює перевірити складові митної вартості товару що декларується (ч.6 ст.54 Митного кодексу України); 2.У п.10 Умови сплати додатку від 09.09.19 за №1 до зовнішньо економічного контракту від 09.09.2019 за №Fe0909 зазначено Сплата згідно інвойсу. 100% сплати протягом 180 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця , у інвойсі від 09.09.2019 №Fe0909-2019 який також наданий до митного оформлення зазначено: 100% сплати протягом 180 календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю . 30.09.2019 декларант додатково надав документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: копію декларації країни відправлення №090820190080319750 від 05.08.2019; страховий поліс №CDAD1950220871 від 06.08.2019 та повідомив митницю, що інші додаткові документи надаватись не будуть. На думку відповідача, під час розгляду додатково наданих документів жодна з розбіжностей не була усунута. Подані документи не містять жодних числових показників, що піддавались б обчисленню та могли б бути використані для підтвердження митної вартості. У органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічного товару на рівні 5,58 дол. США/кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом. 01.10.2019 згідно з вимогами ч.4 ст.57 Митного кодексу України проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, за результатами якої прийнято рішення про неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей з розрахунку - 5,58 дол. США/кг (джерело - МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019). Посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості від 01.10.2019 за №UA112080/2019/000118/1. Випуск товарів у вільний обіг здійснено за МД від 01.10.2019 за №UA112080/2019/027510 із сплатою митних платежів згідно з заявленою митною вартістю товарів та наданням фінансових гарантій відповідно розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів, відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України. На думку відповідача, оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 18.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 16.12.2019 без виклику сторін.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

09.09.2019 між ТОВ ФЕРУМ-ГРУП (Україна) Покупець та FERRO TRADING LP (Великобританія) Продавець укладено Контракт №Fe0909, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію (а.с.17-19).

Згідно Додатку №1 від 09.09.2019 до Контракту №Fe0909 від 09.09.2019 ТОВ ФЕРУМ-ГРУП купує, a FERRO TRADING LP продає: Рядовые Электроды графитированные в комплекте с ниппелями (RP) - 19,779 тн. (а.с.20).

У вказаному Додатку №1 від 09.09.2019 до Контракту №Fe0909 від 09.09.2019, зокрема, зазначено: … 2.Размери, количество и стоимость Товара: Диаметер электродов - 200 (min 199.0 - mах 201.0) мм; Длина электродов - 1700+/-100 мм; Тип ниппеля - conical; Цена - 2400,00 USD/т; Стоимость USD - 47469,60. … .

Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом №Fe0909 від 09.09.2019 позивачем 30.09.2019 подано митну декларацію №UA112080/2019/027360 (а.с.26, 79).

При митному оформленні товар задекларований позивачем як: Електроди графітові з ніпелями, марки RР, що використовуються в електродугових печах: діаметр 200 мм (min 199.0 - mах 201.0); довжина електродів 1700+/-100 мм; тип нипеля - конічний 122Т4N - 19,779 тн. Торгівельна марка: Dalian Meioudi International Trade Co., Виробник: Liaoyang Shoushan Carbon Factory. Країна виробництва: Китай, CN .

Згідно з графою 43 МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

Умови поставки (графа 20 МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019) - CIF UA Одеса.

При поданні МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 декларантом надано Запорізькій митниці ДФС: контракт №Fe0909 від 09.09.2019, Додаток №1 від 09.09.2019 до Контракту №Fe0909 від 09.09.2019; Комерційний інвойс №Fe0909-2019 від 09.09.2019; інші документи.

Запорізькою митницею ДФС декларанту направлено електронне повідомлення в якому зазначено: … Згідно вимог ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у другій частині статті 53 Митного кодексу України) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності: 1) В поданій митній декларації відповідно п.8 ч2 ст53 Митного кодексу України та умов поставки CIF Одеса (вартість страхування та фрахт) відсутні відомості в гр44, щодо страхового документа, а також документа що містять відомості про вартість страхування. Таким чином не подання документу, визначеного п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України унеможливлює перевірити складові митної вартості, товару що декларується (ч.6 ст.54 Митного кодексу України); 2) У п.10 Умови сплати додатку від 09.09.19 №1 до зовнішньо економічного контракту від 09.09.2019 №Fe0909 зазначено Сплата згідно інвойсу. 100% сплати протягом 180 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця , у інвойсі від 09.09.2019 №Fe0909-2019 який також наданий до митного оформлення зазначено 100% сплати протягом 180 календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю. Враховуючи положення статті 54 Митного кодексу України, статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та рекомендацій представників Європейської Комісії щодо залучення Інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (ТАІЕХ), орган доходів і зборів має право упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення-заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на дійсній вартості імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. При цьому, у митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Враховуючи зазначене, у митниці є сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В зв`язку з цим, відповідно до положень частини 3 статті 53 Кодексу, декларант зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) копію митної декларації країни відправлення. Відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, враховуючи зазначені зауваження та розбіжності … (а.с.95).

На запит митниці декларантом було надано: декларацію країни відправлення №090820190080319750 від 05.08.2019; страховий поліс №CDAD1950220871 від 06.08.2019.

Запорізькою митницею ДФС декларанту направлено повідомлення, в якому, зокрема, зазначено: … Під час розгляду додатково наданих документів було встановлено, що жодна з розбіжностей не була усунута. Страховий поліс №CDAD1950220871 від 06.08.2019 не містить посилання на інвойс №FЕ010719 який до митного оформлення не надавався, декларації країни відправлення №090820190080319750 від 05.08.2019 також містить посилання на інвойс №FЕ010719 який до митного оформлення не надавався та містить інформацію щодо вартості товару яка не відповідає інвойсу від 09.09.2019 №Fe0909-2019 який надано до митного оформлення. Подані документи не містять жодних числових показників, що піддавались би обчисленню та могли б бути використані для підтвердження митної вартості. У органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічного товару на рівні 5,58 дол. США/кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом. Митна вартість може бути визнана за умови надання додаткових документів в повному обсязі: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписки з бухгалтерської документації; 4) специфікацій, прейскурантів (прайс-листи) виробника товару; 5) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що заявлені неповні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ. … (а.с.96).

Судом досліджено Рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте 01.10.2019 Запорізькою митницею ДФС за №UA112080/2019/000118/1.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 зазначено наступне: … Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що заявлені неповні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ.

Декларант відмовився від надання и повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ч.3 ст.53 МКУ. Згідно вимог ч.4 ст.57 МКУ проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, за результатами якої прийнято рішення про неможливість застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів в зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст.59, 60 МКУ. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст.62, 63 МКУ. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних вартостей за другорядними методами з розрахунку рівні 5,58 дол. США/кг товару (МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019. Електроди графітові з конічний нипеля 122T4N марки RP . Країна виробництва - Китай, виробник: liaoyang Shoushan Carbon Factory). … (а.с.64).

Разом з цим, відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.

Оформлення товару (задекларованого за МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019) здійснено позивачем з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД №UA12080/2019/027510 від 01.10.2019 під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Протягом дії гарантійних зобов`язань за МД №UA12080/2019/027510 від 01.10.2019 декларантом не було надано Запорізькій митниці ДФС додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

За змістом умов постачання CІF правил Інкотермс від 16.09.2010 Cost, Insurance and Freight ( Вартість, страхування і фрахт ) означає, що продавець постачає товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар; продавець зобов`язаний або поставити товар на борт судна, або забезпечити надання поставленого таким чином товару у місці призначення; ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна; продавець зобов`язаний укладати договір і сплачувати всі витрати та фрахт, необхідні для доставляння товару до поіменованого порту призначення; продавець також укладає договір страхування, який покриває ризик втрати або пошкодження товару під час перевезення. Крім того, продавець зобов`язаний або укласти договір перевезення або забезпечити такий договір. Вказівка на зобов`язання з надання враховує багато чисельні продажі за ланцюгом, які застосовуються часто у торгівлі сировиною. CІF вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються. Однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для увезення, сплачувати імпортні мита чи виконувати інші митні формальності при увезенні.

Судом досліджено копії наданих сторонами документів.

Позов підлягає задоволенню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано витребувано у позивача додаткові документи у підтвердження митної вартості імпортованого товару.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: […] в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; […] 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів № №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 судом взято до уваги, що умови імпорту товару за МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 (яка взята відповідачем як джерело для визначення митної вартості) (а.с.81) суттєво відрізняються від умов заявлених позивачем у МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019.

Так, товар імпортований за МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 має таку ознаку: довжина електродів 1800+/-100 мм .

Водночас, позивачем товар імпортований за МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 з наступною ознакою: довжина електродів 1700+/-100 мм .

Параграфом 2 Статті VII Оцінка товару для митних цілей Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947) передбачено: 2. (a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) (b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) … .

Відповідно до підпункту а пункту 1 статті 5 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року : 1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї Статті базується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються у найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в той час, коли відбувається імпорт товарів, що оцінюється, особам, які не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, при дотриманні вимог відрахування нижченаведеного: (…) (b) Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час ввезення або приблизно в час ввезення товарів, що оцінюються, то митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту .

У пп. с п.3 Примітки до статті 7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року , зокрема, зазначено: 3.Деякі приклади розумної гнучкості: (…) с) дедуктивний метод - вимога про те, що товари продаватимуся в тому стані, як вони імпортуються , що містить в підпункті а пункту 1 статті 5, може тлумачитися гнучко; вимога про 90 днів може застосовуватись гнучко .

Термін між митним оформленням товару за МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 (митне оформлення товару за якою взяте відповідачем як джерело цінової інформації) та митним оформленням товару за МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 перевищує наведені вище у нормах права 90 днів .

Документально відповідачем не доведено, що ціна вищевказаного товару з 28.05.2019 (митне оформлення за МД №UA112080/2019/015601 взяте відповідачем як джерело цінової інформації) до 30.09.2019 (митне оформлення позивачем за МД №UA112080/2019/027360) - залишалась незмінною на світовому ринку.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 Запорізькою митницею ДФС не надано оцінки відповідності Інвойсу №Fe0909-2019 від 09.09.2019 вимогам Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа , затвердженого 17.09.2012 наказом Міністерства фінансів України №998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2012 за №1691/22003 (або Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6 Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі (ECE/TRADE/148) Женева, вересень 1983 року), наявність в ньому будь-яких вад чи дефектів тощо.

Суд зауважує, що відповідно до п.9.6 Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі Женева, вересень 1982 року: … митні органи повинні, як правило, приймати будь-який комерційний рахунок, який містить всі необхідні подробиці (незалежно від того, узгоджений він з формуляром-зразком уніфікованого рахунку ООН), як дійсної фактури для мети митного очищення; у тих країнах, де національне митне законодавство передбачає спеціальний документ (окрім митної декларації) у доповнення до комерційного рахунку, слід вивчити можливість відмови від цієї вимоги. … .

Звідси, суд погоджується з думкою позивача про наявність всіх необхідних цінових показників в Інвойсі №Fe0909-2019 від 09.09.2019, можливості його застосування для визначення митної вартості товару.

Отже, відповідач не обґрунтував, чому ним взята як джерело для визначення митної вартості товару саме МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 та не взяті до уваги інші джерела цінової інформації.

У п.3 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: 3.Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару .

Відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 та визначенні ціни імпортованого ТОВ ФЕРУМ-ГРУП товару.

Звідси, Запорізькою митницею ДФС не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Звідси, Запорізькою митницею ДФС не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

З урахуванням обставин справи та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Запорізькою митницею ДФС не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019.

Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за ст.483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Запорізькою митницею ДФС до суду - не надано.

Отже, Запорізька митниця ДФС не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічні правові позиції щодо застосування норм матеріального права висловлені колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 18.01.2018 по справі №814/1204/15.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача документів.

Відповідач обґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.

Однак, отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.

На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем резервного методу.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 прийняте Запорізькою митницею ДФС не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Запорізької митниці ДФС (69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, буд.12; код ЄДРПОУ 39477764) про коригування митної вартості товарів від 01.10.2019 за №UA112080/2019/000118/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРУМ-ГРУП" (69035, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, буд.18-В, кв.314; код ЄДРПОУ 40643370) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, буд.12; код ЄДРПОУ 39477764) судовий збір в сумі 5113 грн. 78 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 16.12.2019.

Суддя О.О. Прасов