Постанова

від 04.08.2021 по справі 440/2291/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 440/2291/19

адміністративне провадження № К/9901/2815/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 440/2291/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Архікад-С

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Архікад-С на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року (головуючий суддя: Удовіченко С. О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Ральченка І. М., суддів: Катунова В. В., Бершова Г. Є.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Архікад-С (далі - ТОВ Архікад-С ) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного Управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26 березня 2019 року № КВ 521/1721/НП/АВ/СПТД/ФС-244, якою на ТОВ Архікад-С накладено штраф у розмірі 417 300 грн.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови порушив вимоги пунктів 6, 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 19 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовив повністю.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 23 січня 2020 року ТОВ Архікад-С звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так судами не враховано, що рекомендований лист з повідомленням про розгляд справи про накладення штрафу вручено позивачу за чотири дні до дати розгляду справи, тобто контролюючим органом порушено право позивача на участь у прийнятті рішення. Також судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідач прийнявши рішення про проведення інспекційного відвідування фактично намагався провести невиїзне інспектування, після чого дійшовши висновку про створення об`єктом відвідування перешкод, склав акт про неможливість проведення інспекційного відвідування. Судами не встановлено жодних фактів знаходження інспекторів праці за юридичною або фактичною адресою місцезнаходження позивача протягом 26 лютого 2019 року по 06 березня 2019 року.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій досліджуючи питання наявності правових підстав для здійснення відповідачем інспекційного відвідування, зокрема, питання можливості здійснення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання з місцезнаходженням в м. Полтава, об`єктів на території м. Києва, суди попередніх інстанцій мали врахувати норми Положення про Головне управління Держпраці у Київській області щодо територіальної юрисдикції відповідача, кола осіб, з якими відповідач взаємодіє під час виконання покладених на нього завдань.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

8. Ухвалою Верховного суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Архікад-С на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04 серпня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, наказом начальника Головного управління Держпраці у Київській області від 20 лютого 2019 року № 1005 призначено проведення інспекційного відвідування ТОВ Архікад-С за фактичною адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 58, з 25 лютого 2019 року по 11 березня 2019 року.

11. 25 лютого 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено вимогу № 521 про надання ТОВ Архікад-С у строк до 16:00 26 лютого 2019 року, необхідних для проведення інспекційного відвідування документів, а саме: довідки про реєстрацію в органах статистики; наказу про призначення керівника; особової картки форми П-2 керівника; особові справи всіх працівників (у тому числі, наказ про прийняття на роботу, повідомлення до ДФС, особові картки форми П-2; розрахунково-платіжні відомості та відомості про виплату заробітної плати працівникам за 2018-2019 рік з датами такої виплати; табелі обліку використаного робочого часу за 2018-2019 рік; книгу обліку та руху трудових книжок; посадові інструкції працівників; колективний договір; правила внутрішнього трудового розпорядку; накази про звільнення працівників та відомості про виплату їм розрахункових коштів з датою такої виплати за 2018-2019 роки; штатні розписи за 2018-2019 роки; журнали з підписами працівників щодо проведення інструктажу з охорони праці; копії договорів ЦПХ, які було укладено протягом 2018-2019 років; пояснення щодо ведення будівельних робіт, а також щодо кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи; трудові книжки; накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів; графік відпусток; інформація щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (із зазначенням ПІП) залучених до роботи; інші документи (копії) у разі необхідності; заяви та накази про відпустки за 2018-2019 рік; паспорт та код керівника.

Зазначену вимогу винесено у присутності виконроба ТОВ Архікад-С ОСОБА_2., про що зазначено безпосередньо у вимозі.

12. 26 лютого 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № КВ 521/1721/НП/АВ у зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів; ненадання керівником усних/письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю згідно з вимогою про надання документів від 25 лютого 2019 року № 521; не наданням документів згідно з вимогою про надання документів від 26 лютого 2019 року № 521 з пункту 1 по пункт 21, інспекційне відвідування зупинено до 06 березня 2019 року.

13. Також, 26 лютого 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено вимогу № 521 про надання раніше витребуваних документів.

Зазначені акт та вимога направлені ТОВ Архікад-С та отримані останнім 01 березня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

14. 06 березня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування /невиїзного інспектування № КВ 521/1721/НД/АВ у зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, ненадання документів згідно із вимогою про надання документів від 26 лютого 2019 року № 521, який направлено ТОВ Архікад-С та отримано позивачем 11 березня 2019 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

15. 21 березня 2019 року за вих. № 43/3/19/4586 Головним Управлінням Держпраці у Київській області направлено ТОВ Архікад-С повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ Архікад-С , яке відбудеться об 11 годині 20 хвилин 26 березня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Вавілових, 10, каб. 104, за порушення законодавства про працю, передбачених абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Вказане повідомлення отримано позивачем 25 березня 2019 року.

16. 26 березня 2019 року контролюючим органом винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 521/1721/НП/АВ/СПТД/ФС-244, якою на ТОВ Архікад-С з огляду на ненадання необхідних для перевірки документів, керуючись ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України Про зайнятість населення , ч. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено на ТОВ Архікад-С штраф у розмірі 417 300 грн.

17. Постанова Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 26 березня 2019 року № КВ 521/1721/НП/АВ/СПТД/ФС-244 отримана ТОВ Архікад-С 01 квітня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

18. Вважаючи вказану постанову протиправною та незаконною, ТОВ Архікад-С звернулося до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, в межах касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

21. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

22. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

23. За приписами ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання;оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

24. Згідно з Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96) одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки та охорони праці.

25. Відповідно до підп. 6 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

26. Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

27. Частиною першою статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

28. Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

29. Згідно зі п. 2, 5 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою призначення інспекційного відвідування ТОВ Архікад-С стало надходження 13 лютого 2019 року скарги від громадянина Латвії ОСОБА_1 , у якій повідомлено, що з серпня 2018 року заявник особисто у складі бригади з 16 майстрів здійснював будівельно-монтажні роботи у підпорядкуванні ТОВ Архікад-С на об`єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 58, та просив направити інспектора для проведення перевірки позивача на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, а також вирішення питання про притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

31. Відповідно до п. 8, 11, 12 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області 25 лютого 2019 року винесено вимогу № 521, якою зобов`язано директора ТОВ Архікад-С надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Вказана вимога винесена у присутності виконроба ТОВ Архікад-С ОСОБА_2., яким відповідно до особистих пояснень працює на вказаній посаді виконробом з вересня 2018 року.

Крім того, факт роботи ОСОБА_2 у позивача виконрабом також підтвердив допитаний судом першої інстанції у якості свідка ОСОБА_3 .

33. Поряд з цим, судами встановлено що вказана вимога залишена позивачем без виконання.

34. Згідно зі п. 16-18 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акту, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

35. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26 лютого 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено вимогу про надання позивачем документів № 521 у строк до 15:00 06 березня 2019 року.

26 лютого 2019 року, контролюючим органом у зв`язку із невиконанням вказаної вимоги та ненаданням документів складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № КВ 521/1721/НП/АВ.

36. Отже, ТОВ Архікад-С був повідомлений про необхідність надання документів, відповідно до вимог Головного управління Держпраці у Київській області від 25 лютого 2019 року та від 26 лютого 2019 року.

Проте, вказані вимоги залишені позивачем без виконання.

36. За приписами п. 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

37. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

38. За приписами п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Положеннями зазначеного вище пункту штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громадами.

38. За змістом п. 3, 6 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до п. 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до п. 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

39. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21 березня 2019 року Головним Управлінням Держпраці у Київській області направлено ТОВ Архікад-С повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ Архікад-С , яке відбудеться об 11 годині 20 хвилин 26 березня 2019 року.

Вказане повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу отримано позивачем 25 березня 2019 року, що не заперечується останнім.

40. Верховний Суд у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18 та від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19 зазначив:

40. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

41. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

42. Відповідно до п. 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів .

41. У цій справі Верховний Суд враховує, що ТОВ Архікад-С отримав повідомлення про розгляд справи відповідачем за день до розгляду справи про накладення штрафу, на засідання не з`явився, а також не повідомив відповідача жодним з доступних способів про неможливість прибуття на розгляд справи про накладення штрафу та не клопотав про відкладення розгляду.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги щодо неналежного повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу за порушення трудового законодавства є необґрунтованими.

42. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу та правомірне здійснення такого розгляду, оскільки позивача завчасно повідомлено про дату та час розгляду справи про накладення штрафу відповідно до п. 6 Порядку № 509, між тим, клопотання/докази надіслання клопотань щодо відкладення розгляду справи відсутні.

43. Відповідно до п. 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

44. Положеннями ч. 1, 2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

45. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності притягнення контролюючим органом ТОВ Архікад-С до відповідальності у вигляду накладення штрафу, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення заходів щодо надання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, зокрема витребуваних вимогами Головного управління Держпраці у Київській області про надання документів від 25 лютого 2019 року та 26 лютого 2019 року № 521.

46. Посилання скаржника на те, що контролюючий орган фактично намагався провести невиїзне інспектування, після чого дійшовши висновку про створення об`єктом відвідування перешкод, склав акт про неможливість проведення інспекційного відвідування є безпідставними та не підтверджені належними та допустимими доказами.

47. Доводи позивача про те, що суди першої та апеляційної інстанцій досліджуючи питання наявності правових підстав для здійснення відповідачем інспекційного відвідування, зокрема, питання можливості здійснення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання з місцезнаходженням в м. Полтава, об`єктів на території м. Києва, суди попередніх інстанцій мали врахувати норми Положення про Головне управління Держпраці у Київській області щодо територіальної юрисдикції відповідача, кола осіб, з якими відповідач взаємодіє під час виконання покладених на нього завдань не спростовують вищенаведені висновки суддів попередніх інстанцій.

48. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

49. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

50. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

51. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

52. У справі Пономарьов проти України (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

53. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

54. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

55. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

56. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Архікад-С залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій