Постанова

від 24.12.2019 по справі 440/2291/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 р. Справа № 440/2291/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Архікад-С" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2019, суддя С.О. Удовіченко, повний текст складено 24.09.19, по справі № 440/2291/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архікад-С"

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Архікад-С" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 521/1721/НП/АВ/СПТД/ФС-244 від 26.03.2019 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог посилався на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильність та неповноту дослідження доказів і невірне встановлення обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи судом, зазначив, що відповідачем не виконані вимоги законодавства щодо завчасного повідомлення позивача щодо розгляду справи про накладення штрафу, не враховані обставини щодо неможливості надання переліку документів з огляду на їх вилучення під час проведення обшуку -07.03.2019 року. Крім того, позивач наголошував на періодичних спробах встановити телефонний зв`язок із перевіряючим з метою уточнення переліку витребуваних документів та інших питань, втім фахівці відповідача на контакт не йшли.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала, просила рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, наказом начальника Головного управління Держпраці у Київській області від 20.02.2019 року № 1005 призначено проведення інспекційного відвідування ТОВ "Архікад-С" за фактичною адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 58, з 25.02.2019 року по 11.03.2019 року.

25.02.2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено вимогу № 521 про надання ТОВ "Архікад-С" у строк до 16:00 26.02.2019 року, необхідних для проведення інспекційного відвідування документів, а саме: довідки про реєстрацію в органах статистики; наказу про призначення керівника; особової картки форми П-2 керівника; особові справи всіх працівників (у тому числі, наказ про прийняття на роботу, повідомлення до ДФС, особові картки форми П-2; розрахунково-платіжні відомості та відомості про виплату заробітної плати працівникам за 2018-2019 рік з датами такої виплати; табелі обліку використаного робочого часу за 2018-2019 рік; книгу обліку та руху трудових книжок; посадові інструкції працівників; колективний договір; правила внутрішнього трудового розпорядку; накази про звільнення працівників та відомості про виплату їм розрахункових коштів з датою такої виплати за 2018-2019 роки; штатні розписи за 2018-2019 роки; журнали з підписами працівників щодо проведення інструктажу з охорони праці; копії договорів ЦПХ, які було укладено протягом 2018-2019 років; пояснення щодо ведення будівельних робіт, а також щодо кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи; трудові книжки; накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів; графік відпусток; інформація щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (із зазначенням ПІП) залучених до роботи; інші документи (копії) у разі необхідності; заяви та накази про відпустки за 2018-2019 рік; паспорт та код керівника.

Зазначену вимогу винесено у присутності виконроба ТОВ "Архікад-С" Загорулька О.В. , про що зазначено безпосередньо у вимозі.

26.02.2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № КВ 521/1721/НП/АВ у зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів; ненадання керівником усних/письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю згідно з вимогою про надання документів від 25.02.2019 № 521; не наданням документів згідно з вимогою про надання документів від 26.02.2019 № 521 з пункту 1 по пункт 21, інспекційне відвідування зупинено до 06.03.2019 року.

Також, 26.02.2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено вимогу № 521 про надання документів раніше витребуваних документів.

Зазначені акт та вимога направлені ТОВ "Архікад-С" та отримані 01.03.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 113).

В подальшому, 06.03.2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування /невиїзного інспектування № КВ 521/1721/НД/АВ у зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, ненадання документів згідно із вимогою про надання документів від 26.02.2019 року № 521., який направлено ТОВ "Архікад-С" та отримано позивачем 11.03.2019 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 117).

З огляду на викладені обставини, 21.03.2019 року вих. № 43/3/19/4586 Головним управлінням Держпраці у Київській області направлено ТОВ "Архікад-С" повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ "Архікад-С", яке відбудеться об 11 годині 20 хвилин 26.03.2019 року за адресою: м. Київ, вул. Вавілових, 10, каб. 104, за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом 7 частини другої статті 265 КЗпП України.

26.03.2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 521/1721/НП/АВ/СПТД/ФС-244, якою ТОВ "Архікад-С з огляду на ненадання необхідних для перевірки документів, керуючись ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, та на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено на ТОВ "Архікад-С" штраф у розмірі 417300 грн.

Постанова Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № КВ 521/1721/НП/АВ/СПТД/ФС-244 від 26.03.2019 року отримана ТОВ "Архікад-С" 01.04.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 121).

Не погодившись із зазначеною постановою позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання;оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 зазначеного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року.

Відповідно п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Так, підстави проведення інспекційних відвідувань визначені п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з п. 5 Порядку № 295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

У даному випадку підставою призначення інспекційного відвідування позивача стало надходження 13.02.2019 року скарги від громадянина Латвії ОСОБА_2 , у якій повідомлено, що з серпня 2018 року заявник особисто у складі бригади з 16 майстрів здійснював будівельно-монтажні роботи у підпорядкуванні ТОВ "Архікад-С" на об`єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 58, та просив направити інспектора для проведення перевірки на ТОВ "Архікад-С" на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, а також вирішення питання про притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Відповідно до п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Пунктом 11 Порядку № 295 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги.

В силу п. 12 Порядку № 295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

У ході судового розгляду встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області 25.02.2019 року винесено вимогу № 521, якою зобов`язано директора ТОВ "Архікад-С" надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Вказана вимога винесена у присутності виконроба ТОВ "Архікад-С" ОСОБА_3 , яким відповідно до особистих пояснень працює на вказаній посаді виконробом з вересня 2018 року.

Крім того, факт роботи ОСОБА_3 у позивача виконрабом також підтвердив допитаний судом першої інстанції у якості свідка ОСОБА_4 .

Враховуючи вказане, колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції, що оскільки вимогу від 25.02.2019 року вручено працівнику ТОВ "Архікад-С", позивач був повідомлений про необхідність надання документів.

У той же час, зазначена вимога залишена позивачем без виконання.

Відповідно до пп. 16-18 Порядку № 295, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акту, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Судовим розглядом встановлено, що 26.02.2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено вимогу про надання позивачем документів № 521 у строк до 15:00 06.03.2019 року.

У зв`язку із невиконанням вказаної вимоги та ненаданням документів 26.02.2019 року відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № КВ 521/1721/НП/АВ.

Таким чином, ТОВ "Архікад-С" був повідомлений про необхідність надання документів, відповідно до вимог Головного управління Держпраці у Київській області від 25.02.2019 року та від 26.02.2019 року.

Однак, зазначені вимоги залишені позивачем без виконання.

При цьому, у ході судового розгляду не встановлено та позивачем не надано доказів ні на підтвердження вжиття заходів, спрямованих на виконання вимог відповідача та надання документів Головному управленню Держпраці у Київській області, ні на підтвердження вжиття заходів для уточнення працівників стосовно яких необхідно надати інформацію та щодо яких саме об`єктів, на що посилався позивач.

Також, слід додати, що зазначені вимоги містять перелік витребуваних документів, що не потребує додаткового уточнення.

Відповідно до п. 27 Порядку № 295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення , визначається Порядком № 509.

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до пункту 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Так, Головним управлінням Держпраці у Київській області 21.03.2019 року позивачу рекомендованим листом направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, яке отримано 25.03.2019 року, що не заперечується позивачем.

При цьому, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідачем своєчасно не запрошено представників позивача на розгляд справи з огляду на вручення вказаного повідомлення лише 25.03.2019 року, оскільки позивач не позбавлений можливості подання відповідних клопотань щодо відкладення розгляду справи про накладення штрафу.

Крім того, є безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно відсутності у контролюючого органу даних щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи на момент самого розгляду, оскільки такі обставини не спростовують встановленого судовим розглядом належного повідомлення позивача у відповідності до п. 6 Порядку № 509.

Беручи до уваги завчасне повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про накладення штрафу відповідно до п. 6 Порядку № 509, відсутності клопотань/доказів надіслання клопотань щодо відкладення розгляду справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу та правомірне здійснення такого розгляду.

Згідно з п. 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Отже, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення заходів щодо надання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, зокрема витребуваних вимогами Головного управління Держпраці у Київській області про надання документів від 25.02.2019 року, 26.02.2019 року № 521, колегія суддів вважає обґрунтованим притягнення позивача до відповідальності у вигляду накладення штрафу, з огляду на що оскаржувана постанова є законною.

Також, доводи апеляційної скарги стосовно неможливості виконання вимоги № 521 від 26.02.2019 року з огляду на проведений 07.03.2019 року в приміщенні ТОВ "Архікад-С" працівниками поліції обшук, під час якого вилучено практично всі документи, що стосуються трудових правовідносин за 2018-2019 роки, колегією суддів не приймаються, оскільки позивач не був позбавлений можливості надати вказані документи до 07.03.2019 року.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на невокинання вимоги з поважних причин з огляду на недостаність часу для надання витребуваних документів з урахуванням значного обсягу останніх, оскільки позивач не був позбавлений можливості надати документи частково та заявити клопотання про продовження часу на виконання вимоги з урахуванням зазначених обставин.

Доводи позивача щодо інформування в телефонному режимі представника контролюючого органу про неможливість виконання вимоги колегія суддів до уваги не приймає з огляду на те, що такого способу взаємовідносин між органами Держпраці та підконтрольними суб`єктами законодавством не передбачено.

Крім того доказів наявності наведених обставник позивачем не наведено.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прийняв постанову про накладення штрафу у відповідності до вимог законодавства, яка є законною та скасуванню не підлягає.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архікад-С" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 по справі № 440/2291/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 03.01.20.